Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Марта 2012 в 17:38, реферат
.Розкриття великого потенціалу джерел духовності на Чернігово-Сіверській землі в другій половині XVII ст. стало можливим завдяки подвижницькій цілеспрямованій діяльності Лазаря Барановича, непересічного церковного і політичного діяча, богослова, талановитого українського письменника й мислителя.
В Академії Ведель не лише здобув загальну освіту, а й сформувався як композитор, співак і диригент.
У 1788 році на запрошення московського генерал-губернатора і за рекомендацією київського митрополита Артемій Ведель (з трьома хлопчиками з Академії, що мали гарні голоси) їде до Москви для керування хоровою капелою та оркестром. Повернувся композитор до Києва через чотири роки. Потім він познайомився з генерал-поручиком А. Леванідовим і прийняв його запрошення стати керівником штабного хору та оркестру. У березні 1794 року Ведель поступив на військову службу, його формально зарахували штабним канцеляристом, потім — старшим ад'ютантом у чині капітана. У 1796 році Ведель разом з капельмейстером і кількома кращими співаками їде слідом за Леванідовим до Харкова. Тут він розгортає активну музично-культурну діяльність, набирає і готує співаків для Петербурзької придворної капели, веде клас вокалу у Казенному училищі.
У Харкові Ведель готує
програму з губернським хором, який
невдовзі бере участь в урочистій
зустрічі Леванідова — новопризначеного
генерал-губернатора
Протягом дворічного перебування в Харкові Ведель поряд з педагогічною та виконавською роботою займався композицією. Тут він створив свої сьомий, восьмий і дев'ятий хорові концерти. До речі, саме в цей час цар Павло І провів ряд реформ, що негативно позначилися на розвитку музичної культури: ліквідував у військових частинах хори, рогові та симфонічні оркестри, заборонив у церквах співати концерти та «інші видумані в церковному співі вірші». Це зайвий раз свідчить про світський (нецерковний) характep хорових концертів, створених вітчизняними композиторами у другій половині XVIII ст.
Музика Веделя оригінальна, нова. Композитор широко використовував народнопісенний матеріал: мелодичні звороти, ладогармонічні особливості тощо. Своєрідно митець продовжує кантові традиції. Він підкреслює звучання типової для кантів терцової втори, часто застосовує рух голосів секстами. Композитор широко використовує мелодику і гармонію пісень-романсів. У музичній мові А. Веделя помітними є такі риси, які згодом будуть характерні для творчості композиторів-романтиків. Прикладом можуть служити деякі мелодичні звороти, зіставлення однойменних тризвуків тощо (97).