Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний  університет 

Вінницького торговельно-економічного інституту

                                 Кафедра сучасних європейських  мов  
 
 

Реферат

з дисципліни «Українська мова (за професійним  спрямуванням)»

на тему: «Культура мови сучасної ділової людини»

 
 
 
 
 
 

Студентки II курсу

групи  МО-21

спеціальності  03060101 

«Менеджмент організації (торгівлі)»                         Коденчук 

денної форми  навчання                                  Лілії 
 
 
 

Вінниця 2011 

Зміст 

Вступ………………………………………………………………………………….3

1. Особливості  ділового спілкування………………………………………………4

2. Усне  ділове мовлення. Різновиди, вимоги  та правила………………………...5

3. Культура  ділового спілкування…………………………………………………8

Висновки…………………………………………………………………………….12

Список  використаних джерел…………………………………………………….13 

 

      Вступ 

     Культура  мови — дотримання усталених мовних норм усної і писемної літ. мови, а також свідоме, цілеспрямоване, майстерне використання мовно-виражальних  засобів залежно від мети й  обставин спілкування. Наука про  К. м. - окр. галузь мовознавства, яка, використовуючи дані історії української літературної мови, граматики, лексикології, стилістики, словотвору, виробляє наук, критерії в оцінці мовних явищ. Важливими складовими частинами К. м. є ортологія, стилістика мови (функціональна й експресивна оцінка мовних засобів), стилістика мовлення

     Мовна культура — це надійна опора у  вираженні незалежності думки,

     розвиненості  людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних  норм міжнаціонального спілкування, які  характеризують загальну культуру нашого сучасника.

     Культура  людського спілкування - це частка загальної  моральної культури особистості. Відсутність  культури спілкування - свідчення бездуховності  людини. Ще мудрий Езоп довів, що наше слово - це і найкраще, що є в розпорядженні  людини і найгірше, чим вона володіє. Сьогодні проблема культури спілкування  набуває, як ніколи, великого значення. Відбувається становлення України  як самостійної держави, інтенсивно розвиваються міжнародні та міжособистісні зв’язки з різними країнами світу. З огляду на це визначальною стає для  нашого суспільства проблема вміння спілкуватись як на офіційному, діловому, так і на чисто побутовому рівнях. Культура і мистецтво спілкування не самоціль, а дорогоцінний здобуток людини. Це засіб духовного розвитку і вдосконалення особистості, яка прагне до відчуття власної гідності. Набуття людиною навичок культури спілкування розв’яже чимало проблему міжособистісних, міжнаціональних взаємостосунках, а також у суспільстві в цілому.

1. Особливості ділового спілкування

 

     Ділове  спілкування визначається як специфічна форма контактів і взаємодії  людей, які представляють не лише самих себе, а й свої організації. Воно включає обмін інформацією, пропозиціями, вимогами, поглядами, мотивацією з метою розв’язання конкретних проблем як всередині організації, так і за її межами, а також  укладення контрактів, договорів, угод чи встановлення інших відносин між  підприємствами, фірмами, організаціями.

     Ділове  спілкування на відміну від його інших видів має свої особливості, а саме: наявність певного офіційного статусу об’єктів;  спрямованість  на встановлення взаємовигідних контактів  та підтримку зв язків між представниками взаємозацікавлених організацій;  відповідність  певним загальновизнаним і загальноприйнятим  правилам; передбачуваність ділових  контактів, які попередньо плануються,визначається їх мета, зміст і можливі наслідки; конструктивність характеру взаємовідносин, їх спрямування на розв’язання конкретних завдань, досягнення певної мети, як правило, не виходячи за рамки певного кола;  взаємоузгодженість рішень, домовленість та подальша організація взаємодії  партнерів; значущість кожного партнера як особистості; безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що бентежать їх внутрішній світ. 

     Людина, яка спрямовує інформацію (комунікатор), і людина, яка її приймає (реципієнт), у діловому спілкуванні постійно міняються місцями, завдяки чому у людей, що спілкуються, має бути однакове розуміння не тільки значень, а й змісту слів.

     Ефективне ділове спілкування - це не стільки  обмін значеннями, скільки обмін  думками. Більше того, це пошук спільного  рішення. Це також являється великим поштовхом у процесі досягнення успіху, а саме кар’єрного успіху, досягнення мети, цілей, встановлення відповідних контактів, прояв набутих навичок, та прояв своєї ерудованості та розуму.

2. Усне ділове мовлення. Різновиди, вимоги та правила

 

     Усне  мовлення – це слухове сприймання певної інформації. За допомогою усного мовлення спілкування і обмін думками відбувається безпосередньо. В усному мовленні вживається побутова й діалектна лексика, слова розмовно-просторічного характеру, своєрідні фразеологізми. Синтаксична будова усної мови характеризується тим, що в ній здебільшого вживаються прості речення, часто – неповні. У складних реченнях переважає сурядність. Зв’язок речень переважно безсполучниковий. Рідко вживаються дієприкметникові й дієприслівникові звороти. Речення усної мови часто не вкладаються в звичайні синтаксичні рамки. За характером спілкування усне мовлення – діалогічне, має ряд лексичних особливостей. В усному мовлення широко використовуються додаткові засоби висловлення: інтонація, жести, що надають відтінок переконливості та емоційності. Звичайна сфера застосування усного мовлення – бесіда, розмова. Усні виступи, доповіді, звіти, лекції являють собою проміжну форму між усною і писемною формами літературної мови. Це складний вид усного мовлення, ніж розмовний, бо тут все-таки обмеженіше використовуються допоміжні засоби (жести, інтонація). Усне мовлення кожної людини свідчить про рівень її освіченості, культури. Відомий український педагог В.Сухомлинський писав, що “мовна культура – це живодавній корінь культури розумової, високої, справжньої інтелектуальності. Щоб правильно розмовляти й писати, треба прагнути до удосконалення своїх знань, набутих раніше, треба любити українську мову й свою справу”.

     Без мови неможливе існування будь-якого  людського колективу, виробництва, трудової діяльності, творчої праці. Головна складність в обладнання усним мовленням полягає у необхідності визначати на слух, інтуїтивно доцільності чи недоцільності того чи іншого слова, звороту, інтонації, манери мови у кожному конкретному випадку. До усного ділового мовлення ставляться такі вимоги: точність у формулюванні думки, не двозначність; логічність; стильність; відповідність між змістом і мовними засобами; відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення; відповідність між мовними засобами та стилем викладу; вживання сталих словосполучень; різноманітність мовних засобів; нашаблонність у побутові висловлювання; доречність; виразність дикції; відповідність інтонації мовлене вій ситуації.

     Необхідно, щоб ці вимоги базувалися на знанні літературної норми і чутті мови. Усне ділове мовлення – це розмовно-літературне мовлення, воно наближається до мовлення писемного.

     Наради  стали невід’ємною частиною нашого життя. Їх проводять для вирішення виробничих питань на підприємствах та в установах, організаціях.

     Нарази  є одним з найефективніших  способів обговорення актуальних питань і прийняття рішення у всіх сферах громадського і політичного життя. Залежно від мети і завдань, які потрібно вирішити, ділові наради поділяються на проблемні, інструктивні та оперативні. Проблемні наради проводять у невеликому колі спеціалістів або компетентних осіб для того, щоб знайти оптимальне управлінське вирішення обговорюваних питань. Схема вирішення таких питань містить доповідь, запитання до доповіді, обговорення доповіді, вироблення загального рішення, прийняття голосуванням присутніх.

     Інструктивні  наради організовують безпосередньо  управлінці з метою доведення  до працівників загального завдання, передачі розпоряджень, необхідних відомостей по управлінській вертикалі чи горизонталі, залежно від фахового рівня виконавців.

     Оперативні  наради скликають для отримання  інформацій про поточний стан справ за схемою вертикального розпорядку інформації. Особливості оперативних нарад є їх проведення у точно визначені дні й години, що дає

     змогу учасникам планувати свою діяльність. Позапланові оперативні наради спричиняють неритмічність виконання їх учасниками прямих обов’язків і тому проводяться в надзвичайних ситуаціях. Наради корисні лише тоді, коли вони добре організовані, досягають визначеної мети і дають можливість зекономити робочий час.

     Публічний виступ – це один з видів усного ділового спілкування. Залежно від змісту, призначення, способу проголошення та обставин спілкування виділяють такі основні жанри публічних виступів:

• громадсько-політичні промови, (лекції на громадсько-політичні теми, виступи на мітингах, на виборах, звітні доповіді, політичні огляди);
• академічні промови (наукові доповіді, навчальні лекції, наукової дискусії);
• промови з нагоди урочистих зустрічей (ювілейні промови, вітання, тости).

     Кожен з перелічених видів має відповідне призначення, тобто переслідує певну  мету – проінформувати, переконати чи створити настрій у відповідної  аудиторії. Переконання як мета виступу виникає під час обговорення певної теоретичної чи практичної проблеми. Промовець ставить перед собою завдання переконати аудиторію, звертаючись і до розуму, і до почуттів своїх слухачів. Успіх його залежить від добору аргументів і вміння розташувати їх у порядку наростання переконливості. У кінці виступаючий, як правило, ще раз наголошує на головних аспектах теми й закликає до певних дій чи до прийняття певних рішень.

     Така  мета, як створення певного настрою, постає на всіляких урочистостях: на святах, на ювілеях на річницях. Один із різновидів ділового спілкування є телефонна розмова. Вона розширює, прискорює ділові контакти, дає можливість оперативно передати чи прийняти певне повідомлення. У телефонній розмові беруть участь двоє співрозмовників: той, хто телефонує, і той, хто приймає інформацію. Може бути й третя особа - посередник, який з’єднує співрозмовників. Тут особливо важливим є слова ввічливості вибачте, будь-ласка, дякую. Вибір мовних засобів для телефонної розмови залежить від того, хто, куди, кому і з якою метою телефонує.  

 

3. Культура  ділового спілкування

 

     Сформовані  норми моральності є результатом  тривалого за часом процесу становлення взаємин між людьми. Без дотримання цих норм неможливі політичні, економічні, культурні відносини, тому що не можна існувати, не поважаючи один одного, не накладаючи на себе певних обмежень.

     Етикет - слово французького походження, що означає манеру поводження. До нього відносяться правила чемності і ввічливості, прийняті в суспільстві. Сучасний етикет успадковує звичаї практично всіх народів від сивої давнини  до наших днів. В основі своєї ці правила поведінки є загальними, оскільки вони дотримуються представниками не тільки якогось даного суспільства, але і представниками всіляких соціально-політичних систем, що існують у сучасному світі. Народи кожної країни вносять в етикет свої виправлення і доповнення, обумовлені суспільним ладом країни, специфікою її історичної будови, національними традиціями і звичаями. Усім без винятку підприємцям приходиться вступати з партнерами по бізнесі – постачальниками сировини, що комплектують чи готових виробів, а також зі споживачами. Від того, наскільки добре вміє підприємець організувати і вести переговори, залежить успіх його справи, його репутація. Мистецтву ведення переговорів спеціально навчаються в усьому світі.

     Правильно підготовлений до переговорів людин  зможе домогтися своєї мети, не скривдивши при цьому партнера і залишивши про себе сприятливі враження. Підготовка до переговорів включає два основних напрямки роботи: рішення організаційних питань і пророблення основного процесу. Гарна підготовка до переговорів припускає попередній розгляд максимально можливого числа варіантів рішення. Усі варіанти ранжуются в залежності від ступеня їхньої прийнятності.