Правове регулювання, проблеми розвитку і функціонування шлюбного контракту в законодавстві України

     — визначення майбутнього місця проживання кожного з членів подружжя, а також їхніх дітей; порядку користування спільним майном при окремому проживанні;

     — умови розподілу спільного майна: продаж і розподіл грошей, обопільний розподіл з урахуванням вартості і часток кожного, передача майна комусь одному з виплатою другим компенсації тощо;

     — у шлюбний контракт також можна  внести умови немайнових питань життя: вибір прізвища при одруженні, визначення імені, прізвища і по батькові дітей, способи їх виховання тощо.

     Можна обумовити, хто за що в сім’ї платить: хто купує продукти, хто і якою мірою оплачує навчання дітей, вносить квартплату тощо. Коли чоловік завів собі ненависного мопса, можна зобов’язати його оплачувати всі витрати на його утримання.[4, c.91-92]

     Однак при укладанні шлюбного контракту не можна:

     — зобов’язати одного з членів подружжя заповідати належне йому майно особі  чи кільком особам, на яких вкаже  інший член;

     — обмежувати право чоловіка (жінки) на звертання до суду по захист своїх  прав;

     — ставити одного з членів подружжя у вкрай несприятливе чи протизаконне становище (наприклад, не можна вносити в шлюбний контракт пункт про відмову одного з членів подружжя від аліментів);

     — не припускається одностороння відмова  від виконання шлюбного договору чи одностороння його зміна.

     Сімейний  договір автоматично анулюється у випадку смерті одного з членів подружжя, за обопільною згодою сторін, а також на випадок розірвання шлюбу. Документ вважатиметься недійсним, якщо було порушено умови порядку його складання і у разі ущемлення прав одного з членів подружжя у протиріччя законодавству України. Але за бажанням члени подружжя в період дії сімейного договору можуть припинити дії якихось пунктів або внести нові, відкоригувати чи змінити щось.

     Коштує  шлюбний контракт, тобто державний  збір за його укладання у держконторі, — 85 копійок, це 0,05% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

     Спеціалісти вважають, що основна вада українського шлюбного контракту в тому, що його можуть укласти лише наречені. А вже одруженим, які вирішили укласти такий договір, доведеться спочатку розлучитися, підписати контракт, а потім знову одружитися. Свого роду випробування на міцність. У Норвегії, наприклад, на міцність молодих випробовують інакше. Їх приковують одне до одного наручниками на 48 годин, і якщо після цього пара не змінить свого рішення, вважається, що вона «готова до сімейного життя». Кажуть, розлучень після такого тесту в Норвегії стало менше.

     Шлюбний контракт - це письмова угода або, інакше кажучи, попросту угода між майбутніми чоловіками про різний, насамперед майнових сторонах сімейного життя. Цей документ засвідчується в нотаріуса, кожний з молодят одержують копію, а оригінал залишається в юриста. Згодом можна буде змінювати й доповнювати умови шлюбного контракту, завіряючи новий текст у тій же нотаріальній конторі. Угода можна оформляти як до весілля, так і після. У першому випадку воно вступає в дію з моменту реєстрації шлюбу, а в другому - з моменту нотаріального засвідчення.

     Як  вже зазначалось, шлюбний контракт можна оформляти як до весілля, так  і після, у нього завжди можна  вносити зміни й доповнення. У  нашій країні цей документ регламентує  в основному майнові відносини, хоча вносити в нього ви можете будь-які пункти. А у випадку судового розгляду будуть розглядатися всі порушення відповідно до діючого законодавства, беручи до уваги, насамперед, умови шлюбного контракту.

     У шлюбному контракті ви вправі визначити  свої права й обов'язки по взаємному змісті, змісту дітей і старих батьків, способи й міру участі в доходах один одного, кількість грошей, які кожний з вас вносить у загальну скарбницю, а також включити будь-які інші положення, що стосуються майнових відносин.

     В юридичній літературі зустрічаються й інші визначення, які вміщують основні ознаки шлюбу, наприклад, такий, що укладається в установленому порядку з дотриманням вимог закону добровільний і рівноправний союз вільних жінки і чоловіка, спрямований на створення сім'ї, і що породжує у них взаємні права та обов'язки. Деякі автори підходять до визначення шлюбу і як договору, підкреслюючи, водночас, що шлюб все ж має свої специфічні ознаки, непритаманні договору. Такими ознаками є: добровільність (ст. 24 Сімейного кодексу), досягнення шлюбного віку жінкою та чоловіком, що вступають в шлюб (ст. 22 Сімейного кодексу), реєстрація шлюбу у встановленому законом порядку органом, спрямованість на утворення особистого сімейного союзу чоловіка і жінки.

     Інша  справа – шлюбний договір, яким особи, що вступають в шлюб, чи подружжя в період шлюбу врегульовують відповідні майнові відносини на час шлюбу. У даному разі шлюбному договору притаманні майже всі ознаки цивільно-правового договору.

     Оскільки  ст.27 КШС, передуюча ст.27-1, встановлює загальне правило про укладання подружжям угод, то можна зробити висновок, що шлюбний контракт є різновидом двосторонньої угоди (контрактом або договором), яка укладається між подружжям. Ця обставина має значення при визначенні правової природи шлюбного контракту, наслідків, зв’язаних з його розгортанням, визнання його недійсним та ін.

     Шлюб  не зв’язаний безпосередньо з  шлюбним контрактом, тому він від  нього незалежний і припинення дії  шлюбного контракту не є припиненням  шлюбу.[10, c.108]

     Аналіз  ст.27-1 КШС показує, що шлюбний контракт є угода, яка укладається між подружжям і носить більш загальний характер, так як в ньому знаходить своє закріплення положення, що стосуються питань сімейного життя, в зв’язку з чим на відміну від інших договорів між подружжям він носить комплексний характер. Він має складну структуру і включає в себе ряд самостійних пунктів, в яких можуть закріплюватись угоди різні по своїй юридичній природі (цивільно-правові, сімейно-правові).

     Виникає ряд проблем, пов’язаних з тим, що в ряді випадків зміст шлюбного контракту (зокрема приналежність подружжю майна та об’єму їх прав на таке майно) торкає інтереси третіх осіб і тому для останніх не повинно це становити тайни. В зв’язку з чим в законодавстві деяких країн містяться суттєві обмеження стосовно ступеню таємності контракту.

     Отже, норми Сімейного кодексу України, якими регламентовані порядок та умови укладання, виконання та припинення шлюбного договору, зібрані в окремому розділі. Це свідчить про те, що законодавець відводить цьому правовому інституту  значне місце в житті суспільства. На це також вказує розширення сфери застосування шлюбного договору. Так, Сімейний кодекс України[35] встановлює, що шлюбний договір може бути укладений як між подружжям, так і між особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Визначено, що шлюбним договором може регулюватися майнові відносини подружжя, їх права та обов’язки щодо дітей. Однак предметом шлюбного договору не можуть бути особисті взаємини між подружжям та їхніми дітьми. Останнє твердження довгий час мало статус спірного, позаяк за ст. 27-1 КпШС особи могли укласти угоду щодо вирішення питань життя сім’ї, в якій передбачити майнові права та обов’язки подружжя. Попри певну неточність формулювання, все ж можна було стверджувати, що у цій угоді мають регулюватися не всі питання життя сім’ї, а лише ті, що стосуються майнової сфери подружніх відносин. Водночас, у Порядку укладення шлюбного контракту з абсолютно незрозумілих причин сфера дії договору була значно розширена: у шлюбному контракті “можуть також передбачатися немайнові, моральні або особисті зобов’язання”. Чинний Сімейний кодекс України дав вичерпне тлумачення такої ситуації, забороняючи регулювати договором особисті відносини (ч. 3 ст. 93 Сімейного кодексу України). Відтепер шлюбний договір може надавати відповідні майнові права не лише дружині чи чоловікові, а й їхнім дітям та іншим родичам, тобто набувати елементи договору на користь третьої особи.

     Сторони шлюбного договору можуть домовитись про непоширення на майно, набуте ними під час шлюбу, режиму спільної сумісної власності, і вважати його спільною частковою або особистою приватною власністю кожного з них. Проте слід зауважити, що шлюбний договір може поширювати свою дію як на майно, яке є об’єктом спільної сумісної власності подружжя на момент укладення цього договору, так і на майно, що набудуть дружина або чоловік у подальшому. Цей аспект можна обумовити в шлюбному договорі. Наприклад, у договорі встановлюється, що квартира, придбана під час шлюбу, залишається в особистій приватній власності чоловіка, автомобіль переходить до власності дружини, а гараж, що може бути придбаний у майбутньому, розподіляється в певних частках.

     Не  слід забувати і про те, що шлюбний  договір на вимогу одного з подружжя або особи, права та інтереси якої порушені цим договором, може бути визнаний недійсним з підстав, встановлених Цивільним кодексом України (ст. 103 Сімейного кодексу України). Таким чином, на шлюбні договори поширені загальні правила визнання недійсності правочинів. [8, c.122-124]

     Головний  принцип складання шлюбного контракту: такий договір повинен бути як можна більше “гумовий”, повинен ураховувати якнайбільше кількість варіантів розвитку ситуації й можливих форс-мажорних обставин - для того, щоб до цього контракту більше не повертатися. Тому що спокуса змінювати шлюбний контракт чи ледве не щодня може незабаром перерости в шантаж одного чоловіка іншим: мол, не будеш мене слухатися - зміню наш договір так, що тобі у випадку розлучення нічого не дістанеться. Тому варто вмовитися от про що: контракт, звичайно, можна змінити, але по досить вагомому приводі й неодмінно при наявності обопільного активного бажання обох чоловіка й жінки, причому вираженого добровільно. І нотаріус, що завіряє шлюбний контракт (а такий контракт обов'язково повинен бути завірений нотаріально), зобов'язаний упевнитися в добровільності висновку цього договору обома сторонами. Звичайно, нотаріус теж жива людина, його можна купити або залякати, і він засвідчить що хочеш навіть під час відсутності одного із чоловіка й жінки. І це ще одна причина того, що шлюбні контракти на сьогоднішній день не стали популярними...

     У сучасних договорах за традицією  наприкінці пишеться така фраза: "Усі  суперечки й розбіжності за дійсним  контрактом сторони будуть вирішувати шляхом взаємних переговорів. Якщо ж  угода не досягнута, суперечка буде вирішуватися відповідно до діючого законодавства”. Незайвим внести такий рядок і в шлюбний контракт. І якщо “сторони не дійшли згоди шляхом переговорів”, дозволяти суперечка відповідно до закону - благо новий Сімейний кодекс шлюбний договір визнає. [17, c.30-31] 
 
 
 
 

     4. Функціонування шлюбного  контракту в законодавстві  України

     Торік українці уклали 322 тисячі шлюбів, і  майже половина - 167 тисяч пар –  розлучилися. Підписання шлюбного контракту  могло б попередити руйнування багатьох родин.

     Гроші розбивають шлюби частіше, ніж коханці  чи несумісність характерів. Причому, що бідніша родина, то гостріші фінансові суперечки. Тоді як, хто купує харчі, а хто платить за квартиру чи навчання дітей - можна визначити. І на період шлюбу – і тоді поле для суперечок значно звужується, і на випадок розлучення - і тоді воно менш травматичне.

     Згідно  з українським законодавством, особисті стосунки шлюбна угода не визначає, лише майнові. А от за кордоном –  де такі угоди – норма, повний простір  для фантазії.

     Українське  законодавство і в царині шлюбних  угод традиційно діряве.

     Наприклад, якщо перед підписанням угоди  поводитись надмірно закохано і подбати  про свідків – колись це може стати зачіпкою для визнання шлюбного контракту недійсним – мовляв, підписаний у стані афекту. Тож пильнуйте до одруження аби не жалкувати після. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     4.1 Проблеми розвитку  шлюбного контракту

     Відповідно  до статистики, за увесь час законного  існування в нас інституту  шлюбного контракту, тобто з 1992 року, було укладено близько 2000 шлюбних контрактів. Це мізерно мало. Здавалося б, висновок шлюбного контракту, що навіть стосується тільки майнової сторони сімейного життя, - вигідна угода: кожний із чоловіка й жінки зберігає своє, не претендує на чуже, спокійно заробляє гроші, купує майно й при цьому нічим не ризикує. У чому ж причина непопулярності шлюбного контракту в Україні? Вісім причин непопулярності шлюбного контракту в нашій країні:

     1. Наше законодавство й без того  детально регулює відносини чоловіка  й жінки в шлюбі.

     2. Умови, згідно яким, шлюбний контракт не може погіршувати положення кого-небудь із чоловіка й жінки, навіть у випадку порушення їм умов контракту.

     3. Відсутність давніх традицій  складання шлюбного контракту  й судової практики в цій  області.

     4. Пріоритет норми закону перед нормою договору.