Історія розвитку турецької кухні

Джаджик

Виключенням серед гарячих, апетитних супів є «джаджик» — страва зі свіжих огірків і холодного йогурту, нагадує окрошку. Джаджик є головною або прохолодною стравою, що подають із пловом.

Найбільше зустрічаються  супи (чорба): чечевична юшка (мерджимек  чорбаси), суп з потроху (ишкембе  чорбаси) або рисовий суп з  йогуртом і м'ятою (яйла чорбаси).

М'ясо і риба

М'ясні страви турецької  кухні відомі в усьому світі. Коран не дозволяє туркам вживати свинину, але це обмеження не поширюється на інші види м'яса, наприклад баранину. У Туреччині популярно додавати фарш до овочевої страви. Блюда з риби та морепродуктів також є важливою частиною приморських регіонів Туреччини.

Донер кебаб

Пріоритет віддається блюдам з яловичини і баранини. Велика частина м'ясних блюд готується  на барбекю, усі вони поєднуються  словом кебаб. Усі котлети, не залежно  від того з чого вони зроблені, у Туреччині називаються «кюфте». Їх безліч, називаються вони по імені місцевості, частіше села. Типові турецькі блюда — донер і кебаб- різновид добре відомого всім шашлика. А ось тандир-кебаб — ціла бараняча туша, запечена на вогнищі в ямі, яку спеціально виривають у землі. Серед безлічі м'ясних страв цікаві також «изгара» — кульки або ковбаски з фаршу.

При готуванні кебабів  місцеві кухарі керуються багатим  досвідом предків. Серед різновидів кебабів що обов'язково готується  на вогні або вугіллях, а в деяких випадках і в посуді, але без води, — шиш-кебаб (Шашлик), донер-кебаб, що нагадує шаурму, але менш соковитий. Своєю назвою багато шашликів у Туреччині зобов'язані місцю їхнього походження. Це - й адана-кебаб -і рубана баранина, приправлена червоним перцем і зеленню, і делікатесний бурса-кебаб, при готуванні якого використовується баранчик, приправлений такою кількістю цибулі, що м'ясо здобуває неймовірний аромат. Курячим блюдам відведене особливе місце в турецькій кухні. Але разом з тим, царицею новорічних трапез є індичка, заправлена пловом з каштанами.

Турецькі закуски – мезе

У Туреччині існують  окремі ресторани, в яких подають  виключно закуски. Вони можуть замінити повноцінну трапезу, адже надзвичайно смачні та поживні. Слід звернути увагу на beyaz peynir – сир з овечого молока, yaprak dolmasi – фаршироване листя винограду, tarama – паста з ікри тріски, або ж kabak kizartmasi – смажений кабачок у соусі з йогурту. Дуже люблять у Туреччині imam bayildi («зімлілий Імам») – баклажан, запечений з помідорами, цибулею та часником. Особливим є те, що такі закуски їдять виключно пальцями.

Закуски (meze — мезе) і салати (solata — салату), різноманітні і смачні, що цілком можна пообідати ними одними. Звичайно офіціант приносить ціле підношення закусок на вибір.

Відома долма, тут використовуються помідори, кабачки, баклажани, перець і виноградні листи. Вони наповняються рисом, горіхами, пряностями і готуються з маслиновою олією і з лимоном. Невід'ємними компонентами турецької кухні є цибуля і часник.

Солодощі

Різні види баклави

Особливе значення в  турецькій кухні придаєтся насолодам. Вони мають особливі екзотичні назви. Найвідоміша з насолод — баклава (пахлава), але смачні також «ханимгебеі», цукати з каштанів, лукум та халва. «Султанським десертом» вважають виварені в сиропі шматочки тіста, посипані тертими волоськими горіхами й политі густим кремом. Фарширований персик, пудинг, свіжі фрукти подаються цілий рік. Як і всі інші, турецька кухня має свої власні солодощі та десерти. Дуже популярні свіжі фрукти: кавуни, абрикоси та фіги. Але гордістю турецької кухні є делікатеси, на чолі яких стоїть baklava – политі сиропом слойоні тістечка з горіховою начинкою. З'явилася вона ще за часів Ассирії, хоча рецепти, які відомі сьогодні, можна знайти в турецьких кулінарних книгах XV століття. Турки також дуже люблять kadayif – медову суміш з горіхів та злаків. Величезною популярністю користується халва, а найкращим у світі марципаном вважається acibadem kurabiyesi.

Молочні соуси...

В інших регіонах популярні  страви з м'яса та молочні вироби. З молока готують дуже популярний у Туреччині соус, схожий на густий і злегка солоний йогурт. Цей соус – основний компонент великої  кількості соусів і напоїв, наприклад ayranu – змішаний з водою чи кубиком льоду йогурт із сіллю, дрібно порізаним огірком і молодою зеленою цибулею.

Кебаб – коротка історія м’яса, печеного на мечі

Чи знайдеться людина, яка хоча б раз у житті не спробувала кебаб? Якщо вірити легенді, шампур для кебабу винайшов кухар на ім’я Іскандер з міста Бурса. Турецькі воїни запікали м'ясо на власних мечах. Іскандер винайшов вертикальну стійку, завдяки якій жир стікав униз і насичував м'ясо зверху донизу. Сьогодні його винаходом користуються тисячі кухарів по всьому світу. Кебаб зазвичай подають у хлібі pita, додаючи до нього салат.

 Напої

Турки ніколи не поспішають їсти, люблять розтягувати задоволення та смакувати їжею. Те ж можна сказати і про напої. Kahve, традиційну турецьку каву готують у спеціальних турках, мелені зерна перемішують із цукром. Коли кава вже досить міцна, її переливають у мініатюрні горнятка без вушка. Подають каву у три способи: sekrali (дуже солодка), orte (мінімум цукру) і sade (гірка). 
Незважаючи на величезну популярність кави, напоєм номер один у Туреччині залишається чай. Існує прислів’я, що якщо турку нічого робити, він п’є чай. Чай заварюють протягом 10 хвилин. Потім до міцної заварки додають окріп і багато цукру. Подають чай у маленьких склянках у формі тюльпану. 

Популярні кава та чай. Національним напоєм є «раки» (ганусова горілка, ракія), що розбавляється водою і виходить напій, називаний «левине молоко». Айран — напій з йогурту з підсоленою водою. З вин відомі: сухе Вілла Долуджа, напівсолодке Долуджа Рислінг, а також класичне анатолійське вино Дикмен.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Турецька кухня йде  своїми коріннями в Османську  імперію. Засновники Османської імперії належали до підгрупи тюркських племен, які в V столітті правили державою кочових народів у Східному Сибірі. Коли згодом вони перевалили через Персію убік Європи, це було не Велике переселення народів, а завойовницькі походи кінноти, які порівнянні тільки із хрестовими походами. Цей народ підкорив собі величезні території Південно-Східної Європи ще за 150 років до того, як в 1453 році захопив Константинополь і тим самим завдав смертельного удару Східної Римської імперії (Візантії). Далекосхідна військова знать швидко засвоїла культурну спадщину західного світу. Шлюби із принцесами й вищою аристократією з усього середземноморського регіону привносили у візантійське середовище найрізноманітніші кулінарні впливи й уводили характерні риси кухні того народу, вихідцем з якого був черговий правитель. Палацова знать поважала нових завойовників варварами, і не тільки за їхню релігію. Не знаючих поразок, воїни з кочовим минулим дійсно не занадто розумілися в кулінарії — їм було досить нанизати на шампур шматки м'яса й обсмажити їх прямо на багатті або зварити квасолю у великому казані. По суті це й були єдині елементи, якими турецька османська імперія збагатили візантійську кухню. М'ясо на рожні люля кебаб у споконвічній формі збереглося дотепер, і примітно, що його перейняли візири й намісники султана у всіх васальних країнах імперії. Суповий казан став символом елітарної групи султанських яничаров, але й після їхньої заборони в 1826 році він залишився в турецькій кухні.

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел та літератури

Матеріал взятий із сайтів :

1. http://www.majola.ua/cookp/69/turkish_cuisine.html

2. uk.wikipedia.org/wiki/Турецька_кухня

3. http://www.bonduelle.ua/turecka-kuhnja

4. http://sugarunion.com.ua/turecka-kuxnya.html