Контрабанда та її наслідки для економіки держави

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ  І ТОРГІВЛІ

ІМЕНІ МИХАЙЛА  ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО 

КАФЕДРА ЕКСПЕРТИЗИ  У МИТНІЙ СПРАВІ 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «МИТНА СПРАВА»

НА ТЕМУ: 

_{(назва  теми)}

_{___________________________________________________________________________________________________________}

_{___________________________________________________________________________________________________________}

студента(ки)__________курсу___________________форми навчання факультету

_{(денна,  заочна)}

 

_{(назва  факультету)}

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

_{(прізвище, ім'я, по батькові, підпис)}

 

Науковий  керівник:

________________________

_{(науковий  ступінь, вчене  звання, посада)}

 

____________________________

_{(прізвище, ініціали, підпис)}

 

ДОНЕЦЬК-2011

«Контрабанда та її наслідки для економіки держави»

 

ЗМІСТ

 

Вступ                                                                                                                             3

Розділ  1.      Поняття контрабанди як кримінального злочину                               5

 
       

1.  Поняття «контрабанда» у законодавстві України                               5
2. Відповідальність за скоєння контрабанди                                         11

 

Розділ  2.     Організація розслідування справ про контрабанду                          15

 

2.1. Першочергові дії співробітників митниць при

виявленні контрабанди                                                                                 15

2.2. Місця приховування, що найчастіше

використовуються  контрабандистами                                                         15

2.3.   Дізнання у кримінальних справах  про контрабанду                         21

 

Розділ  3.     Окремі види контрабанди та її наслідки для економіки України     33

 

3.1.  Контрабанда наркотичних засобів,  психотропних речовин,

їхніх аналогів та прекурсорів                                                                       33

3.2.  Контрабанда культурних цінностей                                                    38

Висновки                                                                                                                    40

Література                                                                                                                   42

Вступ

 

     Україна стала самостійною державою з прийняттям Декларації про державний суверенітет України 16.06.90 р. і Акта проголошення незалежності України 24.08.91 р.

     Як  перед будь-якою суверенною державою, перед Україною стала задача визначення своєї самостійної митної політики, створення власної митної системи  і здійснення митного регулювання  на своїй території, зміцнення митного  кордону.

     Для охорони митного кордону України, захисту економічних інтересів  країни, Законом України "Про митну  справу в Україні" від 25.06.91 створені митні органи країни, і почало бурхливо розвиватися митне законодавство. Наприкінці 1991 року був прийнятий Митний кодекс України, за яким пішов цілий ряд актів, що регулюють митну справу в Україні, що дає можливість говорити про виникнення в системі права України самостійної галузі – митного права.

     Ця  галузь права повинна забезпечити  здійснення проведення Україною своєї самостійної митної політики, спрямованої як на інтеграцію у світове економічне співтовариство, так і на захист вітчизняних економічних інтересів.

     Митне право України усе більше і  більше відіграє роль у боротьбі з  організованою міжнародною злочинністю, у попередженні наркобізнесу, незаконної торгівлі зброєю, у захисті культурно-історичного надбання України.

     Перехід до ринкової економіки, зміна внутрішніх і зовнішніх форм економічного обороту, значний ріст злочинів у сфері  економіки в Україні вимагає  в даний час особливої уваги до питань економічної безпеки країни в умовах лібералізації зовнішньоекономічних зв'язків.

     Про важливість боротьби з контрабандою свідчить той факт, що Указом Президента України від 30.12.94 голова Державного митного комітету України був уведений до складу Координаційного комітету з боротьби з корупцією й організованою злочинністю.

     Успіх боротьби з контрабандою багато в  чому залежить від гарного знання карного і карно-процесуального права, митного і зовнішньоекономічного  законодавства України, умілого застосування положень криміналістики в процесі розслідування.

     Аналіз  розглянутих судами кримінальних справ  про контрабанду показує, що розслідування  такого роду справ у значній мірі специфічно, що обумовлено характером і особливостями злочинних дій контрабандистів. У той же час при проведенні дізнання по цих справах працівниками митних органів допускається ще ряд недоліків, що вкрай негативно впливає на процес розслідування і судового розгляду справи.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. ПОНЯТТЯ КОНТРАБАНДИ ЯК КРИМІНАЛЬНОГО ЗЛОЧИНУ

     1.1.  Поняття «контрабанда» у законодавстві України.

     За  допомогою тарифних та нетарифних заходів  регулювання митні органи забезпечують значні грошові надходження до бюджету, дозволяють надійно зберігати народні  надбання в галузі культури, стимулюють розвиток вітчизняної економіки, міжнародних зв'язків та міжнародної торгівлі. Перетинаючи кордон, кожен громадянин підпадає під митний контроль, а переміщуваний ним товар - під митне оформлення. Проте, є багато бажаючих обійти вci ці процедури з метою власного збагачення. Саме тому одним із основних завдань організації контролю митних органів є боротьба з контрабандою та порушенням митного законодавства шляхом порушення митних правил.

     Відповідно  до ст. 319 Митного кодексу України, порушенням митних правил визнається протиправна (навмисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на встановлений порядок управління і за яку відповідальність передбачена відповідними статтями Митного кодексу України. Суб'єкти, що вчиняють правопорушення у сфері митної справи, у переважній більшості випадків мають на меті: ухилення від сплати податків та зборів при переміщенні предметів через кордон; ухилення від наявних заборон або обмежень щодо переміщення певних категорій товарів та предметів через кордон; безпідставне відшкодування податків; отримання незаконних переваг у комерційній діяльності.

     До  причин, що призводять до вчинення митних правопорушень, можна віднести отримання  фінансової вигоди, отримання переваг  у торгівлі, нехтування законами і тиск з боку конкурентів. Головними передумовами вчинення правопорушень в митній сфері є: існування економічних передумов; недостатня ефективність митного і прикордонного контролю; недосконалість нормативно-правової бази у сфері регулювання імпорту та боротьби з контрабандою; необлаштованість державного кордону з державами СНД; високі ставки ввізного мита, акцизного збору та ПДВ під час імпорту; неоднакове податкове навантаження на суб'єктів господарювання; наявність значної різниці між світовими і внутрішніми цінами на окремі групи товарів; корупція в митних органах, органах охорони державного кордону, інших правоохоронних та контролюючих органах; відсутність належного контролю за реалізацією товарів на внутрішньому ринку; недосконалість обміну інформацією між державними органами, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю.

     Слід  зазначити, що із таким явищем, як порушення митних правил, тісно пов'язане поняття контрабанди. Термін «контрабанда» походить від італійського contrabando.

     Контрабандою, згідно з ст. 201 Кримінального кодексому України є переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України.

     Контрабанда товарів вважається вчиненою у великих  розмірах, якщо їх вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний  мінімум доходів громадян.

     Основним  безпосереднім об'єктом злочину  є встановлений порядок переміщення відповідних предметів через митний кордон України, який є необхідною умовою нормальної діяльності митних органів по стягненню передбачених законодавством платежів, здійсненню митного контролю і митного оформлення предметів. Додатковим факультативним об'єктом контрабанди можуть виступати встановлений порядок обігу предметів дозвільної системи, порядок сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, громадська безпека, здоров'я населення.

     Усі предмети контрабанди поділяються  на дві групи:

     1) предмети, яким притаманні спеціальні  ознаки, що надають підстави для  кваліфікації їх незаконного  переміщення через митний кордон України за ст. 201 Кримінального кодексу України незалежно від розміру контрабанди:

• історичні та культурні цінності;
• отруйні, сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини;
• зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї);
• стратегічно важливі сировинні товари, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України, їх вільний обіг згідно з чинним законодавством може істотно обмежуватись і для переміщення їх через митний кордон, як правило, потрібен спеціальний дозвіл.

     2) товари, які вільно обертаються  в Україні і незаконне переміщення  яких через митний кордон України утворює склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 Кримінального кодексу України, лише у випадку вчинення його у великих розмірах.

     Під товаром розуміється будь-яке  рухоме майно (у тому числі валютні  цінності; культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.

     Не  є предметом контрабанди особисті речі, в тому числі транспортні засоби індивідуального користування. Під поняттям «особисті речі», розуміють предмети першої необхідності, призначені, в першу чергу, для забезпечення життєдіяльності власника - громадянина, є власністю такого громадянина та призначені виключно для власного користування такого громадянина, не є товаром та не призначені для відчуження або передачі іншим особам, відповідають меті та цілям перебування за кордоном, а під транспортними засобами - пристрої, призначені для перевезення людей і (або) вантажу, а також установленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

     Не  є предметом цього злочину  речі, які відповідно до законодавства  України не підлягають обов'язковому декларуванню митним органам та не обкладаються митом, речі, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україні, речі, які ввозяться (пересилаються) громадянами і входять до складу спадщини, відкритої за митним кордоном України на користь резидента (за наявності консульської легалізації відповідних документів).