Контрабанда та її наслідки для економіки держави

     — на підозрюваному або його одязі, при ньому, в житлі, за місцем роботи виявлені сліди контрабанди;

     — особа намагалася втекти з місця  події;

     — особа не має постійного місця  проживання (ст. 106 Кримінально-процесуального кодексу).

     За  фактом затримання складається протокол на місці затримання або після  доставлення затриманого в приміщення митного органу. В протоколі (який складається на стандартному бланку) вказується:

     — посада, персональне звання та прізвище дізнавача, який здійснив затримання;

     — прізвище, ім'я та по батькові затриманого, рік і місце його народження, інші дані на особу;

     — день, час, рік і місце затримання, обставини, поведінка затриманого;

     — пояснення затриманого, його заява  чи вимоги з приводу роз'яснення йому прав, у тому числі й на адвокатський захист;

     — час складання протоколу;

     — особи, які були присутні при затриманні.

     Про затримання підозрюваного в контрабанді  складається протокол із зазначенням  підстав і мотивів, за 24 години необхідно повідомити про це прокурора. Протягом 48 годин після отримання повідомлення про затримання прокурор повинен дати санкцію на взяття під варту або вказівку звільнити затриманого. Протокол затримання складається у двох примірниках, які підписують: дізнавач, затриманий, свідки факту затримання та здійснення особистого обшуку. Дізнавач доповідає про факт затримання і передає документи начальнику митниці, який підписує протокол. Перший примірник протоколу затримання разом з речами, що вилучені у затриманого, і предметами контрабанди залишається в матеріалах справи, а другий надсилається адміністрації ізолятора тимчасового тримання як документальна підстава для тримання підозрюваного під вартою. Копії протоколу затримання можуть також надсилатися прокуророві та слідчому СБУ.

     Іноземні  громадяни, що підозрюються у скоєнні  контрабанди, якщо на них не поширюються  привілеї дипломатичного імунітету, недоторканості, затримуються у такому самому порядку. Особливістю цієї процесуальної  дії є необхідність участі в ній перекладача.

     Крім  того, протягом 24 годин митниця про  цей факт інформує письмово: Держмитслужбу, консульське управління МЗС України  та прокурора, сім'ю підозрюваного, якщо встановлено місце його проживання.

     Відлік  строку затримання ведеться з моменту фактичного затримання підозрюваного, тобто від часу складання дізнавачем протоколу затримання. Треба відрізняти адміністративне затримання — 3 години (ст. 125 Митного кодексу) та кримінально-процесуальне — 72 години (ст.106 Кримінально-процесуального кодексу).

     Звільнення  затриманого здійснюється на підставі постанови дізнавача або прокурора. Затриманого в адміністративному  порядку звільняє посадова особа  митного органу, яка приймає рішення  щодо затримання.

     Допит підозрюваного. Особа, що проводить  дізнання, повинна допитати підозрюваного після його затримання або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою невідкладно, а якщо це неможливо, то протягом 24 годин. В інших випадках, тобто коли підозрювану особу не затримують, дізнавач викликає її на допит по телефону, телеграмою, повісткою (ст. 134 Кримінально-процесуального кодексу). Якщо підозрюваний не прибуде, то його можна доставити силою (ст. 135, 136 Кримінально-процесуального кодексу).

     На  початку допиту підозрюваному обов'язково повідомляють, у якому злочині він підозрюється, про що зазначається у протоколі допиту.

     Дізнавач  зобов'язаний перед допитом роз'яснити підозрюваному його право давати показання з приводу обставин, що стали підставою для його затримання, а також про інші обставини справи, право клопотання та оскарження дій і рішень дізнавача.

     Закінчення  дізнання. По справах на контрабанду  орган дізнання (митниця) не має права  притягувати підозрюваного як обвинуваченого, а тільки уповноважений скласти  постанову про надсилання справи слідчому управління СБУ. Він також не має права зупиняти (призупиняти) справу. Це функція і повноваження слідчого управління СБУ.

     Після виконання невідкладних слідчих  дій орган дізнання, не очікуючи вказівок прокурора та не пізніше 10 днів з моменту порушення справи, повинен передати матеріали слідчому управління СБУ (ст. 104, 109 Кримінально-процесуального кодексу).

     Провадження дізнання по справах на контрабанду  триває не довше 15 діб і в будь-якому  разі не більше одного місяця. Після  закінчення дізнання складається умотивована постанова із зазначенням отриманих результатів (ст. 130 Кримінально-процесуального кодексу). Постанову про закінчення дізнання та надсилання справи слідчому управління СБУ обов'язково затверджує прокурор.  Треба знати, що для органів дізнання (на відміну від слідчого) вказівки прокурора з усіх питань провадження обов'язкові до виконання (ст. 127 Кримінально-процесуального кодексу).

     Після закінчення дізнання дізнавач складає  обвинувачувальний висновок, який затверджує начальник митниці як керівник органу дізнання. Матеріали справи разом з висновком надсилають прокуророві.

     Права дізнавача. Безпосереднє керівництво  дізнанням здійснює начальник митниці  як начальник органу дізнання. Він контролює та перевіряє хід дізнання, робить вказівки, обов'язкові до виконання. Начальник несе відповідальність за дотримання законності при проведенні дізнання.

     У разі якщо постанова дізнавача затверджена  прокурором, то начальник митного  органу не має права її відміняти. Він також не має права втручатися в роботу слідчого УСБУ або дізнавача, який виконує вказівки слідчого щодо виконання тих чи інших слідчих дій (ст. 94, 97 Кримінально-процесуального кодексу; наказ Держмитслужби від 20 грудня 1997 р. №653).

     Участь  понятих. Кримінально-процесуальний  кодекс вимагає, щоб при виконанні слідчих дій, а саме огляді, обшуці, виїмці, особистому огляді були присутні поняті у складі не менше двох осіб. Понятими можуть бути сторонні, незацікавлені у вирішенні справи особи. В процесі виконання слідчих дій вони мають право робити зауваження, які заносяться до протоколу. Поняті підписами засвідчують правильність записів у протоколі. В подальшому вони можуть бути допитані в суді з обставин виконання слідчої дії.

     Недопустимість  розголошення відомостей попереднього слідства. Розголошення даних, отриманих у процесі провадження дізнання, без дозволу прокурора і слідчого не допускається, тому що неперевірені твердження окремих осіб, що беруть участь у дізнанні, можуть скомпрометувати та охаяти безпідставно підозрюваного і тим порушити його права громадянина.

     Після виконання будь-якої слідчої дії  слідчий (дізнавач) зобов'язаний скласти  протокол, який повинен об'єктивно  і неупе-реджено віддзеркалювати  порядок виконання слідчої дії. Протокол допиту підписують спочатку особа, яку допитують, а потім дізнавач (слідчий). Протоколи слідчих дій є доказами по кримінальній справі.

     Отже, контрабандисти постійно удосконалюють, змінюють методи, спрямованість своєї  злочинної діяльності та використовують різні шляхи переміщення заборонених  товарів через територію України, тому і заходи, що вживаються митницею з цього приводу, повинні бути ефективнішими.

 
 
 
 
 

3. ОКРЕМІ  ВИДИ КОНТРАБАНДИ  ТА ЇХ НАСЛІДКИ ДЛЯ  ЄКОНОМІКИ УКРАЇНИ

     3.1. Поняття та склад  контрабанди наркотичних  засобів, психотропних  речовин, їх аналогів або прекурсорів

 

     Поняття контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів  та їх відповідальність зазначено у  ст. 305 Кримінального кодексу України, тобто, контрабандою наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, є їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

     Об’єктом  злочину, передбаченого ст. 305 Кримінального кодексу України є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини з приводу здоров’я населення, а також встановлений з метою охорони здоров’я населення порядок переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів через митний кордон України.

     Злочини, які мають свій предмет, називаються предметними злочинами. Саме до таких злочинів відноситься злочин, передбачений ст. 305 Кримінального кодексу України.

     Предметом цього злочину є:

     1) наркотичні засоби;

     2)психотропні  речовини;

     3) їхні аналоги; 

     4) прекурсори.

     Кримінально карним буде діяння, якщо предметом є хоча б один вид наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

     В Україні існує Перелік наркотичних  засобів, психотропних речовин і  прекурсорів (далі – Перелік) – згруповані в списки наркотичні засоби, психотропні  речовини і прекурсори, включені до таблиць І-IV згідно з законодавством України та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Перелік затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі охорони здоров’я і публікується в офіційних друкованих виданнях. (Постанова Кабінету Міністрів України від 06. 05. 2000 р. №770 “Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”).

     Наркотичні  засоби – включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними.

     Психотропні речовини – включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та справляти депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття, або емоцій, або мислення, або поведінки і становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними.

     Прекурсори  – речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних  засобів і психотропних речовин, включених до Переліку.

     Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин – заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до Переліку, хімічна структура і властивості яких подібні до хімічної структури і властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють.

     Поняття великий і особливо великий розмір таких засобів і речовин визначається (згідно з приміткою до ст. 305 Кримінального кодексу України) спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я. Таким органом є Комітет по контролю за наркотиками.

     Суспільно небезпечне діяння при контрабанді  наркотичних засобів полягає  в активних діях – це незаконне  переміщення через митний кордон України поза митним контролем або  з приховуванням від митного  контролю предметів, які вказані  в диспозиції ст. 305 Кримінального кодексу України, за наявності хоча б однієї з передбачених у диспозиції цієї статті ознак.

     Переміщення є основною ознакою суспільно  небезпечного і протиправного посягання  на об’єкт.

     Тут об’єктивна сторона, передбачає два  альтернативні способи вчинення даного злочину.

     Перший - переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або  прекурсорів через митний кордон, поза митним контролем.

     Другий - з приховуванням від митного  контролю.

     Місце вчинення злочину, тобто митний кордон, є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони.

     Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів  визнається закінченим злочином із моменту  їх фактичного незаконного переміщення  через митний кордон України. Незаконне переміщення може бути здійснене шляхом як перевезення, так і пересилання зазначених предметів через митний кордон.