Засади досудового розслідування злочинів

Слідчий зобов’язаний негайно  приступити до провадження  слідства в порушеній  ним чи переданій  йому справі. Коли справа порушена слідчим  і прийнята ним  до свого провадження, то складається єдина постанова про порушення справи і прийняття її до свого провадження. В разі прийняття до свого провадження раніше порушеної справи слідчий виносить окрему постанову про прийняття справи до свого провадження.

Копію постанови про прийняття справи до свого провадження слідчий протягом доби надсилає прокуророві.

Місце провадження досудового слідства

Досудове слідство провадиться в тому районі, де вчинено злочин. Коли місце вчинення злочину невідоме, а також з метою найбільш швидкого і повного розслідування його, слідство може провадитися за місцем виявлення злочину або за місцем перебування підозрюваного, обвинуваченого, або за місцем перебування більшості свідків чи за визначенням прокурора.

Слідчий, встановивши, що дана справа йому не підслідна, зобов’язаний провести всі невідкладні дії, після чого передає справу прокуророві для направлення її за підслідністю

Слідчий має право провадити  слідчі дії в інших  слідчих районах  і вправі доручити провадження цих  дій відповідному слідчому або органу дізнання, які зобов’язані це доручення виконати в десятиденний строк.

У межах міста або  району, хоч і поділеного на кілька слідчих  дільниць, слідчий  зобов’язаний особисто провадити всі  слідчі дії.

Провадження слідства в справі декількома слідчими

Якщо  розслідування особливо складної справи доручається  декільком слідчим, то про це зазначається в постанові про  порушення справи або виноситься окрема постанова. Один з  цих слідчих призначається  старшим, він приймає  справу до свого провадження  і безпосередньо керує діями інших слідчих.

Постанова про призначення  в справі декількох  слідчих оголошується обвинуваченому.

Строки  досудового слідства

Досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження в справі. Цей строк може бути продовжено районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з’єднання, гарнізону та прирівняним до них прокурором у разі неможливості закінчити розслідування — до трьох місяців.

В особливо складних справах  строк досудового слідства, встановлений частиною 1 цієї статті, може бути продовжено прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, прокурором міста Києва, військовим прокурором округу, флоту і прирівняним до них прокурором або їх заступниками на підставі мотивованої постанови слідчого — до шести місяців.

Далі  продовжувати строк  досудового слідства можуть лише у виняткових випадках Генеральний  прокурор України  або його заступники.

При поверненні судом  справи для провадження  додаткового слідства, а також відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах.

Дані  досудового слідства можна оголосити  лише з дозволу  слідчого або прокурора  і в тому обсягу, в якому вони визнають можливим.

У необхідних випадках слідчий попереджає свідків, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, захисника, експерта, спеціаліста, перекладача, понятих, а також інших осіб, які присутні при провадженні слідчих дій, про обов’язок не розголошувати без його дозволу даних досудового слідства. Винні в розголошенні даних досудового слідства несуть кримінальну відповідальність за статтею 387 Кримінального кодексу України.

Стаття 122. Роз’яснення прав потерпілому

Стаття 123. Визнання цивільним  позивачем

Стаття 124. Притягнення як цивільного відповідача

Стаття 127. Залучення понятих

Стаття 128. Залучення перекладача

Стаття 128-1. Участь спеціаліста при проведенні слідчих дій

Стаття 129. Розгляд клопотань  слідчим

Про рішення, прийняті слідчим  або прокурором під  час провадження  досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова.

У постанові зазначається місце і час  її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться  слідство, і обгрунтування  прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.

4.ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС СЛІДЧОГО

Слідчий — учасник кримінального  процесу, який прийняв  відповідно до закону кримінальну справу до свого провадження  та вирішує завдання кримінального процесу  шляхом здійснення функції розслідування.

Слідчий процесуально самостійний  і в своїй діяльності ерується законом.

Повноваження  слідчого.При провадженні  досудового слідства всі рішення про  спрямування слідства і про провадження  слідчих дій слідчий  приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.

В разі незгоди слідчого з вказівками прокурора  про притягнення  як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину і обсяг обвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченого до суду або про закриття справи слідчий вправі подати справу вищестоящому прокуророві з письмовим викладом своїх заперечень. В цьому разі прокурор або скасовує вказівки нижчестоящого прокурора, або доручає провадження слідства в цій справі іншому слідчому.

Слідчий по розслідуваних  ним справах вправі давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження  розшукних та слідчих  дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого є для органів дізнання обов’язковими.

В справах, в яких досудове слідство є обов’язковим, слідчий вправі в  будь-який момент приступити до провадження досудового слідства, не чекаючи  виконання органами дізнання дій, передбачених статтею 104 цього Кодексу.

Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває  в його провадженні, є обов’язковими  для виконання  всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

При проведенні різних слідчих  дій слідчий вправі використовувати  машинопис, звукозапис, стенографування, кінозйомку і відеозапис

Повноваження  начальника слідчого відділу

Начальник слідчого відділу  здійснює контроль за своєчасністю дій слідчих по розкриттю злочинів і запобіганню їм, вживає заходів до найбільш повного, всебічного і об’єктивного провадження досудового слідства в кримінальних справах.

Начальник слідчого відділу  має право перевіряти кримінальні справи, давати вказівки слідчому про провадження досудового слідства, про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про провадження окремих слідчих дій, передавати справу від одного слідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим, а також брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.

Вказівки  начальника слідчого відділу в кримінальній справі даються слідчому у письмовій формі і є обов’язковими для виконання.

Оскарження  цих вказівок прокуророві  не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 114 цього  Кодексу.

Вказівки  прокурора в кримінальних справах, які дані відповідно до правил, встановлених цим Кодексом, обов’язкові для начальника слідчого відділу. Оскарження цих вказівок вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання.

Слідчий зобов’язаний вжити  всіх передбачених законом  заходів для всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, вирішення завдань кримінального судочинства, виявити як викриваючі, так і виправдовуючі обвинуваченого, а також пом’якшуючі та обтяжуючі його відповідальність обставини. Слідчий не має права перекладати обов’язок доказування на обвинуваченого. Забороняється домагатися показань шляхом насильства, погроз або інших незаконних заходів.

При провадженні слідчих  та інших процесуальних  дій слідчий зобов’язаний роз’яснити учасникам  їх права та обов’язки, а також порядок  їх реалізації, суворо додержуватись закону та забезпечувати права й законні інтереси учасників процесу та інших громадян.

У взаємовідносинах з  обвинуваченим слідчий  виходить з конституційного  принципу презумпції невинності, згідно з яким обвинувачений  не вважається винним, доки його провина не буде доведена та встановлена вироком, який набув законної сили; всі сумніви у справі, якщо вичерпані можливості їх усунути, повинні тлумачитися та вирішуватися на користь обвинуваченого.

Слідчому  забороняється:

-Проваджувати  дії, не передбачені законом чи в такому порядку, який не відповідає вимогам чинного законодавства.

-Без  наявності передбачених  у законі підстав  і умов крайньої  необхідності обмежувати  конституційні та  інші права і  свободи людини.

-Проваджувати  розслідування за  наявності підстав для самовідводу.

-Перекладати  обов’язок доказування  на обвинуваченого. Домагатися показань  та здобуття інших  доказів шляхом  насильства, погроз  або інших незаконних  заходів.

-Використовувати  самому та залучати  до справи недостовірні  фактичні дані, дані, джерело і засіб отримання яких невідомі, чи дані, здобуті незаконним шляхом, повідомляти суду явно не-ймовірн) або недостовірну інформацію.

-Розголошувати  дані про обставини  особистого життя  людини, кі стали  йому відомі у  зв’язку з виконанням  його обов’язків, якщо такі дані не є доказами вчинення злочину.

-Використовувати  свої повноваження  на шкоду інтересам  правосуддя.

Забороняється будь-яке втручання  в процесуальну діяльність слідчого. При провадженні  розслідування слідчий  самостійно обирає тактику  і методику розслідування, проваджує слідчі дії та приймає рішення по справі.

Ніхто, окрім прокурора  чи начальника слідчого підрозділу та їхніх  заступників, у межах  повноважень, визначених Кримінально-процесуальним  кодексом і функціональними  обов’язками, не може витребувати кримінальну справу для перевірки чи матеріали, на підставі яких слідчим відмовлено у порушенні кримінальної справи.

Забороняється без дозволу слідчого, в провадженні  якого знаходиться  кримінальна справа, видача будь-кому (за винятком прокурора, який здійснює нагляд) затриманих або заарештованих підозрюваних чи обвинувачених по такій справі для допитів або інших слідчих дій чи непроцесуальних форм спілкування.

Дані  досудового слідства можуть бути оголошені  тільки з дозволу  слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають за можливе. Матеріали кримінальної справи не можуть бути розголошені до закінчення досудового слідства без дозволу слідчого, у провадженні якого знаходиться справа. У необхідних випадках слідчий попереджає свідків, потерпшого, цивільного позивача, цивільного відповідача, захисника, експерта, фахівця, перекладача, понятих, а також інших осіб, які присутні при провадженні слідчих дій, про обов’язок не розголошувати без його дозволу даних досудового слідства. Винні в їх розголошенні несуть кримінальну відповідальність.

Ніхто не вправі давати будь-які  вказівки слідчому щодо провадження в  кримінальній справі.

Слідчий недоторканний. Притягнення  до кримінальної відповідальності слідчого можливе  тільки з дозволу  Верховної Ради України за поданням Генерального прокурора України.

Слідчий може бути допитаний  як свідок тільки з  його згоди дозволу  начальника слідчого підрозділу.

Дисциплінарні стягнення на слідчого за порушення норм кримінально-процесуального законодавства наюіадаються тільки на підставі висновків начальника слідчого управління.