Державне регулювання експорту залізної руди

 

Графа 46 "Статистична  вартість". У графі зазначена митна вартість залізної руди в тисячах гривень – «1085,23228».

Графа 47 "Нарахування  платежів". У графі при експорті залізної руди платежі не нараховувалися.

Графа 54 "Місце  та дата:". У графі зазначені відомості про місцезнаходження декларанта – «50029  м. Зпоріжжя, вул. Лукашевича, 5». У графі також були зазначені прізвище, ініціали й особистий підпис особи, яка склала МД – «Снігур Ж.В.» та у міжнародному форматі (з урахуванням коду країни та населеного пункту або мережі оператора рухомого (мобільного) зв'язку) номер телефону особи, яка склала ВМД – +380678951635».

Оформлена відповідно до вимог чинного законодавства  України МД є документом, що засвідчує  надання державою суб’єкту ЗЕД, тобто ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат"  права на розміщення залізної руди у митний режим експорту, відповідно до якого товар було вивезено за межі території України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та використання без будь-яких обмежень.

Отже, формою декларування залізної руди, що перетинала митний кордон України, було подання митному органу МД до оформлення. МД була заповнена відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням умов поставки, митного режиму та заходів тарифного і нетарифного регулювання експорту залізної руди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Державне регулювання експорту залізної руди

 

 

Експортні операції, як складова частина зовнішньої торгівлі є найважливішим  джерелом одержання прибутку держави. Досягнення максимальної ефективності експортних операцій, а, отже, максимізація прибутку можлива тільки з використанням знань і досвіду, накопичених протягом тривалого часу.

Серед різноманітних  форм зовнішньоекономічної діяльності історично першою та переважаючою є  міжнародна торгівля, тобто міжнародний  обмін продуктами й послугами. За напрямком товарного потоку операції у міжнародній торгівля поділяються на експорт і імпорт. Розглянемо сутність експорту.

Експорт товарів –  продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним  суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України. Таким чином, український суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, що здійснює експорт товарів, є експортером. Експортна операція являє собою діяльність, спрямовану на продажів і вивіз за кордон товарів для передачі їх у власність іноземному контрагенту.

Перед здійсненням експортної операції необхідно вирішити питання  про метод експорту.

Метод експорту - це спосіб здійснення експортної операції.

У міжнародній торговій практиці застосовуються два методи експорту:

Прямий експорт - здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем через власну зовнішньоторговельну фірму або відділ зовнішньоекономічних зв'язків.

Першим етапом здійснення експортної операції є пошук контрагента і встановлення з ними контактів. Для експортера засобом встановлення контактів з імпортером є відправка йому комерційної пропозиції – оферти.

При прямому методі торгівлі виникає визначена фінансова  вигода, оскільки скорочуються витрати  на суму комісійної винагороди посереднику, знижуються ризик і залежність результатів комерційної діяльності від можливої несумлінності чи недостатньої компетенції посередницької організації.

Цей метод також дозволяє постійно знаходитися на ринку, враховувати його зміни і вчасно на них реагувати. У той же час використання прямого методу торгівлі має на увазі наявність комерційної кваліфікації і торгового досвіду. У іншому випадку фінансові витрати не тільки не скоротяться, але можуть значно зрости. Крім того, міжнародна торгівля в порівнянні з внутрішньої є більш ризикованої, що обумовлено економічними, політичними, правовими і соціальними умовами в різних країнах, їхніми традиціями й звичаями, а також великими відстанями між торговими партнерами. У результаті часто буває доцільно, а іноді просто необхідно використовувати посередників для проведення міжнародних торгових операцій.

Непрямий метод - вихід  на зовнішній ринок за допомогою  посередників. Більш половини міжнародного товарного обміну здійснюється при  сприянні торгових посередників, тобто незалежних від виробників і споживачів товарів торгових фірм, організацій і осіб.

Під торгово-посередницькими  операціями розуміються операції, пов'язані  з купівлею-продажем товарів, які  виконуються за дорученням виробників і споживачів незалежним торговим посередником, на основі чи догоди окремого доручення, що укладається між ними.

Торгове посередництво  містить у собі значне коло послуг, зокрема з пошуку закордонного контрагента, підготовки й укладання догоди, кредитування сторін і надання гарантій, оплати товару покупцем, проведення транспортно-експедиторських операцій і страхування товарів при транспортуванні, виконання митних формальностей, проведення рекламних і інших заходів щодо просування товарів на закордонні ринки, здійснення технічного обслуговування й проведення інших операцій.

Після вибору методу експорту і встановлення контактів безпосередньо  з чи імпортером через посередника, сторони приступають до обговорення  і висновку контракту купівлі-продажу. Згідно з контрактом основними обов'язками експортера є: постачання товару, передача документів і прав власності на товар; імпортера - сплата ціни за товар і прийняття товару.

Здійснення експорту залізної руди в Україні регулюється Законами України; Указами Президента України; Декретами Кабінету Міністрів України; Положеннями Міністерства економіки України, Міністерства Зовнішньоекономічних Зв'язків, інших міністерств і відомств, що регулюють окремі питання тарифного і нетарифного характеру; угодами, укладеними Україною з іншими державами і іншими законодавчими актами України.

По-перше основою регулювання  діяльності підприємств України які здійснюють експорт залізної руди на зовнішніх ринках є Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", який:

• дає визначення основним термінам, застосовуваним у практиці зовнішньоекономічної діяльності;
• закріплює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
• визначає коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, їх права та обов'язки;
• дає перелік можливих видів зовнішньоекономічної діяльності;
• законодавчо закріплює регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
• регулює економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями;
• захищає права та інтереси держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
• зумовлює відповідальність України як держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при порушенні ними Законів України чи обов'язків, пов'язаних з виконанням контракту, а також визначає застосовувані до них санкції [1].

Необхідною умовою перетинання митного кордону України при експорті залізної руди є виконання митних формальностей, порядок здійснення яких регулюється Законом України "Про Єдиний митний тариф", а також Митним Кодексом України.

При укладенні договорів при здійсненні експорту залізної руди контрагенти зобов'язані використовувати затверджені Міністерством Зовнішньоекономічних Зв'язків "Положення про форму зовнішньоекономічного контракту", яке закріплює основні умови укладання договорів купівлі-продажу. А деякі аспекти цих договорів закріплені у спеціальних правових актах.

Здійснення платежів у іноземній валюті регулюється  Декретами Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання  і валютного контролю", а також  Законом України "Про порядок  розрахунків в іноземній валюті". Перерахованими вище документами встановлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин [14,15].

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" експорт є валютною операцією, бо експорт пов'язаний з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу[14].

При виборі базисних умов постачання підприємства користаються Указом Президента "Про використання Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів". Ці правила викладено у ІНКОТЕРМС-2010, згідно з якими існує 11 базисних умов постачання, які відрізняються за обов'язками, які несуть контрагенти.

Оподаткування прибутку від експортних операцій здійснюється на підставі Податкового Кодексу України.

Порядок квотування і  ліцензування експорту визначає Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та наказ Мінекономіки України «Про порядок ліцензування експорту товарів», згідно з якими Рішення про   застосування   режиму   ліцензування   експорту товарів,  у тому числі встановлення квот (кількісних або

інших   обмежень),  приймається  Кабінетом  Міністрів  України  за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики   з  визначенням  переліку  конкретних  товарів,  експорт яких підлягає ліцензуванню,  періоду дії ліцензування  та кількісних або інших обмежень щодо кожного товару [1,16].

Перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2013 році затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2012 № 1201. До цього переліку товар «агломерована залізна руда» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2601 12 00 90 не відноситься.

В основу законодавчої бази страхування експортних операцій покладено Декрет Кабінету Міністрів України "Про страхування".

Згідно з Указом Президента України з метою запобігання демпінгу при експорті залізної руди застосовуються заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, і врегулювання торгових суперечок.

Важливим чинником зростання  експорту є наявність в Україні  сотень підприємств, зорієнтованих  на зовнішні ринки.

Протягом десятиріч  не лише крупні промислові гіганти, але  й цілі галузі промисловості  були глибоко інтегровані у виробничу кооперацію з республіками СРСР і країнами соціалістичного табору. Після розвалу СРСР ці галузі втратили доступ на традиційні ринки, тому при обмеженому внутрішньому попиті величезні виробничі потужності залишаються незавантаженими. Тому пріорітетним є відновлення втрачених виробничих зв’язків та освоєння нових ринків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Незважаючи на спад обсягів експорту залізної руди у 2012 році у порівнянні з минулим роком, проблема митного оформлення та особливостей вивезення залізної руди є актуальною й сьогодні.

На підставі аналізу  літературних джерел та проведених досліджень можна зробити ряд висновків  щодо існуючої законодавчої бази, що регламентує  порядок і правила переміщення залізної руди через митний кордон України, особливостей класифікації залізної руди за УКТ ЗЕД.

У даній роботі здійснено  детальний аналіз законодавчої бази, яка регулює порядок вивезення  з митної території України залізної руди. Розглянуто документи, які є необхідними для здійснення митного контролю.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано  за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано  з Гармонізованою системою опису  та кодування товарів. Правильна класифікація залізної руди є важливим складовим елементом системи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

В даній роботі було проведено  класифікацію товарів, які відносяться  до  групи 26 УКТ ЗЕД. Таким чином, для руди залізної, що перетинала митний кордон України було присвоєно код 2601120090 відповідно до правил інтерпретації товарів та відповідно до приміток та пояснень до товарних позицій та підкатегорій.

Формою декларування залізної руди, що перетинали митний кордон України, було подання митному органу митної декларації до оформлення. МД була заповнена відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням умов поставки, митного режиму та заходів тарифного і нетарифного регулювання експорту.

У процесі здійснення митного контролю суттєву роль відіграє система аналізу та управління ризиками, що значно прискорює процес виконання митних формальностей.

Слід також відмітити, що починаючи з 01.06.2012 у Митному  кодексі України визначено таку форму митного контролю як «документальна перевірка». Це дозволяє митним органам і після експорту залізної руди здійснювати митний контроль, що полягає у можливості перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи при здійсненні конкретної операції навіть після її завершення.