Проблема визначення етносу

Проблема визначення етносу є ключовою в різних гуманітарних галузях знань. Термін «етнос» використовується в етнологічній літературі досить давно, однак наукове осмислення його як спеціального поняття для позначення особливої спільноти людей відбулося  протягом останніх десятиліть у результаті підвищення уваги до проблем етногенезу, етнічної історії, психології та етнолінгвістики. Попри таку посилену увагу в етнології до сьогодні не склалося загальноприйнятого тлумачення цього терміна.

У зв’язку з дефініцією етносу розглядається не менш дискусійна та складна проблема етнічної спільноти як категорії, що визначає наявність відмінних та інтегруючих рис етнічних груп. Термін «етнічність» запозичений із західної етнології, де перевагу у визначенні здебільшого надано специфіці культурних рис групи.

Етнічні спільності —  один із ключових елементів соціальної структури суспільства і невід'ємний  фактор його соціального розвитку. Ліберали та неокомуністи намагаються будь-як нівелювати політичне значення етносів. Вони за фінансової підтримки глобального капіталу, що прагне продавати уніфіковану продукцію та послуги, борються проти націоналізму та в умовах інорасової колонізації Європи та нав'язують її корінним народам ідеї "громадянської нації" та "прав людини". Значимість етнічних спільностей у суспільному прогресі полягає у тому,що вони:

1)    є одними з найдавніших соціальних утворень;

2)    являють собою численні групи індивідів;

3)    так як етноси є носіями специфічних соціокультурних цінностей, історичного досвіду, вони відіграють велику роль в соціалізації як окремих індивідів, так і соціальних груп;

4)    беруть активну участь в політичних, культурних, економічних процесах і є, таким чином, однією з найважливіших соціальних складових суспільства.

Тому очевидною є  актуальність вивчення законів та закономірностей виникнення, функціонування,розвитку та класифікації етносів та націй як соціальних груп через призму їх взаємодії між собою, відносин і взаємозв'язків між членами відповідних груп, а також механізи їх включення в систему соціальних відносин.

Одним з перших класифікацію етносів запропонував К. Г. Юнг. К.Юнг розробив концепцію про архетипи колективного несвідомого. Архетип (від грец. archetipos - первообраз) «означає суть, форму, і спосіб зв'язку успадкованих несвідомих первообразів і структур психіки, що переходять з покоління в покоління». Згідно концепції К.-Г.Юнга, архетип - це структурні елементи людської психіки, які приховані в колективному несвідомому, загальному для всього людства. Фундамент духовного життя складає успадкований досвід попередніх поколінь, який утворений сукупністю архетипів. Архетипи задають загальну структуру особистості, структурують розуміння світу, себе і інших людей. Архетипи «лежать в основі творчості і сприяють внутрішній єдності людської культури, роблять можливим взаємозв'язок різних епох розвитку і взаєморозуміння людей».Набір архетипів обмежений, але у кожної людини вони наповнюються конкретним змістом, мають безліч символічних репрезентацій, визначуваних культурними або особистісними чинниками.

К.Юнг наводить приклад, як та або інша форма єдності, що представлена в міфах про «початок часів», знаходить відображення в  різних символах:

1. єгипетський небесний змій, що кусає свій власний хвіст (оуробор);
2. китайський Тайцзи - має круглу форму, вмістище всіх протилежностей;
3. світове яйце філософів;
4. rotundum алхіміків;
5. двостатеві істоти, подібні Пуруші, в індуїзмі та ін.

К.-Г.Юнг зробив спробу класифікувати різні народи за психологічними функціями, такими як мислення, емоції, відчуття, інтуїція. Якщо домінує якась одна функція, вона визначає психологічний тип нації: розумовий, емоційний, сенсорний, інтуїтивний. Кожен з них , до того ж, може бути інтровертованим або ж екстравертованим в залежності від поведінки по відношенню до об'єкту. Екстравертований тип: зверненість особи (етносу) до оточуючого світу. Інтровертованний тип: фіксація інтересів особи (етносу) на явищах власного внутрішнього світу, яким вона надає вищу цінність. На думку К.Г.Юнга, Схід, наприклад, є інтровертованою расою, спрямованою на свій внутрішній світ. Основна психічна функція, притаманна монголоїдам, - це, як правило, інтуїція.

Таблиця 2.Класифікація етнічних спільнот

Етнічна спільність    Психологічний тип (за К.Г.Юнгом)

Китайці     Інтроверти, що відчувають Японці     Інтуїтивні інтроверти Араби     Розумові інтроверти американці     Розумові екстраверти англійці     Інтроверти, що відчувають Народи Південної Америки     Відчуває екстраверти іспанці     Відчуває екстраверти французи     Відчуває екстраверти італійці     Відчуває екстраверти німці     Інтроверти, що відчувають Норвежці, шведи     Інтроверти, що відчувають Народи Африки      Інтуїтивні екстраверти Етноси відрізняються між собою не тільки мовою, культурою, психічним складом, але й невербальними засобами спілкування, серед яких жести, міміка, інтонація, паузи, поза, погляд і т.д. Кожна етнічна група має свій стереотипний набір невербальних реакцій на ті або інші подразники, що може призвести до певних непорозумінь у процесі їх сприйняття представниками інших етносів. Так, народи з екстравертною психологічною установкою (італійці, іспанці, африканці, американці) дотримуються дальньої дистанції в спілкуванні, використовують прямий погляд в обличчя співбесідника, часто до нього торкаються. Народи з інтровертною установкою (китайці, японці, англійці, німці) використовують, навпаки, ближню дистанцію, проте уникають дотиків і прямих поглядів співбесідника».Існують відмінності в психологічному сприйнятті часу представниками етнічних спільнот.Американський нейролінгвіст Тед Джеймс називає 2 основні типи ліній часу. Лінія часу, за Тедом Джеймсом, - це суб'єктивне його переживання, яке представляється в уяві суб'єкта. Критерієм встановлення двох типів лінії часу став її напрям по відношенню до суб'єкту сприйняття. Перший тип - «поруч із часом», або англо-європейський, коли лінія часу йде зліва направо. «Минуле з одного боку, а майбутнє - з іншою, і обидва знаходяться в полі зору людини прямо перед нею. Люди цього типу мають послідовне, лінійне уявлення про час, їм притаманна пунктуальність. Вони частіше за все зберігають своє минуле у вигляді диссоційованих образів (статичних візуальних образів або образів, не включених у переживання, що розглядаються і чуються з боку) [1: 243].Другий тип - «крізь час», або арабський: лінія часу витягується, «пронизуючи» людину спереду наскрізь таким чином, що одна її частина (зазвичай минуле) виявляється позаду нього невидима, через що йому доводиться повертатися назад, щоб її побачити. Люди цього типу не можуть отримувати вигоду з минулого або майбутнього, розташованого перед ними. Вони завжди знаходяться в теперішньому моменті. Такі люди не пунктуальні. Вони знаходяться усередині своєї часової лінії, їх спогади частіше асоційовані (при відтворенні яких людина бачить події на власні очі, сприймаючи їх всіма органами чуття, в більшості випадків мають форму динамічних образів). Тед Джеймс приходить до висновку, що переважно всі східні етнічні групи сприймають лінію часу «крізь себе», тоді як західні народи представляють лінію часу «поруч собою».Психологія народу виявляється в продуктах його духовної діяльності: фольклорі, віруваннях, малюнках, письмових творах тощо.«Культура спільноти - це сукупність творінь, цінностей і способів поведінки, які прийняті і визнані етнічною спільністю і набули важливе соціальне, етичне і моральне значення для її членів, визначаючи поведінку, що вважається «обов'язковою», наприклад правила пристойності, правила спілкування та т.д.» [1: 61].«... культура ніколи не була і ніколи не буде відвернуто-людською, вона завжди конкретно-людська, тобто національна, індивідуально-народна і лише в такій своїй якості висхідна до загально людяності. Окремі явища культури стають загальнолюдськими саме тому, що вони в своєму єстві глибоко національні» [1: 78]. Культурні твори завжди містять в собі культурний код певного народу. Сприйняття інокультурного тексту передбачає його декодування.Зіткнення людини із чужорідною культурою може призвести до так званого культурного шоку (A.Furnham, S.Bochner, 1986). Культурний шок - це шок від нового, від зустрічі з новою культурою .Досвід нової культури є неприємним або шоковим, тому що він може призвести до негативної оцінки власної культури, а також тому що він несподіваний.

Оберг (A.Furnham., S.Bochner, 1986) - 6 аспектів культурного  шоку:

1. Напруга, до якої призводять зусилля, що вимагаються для досягнення необхідної психологічної адаптації.
2. Відчуття втрати або позбавлення (друзів, статусу, професії, власності).
3. Відчуття знедоленості представниками нової культури або відкидання їх.
4. Збій в ролях, ролевих очікуваннях, цінностях, відчуттях і самоідентифікації.
5. Несподівана тривога, навіть огида і обурення в наслідок усвідомлення культурних відмінностей.
6. Відчуття неповноцінності від нездатності співволодіти з новим середовищем

Теорія ціннісних відмінностей (A.Furnham, S.Bochner, 1986) пояснює культурний шок зіткненням різних систем цінностей. A.Furnham, S.Bochner ввели поняття «культурної  дистанції». Величина культурного шоку залежить від культурних відмінностей. Індекс культурної дистанції (CDI) включає фіксацію відмінностей між культурами по темах: клімат, одяг, їжа, мова, релігія, рівень освіти, матеріальний комфорт, структура сім'ї, звичаї залицяння (сватання).Вивчення етнічної специфіки перцепції (кольорів, геометричних фігур, ілюзій) призвело вчених до висновків про наявність міжкультурних відмінностей сприйняття, які проявляються у константності («неілюзійність») сприйняття (У.Беверідж, Г.Олпорт), у вибірковості сприйняття (Дж.Беррі), у сприйнятті перспективи (глибини малюнка) (А.Брімл, У.Хадсон, Я.Дереговський). Це уможливило вивчення цілісних етнічних «перцептивних (або когнітивних) стилів» - певних способів здійснення психічної діяльності, характерних для певних етнічних груп (Дж.Даусон, Дж.Беррі, М.Уобер).Кінцева якість перцептивних здібностей вихованця залежить від типу засвоєння малюком сенсорних еталонів (кольору, форми, розміру тощо) та характеру дії, виконуваної з даними еталонами. «Отже, шлях до розуміння етнічних особливостей перцептивної діяльності передбачає визначення особливостей сенсорних еталонів та перцептивних дій, засвоєних особою в ході етновиховного процесу».Існують міжетнічні відмінності в переживанні зорових ілюзій. Оптико-геометричні ілюзії (ілюзія Мюллера-Лайєра, горизонтально-вертикальна ілюзія) характерні для сприйняття «цивілізованих народів», відсутні (або виражені значно слабше) в перцептивній діяльності представників «традиційних суспільств». Такі відмінності у перцепції пов'язані з міжетнічними відмінностями в наборах сенсорних форм-еталонів, з особливостями предметного оточення та матеріальної культури етносу. Результат перцепції залежить від якості сенсорних еталонів: наприклад: використовуються в ролі еталонів форми геометричні фігури (трикутник, коло, квадрат) чи конкретні фігурні предмети (тарілка, дзеркало, стремено).Отже, кожен народ світу має свою етнічну психологію, ментальність, яка проявляється в етнічній картині світу, етнічних стереотипах, установках тощо. Ці фактори визначають національний код кожної культури. Продукти культурної діяльності народу містять свій культурний код.Сприйняття інокультурного тексту утруднюється необхідністю декодування інокультурної інформації, тобто переводу її на мову власної культури. Чим більшою є відмінність інокультурного тексту від звичного для представника певного етносу, тим більшою є вірогідність культурного шоку. Профілактикою культурного шоку є підготовка до рецепції інокультурного тексту.На заваді адекватного сприйняття інокультурного тексту інколи стоїть ментальність реципієнта, яка проявляється в певних стереотипах сприйняття, негативних установках на сприйняття інокультурної інформації, що суперечить його життєвим переконанням, поглядам, внутрішній картині світу.