Митно-тарифне регулювання як складова частина зовнішньоторговельної політики держави

       - мінімальні - встановлюються по відношенню  до країн, яким надається режим  найбільшого сприяння;

       - префенціальні - встановлюються  по відношенню ввозу окремих  товарів з окремих країн, в  тому числі тих, що розвиваються.

       Основним  елементом митного тарифу являється  мито. По своєму змісту і характеру  впливу вони теж відносяться до економічних  регуляторів.

       Мито  являє собою грошовий збір чи податок, який бере держава з товарів, власності  та інших цінностей при перетині кордону. В україні використовуються експортні, імпортні і транзитні  види стягнень. В свою чергу вони поділяються:

       1. По методу нарахування на:

       - адвалорні (нараховуються у відсотках  до митної вартості);

       - специфічні - (нараховуються в твердій  сумі до одиниці виміру ваги, площі, об'єму і т.д.);

       - змішані - об'єднують і адвалорні,  і специфічні.

       2. По характеру походження на:

       - автономні - вводяться тією чи іншою державою в односторонньому порядку, без згоди з іншою країною;

       - конвенційні - встановлюються в  процесі угоди чи домовленості  з іншою стороною і фіксуються  в одному із цих документів.

       3. Особливі види мита. До них  відносяться:

       - спеціальне. Використовується для захисту вітчизняних виробників від імпортних конкурентних товарів; для попередження недобросовісної конкуренції; у відповідь на дискримінаційні дії з боку інших держав. Ставка соціального мита встановлюється в кожному окремому випадку;

       - антидемпінгова. Демпінг полягає  в проникненні товарів на зовнішній  ринок за рахунок зниження  експортних цін нижче середнього  рівня в даних країнах. Гатт/вто  з метою захисту від демпінгу  вітчизняних виробників може  вводити антидемпінгове мито. Останнє використовується у випадку виявлення факту демпінгу, тобто імпорту на територію України товарів по ціні значно нижче їх конкурентної ціни в країні-експортері при тому, що даний імпорт наносить шкоди вітчизняним виробникам аналогічних товарів.

       - компенсаційне - встановлюється у випадку ввозу на територію України товарів, при виробництві чи експорті яких використовувались субсидії;у випадку експорту з території України товарів, при виробництві чи експорті яких використовувались субсидії; якщо експорт протирічить інтересам держави. Ставка даного мита не може перевищувати розмір виділеної субсидії.

       Особливе  мито вводиться тільки після спеціального розслідування відповідного департаменту міністерства економіки України  на замовлення українських чи іноземних  державних органів, які в цьому зацікавлені.

       В світовій практиці і в Україні  використовується також сезонне  мито, яке встановлюється в основному  на окремі товари на певний період (в  Україні не більше чотирьох місяців) [17, 116].

       Згідно  закону України "Про єдиний митний тариф" окремі види товарів звільняються від накладання мита, серед них: транспортні засоби, які здійснюють транспортні міжнародні вантажні перевезення; валюта України, іноземна валюта, цінні папери; товари, які вироблені на Україні і ввозяться назад на й територію без переробки, а також товари іноземного походження, які вивозяться назад з України без переробки; товари, які імпортуються всеукраїнськими і міжнародними об'єднаннями громадян, що постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи; товари, що імпортуються за рахунок коштів державного валютного фонду України та іноземних кредитів, котрі надаються під гарантію кабінету міністрів України, а також інші групи товарів згідно з різними договорами, угодами і законами України.

       Проаналізувавши матеріал робимо наступні висновки:

1. Статистика зовнішньої торгівлі, як і інші науки, виникла з практичних потреб людей, її документальною основою стала митна звітність про ввіз і вивіз товарів через кордон. Необхідність теоретичного узагальнення досвіду роботи зі збору відомостей про експорт і імпорт і вивчення матеріалів, що накопичилися, привели до виникнення нової галузі статистичної науки – митної статистики зовнішньої торгівлі.
2. Характерною особливістю митної статистики зовнішньої торгівлі є те, що вона спирається на первинні документи, які подаються учасниками зовнішньоекономічних зв'язків незалежному від них контролюючому відомству і які містять офіційно задекларовані дані про товари, що переміщуються через митний кордон.

       Відповідно  до "методології" вихідними даними при формуванні митної статистики зовнішньої торгівлі є відомості, що містяться у вантажних митних деклараціях (ВМД), які заповнюються декларантами при митному оформленні вантажів і які відповідають формуляру так званого єдиного адміністративного документа (UAD), використовуваного закордонними партнерами України. Дані, що містяться у ВМД, відбивають об'єктивну і достовірну картину здійснюваних конкретних зовнішньоторговельних операцій. На основі цих даних і формується митна статистика зовнішньої торгівлі.

3. Державне регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою широкого кола засобів, кількість яких постійно зростає.

       Класичним засобом регулювання зовнішньої торгівлі являються митні тарифи, які по характеру впливу відносяться  до економічних регуляторів.

       Митний тариф являє собою систематизований перелік (зведення) митних ставок, які визначають розмір оплати по експортних та імпортних товарах, тобто мита.

        ВИСНОВОК 
 

       Якщо  розглядати світову торгівлю в плані  тенденцій її розвитку, то в наявності  з одного боку - явне посилення міжнародної інтеграції, поступове стирання границь і створення різних міждержавних торговельних блоків, з іншого боку - поглиблення міжнародного поділу праці, градація країн на промислово розвиті і відсталі.

       В історичному плані не можна не відзначити ріст впливу азіатських країн на процеси світової торгівлі, цілком ймовірно в новому тисячоріччі цей регіон займе ведучі ролі у світовому процесі виробництва і реалізації товарів.

       Маючи майже 48-мільйонне населення, володіючи  значними енергетичними ресурсами, досить висококваліфікованими трудовими ресурсами при зниженій вартості робочої сили, Україна являє собою величезний ринок товарів, послуг і капіталів. Однак ступінь реалізації цього потенціалу в зовнішньоекономічній сфері досить скромна. Частка України у світовому експорті в 1995 р. Склала близько 1,5%, а в імпорті - менш 1%.[6]

       Але якщо роль України у світовій торгівлі невелика, то для самої України  значення зовнішньоекономічної сфери  досить істотне. Величина експортної квоти  України, розрахована на базі паритету купівельної спроможності гривні до долара, склала в 1996 р. 13%, поділяючи між дальнім і ближнім зарубіжжям у співвідношенні приблизно 4:1. Зовнішня торгівля залишається важливим джерелом надходження інвестиційних товарів, а також відіграє велику роль у постачанні населення України продовольством і різними товарами.

        ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 

1. Бєрежнюк  і. Г. Оншикевич в. А., корнійчук о. Т., войцещук а. Д. Експорт товарів. Загальні умови. Митне оформлення зовнішньоекономічної діяльності: методичні рекомендації та зразки заповнення документів. - Хмельницький, 2006.
2. Григорук н. Е. Статистика внешнеэкономических связей. - М., 2005.
3. Зовнішньоекономічна діяльність / в. М. Ільницький, і. М. Томільцев, і. В. Голодець та ін. - К., 2008. Ч. 3.
4. Основы таможенного дела: учебник / под общ. Ред. В. Г. Драгонова; российская таможенная академия. Гтк рф. - М., 2008.
5. Циганкова т. М. , петрашко л. П., кальченко т. В. Міжнародна торгівля: навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2006. – 488с.
6. Рамусь и. П. Таможенно-тарифное регулирование внешнеэкономической деятельности в украине. - К., 2009.
7. Решение глав государств стран СНГ "О единой методологии таможенной статистики внешней торговли государств - участников содружества независимых государств" от 14.12.1994
8. Романов Ю. А. Статистика внешней торговли. - М., 2004.
9. Руководство для пользователей по статистике внешней торговли: 3-е изд. - евростат, 2008.
10. Статистика международной торговли. Концепция и определения / ООН, 2006.
11. Товарная номенклатура внешнеэкономической деятельности содружества независимых государств: 2-е изд. - м., 2009.
12. Гольцберг А.В. Воронова Г.М. “Международная торговля” К. 2004, с. 37.
13. Школа І.М., В.М. Козменко “Міжнародні економічні відносини Чернівці “Рута” 2006.- 620 с., с. 94
14. Балаков П.К. "Международные торговые отношения и расчеты" 2004 г. Москва, с. 43
15. Зовнішньоекономічна діяльність / В. М. Ільницький, І. М. Томільцев, І.В. Голодець та ін. - к., 2008. Ч. 3.
16. Бєрежнюк І. Г. Оншикевич В. А., Корнійчук О. Т., Войцещук А. Д. Експорт товарів. Загальні умови. Митне оформлення зовнішньоекономічної діяльності: методичні рекомендації та зразки заповнення документів. - Хмельницький, 2009.
17. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: підручник.-К.: КНЕУ, 2003. - 948 с, 254 с.