Підприємство  громадського харчування повинно забезпечити  кухарів та кондитерів на робочих  місцях технологічними картками, де зазначається:

      • норми закладки продовольчої сировини та харчових продуктів на страви або вироби;

      • технології приготування страв (виробів).

      Партії  страв виготовляються в таких  обсягах, щоб забезпечити їх реалізацію в терміни, визначені нормативною  документацією.

Реалізація  продукції. Методи обслуговування і права споживачів

      Продаж  продукції підприємства громадського харчування можуть здійснювати за межами своїх закладів, в приміщеннях або на території інших закладів.

      Якщо  продукція реалізується за межами закладів, то підприємства повинні мати дозвіл місцевого органу виконавчої влади  й установ державної санітарно-епідеміологічної служби. Кожна партія продукції супроводжується посвідченням про якість, в якому зазначено:

      • найменування підприємства-виробника;

      • адресу виробника;

      • номер нормативного документа, відповідно до якого виготовлена продукція;

      • найменування продукції;

      • дату виготовлення;

      • термін придатності до споживання чи дата закінчення його;

      • умови реалізації і зберігання;

      • масу одиниці розфасування (упаковки);

      • ціну за одиницю розфасовки або ваги продукції. Якщо продукція громадського харчування може завдати

      шкоди життю або здоров'ю споживача, підприємство зобов'язане негайно  припинити її виробництво і продаж до усунення

      причин. Якщо ці причини неможливо усунути, підприємство зобов'язане вилучити з обігу неякісну та небезпечну продукцію, відкликати її від споживачів і відшкодувати їм завдані збитки в повному обсязі.

      У закладах громадського харчування в  основному використовують такі методи обслуговування:

      • самообслуговування;

      • обслуговування за допомогою офіціантів;

      • комбінований метод.

      При всіх методах має здійснюватися попереднє сервірування столів залежно від типу (класу) закладу.

      Розрахунки  за продукцію й надані послуги здійснюються за готівку та в безготівковій формі (платіжні картки, платіжні чеки). При розрахунках повинні застосовуватися:

      • реєстратори розрахункових операцій (електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система тощо);

      • розрахункові книжки, зареєстровані у встановленому порядку.

      У закладах самообслуговування й магазинах кулінарних виробів розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається споживачеві після оплати вартості продукції готівкою. У закладах, де обслуговують офіціанти, оплату здійснює споживач безпосередньо офіціанту, який виписує рахунок на бланку встановленої форми. Офіціант видає споживачу розрахунковий документ (касовий чек, розрахункову квитанцію).

      Ціни  на продукцію, закупні товари і послуги зазначаються в меню і прейскурантах. Меню містить перелік страв, кулінарних, борошняних кондитерських, булочних виробів та напоїв власного виробництва, вихід і ціну однієї порції. У прейскуранті зазначається перелік алкогольних і безалкогольних напоїв, пива, тютюнових, кондитерських виробів та інших закупних товарів та маса, об'єм і ціна на відповідну одиницю продукту. Крім того, для алкогольних напоїв у прейскуранті вказується ємність пляшки, ціна за пляшку, за 50 та 100 мл.

      Меню  і прейскурант мають бути підписані  керівником, бухгалтером (калькулятором) та матеріально відповідальною особою (завідувач виробництва, бригадир, буфетник, бармен тощо), скріплені печаткою підприємства.

      Ціни  на додаткові послуги, що надає заклад підприємства громадського харчування, теж зазначаються у прейскуранті. Споживачі мають право:

      • ознайомитися з меню і прейскурантом до початку обслуговування;

      • перевірити об'єм, вагу та ціну продукції, що підлягає продажу (послуги, що надаються), відповідність її якості вимогам нормативних документів;

      • придбати продукцію та закупні товари, у тому числі алкогольні напої, навинос.

      У разі виявлення недоліків у якості продукції та наданні послуг, недоважуванні або при обрахунку підприємства громадського харчування на вибір споживача зобов'язані:

      1) безкоштовно усунути виявлені недоліки;

      2) зменшити розмір оплати за продукцію або послугу;

      3) замінити на аналогічну продукцію належної якості або вдруге надати послугу;

      4) повністю відшкодувати витрати споживача, пов'язані з придбанням неякісної продукції або наданої послуги.

      Якщо  приймається попереднє замовлення на обслуговування, підприємства громадського харчування повинні гарантувати його виконання в узгоджені із замовником терміни. У разі відмови замовника від обслуговування в день проведення заходу він зобов'язаний викупити замовлену продукцію, яка не може бути продана іншим споживачам, а коли підприємство не може виконати замовлення, то воно зобов'язане повідомити про це замовника не пізніше ніж за 5 днів.

      Замовнику забороняється:

      • приносити до закладу громадського харчування продовольчу сировину, харчові продукти, у тому числі алкогольні та безалкогольні напої;

      • залучати сторонніх осіб до приготування страв. Підприємству забороняється:

      • встановлювати мінімум вартості замовлення;

      • пропонувати споживачу обов'язковий асортимент продукції.

      Підприємства  громадського харчування зобов'язані забезпечити збереження речей споживачів у гардеробі. За пропажу речей підприємства несуть відповідальність згідно із законодавством.

      Книга відгуків і пропозицій установленого зразка повинна бути на видному та доступному для споживачів місці — на обладнаному "Куточку споживача", де розміщується інформація для споживачів.

 

       Список використаної та рекомендованої літератури

1. Закон України "Про підприємства в Україні", 1991.
2. Закон України "Про товарну біржу", 1991.
3. Закон України "Про захист прав споживачів", 1993.
4. Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник. — 2-е изд. — М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. — 320 с.
5. Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К. Коммерческая деятельность: Учебник. — М.: ИВЦ "Маркетинг", 2000. — 580 с.
6. Сергеев В. И. Менеджмент в бизнес-логистике. — М.: Информ.-издат. дом "ФИЛИНЪ", 1997. — 772 с.
7. Синецкий Б. И. Основы коммерческой деятельности: Учебник. — М.: Юристъ, 1998. — 659 с.
8. Статистика: Шдруч. / За ред. С. С. Герасименко, А. В. Головача, А. М. Єріна. — К.: Вид-во КНЕУ, 1998.
9. Федько В. П., Федько Н.Г. Инфраструктура товарного рынка. — Ростов н/Д.: Феникс, 2000. — 512 с.
10. Шканова О.М. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 160 с.
11. Шканова О.М. Маркетинг послуг: Навч. посіб. — К.: Кондор, 2003. — 204 с.