Невербальні засоби спілкування

3. Мовлення – не єдиний спосіб спілкування.  Люди обмінюються інформацією й за допомогою інших засобів – жестів, міміки, погляду, пози, рухів тіла, які часто поєднуються в різних комбінаціях. Усе це невербальні (несловесні) засоби спілкування.

Неверба́льне спілкува́ння — вид спілкування, для якого  характерне використання невербальної поведінки і невербальних комунікацій  як головного засобу передавання  інформації, організації взаємодії, формування образу, думки про партнера, здійснення впливу на іншу людину.

 

4. Звичайно, найуніверсальнішим і найефективнішим засобом інформаційного зв'язку між людьми є словесне (вербальне) мовлення. Але люди використовують для комунікативного зв'язку цілу низку невербальних засобів.

Один з найвідоміших фахівців з питань спілкування А. Піз стверджує, що за допомогою слів передається всього 7% інформації, тоді як звуковими засобами – 38%, а за допомогою міміки, жестів і поз – 55

 

5. Невербальні засоби спілкування потрібні, зокрема, для того, щоб регулювати плин процесу спілкування, створювати психологічний контакт між партнерами; виявляти емоції, відображати оцінку ситуації. Як правило, вони не можуть самостійно передавати пряме значення слів, за винятком деяких жестів. Невербальні засоби точно скоординовані між собою і словесними текстами. Неузгодженість окремих невербальних засобів істотно ускладнює міжособистісне спілкування.

  Ніхто не може всі свої невербальні засоби цілковито контролювати.

6. На думку американських  вчених, для формування першого  враження від співрозмовника  важливими є перші чотири хвилини зустрічі, а деякі вважають, що досить і двох хвилин.

 

7. Невербальні засоби спілкування : Кінетичні, Ритміко – інтонаційні, Тактильні (пов'язані з дотиком)

 

8. Кінетичні невербальні засоби є найважливішими у спілкуванні.  Міміка - це звичні рухи м'язів обличчя під впливом почуттів і думок людини. В одних людей вона може бути розвинена дуже сильно, в інших - маловиразна. Описується в такий спосіб: хмурить брови; морщить лоб; закушує губи; кривить рот; примружує очі; дивиться спідлоба…

 

9. Погляди    Діловий- погляд спрямований у трикутник, вершиною якого є точка посередині чола, а основою – лінія між очима.

Соціальний – погляд фіксується нижче лінії очей

Інтимний – спрямовується в трикутник між очима і грудьми.

Погляд має  завжди відповідати типові спілкувальної ситуації.

 

10. ЖЕСТИ : ритмічні, емоційні, вказівні, зображувальні, жести – символи.

 

11. Поза – це мимовільна або зумисна постава тіла, яку приймає людина .

Людина, яка зацікавлена  в спілкуванні, буде орієнтуватися  на співрозмовника, нахилятиметься в  його сторону, повернеться до нього всім тілом, а якщо не хоче його слухати – то відійде назад, стоятиме напівобернувшись

 

12. Хода: За ходою можна впізнати емоційний стан співрозмовника – гнів, страждання, гордість, щастя.

Хода тяжка, коли людина гнівається, легка – радіє; в'яла, пригнічена – страждає.

Найбільша довжина кроку, коли людина почувається гордо

 

13. Ритміко- інтонаційні засоби: ІнтонаціяГучність*Тональність *Тембр

 

14. Радість  і недовіра передаються високим голосом, гнів і страх – також досить високим голосом, але в більш широкому діапазоні тональності, сили і висоти звуків. Горе, сум, втому передають м'яким і приглушеним голосом.

15. До тактильних засобів спілкування відносять динамічні дотики у формі потиску руки, поплескування по плечах, поцілунку.

Динамічні дотики є не лише сентиментальною дрібницею спілкування, а й біологічно необхідним засобом стимуляції.

 

16. Потиск руки Домінантний( рука зверху, долоня розвернута вниз)

Покірний(рука знизу, долоня розвернута вверх)

Рівномірний

 

17. Поплескування по плечу можливе за умови близьких стосунків партнерів спілкування.

18. Спілкування завжди просторово організоване.

Американський антрополог Б. Холл увів термін «проксеміка», що означає «близькість».

Вчені виокремлюють чотири дистанції  між учасниками спілкувального акту.

 

20. Проксеміка – це не тільки відстань між спілкувальниками, а й конфігурація , яку вони творять.

• Якщо спілкувальники сидять навпроти, вони частіше конфліктують.
• За звичайної розмови доцільно розташовуватися під кутом один до одного.
• Під час ділової зустрічі сідають з однієї сторони столу.
• Незалежна позиція визначається у розташуванні по діагоналі.