Тактика пред'явлення та впізнання

5. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ПРЕД´ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ

       У відповідності зі ст. 176 КПК України про пред´явлення для впізнання складається протокол.

       Протокол  пред’явлення для впізнання повинен містити вказівки про місце, де він складався, число місяць і рік його складання, класному чині і прізвищі слідчого, про прізвища, імена  і по батькові понятих і їх адресах, про прізвище, ім’я і по батькові особи впізнаючого. У протоколі повинна бути вказівка про те, де пред’являвся об’єкт (в кабінеті слідчого, на вулиці і т.д.), які були умови освітлення. Стан погоди, якщо пред’явлення відбувалося поза приміщенням.

       Протокол  повинен містити відомості про  об’єкт, що пред’являється і об’єкти, серед яких він пред’являвся (їх число і короткий опис зовнішнього вигляду). Якщо пред’являється об’єкт, що володіє рухливістю, то необхідно в протоколі відмітити, в якому стані (руху або спокою) він показувався впізнаючій особі.

       При пред’явленні об’єкта свідку або потерпілому в протоколі повинна міститися вказівка про попередження їх про кримінальну відповідальність за відмову від впізнання і за помилкове впізнання якщо об’єкт пред’являвся обвинуваченому, підозрюваному або неповнолітній особі, то такої вказівки не потрібно. У протоколі необхідно вказати заяву особи, яка впізнає. Фіксуючи висновок, потрібно детально перерахувати ті ознаки, предмети, по яких він впізнав об’єкт.

       Крім  вказаних вище відомостей, в протоколі  повинна бути відмітка про прочитання протоколу впізнаючому і особам, які були присутні при пред’явленні для впізнання, якщо з боку впізнаючого, а при пред’явленні особистості і з боку впізнаючого, а також з боку понятих були які-небудь заяви або зауваження, то про це також необхідно вказати в протоколі.

       Протокол  підписується впізнаючим, понятим і слідчим. При пред’явленні  особистості додатково повинен бути підпис особи, яка впізнається. Якщо для впізнання пред’являлася фотокартка, до протоколу повинна бути прикладена фототаблиця, завірена посадовою особою. У цьому випадку, якщо впізнання фіксувалося шляхом відео-або звукозапису, то додатком до протоколу повинна бути касета  в опечатаному вигляді з засвідчувальними підписами.

       Застосування  відеозапису при предявленні  для впізнання доцільне тоді, коли фіксується впізнання по ходу. У  цьому випадку  важко переоцінити  значення такого відеозапису. Як би детально і точно не описувалися  в протоколі пред´явлення для впізнання особливості ходи всіх осіб, предявлених для впізнання, тільки наочне зображення може створити повне і  правильне уявлення про це. Аналогічне значення відеозапису при впізнанні по голосу і усній мові. Магнітофонний запис доцільно  також застосовувати при предявлення для впізнання в двох випадках:

коли  стан здоровя впізнаючого викликає сумнів в його явці до слідчих органів  і суду;

 коли  впізнаючий є малолітній.

ВИСНОВОК

         Підводячи підсумки контрольної роботи можна зробити висновок, що така слідча дія як пред’явлення для впізнання має широке практичне застосування в кримінальному процесі. Але в нашому законодавстві є недоліки застосування даної слідчої дії, я вважаю, що необхідно регламентувати в КПК України окрім, пред’явлення особи для впізнання і пред’явлення предметів для впізнання (ст.ст.174,175 КПК України), також і пред’явлення для впізнання трупа, пред’явлення для впізнання тварин, пред’явлення для впізнання місцевості.

        Щодо кількості осіб, які пред’являються для впізнання, також я вважаю чітко не визначене. Граматичне тлумачення ст.174 УПК України дає підстави твердити, що пред’являтись для впізнання мають чотири особи, оскільки в ній йдеться про інших осіб у кількості не менше трьох, а далі ставляться вимоги до цих трьох. Отже маємо одну особу, яка підлягає впізнанню і три особи, серед яких треба її пред’являти, всього - чотири особи. Щоправда, судові органи приймають як доказ впізнання, в якому брали участь лише три особи. Щоб виправити становище, в законі потрібно чітко записати       «Особа, яка підлягає впізнанню пред’являється разом  з трьома сторонніми особами, не знайомими впізнаючому,  які не мають чітких розбіжностей в зовнішності та одягу».

           Такі пропозиції на мою думку чіткіше регламентуватимуть проведення даної слідчої дії і запобігали б неправильному тлумаченню кримінально - процесуальних норм щодо пред’явлення для впізнання.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Конституція України від 26.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.1996 - 1996 р., № 30, останні зміни внесені згідно із Законом № 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.44 ;
2. Кримінальний Кодекс України, Київ, 2001.
3. Кримінально – Процесуальний Кодекс України, 1961, зі змінами та доповненнями  станом на  01.09.2002.;
4. Біленчук П.Д., Барилюк В.І.  «Криміналістика», Київ, 2000.
5. Васильев А.Н. «Тактика отдельных следственных действий». – Москва, 1981.
6. Глазырин Ф.В. «Психология отдельных следственных действий». – Волгоград, 1983.
7. Жогин Н.В., - «Руководство для следователя», Москва, 1971.
8. Михеєнко М.М. «Кримінальний процес України», Київ – 1992.
9. Михеєнко М.М., Молдован В.В., Шибіко В.П. «Кримінально – процесуальне право», - 1997.
10. Тертышник В.М., Слинько С.В. – «Теория доказательств», - 1998.
11. Тертишник В.М.- «Науково – практичний коментар до кримінально – процесуального кодексу України», - 2002.