Основні здібності для професій типу людина-людина, які визначають характер міжособистісних стосунків

Згідно з класифікацією за предметом праці, професії поділяються на 5 типів: людина-людина, людина-техніка, людина-знакова система, людина-художній образ, людина-природа.
До типу професій «людина-людина» відносяться професії, де предметом праці виступають люди. Прикладом цього типу професій можуть бути професії: вчитель, лікар, продавець, медсестра, вихователь, офіціант.

Згідно з класифікацією за предметом праці, професії поділяються на 5 типів: людина-людина, людина-техніка, людина-знакова система, людина-художній образ, людина-природа.
До типу професій «людина-людина» відносяться професії, де предметом праці виступають люди. Прикладом цього типу професій можуть бути професії: вчитель, лікар, продавець, медсестра, вихователь, офіціант.
Професії цього типу пред’являють високі вимоги до таких якостей працівника як вміння встановлювати і підтримувати ділові контакти, розуміти стан людей, впливати на інших, проявляти витримку, спокій і доброзичливість, мовні здібності.
Здібності - це індивідуально-психологічні особливості особистості, що є умовами успішного здійснення якої-небудь діяльності [1].
Основні здібності для професій типу «людина-людина», що визначають характер міжособистісних стосунків:
Комунікативні здібності - це мова людини в її комунікативній функції, здібність міжособистісного сприймання і оцінювання оточуючих, здібність соціально-психологічної адаптації до різних обставин, здібність контактувати з різними людьми, здійснювати вплив і ін.
Психологічна вибірковість виявляється в декількох основних особистісних і поведінкових індикаторах. Ними є:
1. співпереживання людиною того, що пережвають, почувають інші, свого роду емоційна синхронність;
2. висока чутливість і сприйнятливість до опису психологічних якостей інших людей;
3. можливість швидко й адекватно характеризувати психологічні особливості людей;
4. вибірково-психологічна пам'ять і спостережливість, що яскраво виявляються і перевіряються в спостереженні, бесідах, у рішенні організаторських задач;
5. здатність думкою поставити себе в психологічну ситуацію іншої людини.
Практичний психологічний розум має наступні прояви:
1. адекватний розподіл обов'язків колективної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей людей;
2. швидка орієнтація в ситуаціях, що вимагають практичного застосування знань людей;
3. спритність у застосуванні психологічного стану, настрою людей до даних умов життя і діяльності;
4. здатність викликати стимулюючі мотиви діяльності, знайти шляхи і способи зацікавити людей справою;
5. тенденція вирішувати практичні питання крізь призму наявних людських можливостей.
Психологічний такт виявляється в:
1. почутті міри і граней у взаєминах і взаємодії з людьми;
2. мовної адаптації до різних людей, відсутності «мовного шаблона» і грубого пристосовництва, мовної спритності при першому знайомстві;
3. індивідуалізації спілкування з людьми в залежності від їх стійких індивідуально-психологічних особливостей;
4. почутті ситуації;
5. обліку зовнішніх обставин, що впливають на взаємини індивідів один з одним;
6. чуйності, уважності, співчутливості у відносинах до людей;
7. простоті, природності в спілкуванні, здатності залишатися самим собою у відносинах з людьми, відсутності театральності в поводженні.
Суспільна енергійність має наступні показники:
1. здатність впливати на інших своїм відношенням до людей, справам, подіям, здатність передати це відношення;
2. логічна переконливість впливу словом і справою, здатність показати причинний зв'язок явищ, довести логічну послідовність у мовній і практично-діяльній формах;
3. практично-діяльна форма впливу виявляється в тім, що організатор сам показує, як виконати справу, що він доручає іншим;
4. впевненість у своїх силах, більша віра в справу, у можливість його здійснення, оптимізм, бадьорість духу;
5. здатність правильно і швидко вибрати момент вирішального впливу, піти на ризик.
Вимогливість виражається в наступному:
1. сміливість пред'явлення вимог;
2. сталість пред'явлення вимог;
3. гнучкість їхнього пред'явлення в залежності від конкретної обстановки;
4. самостійність вимог;
5. категоричність вимог;
6. розмаїтість форм їхнього вираження;
7. індивідуалізація вимог у залежності від психологічних особливостей людей.
Критичність має наступні індикатори:
1. критична спостережливість як уміння побачити і виділити недоліки;
2. логічність і аргументованість критики;
3. прямота і сміливість критичності;
4. доброзичливість критики.
Схильність до організаторської діяльності знаходить вираження в:
1. спонтанному самостійному включенні в організаторську діяльність;
2. прийнятті на себе ролі організатора і відповідальності за роботу інших людей;
3. потреби в здійсненні організаторської діяльності;
4. природності включення в цю діяльність;
5. емоційно-позитивному самопочутті при її виконанні, здатності побачити необхідність в організаторській діяльності в обставинах [2].
Методи вивчення особистості:
Спостереження - існують різноманітні прийоми і засоби спостереження й інтепретація різноманітних поведіських реакцій людей, по яких можна судити про типологічні риси характеру, особливостях інтелектуальної сфери людини, ступеню емоційної збуджуваності й ін.
Бесіда дозволяє виявити індивідуально-психологічні особливості особистості: здібності, інтереси, вподобання й інше.
Тестування. Класична типологія включає: 1) особистісні опитувальники, 2) тести на інтелект, 3) комплексні тести.
Перші призначені для діагностування властивостей і якостей особистості, вольової й емоційної сфери, психічних станів, творчої, фахової, соціальної, ціннісної орієнтації, психодіагностики самосвідомості (лідерських якостей, волі, уваги і т.п.). Другі рекомендується використовувати як для визначення загального рівня інтелекту, т