Державне регулювання експорту залізної руди

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра товарознавства та експертизи непродовольчих товарів

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Основи  митної справи»

на тему «Державне регулювання експорту залізної руди»

 

 

 

 

 

 

Студент 4 курсу 2 групи

Заочної форми навчання

Факультету товарознавства і 

торговельного підприємництва

Іваницький  В.В.

доц. Калиновська Л.Є.

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

ЗМІСТ

Вступ

1. Аналіз законодавчої бази  з питань переміщення залізної руди через митний кордон України
2. Особливості класифікації залізної руди за УКТЗЕД
3. Декларування експорту залізної руди
4. Державне регулювання експорту залізної руди

Висновки  та пропозиції

Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Залізна руда - природне мінеральне утворення з вмістом заліза у таких кількостях, при яких його економічно вигідно видобувати.

Доля світового споживання заліза серед інших металів складає 95%. Це — головний «кит», на якому  тримається сучасна цивілізація.

 Залізо входить до складу чотирьох головних рудних мінералів: магнетиту, гематиту, гетиту та сидериту. Родовища, що пов'язані з магматизмом, багаті на вміст заліза (близько 70%) і складаються із гематиту та магнетиту.

 В Україні розвідано  49 родовищ залізних руд, загальні запаси яких становлять понад 28 млрд. тонн, що складає близько 8-9% від світових.

Світові розвідані запаси залізної руди становлять близько 160 млрд тонн, що містять близько 80 млрд тонн чистого заліза. За даними Геологічної  служби США, Україна володіє найбільшими в світі розвіданими запасами залізної руди.

Розглядаючи питання експорту залізної руди, слід відмітити, що у 2012 році показники експорту є дещо нижчими, ніж у попередньому році. Але все ж дане питання є актуальним, так як Україна має великі поклади залізної руди.

Одним із найважливіших  показників економічного розвитку країни є наявність стабільного експортного  потенціалу, який безумовно має перевищувати імпортний попит. З метою досягнення даної тенденції головним завданням  України, як країни з багатими родовищами, є підтримання вітчизняних виробників та створення відповідних умов для успішного виходу вітчизняної продукції на світовий ринок.

Таким чином розвиток експортного потенціалу вітчизняних  виробників (особливо в умовах світової економічної кризи) є першочерговим заходом збереження ліквідності українських підприємств.

Головними експортерами залізної руди є такі країни: Австрія, Китай, Німеччина, Польща, Російська Федерація, Румунія, Сербія, Словаччина, Туреччина, Угорщина.

Метою даної курсової роботи є набуття навиків щодо державного регулювання  залізної руди при експорті через митний кордон України.

Об’єктом курсової роботи є залізна руда.

Предметом курсової роботи є державне регулювання при експорті залізної руди через митний кордон України.

Для   досягнення   поставленої   мети   необхідно   було   вирішити   наступні завдання:

• проаналізувати законодавчу базу, що регламентує порядок і правила переміщення залізної руди через митний кордон України;
• перевірити правильність класифікації залізної руди за УКТ ЗЕД;
• здійснити декларування залізної руди в режимі експорту;
• проаналізувати державне регулювання експорту залізної руди через митний кордон України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Аналіз законодавчої бази  з питань переміщення залізної руди через митний кордон України

 

 

Основним законом, яким визначено загальні принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності є  Закон України «Про зовнiшньоекономiчну  дiяльнiсть», який Верховна Рада України  прийняла 16.04.1991 [1].

Так, згідно з ним зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть – це дiяльнiсть суб'єктiв господарської дiяльностi України та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi, побудована на взаємовiдносинах мiж ними, що має мiсце як на територiї України, так i за її межами.

Статтею 2 Закону визначено 6 принципів зовнiшньоекономiчної дiяльностi:

А) Принцип суверенiтету народу України у здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi полягає у:

- виключному правi народу  України самостiйно та незалежно  здiйснювати зовнiшньоекономiчну  дiяльнiсть на територiї України, керуючись законами, що дiють на територiї України;

- обов'язку України  неухильно виконувати всi договори i зобов'язання України в галузi  мiжнародних економiчних вiдносин;

Б) Принцип свободи  зовнiшньоекономiчного пiдприємництва полягає у:

- правi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної  дiяльностi добровiльно вступати  у зовнiшньоекономiчнi зв'язки;

- правi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної  дiяльностi здiйснювати її в  будь-яких формах, якi прямо не  забороненi чинними законами України;

- обов'язку додержувати при здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi порядку, встановленого законами України;

- виключному правi власностi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi  на всi одержанi ними результати  зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

В) Принцип юридичної  рiвностi i недискримiнацiї полягає у:

- рiвностi перед законом  всiх суб'єктiв зовнiшньоекономiчної  дiяльностi, незалежно вiд форм  власностi, в тому числi держави,  при здiйсненнi зовнiшньоекономiчної  дiяльностi;

- заборонi будь-яких, крiм  передбачених цим Законом, дiй держави, результатом яких є обмеження прав i дискримiнацiя суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, а також iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi за формами власностi, мiсцем розташування та iншими ознаками;

- неприпустимостi обмежувальної дiяльностi з боку будь-яких її суб'єктiв, крiм випадкiв, передбачених цим Законом;

Г) Принцип верховенства закону полягає у:

- регулюваннi зовнiшньоекономiчної  дiяльностi тiльки законами України;

- заборонi застосування  пiдзаконних актiв та актiв управлiння мiсцевих органiв, що у будь-який спосiб створюють для суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi умови менш сприятливi, нiж тi, якi встановленi законами України;

Ґ) Принцип захисту iнтересiв  суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi полягає у тому, що Україна як держава:

- забезпечує рiвний  захист iнтересiв всiх суб'єктiв  зовнiшньоекономiчної дiяльностi  та iноземних суб'єктiв господарської  дiяльностi на її територiї згiдно  з законами України;

- здiйснює рiвний захист  всiх суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України за межами України згiдно з нормами мiжнародного права;

- здiйснює захист державних  iнтересiв України як на її  територiї, так i за її межами  лише вiдповiдно до законiв України,  умов пiдписаних нею мiжнародних  договорiв та норм мiжнародного права;

Д) Принцип еквiвалентностi обмiну, неприпустимостi демпiнгу при  ввезеннi та вивезеннi товарiв [1].

Згідно зі статтею 7 цього  Закону України регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi здiйснюється  за допомогою:

- законiв України;

- передбачених в законах України актiв тарифного i нетарифного регулювання, якi видаються державними органами України в межах їх компетенцiї;

- економiчних заходiв  оперативного регулювання (валютно-фiнансового,  кредитного та iншого) в межах  законiв України;

- рiшень недержавних органiв управлiння економiкою, якi приймаються за їх статутними документами в межах законiв України;

- угод, що укладаються  мiж суб'єктами зовнiшньоекономiчної  дiяльностi i якi не суперечать законам  України [1].

Забороняється регулювання  зовнiшньоекономiчної дiяльностi прямо не передбаченими у цiй частинi актами i дiями державних i недержавних органiв.

Тепер проаналізуємо  законодавство, яким регламентовано порядок  переміщення через митний кордон України товару «агломерована залізна  руда» в режимі експорту.

Так, згідно з Митним кодексом України Експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, вiдповiдно до якого  українськi товари випускаються для  вiльного обiгу за межами митної територiї  України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Статтею 75 Митного кодексу України визначено обов’язки особи, на яку покладається дотримання вимог митного режиму:

1) подати митному органу, що здiйснює випуск товарiв  у митному режимi експорту, документи  на такi товари;

2) сплатити митнi платежi, якими вiдповiдно до закону обкладаються товари пiд час вивезення за межi митної територiї України у митному режимi експорту;

3) виконати вимоги  щодо застосування передбачених  законом заходiв нетарифного регулювання  зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

4) у випадках, встановлених законодавством, подати митному органу дозвiл на проведення зовнiшньоекономiчної операцiї з вивезення товарiв у третю країну (реекспорт) [2]. (дану вимогу ми не розглядаємо, так як екпортна поставка має кінцевого отримувача)

Розглянемо дані вимоги більш детально.

Подання митному органу, що здійснює випуск товарів, документів на товар «агломерована залізна  руда»

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України  митний контроль – це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в  межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку [2].

Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю наведено у ст. 335 Митного кодексу України. Згідно з нею, разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують  повноваження особи, яка подає  митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний  договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні)  документи;

4) комерційні документи,  наявні у особи, яка подає  декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують  дотримання обмежень, які виникають  у зв'язку із застосуванням  захисних, антидемпінгових та компенсаційних  заходів (за наявності таких  обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують  сплату та/або забезпечення сплати  митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують  право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують  зміну термінів сплати митних  платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу [2].

Таким чином, при вивезенні  товару «агломерована залізна руда»  у режимі експорту, декларант повинен  подати митному органу:

1. Картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами;
2. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів тощо;
3. Довiдку про проведення декларування валютних цiнностей, доходiв та майна, що належать резиденту України i знаходяться за її межами (про вiдсутнiсть за межами України валютних цiнностей та майна) (ДПА України);
4. Міжнародну автомобільну накладну (CMR) тощо;
5. Книжку МДП (Carnet TIR);
6. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару;
7. Рахунок-фактуру (інвойс);
8. Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу "Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено").