інформаційна культура

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Ноября 2011 в 22:48, реферат

Описание работы

В наш час практично не можна назвати сферу людської діяльності, яка не зазнала б залежності від ринку інформації і не мала б потреби у використанні новітніх інформаційних технологій. Все це в значній мірі змінює уявлення, погляди, поведінку, спосіб життя і мислення сучасної людини і ставить до неї нові вимоги, найважливішою серед яких є опанування інформаційною грамотністю, інформаційною культурою.

Работа содержит 1 файл

інформаційна культура.doc2.doc

— 72.50 Кб (Скачать)

Вступ

   В наш час практично не можна назвати сферу людської діяльності, яка не зазнала б залежності від ринку інформації і не мала б потреби у використанні новітніх інформаційних технологій. Все це в значній мірі змінює уявлення, погляди, поведінку, спосіб життя і мислення сучасної людини і ставить до неї нові вимоги, найважливішою серед яких є опанування інформаційною грамотністю, інформаційною культурою.

1. Інформаційна культура як поняття, як наука.

   Формування нової економіки країни вимагає випереджаючого розвитку освітньої сфери та освітнього потенціалу. Головною інновацією стає людина, яка володіє знаннями, навичками та уміннями використовувати усі переваги інформаційно-комунікаційних технологій. В зв'язку з цим серед основних вимог, які висуваються до спеціаліста ХХІ століття, важливе місце займає інформаційна культура.  

 Під інформаційною культурою треба  розуміти такий рівень інформаційної  підготовки, який дозволяє людині не тільки вільно орієнтуватися в потрібному інформаційному середовищі, а й брати участь у його формуванні та перетворенні, сприяти інформаційним контактам.

 Інформаційна  культура (англ. Information culture ) –  це складне та багатозначне поняття, яке пронизує усі сфери людської діяльності та всі сторони розвитку особистості.

 Вона сприяє усвідомленню людиною свого місця та ролі в оточуючому світі, всебічному та гармонійному розвитку в умовах становлення інформаційного суспільства. 

 Вміння орієнтуватись в інформаційному потоці, працювати з інформацією, критично її оцінювати, самостійно конструювати свої знання, використовуючи різноманітні інформаційні ресурси, є метою сучасної вищої освіти і, відповідно, освітніх технологій.   

 Нині існує велика кількість визначень поняття "інформаційна культура", але найбільш розповсюдженим є розуміння інформаційної культури як "сукупності інформаційного світогляду, системи знань та вмінь, що забезпечують самостійну діяльність, спрямовану на задоволення індивідуальних інформаційних потреб з використанням як традиційних, так і новітніх інформаційних технологій".

    Поняття інформаційної культури як алгоритму людської поведінки вміщує в себе ряд інших, більш вузькоспеціалізованих понять: «інформаційна грамотність», «комп'ютерна грамотність».

   Вперше поняття “інформаційна грамотність” було введено в 1977 році в США і використано в національній програмі вищої освіти. Асоціація Американських бібліотек інформаційно грамотною людиною назвала особистість, яка здатна розвивати, розміщувати, оцінити інформацію і найбільш ефективно її використати. 
   Інформаційна культура особистості — складне і багатозначне поняття, яке передбачає сукупність інформаційного світогляду і системи знань, умінь, навиків, які забезпечують самостійну діяльність по задоволенню інформаційних потреб на основі інформаційних технологій.

  Складовими інформаційної культури є: комунікативна культура, культура читання, письма і оформлення документів, культура інтелектуальної і науково-дослідницької діяльності, володіння інформаційними технологіями, інформаційно-правова та бібліографічна культура. Інформаційна культура особистості стала об'єктом пильної уваги фахівців різних областей знання: філософів, культурологів, психологів,  інформаційних працівників, бібліотекарів.

2.Бачення інформаційної культури різними фахівцями.

Інформаційна культура працівника бібліотеки.

  Бібліотека навчального закладу являється одним із основних комунікативних каналів, які забезпечують зберігання і використання величезних інформаційних ресурсів. Вона сьогодні повинна стати інформаційною базою освітнього закладу — інформаційним освітнім центром, який забезпечує доступ і формує уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, в світових, національних наукових і освітніх ресурсах.         
   Сучасний бібліотекар повинен: навчати, знати і бути носієм не тільки традиційної бібліотечно-бібліографічної культури, а й володіти сукупністю інформаційних знань, навичками новітніх інформаційних технологій, спеціальними психолого-педагогічними знаннями та уміннями. Саме від підготовки і кваліфікації працівників залежить успіх роботи книгозбірень в нових інформаційних умовах.

  Для бібліотекарів важливими є: уміння оперувати різними джерелами інформації, навички вільної навігації в інформаційному просторі, здатність правильно оцінювати одержану інформацію, використовувати її, зберігати й переробляти, а при необхідності передавати для колективного користування, створювати нову інформацію на якісно новому рівні.  
    Успішність функціонування бібліотеки як інформаційної установи зобов’язує бібліотечних фахівців швидко та адекватно реагувати на зміни в інформаційних потребах користувачів, удосконалювати форми обслуговування, надавати якісне інформаційне консультування, розширювати спектр бібліотечно-інформаційних послуг, вимагає систематичного вивчення та запровадження нових інформаційних технологій. Тому так гостро сьогодні стоїть проблема підвищення інформаційної культури бібліотечних фахівців, які повинні бути не тільки "лоцманами книжкових морів", але й навігаторами комп'ютерних мереж, чия діяльність формує нове інформаційне середовище.

  Сучасний ритм життя вимагає від бібліотекаря (інформаційного працівника) нових додаткових професійних навичок:

- знання іноземної мови;

- оперативне задоволення інформаційних запитів користувачів;

- уміння працювати з комп’ютером;

- володіння основними комп’ютерними програмами;

- вміння працювати з різними пошуковими системами в мережі Інтернет;

- робота з технічними засобами та новітнім бібліотечним обладнанням.    

Персонал  бібліотеки ХНУ впродовж  останніх років вивчає досвід інших бібліотек, самостійно розробляє технологічні інструкції, набуває навички кваліфікованого консультування з використання електронних ресурсів в локальній мережі та мережі Інтернет, використовує документи на не паперових носіях інформації.  
   На сучасному етапі бібліотекарі нашої книгозбірні постійно займаються впровадженням новітніх інформаційних технологій. Інколи працівники відчувають недостатній досвід, відсутність необхідної методичної літератури. Тому велика увага в бібліотеці приділяється підвищенню кваліфікації фахівців. На державному рівні питання підвищення кваліфікації бібліотечного працівника вищої школи цілком не вирішено. Саме тому, впродовж багатьох років у НБ ХНУ діє злагоджена система підвищення кваліфікації.

   Бібліотекарі постійно працюють над підвищенням рівня інформаційної культури, переглядаючи фахові періодичні видання (усього бібліотека отримує 12 назв фахових журналів) та методичну літературу. Щосереди кожного місяця для фахівців бібліотеки проводяться заняття з підвищення кваліфікації. Для прикладу, у 2009 році проведено 70 занять, зокрема, у рамках "Школи керівника" підготовлено та проведено 5 консультацій, в системі "Бібліотечні уроки" - 6 занять з питань організації технологічних процесів, фахових питань, проводились огляди нової літератури з питань бібліографії та бібліотекознавства. Підвищували свій фаховий, загальноосвітній та культурний рівень працівники бібліотеки і шляхом підготовки та проведення тематичних оглядів, їх за рік проведено 7. Звичайно, проводились і майстер-класи з удосконалення майстерності бібліотекарів в окремих процесах. Слід наголосити, що кожне заняття супроводжується  змістовними та вдалими мультимедійними презентаціями та віртуальними подорожами.

   Діяльність бібліотеки керується цілим рядом документів: положеннями, технологічними інструкціями на окремі бібліотечні процеси, методичними рекомендаціями, пам'ятками, посадовими інструкціями співробітників, перспективними планами роботи, нормами на бібліотечні процеси й правилами користування бібліотекою та ін. Для того, щоб усі фахівці книгозбірні могли у будь-який момент пригадати існуючий норматив чи познайомитись з новою регламентуючою документацією, на сайті бібліотеки у розділі "Наукова робота" ведеться база даних "Регламентуючі документи бібліотеки",яка систематично поповнюється новими, затвердженими на засіданнях методичної ради регламентуючими діяльність нашої бібліотеки документами.

   Сьогоднішній бібліотекар має уміти працювати з електронними базами даних, володіти комп'ютерними технологіями, знати комп'ютерну техніку, фонд, володіти навиками інформаційного пошуку як в традиційній формі, так і за допомогою новітніх інформаційних технологій.

  Сучасний фахівець повинен знати й художню літературу, і не лише класичні твори, які вивчаються за шкільною програмою, знати просто необхідно і те, чим цікавляться сучасні студенти, які тенденції сучасного літературного процесу, що з того, що виходить сьогодні у світ друкованого слова, можна запропонувати користувачам. Адже усім відомо, що переважна частина книголюбів при виборі книжки для читання надає перевагу бібліотекареві. Говорячи про вплив на читацькі інтереси, варто зазначити, що бібліотекарі можуть порекомендувати тільки те, що вони самі читають, цінують і знають.

    Отож, щоб покращити роботу з художньою літературою в  бібліотеці, підняти рівень інформаційної культури працівників, перш за все, необхідно удосконалювати літературну освіту бібліотекарів. З цією метою у НБ ХНУ розроблено та проведено на заняттях з підвищення кваліфікації цикл заходів, під час яких працівники знайомляться з  творчістю сучасних авторів: О.Забужко, Ю.Покальчука, І.Роздобудько, Ю.Андруховича та ін. 
    Не зважаючи на діючу в бібліотеці систему підвищення кваліфікації, велика увага приділяється самоосвіті, адже самостійна робота з різними джерелами інформації позитивно впливає на професійний та культурний потенціал бібліотекаря і підвищує рівень інформаційної культури.

   Тому важливо самостійно одержувати знання, формувати уміння їх ефективного відбору, систематизації та обміну з іншими працівниками. Для цього створені необхідні умови: кожної останньої середи місяця проводяться заняття у структурних підрозділах. Керівники відділів заздалегідь розробляють теми, які будуть обговорюватись у підрозділі. Кожен фахівець веде "Зошит з підвищення кваліфікації", в який занотовує цікаву та важливу для роботи інформацію. Працівники бібліотеки, з метою розширення загального світогляду та підвищення рівня  інформаційної культури, беруть активну участь у семінарах, регіональних, всеукраїнських, міжнародних науково-практичних конференціях. Методична робота та робота з організації підвищення кваліфікації працівників бібліотеки відзначається постійним пошуком і впровадженням інновацій, зумовлених викликом часу і перспективами розвитку інформаційних технологій. Тому продовжується робота з вивчення та впровадження в практику діяльності ГОСТів, стандартів. Провідні фахівці бібліотеки беруть участь у заняттях "Школи професійної майстерності"  з питань впровадження в роботу бібліотек ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006. "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання", ДСТУ ГОСТ 7.20:2007 "Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання". Кожного року проводиться комплекс заходів з удосконалення бібліотечних процесів, та їх регламентація.

Висновки  
    Проблема розвитку інформаційної культури особистості бібліотекаря невичерпна і має вирішуватись у бібліотеці постійно. Результативність інформаційної освіти фахівців в бібліотеці ХНУ, в поєднанні з діючими формами підвищення професійної кваліфікації кадрів, я вважаю, є ефективною, тому нам усім слід і надалі працювати в цьому напрямку. Адже, від рівня інформаційної культури бібліотечних фахівців залежить не тільки ефективність бібліотечно-інформаційного обслуговування, а й престиж професії сучасного науково-інформаційного фахівця, його соціальний статус.
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури:

1. Гендина Н.И. Информационное образование и информационная культура личности как факторы развития информационного общества// Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы 8-й Междунар. конф. "Крым 2001"/ ГПНТБ России. - М., 2001.– Т. 3.- С. 987-989.

2.  http://library.tup.km.ua

3.  Рыбина Л.И. Информационная культура - приоритетное направление библиотечной     деятельности // Библиография.- 2006.- №2.- С.30-32. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

МІНІСТЕРСТВО  КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

 Інститут  Державного управління та інформаційної  діяльності

 Кафедра соціальних комунікацій 
 
 

 РЕФЕРАТ

            з курсу

 ‘‘Інформаційна культура’’

 Тема: “Інформаційна культура як поняття, як наука.

 Бачення інформаційної культури різними  фахівцями.” 
 
 

                Виконала студентка                                                                                           заочної форми навчання                                                                               3 курсу, групи ДФ – 170    

                Федчук  О.В.

                                                                                         Перевірила:

Информация о работе інформаційна культура