Окремі злочини у сфері господарської діяльності

 

 

Реферат на тему Окремі злочини  у сфері господарської діяльності

 

 

Дніпропетровський державний  університет внутрішніх справ 

 

 

«Окремі злочини у сфері  господарської діяльності» 

 

Виконав:

 

Патрелюк Дмитро Андрійович

 

Дніпропетровськ

 

Зміст

 

 

Вступ _3

 

1. Загальна характеристиказлочинів 

 

у сфері господарської  діяльності _5

 

2. Кримінально-правова характеристика 

 

зайняття забороненими видами господарської діяльності _8

 

3. Кримінально-правова характеристика  складу 

 

злочину передбаченого ст. 202 Кримінального кодексу 

 

України «Порушення порядку  заняття господарською 

 

чи банківською діяльністю» _12

 

4. Відповідальність за  незаконне виготовлення, зберігання,

 

збутабо транспортування  з метою збуту підакцизних

 

товарів за кримінальний кодексом

 

України _17

 

Висновок _ 24

 

Список використаної літератури 26

 

 

Вступ

 

Актуальність теми «Окремі  злочини у сфері господарської  діяльності» зумовлена тим, що у  ході реформи кримінального законодавства  найбільшим змінам піддалися норми про відповідальність за злочини в сфері економічної діяльності, що цілком природно. Пішла в минуле система командно-адміністративного соціалізму з її незаперечним пануванням державної власності, обмеженим до мінімуму приватним підприємництвом, централізованим плануванням, твердим контролем держави в економічній сфері з метою вольового забезпечення виконання господарських планів, у тому числі і з використанням спеціально встановлених для цього кримінально-правових способів. Перехід країни до ринкової багатоукладної економіки, розвиток підприємництва, заохочення конкуренції, розширення зовнішньої торгівлі об"єктивно зробили необхідним принциповий перегляд законів про так звані господарські злочини, прийнятих ще в період тотального контролю держави над всією економічною діяльністю. Кримінальний кодекс, що діяв у той час, усе ще називав у якості злочинних цілий ряд діянь, що суперечать принципам соціалістичної економіки: приватнопідприємницьку діяльність і комерційне посередництво, спекуляцію, приписки й інші перекручування звітності про виконання планів, випуск недоброякісної продукції і т.п.

 

Нова економічна ситуація настійно вимагала встановлення кримінальної відповідальності за цілий ряд суспільно  небезпечних діянь, що порушують  основи підприємницької діяльності, за прояв монополізму й обмеження конкуренції, за різні порушення в сфері кредиту і банківської діяльності, за ухилення від сплати податків і митних платежів, за зловживання при емісії цінних паперів, за порушення комерційної чи банківської таємниці і деякі інші злочини.

 

У результати проведення зазначеної реформи кримінального законодавства  коло злочинних і карних діянь  у сфері економічної діяльності кардинально змінено. При цьому  декриміналізовано деякі діяння, що вважалися до останнього часу злочинами, і сформульовані нові склади злочинів.

 

Мета курсової роботи дослідити правову природу злочинів у сфері господарської діяльності, поглибити теоретичні знання.

 

Завдання курсового дослідження:

 

1) проаналізувати основні  склади злочинів в сфері господарської діяльності;

 

2) подати кримінально-правову  характеристику порушення порядку  зайняття господарською та банківською  діяльністю;

 

3) схарактеризувати склад  злочину передбачений ст. 203 Кримінального  кодексу України «Зайняття забороненими  видами господарської діяльності»; 

 

4) відповідальність за  незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з  метою збуту підакцизних товарів за кримінальний кодексом України;

 

При написанні курсової роботи викоритовувались не лише підручники та посібники з кримінального права, а й монографії, наукові статті та праці окремих науоквців-теоретиків.

 

Серед науковців, які займалися даною проблемою можна виділити: Андрушко П.П., Беніцького А.С., Пустовіта О.В., Усатого Г.О., Сташиса В.В., Тація В.Я., Маляренко В.Т. та ін.

 

 

1. Загальна характеристиказлочинів у сфері господарської діяльності

 

Об"єднуючи в самостійний  розділ Особливої частини Кримінального кодексу України (далі по тексту КК) (VII розділ) злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, законодавець виходить із спільності їх родового об"єкта, яким е суспільні відносини, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг.

 

Безпосереднім об"єктом  цих злочинів виступають конкретні  суспільні відносини, що складаються  у певній сфері господарської  діяльності. Так, наприклад, безпосереднім  об"єктом злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 202 (порушення по- рядку зайняття господарською та банківською діяльністю), є суспільні відносини у сфері підприємницької діяльності. При вчиненні деяких злочинів у сфері господарської діяльності шкода заподіюється крім основного ще і додатковому безпосередньому об"єкту. Так, наприклад, безпосереднім об"єктом такого злочину, як випуск або реалізація недоброякісної продукції, є суспільні відносини, що забезпечують випуск доброякісної продукції, а додатковим можуть виступати життя та здоров"я споживача.

 

З об"єктивної сторони більшість злочинів у сфері господарської діяльності вчиняються шляхом дії (наприклад, фіктивне підприємництво, протидія законній господарській діяльності, незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків, контрабанда тощо). Окремі злочини можуть виразитися тільки у бездіяльності (ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, «ухилення від сплати податків, зборів, інших обов"язкових платежів тощо).

 

Велику частину злочинів у сфері господарської діяльності слід віднести до злочинів з формальним складом. Тому такі злочини необхідно вважати закінченими незалежно від настання наслідків, тобто з моменту вчинення вказаних у законі дій. Так, виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту чи збут підроблених грошей, державних цінних паперів або білетів державної лотереї є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з указаних дій, а не з моменту настання негативних наслідків внаслідок цих дій.

 

Серед злочинів у сфері  господарської діяльності є злочини  з так званим матеріальним складом, тобто такі, для об"єктивної сторони  яких необхідно встановити не тільки суспільне небезпечне діяння, а |й  настання шкідливих наслідків, це, наприклад, приховування стійкої фінансової неспроможності, доведення до банкрутства.

 

Відповідальність за окремі злочини у сфері господарської  діяльності законодавець пов"язує з розміром предмета злочину. Так, відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему України настає тільки тоді, коли предметом цього злочину були бюджетні кошти у великих розмірах.

 

Більшість диспозицій статей, що встановлюють відповідальність за злочини у сфері господарської  діяльності, є бланкетними, тому встановлення ознак об"єктивної сторони цих  злочинів передбачає звернення до низки  законодавчих та інших нормативних  актів інших галузей права -- наприклад, підприємницького, банківського, митного, податкового, валютного тощо.

 

Суб"єктивна сторона  злочинів, які вчиняються у сфері господарської діяльності, характеризується виключно умисною формою вини. Обов"язковою ознакою суб"єктивної сторони деяких складів є наявність мотиву та мети. Так, відповідальність за розголошення комерційної таємниці настає тільки тоді, коли це діяння вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів. Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, утворять злочин за наявності спеціальної мети -- розголошення чи іншого використання таких відомостей.

 

 

Суб"єктами злочинів у сфері господарської діяльності можуть бути особи, які досягли 16-річного віку. На підставі прямої вказівки закону суб"єкт деяких злочинів -- спеціальний (службова особа, платник податків, засновник, власник суб"єкта господарської діяльності та інші).

 

З"ясування зазначених об"єктивних та суб"єктивних ознак дозволяє сформулювати поняття злочинів у сфері господарської діяльності. Це умисне діяння (дія або бездіяльність) у сфері господарської діяльності, що заподіює шкоду суспільним відносинам, які складаються з приводу виробництва, розподілу обміну і споживання товарів, робіт та послуг.

 

Залежно від безпосереднього  об"єкта посягання, злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності можуть бути таких видів:

 

1. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської та бюджетної систем  України (ст.ст. 199, 200, 201, 207, 208, 210, 211, 212, 204, 215 і 216).

 

2. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб"єктів (статті 202, 203, 205, 206, 209, 213, 214, 228, 229, 230, 231 і 232).

 

3. Злочини у сфері банкрутства  (статті 218, 219, 220 і 221).

 

4. Злочини у сфері використання  фінансових ресурсів та обігу цінних паперів (статті 222, 223 і 224).

 

5. Злочини у сфері обслуговування  споживачів (статті 217, 225, 226 і 227).

 

6. Злочини у сфері приватизації  державного та комунального майна (статті 233, 234 і 235).

 

 

2. Кримінально-правова характеристика  зайняття забороненими видами  господарської діяльності 

 

Згідно зі ст. 42 Конституції  України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Окремі види забороненої підприємницької діяльності передбачені кримінальним законом як кримінально-карані діяння.

 

Стаття 203 КК України встановлює кримінальну відповідальність за підприємницьку діяльність, стосовно якої законом встановлена спеціальна заборона.

 

Закон «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності»містить перелік лише тих видів підприємницької діяльності, якими можуть займатися лише державні підприємства: виготовлення і реалізація зброї, вибухових речовин, наркотичних засобів чи психотропних речовин. Ст. 4 Закону дає перелік видів діяльності, яки-ми можуть займатися юридичні особи лише за спеціальним дозволом (ліцензією), який видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженими ним органами. Окремими ви-дами підприємницької діяльності можуть займатися лише юридичні особи, наприклад, діяльністю з випуску та обігу цінних паперів можуть займатися лише банки, акціонерні та інші товариства, для яких операції з цінними паперами ста-новлять їх виключний вид діяльності. Див.: Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р - Відомості Верховної Ради України,- 1991,-№38.-Ст. 508.

 

З цих законодавчих актів сам по собі випливає ґрунтов-ний висновок, що фізичні особи такими видами діяльності займатися не можуть, для фізичних осіб ці види діяльності є забороненими.

 

За ст. 203 КК України кваліфікуються дії особи, яка за-ймається загальними забороненими видами підприємницької діяльності. Заняття спеціальними забороненими видами під-приємницької діяльності:

 

1) контрабандою (ст. 201 КК  України);

 

2) фальшуванням або збутом  підроблених грошей чи цін-них паперів (ст. 199 КК України);

 

3) незаконним проведенням  абортів (ст. 134 КК України);

 

4) виготовленням міцних  спиртних напоїв з метою збуту  (ст. 204 КК України);

 

5) утриманням домів розпусти  чи звідництвом (ст. 302 КК України);

 

6) виготовленням, збутом  і розповсюдженням порногра-фічних предметів (ст. ЗОЇ КК України);

 

7) придбанням майна, здобутого  злочином, або збут та-кого майна (ст. 198 КК України);

 

8) незаконним виготовленням,  зберіганням, збутом або придбанням  вогнепальної зброї (ст. 263 КК України);

 

9) виготовленням, придбанням, зберіганням або збутом отруйних  і сильнодіючих речовин (ст. 321 КК України);

 

10) незаконним виготовленням,  придбанням, зберіган-ням, перевезенням, пересилкою або збутом наркотичних  засобів або психотропних речовин  (ст. 307 КК України);

 

11) незаконним посівом снотворного маку чи конопель (ст. 310 КК України);

 

12) організацією або утриманням  місць для вживання чи виготовлення  наркотичних засобів або психотропних  речо-вин (ст. 317 КК України);

 

13) організацією або утриманням  місць для вживання одурманюючих  засобів (ст. 322 КК України) кваліфікуються  за статтями Кримінального кодексу,  які передбачають відпо-відальність  за ці спеціальні види незаконної діяльності.

 

Діяння може кваліфікуватися  за ст. 203 КК України лише за умови, що певні дії, види роботи утворюють  діяльність, є діяльністю,тобто постійним заняттям з розрахунком на отримання від цього заняття певного прибутку. Не може кваліфікуватися за ст. 203 КК України виготовлення хоча і заборонених законом окремих предметів в одному примір-никові для власних потреб, оскільки у такому випадку немає ні підприємництва, ні діяльності. Але це правило не поши-рюється на заняття спеціальними видами підприємницької діяльності, відповідальність за які передбачена ст. 199, 134, 201, 302, 263, 307, 322 КК України. Вчинення хоча б одного діяння чи виготовлення хоча б одного предмета (підробка однієї купюри, вогнепальної зброї, порнографії тощо) квалі-фікується за відповідними статтями КК України.