Зловживання владою або службовим становищем

     Міністерство  освіти і науки України

     Харківський національний університет імені  В. Н.Каразіна 
 

     Юридичний факультет

     Кафедра кримінально-правових дисциплін 

     КУРСОВА РОБОТА

     На  тему:

     «Зловживання владою або службовим становищем» 
 

                                                                            з дисципліни

     „Кримінальне право”

     виконала  студентка 

                                                                                      3 курсу,ЗЮП 33 групи

                                юридичного факультету

     Черняк  Юлія Аркадіївна 
 

     Науковий  керівник:

     к.ю.н.,доцент

     Давиденко Михайло Леонидович 
 

     Харків  – 2011

     

ЗМІСТ

Вступ........................................................................................................................3

1.   Поняття  та ознаки злочинів в сфері службової діяльності ...........................6

     2. Об’єктивні та суб’ктивні ознаки зловживання владою або службовим становищем...............................................................................................................18

     3. Кваліфіковані та особливо кваліфіковані види зловживання владою або службовим становищем...........................................................................................25

4.  Відмінність  від суміжних злочинів...................................................................28

Висновки...................................................................................................................31

Список  використаної літератури ….......................................................................33

     

ВСТУП

     

Однією  з гарантій успішного функціонування держави і громадянського суспільства є створення належних умов для ефективної діяльності державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування та підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності. Результативність такої діяльності на сьогодні в Україні значним чином зменшена негативними політичними, економічними, правовими та іншими змінами, а також станом злочинності. Негативним і небезпечним явищем, існування якого впливало і продовжує впливати на процеси становлення та розвитку соціальної правової держави є, поза сумнівів, злочинність у сфері службової діяльності. На жаль, коло проблем, пов’язаних з проявами злочинності у сфері службової діяльності, корупції та хабарництва, почали викликати науковий інтерес і вивчатися нещодавно, оскільки радянська влада довгий час не визнавала взагалі такого поняття, як «корупція», натомість використовувалися терміни «хабарництво», «зловживання службовим становищем». Тим самим заздалегідь були приречені на невдачу як спроби вивчення цього явища, так і загалом боротьба з ними. За цих історичних традиційних умов вирішення питання зміцнення законності та правопорядку, утвердження правової підзвітності та підконтрольності службових осіб на сьогодні вимагає цілеспрямованої, продуктивної і системної роботи всіх правоохоронних органів, глибокого науково-теоретичного вивчення злочинів у сфері службової діяльності, вироблення міцного кримінально-правового підґрунтя протидії їм.

     

Загалом злочином у сфері службової діяльності може бути визнано будь-який умисний злочин, що вчинюється службовою особою органу державної влади або місцевого самоврядування з використанням влади чи свого службового становища, або будь-якою іншою особою, з корисливих мотивів, іншої особистої зацікавленості або для задоволення інтересів третіх осіб. 
Одне з найважливіших місць у системі запобігання цим злочинним діянням посідає Кримінальний кодекс України, який в розділі 17 Особливої частини «Злочини в сфері службової діяльності» передбачає відповідальність за такі злочини, як: зловживання владою або службовим становищем (ст. 364); перевищення влади або службових повноважень (ст. 365); службове підроблення (ст. 366); службова недбалість (ст. 367); одержання хабара (ст. 368); давання хабара (ст. 369); провокація хабара (ст. 370). 
Очевидним є те, що система злочинів у сфері службової діяльності потребує компромісного вирішення, зокрема важливою представляється кримінально-правова характеристика такого злочину, як зловживання владою або службовим становищем. 
Суттєвий внесок у вирішення проблем вивчення та характеристики перевищення влади або службових повноважень зробили у своїх працях такі вчені, як М. Горбатова, Л. Прохоров, М. Прохорова, С. Нікулін, В. Навроцький, Ю. Александров та ін.

     

Водночас  окремі питання залишились недостатньо  дослідженими або недослідженими взагалі.

     

Метою дослідження є науковий аналіз питань, що існують у теорії та практиці характеристики такого злочину, як зловживання владою або службовим становищем, а також визначення шляхів удосконалення та підвищення ефективності судочинства в цій категорії справ з урахуванням положень міжнародно-правових стандартів та новел у нормативній базі України. 
Визначена мета дослідження зумовила необхідність розв’язання таких завдань дослідження: 
1) визначити групу злочинів у сфері службової діяльності; 
2) дослідити особливості зловживання владою або службовим становищем; 
3) відмежувати склад зазначеного злочину від близьких йому тощо. 
Об’єктом дослідження курсової роботи є частина положень кримінального законодавства України, яке регулює відповідальність за зловживання владою або службовим становищем.

     

Предметом дослідження є характеристика зазначеного злочину в сучасному кримінальному законодавстві.

     

Методи дослідження. Для досягнення окресленої мети були використані загальний діалектичний метод наукового пізнання дійсності, а також спеціальні методи дослідження, а саме: історико-правовий; порівняльно-правовий; структурного і системного аналізу; метод узагальнення та інші. При цьому наведені методи використовувалися з урахуванням їх взаємозв’язку та взаємозалежності, що забезпечує повноту, всебічність та істинність наукових результатів.

     

Практичне значення результатів проведеного курсового дослідження полягає в тому, що висновки та пропозиції, які містяться у ньому, можуть бути використані для подальшого удосконалення кримінального законодавства щодо злочинів у сфері службової діяльності. Результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових розробок цієї проблематики.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. Поняття та ознаки злочинів в сфері службової діяльності

     Відповідно  до ст. 19 Конституції України посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень  та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами нашої держави. Від реалізації цього положення значною мірою залежить правильна діяльність державного апарату, функціонування підприємств, установ і організацій усіх форм власності, своєчасне і справедливе вирішення соціальних проблем, забезпечення реалізації конституційних прав та свобод людини і громадянина, законних інтересів юридичних осіб.  [1, с.3]

     Кримінальний кодекс 2001 р. вживає термін "службова особа", яке за своїм змістом є ідентичним поняттю "посадова особа", що вживалось у КК 1960 р. Назва розділу XVII Особливої частини КК 2001 р. видасться більш вдалою за ту, яку мала відповідна глава КК 1960 р. (глава VII Особливої частини КК "Посадові злочини"), оскільки, по-перше, суб'єктами окремих злочинів, передбачених у цьому розділі (давання хабара), можуть бути і не службові особи, і, по-друге, низка злочинів, які можуть бути вчинені лише службовими особами, знаходяться за межами розділу XVII.  [2, с.58]

     Родовим об'єктом злочинів у сфері службової  діяльності є суспільні відносини, які визначають і регулюють зміст  правильної роботи державного апарату і апарату органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності,

     При визначенні безпосереднього об'єкта таких злочинів, виходячи з розподілу  управлінської праці взаємопов'язаних і взаємодіючих ланок апарату управління, кожна з яких має відносну самостійність і виконує чітко визначені функції, за основу слід брати функціональну ознаку. Отже, безпосереднім об'єктом злочинів у Сфері службової діяльності є правильна діяльність державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, окремої організації, установи, підприємства (незалежно від форми власності), зміст якої визначається законодавством України, а також авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій,

     У випадку посягання службовою  особою на інші суспільні відносини  вчинене слід кваліфікувати (за наявністю  для того підстав) як інший злочин, що міститься в іншому розділі Особливої частини КК. Якщо ж службова особа посягнула одночасно на суспільні відносини, які визначають правильну роботу державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, окремої організації, установи, підприємства (незалежно від форми власності) і, наприклад, господарську діяльність, власність, довкілля, то її дії треба кваліфікувати за наявності відповідних ознак як злочин у сфері службової діяльності і той чи інший злочин у сфері господарської діяльності або злочин проти власності чи довкілля (крім випадків, коли діяння, яке описане у статтях про злочини у сфері службової діяльності, є способом вчинення іншого злочину).

     Чотири  злочини - зловживання владою або  службовим становищем, перевищення  влади або службових повноважень, службове підроблення (кваліфікований склад - ч. 2 ст. 366) і службова недбалість можуть посягати і на охоронювані законом блага особи (трудові, політичні та інші права і свободи людини і громадянина, власність тощо), які є факультативним додатковим об'єктом цих злочинів. Але для злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365, такі блага, як здоров'я і гідність особи, є обов'язковим додатковим об'єктом. Тому перевищення влади або службових повноважень, поєднане, наприклад, з умисним заподіянням тілесних ушкоджень (крім тяжких), повністю охоплюється ч. 2 ст. 365.

     З об'єктивної сторони злочини у  сфері службової діяльності (крім давання хабара) характеризуються спільними  рисами, до яких належать вчинення діяння; 1) з використанням влади чи службового становища і 2) всупереч інтересам служби.

     Використання  службовою особою свого службового становища вказано як обов'язкова ознака об'єктивної сторони тільки у ст. 364. Однак, перевищення влади  або службових повноважень, службове підроблення, службова недбалість, одержання хабара, провокація хабара не можуть бути вчинені без використання службовою особою свого службового становища.  [2, с.58]

     Використання  службовою особою влади чи службового становища передбачає використання тих повноважень, якими службова Особа наділена у зв'язку із зайняттям нею певної посади чи здійсненням певної службової діяльності. Іншими словами, йдеться про соціально-правовий статус службової особи, під яким слід розуміти сукупність прав і обов'язків, що утворюють службову компетенцію винного, а також його соціальне значення, під яким розуміється службовий авторитет службової особи, престиж органу, організації чи установи, в якій вона здійснює свою службову діяльність, наявність службових зв'язків і можливостей, що виникають завдяки займаній посаді, можливість здійснення впливу на діяльність інших осіб тощо.

     Другою  обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочинів у сфері службової  діяльності є вчинення дії (або бездіяльності) всупереч інтересам служби.

     Беручи  певні обов'язки й отримуючи пов'язані з ними права, Особа укладає з державою (або з підприємством, установою, організацією незалежно від форми власності) своєрідну угоду про те, Що вона зобов'язується безумовно виконувати обов'язки і правильно користуватись правами. Така угода може мати умовну форму контракту, трудового договору, ознайомлення з наказом про призначення на посаду. Після укладення вказаної угоди (чи внесення певних змін до неї) особа займає певне службове становище, або, іншими словами, те місце в апараті органів державної влади, органів місцевого самоврядування (або в апараті управління недержавної юридичної особи), на якому вона звичайно бажає і повинна здійснювати свої службові повноваження. Ігнорування службовою особою наданими їй обов'язками або перевищення прав і може свідчити про використання їх всупереч інтересам служби. Реальним виразом вчинення діяння всупереч інтересам служби є його незаконність.