Висновок

  Буремні роки буржуазно-демократичних і соціальних потрясінь в Європі мали безпосередній вплив на розвиток культури: змінювалися світоглядні основи, стилі, напрямки в мистецтві, що являла собою ланцюг між різними рівнями духовного життя суспільства.

  На початку XX ст. мистецтво набуває низки рис, які не були йому притаманні у минулому, що дало привід окреслити його як мистецтво модернізму. Особливо кидається в очі прагнення до новизни, намагання художників-модерністів вразити, шокувати своєю творчістю і стилем життя. Стилі і напрямки змінюють один одного з небувалою для історії культури швидкістю, навколо митців бурлить ажіотаж, пов’язаний зі славою і скандалами; дуже багато тут сюрпризів, експериментів і протиріч.

  Модернізм був націлений на радикальне перетворення людської свідомості засобами мистецтва, на естетичну революцію, що зруйнувала б духовну відсталість існуючого суспільства, - при цьому його художньо-утопічні стратегія і тактика були набагато більш рішучими, анархічно-бунтарськими.

  Головною естетичною метою експресіонізму  було вираження (експресія) духовного світу художника, причому вираження домінує над зображенням, художній образ – над предметною дійсністю, духовне – над тілесним, матеріальним. В основі експресіоністського твору завжди були динамічні, гранично напружені, схвильовані почуття автора.

  Кубісти розчленовували предмети натури й застосовували прийом симультанного (одночасного) показу їх з різних ракурсів і точок зору, що розцінювалось художниками як шлях до аналізування речі, пізнання її сутності.

  Футуризм був націлений на майбутнє, проголошував себе мистецтвом прийдешнього.

Список використаних джерел

1. Історія Української та зарубіжної культури: Навчальний посібник/ За ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. – 4-те вид., перероблене і доповнене. – К: Знання-Прес, 2002. – 352 с.
2. Кордон. Українська і зарубіжна культура: Курс лекцій. – Київ, 2004.
3. Шевнюк. Українська і зарубіжна культура: навчальний посібник. – Київ, 2002.