Окремі злочини у сфері господарської діяльності

 

Частина 2 ст. 203 КК України  передбачає відповідаль-ність за кваліфіковані  види незаконної підприємницької діяльності. Кваліфікуючими ознаками ч. 2 ст. 203 КК України є отримання доходу у великих розмірах, який згідно з приміткою до ст. 203 КК з тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а також вчинення цього злочину особою, раніше судимою за заняття забороне-ними видами підприємницької діяльності.

 

Заняття забороненими видами підприємницької діяльно-сті кваліфікується за ознакою заподіяння цією діяльністю істотної шкоди інтересам держави, інших юридичних або фізичних осіб, розміри якої визначаються з урахуванням:

 

1) розмірів прибутків  від такої діяльності;

 

2) тривалості заняттям  цією діяльністю;

 

3) сум, несплачених державі,  партнерам. 

 

За ч. 2 ст. 203 КК України  діяння кваліфікується і у випадку  вчинення його особою, яка має незняту чи непогаше-ну судимість за попереднє вчинення злочину, передбачено-го ч. 1 або ч. 2 ст. 203 КК України.

 

Відповідальними за заняття  забороненими видами підпри-ємницької діяльності є всі особи, що досягли шістнадцятирі-чного віку.

 

Карається зайняття забороненими видами господарсь-кої діяльності:

 

за ч. 1 ст. 203 КК - штрафом  від п"ятдесяти до ста не-оподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавлен-ням права обіймати певні посади чи займатися певною дія-льністю на строк до трьох років;

 

за ч. 2 ст. 203 КК - обмеженням волі на строк до п"яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи за-йматися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

 

3. Кримінально-правова характеристика  складу злочину передбаченого  ст. 202 Кримінального кодексу України  «Порушення порядку заняття господарською  чи банківською діяльністю» 

 

Об"єктивна сторона  цього злочину характеризується порушенням порядку зайняття господарською  діяльністю і пов"язаного з нею отримання доходу у великих розмірах. Господарська діяльність — це будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб — суб"єктів підприємницької діяльності, пов"язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт (ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»)- Підприємницька діяльність визначається в Законі України «Про підприємництво» як безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб"єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством (ст. 1). Злочин може виражатися у здійсненні господарської діяльності без реєстрації або без спеціального дозволу — ліцензії, а так само з порушенням умов ліцензування.

 

 

Здійснення господарської  діяльності без державної реєстрації. Статус підприємця набувається після реєстрації, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р., тому незаконною є підприємницька діяльність, що здійснюється без реєстрації або до моменту реєстрації.

 

Здійснення господарської  діяльності без спеціального дозволу  — ліцензії. Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, і порядок отримання ліцензії визначені Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Відповідно до ст. 9 цього Закону до підприємницької діяльності, що підлягає ліцензуванню на території України, відноситься, наприклад, виробництво і реалізація лікарських засобів, особливо небезпечних хімічних речовин, медична, ветеринарна, юридична практика, аудиторська, страхова діяльність, виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів і багато іншої. Господарська діяльність є незаконною, якщо її здійснюють взагалі без ліцензії або під час оформлення ліцензії до моменту її одержання.

 

Здійснення господарської  діяльності з порушенням умов ліцензування. Ця форма злочину має місце, якщо особа, маючи ліцензію на певний вид діяльності, займається іншою. Наприклад, лі-кар-ветеринар, маючи ліцензію на зайняття ветеринарною практикою, почне лікувати людей, або особа, яка має ліцензію на зайняття юридичною практикою, займається аудиторською або судово-експертною діяльністю. Порушення умов ліцензування може виражатися у зайнятті підприємництвом не в тій місцевості, де ця діяльність дозволена ліцензією, або закінчився строк дії ліцензії до її продовження. Якщо підприємець за допущені порушення закону позбавлений ліцензії, то продовження ним господарської діяльності слід оцінювати як підприємництво без спеціального дозволу.

 

Злочин вважається закінченим після того, як буде встановлено, що внаслідок порушення порядку зайняття господарською діяльністю отриманий дохід у великих розмірах. Ним визнається у примітці до ст. 202 дохід, сума якого у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

 

Суб"єктивна сторона  цього злочину — прямий умисел.

 

Суб"єктом злочину може бути особа, яка зобов"язана зареєструватися як підприємець або отримати відповідну ліцензію на зайняття певною діяльністю. Суб"єктом здійснення господарської діяльності з порушенням умов ліцензування може бути тільки особа, яка має відповідну ліцензію.

 

Частина 2 ст. 202 передбачає відповідальність за здійснення банківської діяльності або банківських операцій, а також  професійної діяльності на ринку  цінних паперів, операцій небанківських  фінансових установ без державної  реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого  передбачено законодавством, або  з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов"язано з отриманням доходу у великих розмірах.

 

Банківська діяльність —  це один з видів комерційної підприємницької діяльності, яка регулюється Законом України «Про банки і банківську діяльність», іншими законодавчими актами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України. Для організації комерційного банку і зайняття банківською діяльністю необхідно пройти державну реєстрацію у встановленій Національним банком України формі й отримати банківську ліцензію. Банківська ліцензія надається Національним банком України. Банківські операції, професійну діяльність на ринку цінних паперів можуть здійснювати й інші кредитно-фінансові організації, громадяни, які також зобов"язані пройти державну реєстрацію і отримати відповідний спеціальний дозвіл — ліцензію.

 

Безпосередній об"єкт  цього злочину — суспільні  відносини, які регулюють діяльність комерційних банків та інших кредитних  організацій, осіб, які здійснюють банківські операції, професійну діяльність на ринку цінних паперів.

 

Об"єктивна сторона  злочину характеризується вчиненням  діяння і пов"язаного з ним отриманням доходу у великих розмірах. Злочин може виражатися у здійсненні банківської діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів без реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачене законодавством, або з порушенням умов ліцензування.

 

Здійснення банківської  діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів без реєстрації. Така діяльність, від кого б вона не виходила (комерційний банк, небанківські фінансові установи, громадянин), підлягає державній реєстрації. Зайняття цією діяльністю без державної реєстрації є незаконним.

 

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» під банківською  діяльністю слід розуміти залучення  до вкладів грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Поняття «банківські операції», «професійна діяльність на ринку цінних паперів» за своїм обсягом ширші, ніж поняття «банківська діяльність» і включають у себе, крім трьох названих вище операцій, ще й такі, як операції з валютними цінностями, емісію власних цінних паперів, організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів, здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг), надання гарантії і поручительств та інших зобов"язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання в грошовій формі тощо.

 

Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 5—6. — Ст. ЗО.

 

Здійснення банківської  діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), отримання якого передбачене законодавством. Наприклад, зайняття такою діяльністю буде незаконним, якщо конкретна особа, яка оголосила себе засновником комерційного банку або кредитної організації, або особа, яка керує банком чи іншою комерційною організацією, громадянин починає банківську діяльність без ліцензії Національного банку України.

 

Здійснення банківської  діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів з порушенням умов ліцензування. Умови ліцензування будуть порушені, наприклад, якщо засновник комерційного банку чи керівник, який не має необхідного статутного капіталу, отримав незаконним шляхом відповідну ліцензію, починає банківську діяльність або здійснює її у регіоні, не вказаному в ліцензії, або здійснює банківські операції після того, як Національний банк України відкликав ліцензію. Здійснення банківської діяльності з порушенням умов ліцензування може виражатися у перевищенні банком повноважень, наданих ліцензією, з порушенням строків ліцензії тощо. Порушення умов ліцензування матиме місце, наприклад, і тоді, коли особа, маючи ліцензію тільки на операції з обміну валюти, починає здійснювати інші банківські операції.

 

Злочин вважається закінченим після того, як буде встановлений факт отримання внаслідок незаконної банківської діяльності доходу у великих розмірах (див. примітку до ст. 202).

 

Суб"єктивна сторона  цього злочину — прямий умисел. Суб"єктом злочину може бути особа, яка фактично є засновником комерційного банку або іншої кредитної  організації або управляє діяльністю таких організацій, а також особа, яка зобов"язана зареєструватися як підприємець і отримати відповідну ліцензію на здійснення банківських операцій або професійної діяльності на ринку цінних паперів.

 

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 202 — штраф від ста до двохсот  п"ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 202 — штраф від двохсот до п"ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років.

 

 

4. Відповідальність за  незаконне виготовлення, зберігання,збутабо транспортування з метою збуту підакцизнихтоварів за кримінальний кодексом України

 

Об’єктом злочину є  запроваджений з метою захисту  економічних інтересів держави  порядок виробництва й обігу  підакцизних товарів. Додатковим факультативним об’єктом виступає життя і здоров’я людей як споживачів недоброякісної підакцизної продукції.

 

 

Предметом злочину є: 1) алкогольні напої; 2) тютюнові вироби; 3) інші підакцизні товари.

 

Акцизним збором визнається непрямий податок на окремі товари, визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів. Акциз є одним із стабільних і суттєвих джерел поповненім бюджету держави, встановлюється, як правило, на високоліквідну високорентабельну чи монопольну продукцію, виконує не лише фіскальну, а й регулюючу, а інколи і природоохоронну функцію. Переліки підакцизних товарів затверджуються і періодично переглядаються ВР.

 

Алкогольні напої —  це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або  виготовлені на основі харчових спиртів  з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’єму, одиниць, які відносяться  до товарних груп Гармонізованої систем;; опису та кодування товарів під  кодами 22 04, 22 05, 22 Об, 22 08,

 

Крім власне алкогольних  напоїв, до підакцизних, товарів належать етиловий неденатурований спирт з вмістом спирту не менш як80 відсотків об’ємних одиниць, спирт етиловий та інші спиртні денатуровані напої будь-якої міцності, а також складові спиртові напівфабрикати, які використовуються для виготовлення алкогольних напоїв.

 

Самогон та інші міцні спиртні  напої домашнього вироблення (чача, арака тощо) не визнаються предметом  цього злочину, їх виготовлення (шляхом відокремлення перегонкою чи іншим  способом) або зберігання з метою  збуту, а також придбання, що не переслідує мету продажу, розглядаються як адміністративні  проступки (ст. ст. 176, 177 КАП). За наявності ознак складу злочину, передбаченого ст. 203, особа, яка займається виготовленням міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, може бути притягнена до відповідальності за зайняття забороненими видами господарської діяльності. Законодавство дозволяє громадянам в домашніх умовах для власного споживання виготовляти виноградні і плодово- ягідні вина, наливки і настоянки.

 

Тютюновими виробами визнаються сигарети, цигарки, сигари, сигарили (тонкі  сигари), а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн та інші вироби з тютюну і його замінники (наприклад, гвоздика), які впливають  на фізіологічний стан людини під час вживання.

 

До інших підакцизних товарів на сьогоднішній день належать: 1) деякі транспортні засоби та шини до них; 2) ювелірні вироби; 3) нафтопродукти (авіаційний бензин, реактивне паливо, моторні бензини певних марок, дизельне пальне тощо); 4) деякі продукти харчування (наприклад, кава, ікра осетрових, краби готові або консервовані, шоколад з начинкою або без начинки, пиво солодове); 5) інші товари (одяг хутровий із норки, нутрії, песця або лисиці, одяг із натуральної шкіри, рушниці спортивні, мисливські та для стрільби по мішенях, магнітофони та інша звукозаписувальна апаратура, печі мікрохвильові, офісні меблі, телевізійні приймачі кольорового зображення, аудіокасети та відеокасети без записів та із записами, компакт-диски тощо).