Злочинна самовпевненість як вид необережності

Актуальність даної роботи полягає у дослідженні правової природи такого виду необережності, як злочинна самовпевненість через призму науково-теоретичних і практичних кримінально-правових сентенцій.
Ще у 70-х роках ХХ ст. проф. П. С. Дагель, досліджуючи необхідність вивчення необережності, вірно зазначив, що однією з найсерйозніших небезпек для суспільства в умовах науково-технічної революції є необережність, що розуміється в широкому соціальному плані. Поява нових джерел енергії, збільшення числа та потужностей джерел підвищеної небезпеки на виробництві, транспорті і навіть у побуті, входження у сферу людської діяльності нових технічних засобів, збільшення можливостей активного втручання людини в природні екологічні процеси, нарешті, ускладнення системи управління суспільством – все це суттєво підвищує небезпеку для суспільства необережного поводження людей. На сьогодні, ми бачимо, що ККУ закріпив розмежування необережності на два види: злочинна самовпевненість та злочинна недбалість.

Вступ.
Поняття необережності як форми вини..Її види..
Злочинна самовпевненість. Її інтелектуальний та вольовий моменти.
Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
Злочинна недбалість.
Висновки.
Список використанної літератури .