Обов'язки і права підрозділів, що здійснюють ОРД

Министерство внутренних дел Украины

Луганський державний  університет внутрішніх справ Е.О. Дідоренка

Кафедра Опаратівно-розіскной діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доповідь

На тему: «Обов'язки і права підрозділів, що здійснюють ОРД»

 

 

 

                                                                                                         Виконав: студент 417гр.

                                                                                          Жарков Д.В.

                                                                                          перевірив:

                                                                                          Ханкевіч А.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Луганск 2012

Обов'язки і  права підрозділів, що здійснюють ОРД

План

1. Обов'язки підрозділів,  що здійснюють ОРД

2. Права підрозділів,  що здійснюють ОРД

1. Обов'язки підрозділів, що здійснюють ОРД

Обов'язки підрозділів, що здійснюють ОРД - це коло покладених на них дій з метою рішення завдань ОРД, які є безумовними для виконання.

Звернувшись до структурної  побудови ЗУ «Про ОРД» і окремих  законодавчих актів, що визначають нормативно-правовий статус підрозділів, що здійснюють ОРД  можна побачити, що:

по-перше, останні покликані вирішувати певні завдання. Це означає, що будь-які дії оперативно-розшукового підрозділу будуть законні винятково за умови їхньої спрямованості на рішення завдань, чітко позначених законодавцем (ст. 2 ЗУ «Про ОРД», ст. 2 ЗУ «ПРО СБУ», ст. 4 ЗУ «Про розвідувальні органи України та ін.).

по-друге, ці завдання відтворюються й конкретизуються в обов'язках, які покладаються на правоохоронні органи й спецслужби. При цьому вони закріплені у відповідних статтях зазначених законодавчих актів.

по-третє, обов'язки підрозділів, що здійснюють ОРД, розділяються на ті, які безпосередньо стосуються здійснюваної ними оперативної роботи й на ті, які стосуються інших служб цих відомств.

Так, у ст. 10 ЗУ «Про міліцію» вказується, що міліція відповідно до поставлених перед нею завдань зобов'язана:

забезпечувати безпеку  громадян і громадський порядок;

виявляти, попереджати, припиняти  й розкривати злочини, здійснювати  з цією метою оперативно-розшукові  й профілактичні заходи, передбачені  чинним законодавством;

проводити профілактичну  роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів, здійснювати адміністративний нагляд за особами, у відношенні яких він установлений, а також контроль за засудженими до кримінального  покарання, не пов'язаному з позбавленням волі;

розшукувати осіб, що зникли від дізнання, слідства й суду, ухиляються від відбуття покарання, що безвісно зникли й інших осіб у випадках, передбачених законодавством;

проводити криміналістичні  дослідження з матеріалів ОРД, забезпечувати  у встановленому порядку участь фахівців криміналістичної служби в слідчих діях;

забезпечувати виконання  у встановленому законом порядку  й у межах своєї компетенції  рішення прокурора, слідчого, суду та ін.

Це ж передбачають законодавчі акти, що регулюють діяльність інших відомств, перерахованих у ст. 5 ЗУ «Про ОРД».

Законодавець визначив найбільш загальні групи обов'язків  органів, що здійснюють ОРД. Їхня конкретизація  й деталізація дана в перерахованих  вище законах, що визначають нормативно-правовий статус кожного правоохоронного відомства й спецслужби, у яких є відповідні розділи й окремі статті.

Виходячи з  наданого оперативним підрозділам  правоохоронних відомств статусу суб'єктів  ОРД, ст. 7 ЗУ «Про ОРД» поклала на них  наступні обов'язки:

у межах своїх повноважень  й відповідно до законів, що становлять правову основу ОРД, приймати необхідні оперативно-розшукові заходи щодо попередження, своєчасного виявлення, припинення й розкриття злочинів, виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень. Як ми бачимо, законодавець позначив стратегічну мету - захист життя, прав і свобод людини й громадянина, власності, забезпечення безпеки суспільства, держави від злочинних зазіхань;

виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора, постанови суду, запити вповноважених державних органів, установ і організацій про проведення оперативно-розшукових заходів;

виконувати запити відповідних  міжнародних правоохоронних організацій  і правоохоронних органів інших  держав на підставі договорів і угод;

інформувати відповідні державні органи про відомі їм факти  і дані, які свідчать про загрозу  безпеки суспільству й держави, а також про порушення законодавства, пов'язаного зі службовою діяльністю посадових осіб;

здійснювати взаємодію  між собою й іншими правоохоронними органами з метою швидкого й повного розкриття злочинів і викриття винних;

забезпечувати із залученням інших підрозділів безпеку працівників  суду й правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному  судочинстві, членів їхніх родин і близьких родичів цих осіб;

брати участь у проведенні заходів щодо фізичного захисту  ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також  у проведенні спеціальної перевірки  у випадку одержання допуску до особливих робіт.

Пріоритетний  напрямок ОРД включає заходи, що забезпечують попередження, своєчасне виявлення, припинення й розкриття злочинів, виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, здійснення профілактики правопорушень (п. 1 ст. 7 ЗУ «Про ОРД»).

Боротьба зі злочинністю має на увазі діяльність правоохоронних органів у трьох  напрямках:

попередження злочинів;

розкриття злочинів;

розшук осіб, що переховуються  від органів слідства, суду або  ухиляються від відбуття кримінального  покарання, а також безвісно відсутніх громадян.

Попередження  злочинів містить у собі комплекс оперативно-розшукових заходів, що забезпечують профілактику, запобігання, замислюємих й підготовлюваних злочинів, а також припинення злочинів на стадії замаху.

Крім профілактичної роботи, яка полягає у виявленні причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів і вживанні заходів з їх усунення, індивідуальної профілактичної роботи з особами, схильними до вчинення протиправних дій, на оперативні підрозділи покладаються обов'язки запобігання замислюємих і підготовлюваних злочинів.

Запобігання злочинів містить у собі комплекс оперативно-розшукових заходів, здійснюваних оперативними підрозділами, з виявлення осіб, що замишляють або підготовляють вчинення злочинів, і прийняття до них мір з метою недопущення переростання наміру в підготовчі дії, а підготовчих дій у злочин.

Розкриття злочинів містить у собі комплексні оперативно-розшукові заходи й процесуальні дії з метою виявлення фактів злочинів, установлення обставин їхнього вчинення, виявлення осіб, що їх вчинили, виявлення й вилучення викраденого, а також предметів, які можуть служити судовими доказами.

Прямим обов'язком  оперативного підрозділу є виконання письмових доручень слідчого, вказівок прокурора й постанов суду, запитів повноважних державних органів, установ і організацій про проведення ОРД (п. 2 ст. 7 ЗУ «Про ОРД»). Звернувшись до КПК України, можна побачити, що окремі органи, що здійснюють ОРД, мають статус органів дізнання. Тому окремі керівники суб'єктів ОРД мають одночасно правове положення як керівників оперативної служби (підрозділу), так і повноваження кримінально-процесуального характеру. Це дозволяє їм давати підлеглим співробітникам вказівки не тільки про проведення оперативно-розшукових заходів, але й доручення на здійснення кримінально-процесуальних дій.

Безумовно, основна процесуальна робота з кримінальної справи повинна  бути виконана самим слідчим. Доручення  оперативному підрозділу слідчий може давати з таких питань, які він  самостійно, чисто процесуальним  шляхом вирішити не може. Слідчий не вправі доручити оперативному підрозділу проведення таких дій, як: перевірка й оцінка доказів, прийняття процесуальних рішень, залучення особи в якості обвинувачуваного, визнання окремих осіб учасниками процесу, призначення експертизи, ухвалення рішення про напрямок справи в суд і інші.

Однак слідчий може опиратися  на допомогу оперативного підрозділу при проведенні таких слідчих  дій як: проведення обшуків, виїмка, огляд місця події або злочину, пред'явлення особи для впізнання й інших.

Особливо слід зазначити, що слідчий вправі доручити оперативному підрозділу, що одночасно є й органом  дізнання, здійснення або сприяння в здійсненні кримінально-процесуальних  дій (наприклад, у застосуванні заходів  припинення).

Спільна робота підрозділу, що здійснює ОРД, і слідчого з погодженого здійснення оперативно-розшукових заходів і слідчих дій охоплюється такою організаційно-тактичною формою ОРД, як оперативно-розшуковий супровід досудового слідства.

Оперативно-розшукова  практика виробила два варіанти комплексного здійснення оперативно-розшукових заходів і слідчих дій у рамках даної організаційно-тактичної форми:

по-перше, цей оперативний супровід досудового слідства з кримінальних справ, порушуваним за матеріалами оперативно-розшукових справ відносно встановлених осіб;

по-друге, цей супровід досудового слідства у зв'язку з необхідністю розкриття тяжкого злочину, коли винний, що вчинив діяння, що стало загальновідомим, залишається невстановленим.

Взаємодія слідчого й  оперативного підрозділу в процесі провадження з кримінальної справи обумовлене тим, що вони покликані вирішувати ті самі завдання, однак різними засобами й методами, адекватними відповідним функціям кримінальної юстиції - ОРД і кримінального процесу. Причому, якщо оперативний працівник наділений повноваженнями здійснювати окремі процесуальні дії, то проведення оперативно-розшукових заходів слідчим неодмінно спричиняє порушення законності.

З огляду на цю об'єктивну  реальність, законодавець, насамперед створює сприятливі умови для  взаємодії слідчого й суб'єкта ОРД. Так, у складі правоохоронного органу або спецслужби створюються як оперативні, так і слідчі підрозділи. Поряд із цим зазначені структури керуються відомчими нормативними актами, що визначають організацію й тактику взаємодії слідчих і співробітників оперативних підрозділів з урахуванням різних варіантів оперативно-розшукового супроводу. Однак при цьому дотримуються спеціальних правил:

слідчий визначає перед  оперативним підрозділом у письмовій  формі проблему, що, на його думку, може бути вирішена тільки оперативно-розшуковим шляхом. При цьому він уводить оперативних працівників у курс проблеми, додає до свого доручення різного роду документи, використання яких може сприяти вирішенню поставленої слідчим проблеми;

підрозділ, що здійснює ОРД, самостійно визначає види, організацію й тактику оперативно-розшукових заходів, за допомогою здійснення яких забезпечується рішення проблеми, сформульованої в дорученні слідчого, Однак це не виключає оформлення ухваленого рішення планом, що затверджується спільно слідчим і оперативним працівником.

Доручення адресуються  підрозділу, уповноваженому на проведення оперативно-розшукових заходів, але  не конкретному працівникові. Керівник підрозділу призначає співробітника, відповідального за проведення оперативно-розшукового заходу. Виключення становлять ситуації, коли слідчий і оперативний працівник працюють у складі однієї слідчо-оперативної групи.

Підрозділ, що здійснює ОРД, зобов'язаний виконати в межах своїх  повноважень доручення в письмовій  формі, вказівки прокурора й рішення суду про проведення оперативно-розшукових заходів щодо кримінальних справ, прийнятим до провадження.

Відомо, що провадження  з кримінальної справи охоплює цілий  ряд стадій, у тому числі порушення  кримінальної справи, досудове слідство, направлення обвинувачуваного до суду, судовий розгляд і ін. При цьому істина з кримінальної справи встановлюється зусиллями різних процесуальних фігур, серед яких слідчий, прокурор, суддя, а також суд. У частині 4 ст. 6 ЗУ «Про ОРД» вказується, що підстави для здійснення ОРД можуть міститися в письмових дорученнях слідчого, вказівках прокурора, постановах суду з кримінальних справ, що перебувають в його провадженні. Ст. 14 ЗУ «Про ОРД» делегуючи органам прокуратури здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення ОРД, крім інших повноважень, у п. 4 надає право прокуророві давати письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, про розшук осіб безвісно зниклих. Виконання цих документів суб'єктами ОРД здійснюється відповідно до вище наведених правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про ОРД» виконання оперативно-розшуковим підрозділом запитів повноважних  державних органів, установ і  організацій пов'язано з необхідністю перевірки осіб у зв'язку з їхнім допуском до державної таємниці й до роботи з ядерними матеріалами й на ядерних установках.

Україна є країною-учасником  міжнародних договорів з питань боротьби зі злочинністю. Крім того, Україна  уклала ряд обопільних умов з іншими державами про співробітництво в сфері попередження й розкриття злочинів. Зобов'язання, що випливають із цих договорів, підлягають виконанню (п. З ст.7 ЗУ «Про ОРД»).

Згідно п. 3 ст.6 Закону «Про ОРД», органи, що здійснюють ОРД, зобов'язані  виконувати в порядку, передбаченому міжнародними договорами України запити відповідних міжнародних правоохоронних організацій і правоохоронних органів інших держав на підставі договорів і угод. Міжнародне право допускає можливість і регулює двосторонні й багатобічні відносини правоохоронних органів і спецслужб різних держав. Упорядковані взаємини подібного роду, передбачають рішення питань про надання допомоги один одному, характері цієї допомоги, сферах спільної діяльності тощо.