Культурні та релігійні цінності Польщі

                                                           Зміст:

    Вступ 

1.Духовно-релігійні  традиції Польщі

-Географія релігії

-Костел та служба

2.Культурні  традиції Польщі

3.Національні особливості

-Національний одяг

-Житло

-Традиції

    Висновок

                                                    Вступ

В даній  роботі розглянуто питання про духовно-релігійні  та культурно-національні особливості  Польщі.Польща дуже релігійна країна 90 відсотків її населення вірують в існування Бога.В державі існує підтримка церкви та релігійна освіта.Більша частина населення є прихильниками католицизму але існує доста інших релігійних конфесій.

Польське  коріння мав Папа Іоанн Павло  II він також здійснював деякий вплив на релігійне формування держави,сприяв розвитку церкви,декілька разів відвідував країну.

Польські  традиції мають свої особливості  і сягають давнини,деякі з них  також пов’язані з релігією,зокрема  існує ряд релігійних свят.В роботі окремо досліджено традиційні особливості поляків та їх національний характер.

Поляків можна визначити як урівноважених (спокійних),свободолюбивих та вольових людей,за походження вони є словянами,які пережили значні історичні зміни. 
 

1.Польща була однією з найбільш сильних Римсько-католицьких країн світу. У період комуністичного панування, яке почалося в 1945 році, ця церква зазнала значних репресій з боку держави. Зміни в керівництві партії в жовтні 1956 року, проте, привели до нових відносин між церквою і державою, до яких увійшли добровільна релігійна освіта в школах та інші гарантії для Римо-католицької церкви. У 1974 році польським урядом створені постійні робочі контакти зі Святим Престолом.

 Релігія у Польщі займає доволі значне місце  в суспільному житті.Найвпливовішою релігією є католицизм,прихильникаи якого являються від 70 до 95 відсотків населення.У Польщі також розповсюджені й інші релігії,секти та рухи.Не дивлячись на масовість католицизму тут можна зустріти і іудеїв і православних та представників інших віросповідань.

 Головним  католицьким святом у Польщі є  Різдво Христове та Пасха.Також святкується День Всіх Святих,Новий рік,Три короля,Вознесіння,Велика Неділя,Свято Тіла Господня,Свято Божої Матері.

 Так як католицизм є невід’ємною частиною життя багатьох поляків то в Польщі існують певні обряди та події в житті людини через які вона повинна пройти.

 Найпершим є хрещення яке проводиться невдовзі після народження дитини.Далі йде перша Сповідь яка проводиться перед першим Причасстям.Перше Причастя прийається у вигляді хлібу,що дозволяє дитині стати повноправним католиком і також забов’язує виконувати всі заповіді та відвідувати костел по неділям.

 Також важливим є екзамен на знання релігії  який не можна плутати з предметом  «Релігія»,який вивчають в школі.Тільки після успішної здачі цього екзамену молоді люди можуть вінчатися.Церемонія вінчання має більш важливе значення ніж реєстрація у РАКСі в більшості країн.

 Невід’ємною частиною життя поляків є відвідання костелу,молитви та сповідь.Це означає що у Польщі католики забов’язані відвідувати костел у неділю та святкові дні,молитися не менше двух разів на день і також сповідатися не менше одного разу на рік.

 Не  можна не згадати й про великого польського Папу Риського Иоанна Павла Другого.Справжне його імя Карл Йозеф Войтила,народився у 1920 р. в Польщі у містечку Вадовіце.Батьками його були кравець та сиділка.У 1978 р. був обраний Папою Римським Иоанном Павлом Другим. Найбільш шанований чоловік для багатьох поляків. Його популярність грунтується на його численних паломництвах та його відкритому ставленні до людей, а серед молоді він часто перевершив славу поточних співаків і акторів. Іоанн Павло II був також відомий як прихильник екуменічного руху, і він зіграв важливу роль у падінні комунізму в Польщі.Помер у 2005 р. Протяжність його понтифікату є другою після Папи Фія Дев’ятого.За час свого правління потифік часто сприяв мирному вирішенню конфліктів,брав участь у налагодженні міжконфесійних відносин,а також написав численні філософські та теологічні праці.При ньому також всі служби у Польщі почали вести на польській а не на латині яку ніхто не розумів.

 Три візити Папи до Польщі, 2 - 10 червня 1979 року, 16-23 червня 1983 року і 8-14 червня 1987 року, свідчили про силу польського католицизму.

 Напередодні Другої світової війни, за оцінками, 3351000 євреї жили в Польщі, більше, ніж  у будь-якій іншій країні, вони становили близько 10% польського населення і близько 20% світового єврейства. В ході нацистської окупації (1939-45), майже 3 мільйони польських євреїв було вбито, багато з них відправили до таборів смерті, такі як Освенцим ,недалеко від Кракова. Більшість тих,хто залишилися в живих бігли в СРСР, в кінці війни, тільки близько 55 тисяч євреїв залишилося в Польщі. Репатріація підняли всього єврейського населення до 250000 в 1946 році. Тим не менш, створення держави Ізраїль в 1948 році, в поєднанні з серією антисемітських спалахів в Польщі (в тому числі під керівництвом уряду кампанії в 1968-69), змусили більшість євреїв емігрувати. До 1998 року у Польща було лише близько 10.000 - 30.000 євреїв, що живуть в країні. 

 По  довірі до Церкви Польща займає 1 місце  з 23 країн Європи та Північної Америки, в яких було проведено в 1990-91 рр.. опитування за програмою Європейського  дослідження цінностей: 82,6% поляків  довіряють Церкві.

 Під час опитування 1991 р. лише 1,5% поляків  заявили про те, що вони не вірять в Бога (ще 2,5% вірять в Бога, але  не вірять у життя після смерті).

 Пануюча релігійна організація Римсько-Католицька Церква (християнство в Польщі прийнято в якості державної релігії в 966 р. від Риму, а перше польське архиєпскопство засновано в Гнєзно в 1000 р.).

 Держава підтримує Церква: Польща v єдина  країна в Європі, де Церква фактично не є відокремленою від держави  і школи. Польське законодавство зобов'язує державну і частное радіо і телебачення включати в свої програми католицькі "біблійні передачі".

 У польських  школах існує предмет "Релігія". Його викладають з першого по останній клас. Незадовго до закінчення початкової школи (6-й клас) здається іспит, який приймає священик. На іспит виноситься близько 200 питань на знання релігії, і  кожен повинен вміти відповідати  на будь-який з них. Здається іспит  спільно всіма уче-никами класу. У віці 7-9 років діти беруть перше причастя (як правило, в день святкування П'ятидесятниці), після чого, згідно-но традиції, вони стають повноправними членами Церкви.

 На  кінець 1998 р. Римо-Католицька Церква Польщі мала більш 34826770 послідовників (90,1% населення).

 Крім  того, в Польщі є значні громади  старокатоликів: Польська Католицька Церква (21730), старокатолицька Церква маріавітів (25655) і Католицька Церква маріавітів (2904 вірующих в 1998 р.).

 Другою  за чисельністю є Польська Автокефальна Православна Церква (ПАПЦ), що налічує 554 860 прихильників (1998 р.). Крім того, в країні живуть 905 старообрядівців (1996 р.).

 Третє місце займають Свідки Єгови v 123704 віруючих.

 Значне  число прихильників має й Українська Греко-Католицька Церква (110380 в 1993 р.), є в країні і армяно-католики (8000 в 1990 р.) і уніати-словаки (300 в 1990 р.) 

                                            Географія релігій

 Згідно  буллі, оголошеної Папою Римським Іоанном  Павлом II, Польща в 1996 р. була поділена на 40 єпархій і 13 метрополій латинського  перебігу та одну візантійсько-українського. Церковну владу в єпархіях здійснюють єпископи, що утворюють Єпископат. Головою Конференції Єпископату з 1981 р. є нинішній примас Польщі - кардинал Юзеф Глемп. На території всієї країни, а також за її межами пастирську діяльність здійснюють різні місіонерські організації та установи (наприклад, Польські католицькі місії, що діють, головним чином в країнах так званого Третього світу), викладачі катехізису в школах, а також кілька десятків чернечих орденів, як чоловічих, і жіночих (у тому числі францисканці, єзуїти, домініканці, міхаеліти, Селезіанки, редемптористи, елізаветянкі, урсулянкі, шаріткі.

 Римо-католики становлять переважну більшість  населення в усіх воєводствах  Польщі.

 Православні жителі Польщі (білоруси та українці) компактно проживають в Білостокському воєводстві.

 Українські  греко-католики проживають в основному у Вроцлаві, Гданську, Пшемишлі і Варшаві.

 В окремих  селах Мазовецького і Білостоцького воєводств живуть старообрядці, які переселилися сюди в XVII в.

 Лютеранами  є більшість віруючих німців, частина  Мазур, а також частина поляків  і чехів у Тешинській Сілезії і Лодзі.

                                                         Костел

 Костели існують не тільки для розваги  туристів. Пряме їх призначення - надати віруючому місце для відправлення молитви, тобто для спілкування з Богом.

 Отже, входячи в костел, католик зобов'язаний схилити коліно (стати на одне коліно) і перехреститися. Коліно схиляється на проміжку між внутрішніми дверима  костьолу і останніми рядами, іноді  трохи ближче до вівтаря; втім, увійшовши  в костел можна всі ці операції виконати вже перед тим, як сісти  на лавку.

 Хрестяться  католики, на відміну від православних, зліва направо, і не замикають  при цьому три пальці, як православні, а тримають долоню відкритою. Хоча суворих  приписів на цей рахунок немає, і  все залежить від обряду. При цьому  слід вимовити "Іменем ойца і сина і духа щвентего", а потім склавши долоні перед собою сказати "Амен".

 Вимовлені слова звернені до Бога, а не до оточуючих, тому вимовляється можуть і пошепки, і взагалі про себе. Головне - вдуматися  в зміст того, що вимовляєш. Хоча для вважають себе невіруючими це і схоже на виставу, потрібно постаратися  вжитися в роль, спробувати зрозуміти, що при цьому повинен відчувати  справжній католик.

 Зрозуміло, при вході в костел, необхідно зняти головний убір.

 Прийшовши на службу слід просто сісти на вільне місце, і чекати її початку.

 На  спеціальну поличку так і хочеться поставити ноги, на краще цього  не робити. Тому, що насправді вона призначена для того, що ставати на неї на коліна.

 Іноді на лавках лежать листки з текстами молитов. Ними можна і потрібно користуватися (тим більше, що ви не знаєте тексту), але от відносити з собою не можна.

   Прийшовши просто для відправлення молитви слід пройти на вільне місце, стати на коліна, скласти (зімкнути) руки перед собою (не обов'язково долонями разом, можна і "замочком"), і прочитати молитву.

 Якщо  вузькі ряди або довгі ноги не дають  можливість опуститися на коліна (таке трапляється досить часто), або на підлозі щодо брудно, можна просто сісти на край лавки так, що б коліна майже торкалися підлоги, і читати молитву в такому положенні.

   Після прочитання молитви слід перехреститися, і можна нормально сісти, і подумати про те, про що слід думати в костелі.

 Якщо  в цей час проходить служба - слід дотримуватися її регламенту. Тобто якщо в цей час всі  стоять, то буде дивно, якщо ви сидите.

 А ось  під час читання молитви стоячи на колінах можна не звертати увагу  на те, що відбувається навколо.

   Після того, як молитва прочитана, високі думки обдумані, віруючий залишає лавку на якій сидів. Виходячи в прохід він знову схиляє коліно, хреститься, і виходить з костелу. Якщо залишати костел поки не збирається - коліно можна не схиляти (зробити це при виході).