Види слідчих дій

Виконавши ці умови, слідчий пропонує впізнаючому  показати особу, про яку він давав  показання на допиті. Якщо він впізнав  когось із пред'явлених осіб, слідчий  пропонує пояснити, за якими саме ознаками він її впізнав.

На прохання особи, що впізнає, або з ініціативи слідчого положення осіб, які пред'являються  для впізнання, може бути змінено. Слідчий, наприклад, пропонує їм сісти, встати, пройтись, зробити певний жест, вимовити певну фразу тощо.

Як і  при допиті, впізнаючому заборонено ставити навідні запитання, підказуючи таким чином певну відповідь.

Деякі особливості  в умовах проведення пред'явлення  для впізнання передбачає Закон "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному  судочинстві", ст. 15 якого з метою  забезпечення конфіденційності даних  про особу, яка впізнає, передбачає можливість проведення впізнання особи  поза візуальним спостереженням того, кого впізнають.

У разі неможливості пред'явлення для впізнання самої  особи (вона померла, тяжко хвора або місце перебування її невідоме) її впізнання може проводитися за фотознімками в кількості не менше трьох і з додержанням інших викладених умов. Для цього виготовляється фототаблиця як додаток до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотокарточками: фотографії наклеюються на окремий аркуш паперу, нумеруються, скріплюються печатками. Фототаблиця підписується понятими, впізнаючим і слідчим. Слідчий повинен знати всіх осіб, які пред'являються для впізнання як безпосередньо, так і за фотографіями [9, с.98].

Пред'явлення  для впізнання предмета (знаряддя злочину, викрадених речей тощо) проводиться  з додержанням викладених вище умов і порядку.

Згідно  зі ст. 175 КПК предмет, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому серед  інших однорідних предметів, тобто  інших предметів має бути не менше  двох. Під час попереднього допиту особи, яка впізнаватиме, необхідно  з'ясувати вид і найменування речі, колір, наявність дефектів та інші особливості, а якщо це відомо особі, то і марку та розмір речі. Якщо у допитуваного зберігся паспорт  або інший документ на цю річ, предмет, які розшукуються, то його слід вилучити. Тварини пред'являються для впізнання  за такими ж правилами, як і предмети.

Не пред'являються  для впізнання предмети, які існують  в єдиному примірнику, неповторні, наприклад картина великого художника, або ж не виділяються зовсім серед  інших предметів, наприклад такі речовини, як цукор-пісок, зерно, нові речі серійного виробництва.

Про пред'явлення  для впізнання особи або предмета складається протокол. У ньому  зазначаються відомості про особу, що впізнає, попередження свідка або  потерпілого про кримінальну  відповідальність, дані про осіб і  предмети, які пред'являються для  впізнання, і докладно викладаються ознаки, за якими впізнаючий упізнав  особу або предмет. Протокол підписують всі особи, які брали участь у  провадженні впізнання, поняті і  слідчий. До нього додаються фотознімки, а також матеріали      звуко- чи відеозапису.

Для впізнання  може бути пред'явлено також труп (або  його частини, якщо труп розчленовано), зокрема у справі, порушеній за фактом виявлення трупа невідомого з ознаками насильницької смерті. Труп пред'являється для впізнання  як на місці його виявлення, так і  в морзі. Враховуючи специфіку цього  об'єкта, його впізнання може проводитись  і окремо від інших трупів. Для  усунення змін трупа, пов'язаних з трупними явищами, його пошкодженням під час  або після вчинення злочину за допомогою судового медика може проводитися  так званий "туалет" або навіть реставрація трупа.

Протокол  пред'явлення для впізнання трупа  повинен оформлятися з додержанням  вимог ст. 176 КПК.

2.4. Обшук і  виїмка

 

Обшук — це слідча дія, що полягає у примусовому обстеженні приміщення та інших місць або окремих осіб з метою відшукати й вилучити знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, що мають значення для встановлення істини у справі чи забезпечення цивільного позову. Обшук проводять також у випадку, якщо є достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці перебувають розшукувані особи, а також трупи чи тварини [13, с. 211].

Обшук провадять за постановою слідчого. Без постанови можливо у таких випадках:

• при затриманні її чи взятті під варту або
• якщо є достатні підстави вважати, що перебуваючи в приміщенні чи іншому місці, де проводиться обшук, вона ховає при собі предмети чи документи, що мають значення для справи.

На обшук потрібна санкція прокурора чи його заступника (за винятком обшуку житла чи іншого володіння особи). У невідкладних випадках обшук може бути проведено без санкції прокурора, але з наступним його повідомленням протягом доби про проведений обшук та його результати. Обшук житла чи іншого володіння особи, за винятком невідкладних випадків, проводять лише за постановою судді. У невідкладних випадках, пов'язаних із урятуванням життя та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, яких підозрюють у вчиненому злочині, обшук житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді.

Обшук завжди проводять у присутності понятих.

Мета обшуку — виявити і вилучити об'єкти, які мають значення для встановлення істини в справі.

Обшук проводять у разі, якщо є  достатні підстави вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті  злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини в справі чи забезпечення цивільного позову,зберігаються в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи, якщо є достатні дані про те, що в певному приміщені або місці перебувають розшукувані особи, а також трупи чи тварини [13, с.212].

Процесуальний порядок  обшуку:

1. слідчий складає постанову про проведення обшуку;
2. отримує санкцію прокурора, а за необхідності провести обшук житла чи іншого володіння особи — за погодженням з прокурором звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства. Суддя виносить постанову про проведення обшуку або про відмову в ньому, після розгляду подання і матеріалів справи. У приміщеннях, що їх займають дипломатичні представництва, а також у тих,де проживають члени дипломатичних представництв та їх сім'ї, які користуються правом дипломатичної недоторканності, обшук можна провадити лише за згодою дипломатичного представника. Про таку згоду роблять запит через Міністерство закордонних справ України;
3. після отримання слідчим санкції прокурора чи постанови судді про проведення обшуку та згоди дипломатичних представників проводять безпосередньо сам обшук;

4)перед обшуком слідчий пред'являє постанову особам, що займають приміщення, пропонує їм видати зазначені в постанові документи або предмети, а також вказати місце, де переховується злочинець. У разі відмови виконати його вимоги слідчий провадить обшук у примусовому порядку;

5. учасникам обшуку (обшукуваним, понятим, відповідним представникам) пояснюється право бути присутніми при всіх слідчих діях, робити з приводу них заяви, які підлягають занесенню до протоколу;
6. слідчий провадить пошукові дії;
7. вилучені документи і предмети слідчий пред'являє понятим та іншим присутнім особам і фіксує в протоколі обшуку або виїмки чи в доданому до нього описі, зазначаючи їх назву, кількість,міру, вагу, матеріал, з якого їх виготовлено, та індивідуальні ознаки. У необхідних випадках вилучені предмети і документи на місці обшуку упаковують і опечатують;
8. слідчий складає протокол обшуку у двох примірниках. До нього заносять усі заяви і зауваження осіб, присутніх під час обшуку,зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Обидва примірники протоколу, а також опис вилучених предметів підписують слідчий,особа, у якої проводили обшук, та запрошені особи, що були присутні. Другий примірник протоколу обшуку, а також другий примірник опису вручають особі, в якої проведено обшук, а в разі її відсутності — повнолітньому членові її сім'ї або представникові житлово-експлуатаційної організації чи місцевої ради народних депутатів. При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу та опису вручають представникові юридичної особи. Якщо протокол містить зауваження на неправильні дії, допущені під час обшуку, слідчий не пізніше двох днів повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за слідством [13, с.214].

Учасники обшуку:

• обов'язкові: слідчий, поняті та особа, яка займає певне приміщення, а за її відсутності — представник житлово-експлуатаційної організації чи місцевої ради народних депутатів;

• необов'язкові: по можливості має бути забезпечено присутність обшукуваного або повнолітнього члена його родини, а за необхідності — також і потерпілого. В необхідних випадках слідчий вправі залучати до участі в проведенні обшуку працівників органів внутрішніх справ та відповідних спеціалістів.

Виїмка — це слідча дія, в ході якої вилучають об'єкти, місцезнаходження яких достовірно відоме і які можуть мати значення для кримінальної справи.

Виїмку  провадять за постановою слідчого, без санкції прокурора і без рішення суду. Винятки складають:

1. примусова виїмка в житлі або іншому володінні особи, яка провадиться за постановою судді місцевого суду;

б) виїмка кореспонденції провадиться за постановою голови апеляційного суду чи його заступника;

в) виїмка документів, що становлять державну та/або банківську таємницю проводиться  тільки за вмотивованою постановою судді та в порядку, погодженому з керівником відповідної установи.

Виїмка  проводиться завжди в присутності понятих, яких має бути не менше двох [13, с.215].

Якщо  провадять виїмку кореспонденції, то поняті мають бути службовцями поштово-телеграфної установи.

    Метою виїмки є:

1. вилучення предметів, документів, кореспонденції;
2. зняття інформації з каналів зв'язку.

Підставою до виїмки є точні дані про те, що об'єкти знаходяться в певної особи чи в певному місці.

Процесуальний порядок проведення виїмки:

1. слідчий складає постанову про проведення виїмки. За необхідності провести примусову виїмку із житла або іншого володіння особи, слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства;
2. після отримання постанови судді про проведення виїмки проводиться безпосередньо сама виїмка;
3. перед початком виїмки слідчий пред'являє постанову особам,що займають приміщення, пропонує їм видати зазначені в постанові документи або предмети;
4. учасникам виїмки пояснюють право бути присутніми при всіх діях слідчого, робити з приводу них заяви, які підлягають занесенню до протоколу;
5. вилучає предмети й документи, що мають значення для справи(ті, що зазначені в постанові про виїмку). Всі документи і предмети,які підлягають вилученню, слідчий пред'являє понятим та іншим присутнім особам і вносить дані про них до протоколу виїмки чи в доданий до нього опис із зазначенням їх назви, кількості, міри,ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, та індивідуальних ознак. У необхідних випадках вилучені предмети і документи на місці виїмки упаковують і опечатують;
6. протокол виїмки складають у двох примірниках. До нього заносять всі заяви і зауваження осіб, присутніх під час виїмки, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Обидва примірники протоколу, а також опис вилучених предметів підписують слідчий,особа, у якої проводили виїмку, та запрошені особи, що були присутні. Другий примірник протоколу виїмки, а також другий примірник опису вручають особі, в якої проведено виїмку. При проведенні виїмки на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу і опису вручають представникові юридичної особи [13, с.218].

Учасники виїмки:

• обов'язкові: слідчий, поняті та особа, яка займає приміщення;
• необов'язкові: в необхідних випадках слідчий вправі залучати до участі в проведенні виїмки працівників органів внутрішніх справ та відповідних спеціалістів.

2.5. Огляд

 

Огляд — це слідча дія, що проводиться органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею (судом) з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи (проводиться огляд місцевості, приміщення, предметів та документів).

Огляд місця  події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. У цьому разі, за наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події.

Про результати огляду слідчий складає протокол.

Огляд житла  чи іншого володіння особи проводиться  лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням  порядку, встановленого ч. 5 ст. 177 КПК.

Постанова судді оскарженню не підлягає.

У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням  життя людей та майна чи з безпосереднім  переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою володільця огляд  житла чи іншого володіння особи  може бути проведено без постанови  судді.

Для проведення у невідкладних випадках огляду місця  події в житлі чи іншому володінні  особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у  разі відсутності цієї особи або  неможливості отримати від неї згоду  щодо проведення невідкладного огляду місця події, рішення суду не потрібно [7, с.316].

У випадках, передбачених частинами 5 і б ст. 190 КПК слідчий у протоколі  огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без  постанови судді, та протягом доби з  моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.

Огляд проводиться  в присутності не менше двох понятих  і, як правило, вдень.

Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих в  результатах справи.

За необхідності слідчий проводить вимірювання, складає план і креслення місця, що оглядається, та окремих предметів, а також по можливості фотографує їх.

Органи  внутрішніх справ зобов'язані надавати слідчому допомогу в проведенні огляду.