Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Октября 2011 в 19:51, контрольная работа
Ця діяльність:
- детально регламентована законом;
- виражається в порушенні, розслідуванні, судовому розгляді і дозволі кримінальної справи, а також (частково) у виконанні вироку;
- здійснюється спеціально уповноваженими органами (суд, прокурор, слідчий, і органи дізнання), що ведуть виробництво в справі;
1. Поняття принципів кримінального процесу України.
2. Значення нормативного закріплення принципів для забезпечення правильного і точного застосування норм процесуального законодавства.
3. Система принципів. Особливості їх реалізації у кримінальному судочинстві.
4. Принципи, що реалізуються на досудових та судових стадіях кримінального процесу.
Процесуальні принципи діяльності суду по здійсненню правосуддя.
А) Здійснення правосуддя тільки судом. Він реалізується насамперед у стадії судового розгляду.
Розглядаючи кримінальну справу суд не зв'язаний висновками органів попереднього розслідування. Суд може винести вирок тільки на основі доказів, що досліджували на судовому наслідку. Тільки суд може застосувати до засудженого передбачені законом міри покарання.
Тільки суд зобов'язаний дотримуватися процесуального порядку здійснення правосуддя. Законом установлений процесуальний порядок оскарження й опротестування вироків суду.
Б) Колегіальність розгляду справ.
Участь народних засідателів у суді першої інстанції. Розгляд справ у колегіях відповідних судів і наглядовому порядку здійснення в складі не менш трьох суддів.
В) Незалежність суддів і народних засідателів.
Г) Рівність громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального, посадового і майнового положення, статі, віку, утворення, характеру занять, відношення до релігії.
Д) Гласність судового розгляду, тобто розгляд у всіх судах відкрите. Слухання справ у закритих засіданнях допускається у випадках, встановлених законом.
Забезпечення гласності пропонує вільний доступ громадян і також представників преси.
Е) Національна мова судочинства.
Забезпечення обвинувачуваного права на захист.
Створення умов
у які він може захищатися від пред'явленого
обвинувачення, користуватися послугами
захисника, представляти докази, які його
спростовують або зм'якшують провину.
Презумпція невинності. Означає, що обвинувачуваний (підсудний) вважається невинним, поки його винність не буде доведена в передбаченому законному порядку і установлена вироком суду, що вступили в законну силу.
Обвинувальний вирок не може бути заснований на припущеннях. Усі сумніви, що не представляються можливим усунути, повинні тлумачитися на користь обвинувачуваного (підсудного).
Сутність
презумпції невинності і процесуальних
вимог, що випливають з неї, відбиті
в декількох статтях КПК
КПК України не допускає перекладання тягаря доведення на обвинувачуваного. Доведення винності покладене на органи, яке здійснює карне судочинство.
Всебічність, повнота й об'єктивність дослідження обставин справи.
Сутність цього принципу виражена в ст.. КПК України:
А) всебічність означає, що в процесі попереднього розслідування і судового розгляду повинні бути перевірені всі можливі версії, установлені всі обставини, що викривають і виправдують.
Б) повнота означає, одержання необхідних і достатніх доказів у підтвердження (або спростування) всіх обставин, що підлягають доведенню по кримінальній справі.
В) об'єктивність
означає виключення прояву упередженості,
не об'єктивності, однобічності, обвинувального
(або виправдувального) ухилів.
Висновок.
Таким чином, підводячи підсумок моїй роботі можна сказати, що кримінально-процесуальне законодавство і регульована їм кримінально-процесуальна діяльність спираються на ряд корінних, керівних положень, що визначають характер усього кримінального процесу, грають у ньому особливу, чільну роль, причому теоретичне виділення й обґрунтування даних положень у більшості теоретиків кримінального процесу неоднозначно, що, у свою чергу, створює складність як при вивченні даної теми в рамках навчальної дисципліни кримінального процесу, так і при написанні курсовий роботи з даної теми. Незважаючи на вищевикладене, можна зробити наступні висновки:
Основи кримінального процесу прийнято називати його принципами. Ясно, що принципи кримінального процесу тієї або іншої держави відбивають його економіку, політичний лад, правову систему в цілому, історичні і національні традиції, рівень культури, що панує, ідеологію й інші об'єктивно існуючі фактори.
По своєму походженню принципи кримінального процесу являють собою ідеї, погляди про належний кримінально-процесуальний порядок, його основних рисах, що відбиває представлення про справедливе правосуддя, про те, якими повинні бути його основні підвалини. В ідеалі вони повинні адекватно відбивати представлення всього суспільства, народу про справжнє правосуддя.
Принципи кримінального процесу повинні забезпечити така його побудова, що у максимальному ступені сприяло б виконанню його задач. Вони, зрозуміло, повинні бути погоджені між собою, утворювати єдину логічну систему.
Таким чином, принципи кримінального процесу - це теоретично обґрунтовані основні правові положення, ідеї, норми загального і керівного значення, що визначають побудову усіх форм, інститутів, стадій КСП й які забезпечують виконання задач, що поставлені перед ним.
Принципи
кримінального процесу
Завершуючи свою
роботу, хотілося б відзначити, що написання
курсової роботи з даного питання
дало мені можливість більш детального
і глибокого вивчення основ кримінального
процесу.
Список
використаної літератури
1.Громов Н.А., Николайченко В.В. Принципи кримінального процесу, їх поняття і система/Держава і право.-1997.-№7.-с70-75
2. Рожова В.В.,Кримінально – процесуальне право України: Посіб. Для підготов. до іспитів. - К.:Вид. ПАЛИВОДА А.В.,2006. – 256с.
3. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. — К.: Істина, 2005.
4. Кримінально
– процесуальний кодекс
5.Кримінальний процес: підручник / за ред. Ю.М. Грошевого та О.В. Капліної. – Х.: Право, 2010. – 608с.
6. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України. — К., 2003.
7. Тертишник В.М. Концептуальна модель системи принципів кримінального процесу // Юрид. вісник України. – 2001. – 1–7 лютого (№ 5).
8. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В. П. Кримінальний процес україни: Підручник.– 2-ге вид., перероб. і доп.– К.: Либідь, 1999.– 536 с.