Організація Вищої Ради Юстиції

суддів спеціалізованих  судів.

Оскільки Вища рада юстиції  не розглядає питання, пов’язані з

призначенням і звільненням  прокурорів, а лише розглядає питання порушення

ними вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх

дисциплінарну відповідальність, не є дивним той факт, що представництво

прокурорів у ній незначне. Зокрема, в діючому складі Вищої ради юстиції

станом на лютий 2013 року перебуває  три прокурори (один із них за посадою) Зважаючи на те, що член Вищої ради юстиції С.Ф. Сафулько вважає, що

Конституція України, передбачивши у складі Вищої ради юстиції трьох

адвокатів, оптимально вирішує  цю проблему, забезпечуючи у такий  спосіб

додатковий важіль професійного контролю за формуванням суддівського

корпусу і дотриманням  суддями присяги [4], можна вважати, що

обговорюваний вище підхід до формування ради, так би мовити, за «вузько

спеціалізованим» напрямом, є об’єктивно прийнятним і доцільним із точки зору

його застосування.

Також під час обговорення на пленарному засіданні Конституційної

Асамблеї була підтримана ідея змішаного складу Вищої ради юстиції. Так,

професор Гельсінського  університету Карло Туорі зауважив, що участь у складі

Вищої ради юстиції незалежних представників, несуддів, досить важлива,

оскільки, на його думку, є  ризик, що коли це будуть тільки судді, вони

призначатимуть суддями  один одного або тих, хто їм подобається [3].

Тож, якщо рухатися у напрямі  збільшення кількості суддів серед  членів

Вищої ради юстиції, то безумовно  необхідно запроваджувати і закріплювати

такі положення законодавчо, збільшуючи число членів, які мають бути

призначені з числа  суддів.

При цьому проблемними, за словами Віце-президента Венеціанської

Комісії, посла Польщі у Ватикані Ханни Сухоцької, яка також виступала на

згаданому пленарному засіданні  Конституційної Асамблеї, залишаються 

пропозиції робочої групи  з формування складу Вищої ради юстиції, а саме

щодо участі у ньому  представників прокуратури. Утім більшість експертів

зійшлися на думці, що це питання залежить від вирішення  проблеми місця 

прокуратури у системі  правоохоронних органів країни [3].

Крім того, загальні вимоги до членів Вищої ради юстиції, які встановлено

частинами першою і другою статті шостої закону, не поширюються на осіб, які

входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.

На перший погляд, це зрозуміло, адже якби були встановлені певні 

вимоги і до них, при  тому, що вони входять до складу за посадою, могли б

виникнути проблемні питання  щодо здійснення ними своїх повноважень  у 

складі Ради.

Разом з цим, апріорі, особи, які обіймають посади Голови Верховного

Суду України, Міністра юстиції  України і Генерального прокурора  України,

повністю відповідають таким  вимогам.

Стаття 7 Закону встановлює так звані загальні обмеження стосовно

членства у Вищій раді юстиції, передбачені для всіх видів  посад в органах 

держави. Не можуть бути її членами  особи, визнані судом недієздатними  або 

обмежено дієздатними, а  також особи з незнятою чи непогашеною  судимістю.

Законом установлюються загальні вимоги до порядку призначення членів

Вищої ради юстиції суб’єктами формування складу.

Президент України призначає  трьох членів Ради юстиції через видання

указу. Закон надає йому право вибирати їх із будь-яких осіб за власним

розсудом за умови їх відповідності  загальним вимогам, що ставляться до членів

Вищої ради юстиції.

Верховна Рада України  призначає членів Вищої ради юстиції  таємним 

голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Кандидатів на цю посаду пропонують

депутатські групи і фракції. Для цього свої голоси за них повинна віддати

більшість від конституційного  складу Верховної Ради України.

Кандидатури на посади членів Вищої ради юстиції визначаються з числа

суддів з’їздом суддів України за пропозицією делегатів  з’їзду відкритим 

голосуванням більшістю  голосів присутніх делегатів  з’їзду і включаються в

бюлетень для прийняття  рішення з’їздом суддів України шляхом таємного

голосування по кожній кандидатурі.

Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат,

який за результатами таємного голосування отримав більшість  голосів від

числа обраних делегатів  з’їзду суддів України. Якщо голосування  проводиться 

по кандидатурах, кількість  яких перевищує квоту для призначення  на посади

членів Вищої ради юстиції, призначеними вважаються кандидати, які  набрали 

більшість голосів щодо інших  кандидатів.

За результатами голосування  головуючий і секретар з’їзду підписують

рішення про призначення членів Вищої ради юстиції.

Порядок скликання з’їзду суддів України визначає Закон України «Про

судоустрій і статус суддів».

Висування кандидатів і призначення  членів Вищої ради юстиції з’їздом 

адвокатів України і з’їздом  представників юридичних вищих  навчальних

закладів та наукових установ здійснюються у порядку, передбаченому

частинами першою – третьою  ст. 10 Закону України «Про Вищу раду юстиції»,

крім вимог до кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених

частиною першою ст. 11 Закону.

Порядок скликання і проведення з’їзду адвокатів України визначаються

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Делегатів на з’їзд представників  юридичних вищих навчальних закладів

та наукових установ обирають на республіканській (Автономної Республіки

Крим), обласних, міських (міст Києва й Севастополя) конференціях їхні

працівники. Причому від  вищих навчальних юридичних закладів, факультетів і

наукових установ Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва й

Севастополя обирається на з’їзд по п’ять делегатів.

Порядок призначення членів Вищої ради юстиції всеукраїнською

конференцією працівників  прокуратури регулюється ст. 13 Закону і є 

аналогічним тому, що визначений для з’їздів, які беруть участь у формуванні

Ради.

При цьому слід зауважити, що Закон України «Про прокуратуру» взагалі 

не передбачає такої форми  роботи органів прокуратури України, як

конференція, а тому потребує відповідних змін у цій частині.

Досить поверховим і не конкретним у законі залишається також і питання

форм (видів), у яких приймають  рішення суб’єкти утворення Вищої ради

юстиції при її формуванні.

І якщо Закон чітко передбачає, що Президент України видає указ про

призначення членів Вищої  ради юстиції, а з’їзд суддів України  – відповідне

рішення, то інші суб’єкти, які призначають членів Вищої ради юстиції, будь-

яких приписів щодо цього  не мають. Мабуть, у даному випадку  слід керуватися

положеннями спеціального законодавства, що встановлює конкретні види

рішень, які правомочні приймати зазначені суб’єкти.

Так, наприклад Верховна Рада України за результатами призначення 

членів Вищої ради юстиції  приймає відповідну постанову про  це [5].

Тому, оскільки закон вказує, у формі яких рішень призначають членів

Вищої ради юстиції Президент  України і з’їзд суддів України, мабуть, було б 

логічно прописати і форму  рішень Верховної Ради України, з’їзду адвокатів

України, з’їзду представників  юридичних вищих навчальних закладів та

наукових установ і  всеукраїнської конференції працівників  прокуратури з цього 

питання.

Завершенням процедури утворення  Вищої ради юстиції є момент набуття 

повноважень членом Вищої  ради юстиції та набуття чинності її нового складу.

Для набуття повноважень  член Вищої ради юстиції після його

призначення, перед вступом  на посаду має скласти присягу  члена Вищої ради

юстиції. Відмова від складання  присяги має наслідком втрату членства у Вищій 

раді юстиції (ст. 17 Закону).

Вища рада юстиції є  органом колегіальним, тому кожен  її член стає

правомочним тільки після набуття чинності Радою в цілому [6].

Досліджуючи вказане питання, Назаров І.В. слушно зауважив, що існує

певна неузгодженість частин першої і другої ст. 16 Закону, оскільки Вища рада

юстиції є повноважною  за умови призначення на посаду не менш як трьох

четвертих від її конституційного  складу та складання ними присяги (з 

урахуванням тих осіб, які  входять до складу за посадою), однак, при цьому Рада

не може збиратися на засідання, тому що перше її засідання скликається через

тиждень після складення присяги всіма її членами.

Отже, факт прийняття присяги  членом Вищої ради юстиції має  дуже

важливе правове і практичне  значення, так як може виникнути  ситуація, коли

Рада буде повноважною, а  скликати перше засідання певний час не зможе.

На переконання автора статті, це насамперед пов’язано із тим, що Закон

України «Про Вищу раду юстиції» не передбачає строк, у який член Вищої 

ради юстиції повинен (зобов’язаний) прийняти присягу. Закон просто не

містить такого застереження, обмежуючись простим формулюванням: «Член

Вищої ради юстиції перед  вступом на посаду складає присягу».

Зокрема, дана проблема виникла  при формуванні другого складу Вищої

ради юстиції. Два члени Ради, призначені Президентом України, більше п’яти

місяців не складали присяги, у зв’язку з чим Вища рада юстиції навіть

розглядала питання про  необхідність звернутися до суб’єкта призначення про 

доцільність перебування  цих осіб у складі Ради [7].

Глава Держави вирішив ситуацію. Він спочатку своїм Указом від

22 вересня 2004 р. № 1112/2004 скасував призначення цих осіб, а потім Указом від 25 вересня 2004 р. № 1138/2004 знову призначив їх членами Вищої ради

юстиції, чим надав останнім можливість скласти присягу.

Для усунення зазначеного  недоліку Назаров І.В. у своїй дисертації

пропонує викласти частину  першу ст. 16 Закону в такій редакції: «Перше

засідання Вищою радою  юстиції скликається через тиждень  після складання

присяги не менше трьох  четвертих від її конституційного  складу», що, з огляду

на покращення ефективності її роботи, є цілком прийнятним.

При цьому все ж таки, з метою усунення такої невизначеності в

подальшому, яка в свою чергу тягне за собою низку  процедурних недоліків,

пов’язаних з повноважністю  Вищої ради юстиції, на нашу думку, варто 

законодавчо встановити певний строк, протягом якого новопризначений  член

Ради має прийняти присягу. Наприклад, це може бути один місяць із дня 

прийняття суб’єктом призначення  відповідного рішення. Такого строку, ми

вважаємо, цілком достатнього  задля того, щоб скласти присягу  і набути

повноважень члена Вищої  ради юстиції. Якщо особа з тих  чи інших причин

цього не зробила – членство в Раді втратила.

У такому разі Вища рада юстиції вирішує питання про виключення такого

члена зі свого складу та своїм рішенням пропонує суб’єкту формування

призначити до її складу іншу особу. Це може бути будь-яка особа, можливо і та сама, яка через певні обставини не склала присягу.

Підсумовуючи написане, слід зазначити, що порядок формування Вищої