Громадське харчування

    Міністерство  освіти і науки  України

    Національний  Університет Харчових Технологій 
 

Реферат

    На  тему: «Громадське харчування» 
 
 

      Підготував студент групи ТЦММ-3-7:

                                            Тригубович С.В.

                                                         Перевірив викладач:

Київ 2010

Громадське  харчування і його роль в народному  господарстві 

Однім з  заходів нашої країни, направлених  на підйом матеріального і культурного  рівня громадян, є широкий розвиток і подальше поліпшення громадського харчування в країні. 

Форми і  засоби виробництва харчової продукції  і організації індивідуального  споживання виникають і розвиваються без відриву від матеріальних умов життя суспільства, а в тісних зв'язках із ними. 

Історичні виникнення і розвиток окремих галузей  господарства обумовлювався суспільним розподілом праці в результаті зростання  продуктивних сил суспільства. 

Наряду з  загальним розподілом праці і  подальшим розвитком продуктивних сил виникла необхідність обособлення  виробництва окремих продуктів, окремих частин або деталей продукту, обособлення окремих операцій. Частковий  розподіл суспільної праці, що виявилося  в утворенні різноманітних спеціалізованих  галузей промисловості, дозволив широко використати техніку і нові засоби організації і технології виробництва, що сприяло зростанню продуктивності праці в суспільстві. 

Ринковий  засіб виробництва об'єктивно  створює умови для високих  темпів технічного прогресу, переважного  зростання важкої промисловості, збільшення продуктивності суспільної праці як бази постійного підвищення матеріального  і культурного рівня життя  народу. 

Розвиток  ринкової економіки викликає подальший  суспільний розподіл праці. 

В умовах ринкової економіки виникла і успішно  розвивається наряду з харчовою промисловістю  і торгівлею така галузь господарства, як громадське харчування, що замінює  домашнє приготування їжі суспільним виробництвом з застосуванням сучасної технології і обладнання. 

Громадське  харчування являє собою особливу специфічну галузь народного господарства. Якщо підприємства харчової промисловості  виробляють продукти харчування, але  не реалізують їх населенню, а в підприємствах  торгівлі організується доставка, зберігання товару і продаж їх, то в підприємствах  громадського харчування уособлюються три функції: виробництво обідньої продукції, кулінарійних і кондитерських  виробів, реалізація і організація  раціонального харчування людей. 

Громадське  харчування обособлюється і вдосконалюється  як галузь господарства в силу виконання  нею специфічних функцій, відмінних  від прямих функцій харчової промисловості  і торгівлі. Громадське харчування є галуззю господарства, безпосередньо  зв'язаної з забезпеченням населення  предметами першої необхідності. Основне  в громадському харчуванні - організація  виробництва і споживання їжі  на науково-гігієнічних засадах. В  умовах товарного виробництва громадському харчуванні притаманні і торговельні  функції. Тут торгівля органічні  зв'язана з виробництвом і споживанням  їжі і виступає як опосередкована ланка між ними. 

Громадське  харчування України являє собою  сукупність підприємств, об'єднаних  по ознаці продукції, однорідності ,що виробляється сировини ,що споживається, характеризується спільністю організації  і технології виробництва, матеріально-технічної  бази і форм обслуговування споживачів. Громадське харчування відрізняється  також від інших галузей господарства особливим професійним складом  кадрів. 

Розвиток  громадського харчування зв'язаний з  іншими галузями господарства і, в першу  чергу, з харчовою промисловістю, сільським  господарством і торгівлею. 

В господарсько-організаційному  відношенні громадське харчування об'єднане з торгівлею. Це пояснюється тим, що з реалізацією продуктів харчування в столових, ресторанах, буфетах  і інших підприємствах вчиняється роздрібний товарооборот, що входить  складником в загальний товарооборот державної і кооперативної торгівлі. 

Підприємства  громадського харчування підпорядковані державним і кооперативним торговельним системам, є підприємствами ринкового  типу. Їхня господарсько-оперативна діяльність базується на державній та приватні власності. Через їхню мережу реалізується частина грошових доходів населення. Підприємства громадського харчування не мають метою одержання високих  прибутків, а ставлять перед собою  задачу більш повного задоволення  постійно зростаючих потреб в продуктах  харчування. 

В широкому плані до громадського харчування відносяться  не тільки підприємства торговельних систем, але і харчові блоки  санаторіїв, будинків відпочинку, лікарень, шкіл-інтернатів, різноманітних дитячих  і інших установ, де харчування забезпечується безкоштовно або на пільгових  умовах за рахунок громадського фонду. 

Громадське  харчування має велике значення і  виконує важливу роль в системі  народного господарства. Зародження громаського харчування почалося ще в період існування СССР. 

В період розгорнутого будівництва комунізму бурхливий  розвиток промисловості, будівництва, транспорту, зростання радгоспів, розвиток в країні мережі шкіл, навчальних закладів і наукових установ супроводжується  зростанням чисельності зайнятих робітників, що служать і що врахуються. Розвиток колгоспного виробництва, поступовий перехід від натуральної до грошової форми оплати праці, відносне скорочення частки підсобного особистого господарства в бюджеті колгоспників викликають необхідність всілякого розвитку громадського харчування в містах і на селі. В  цьому випадку правильна організація  харчування по місцю роботи і навчання виступає однім з умов правильної організації праці. 

При ринковій економіці необхідність громадського харчування як особливої галузі господарської  діяльності збереглася і викликається тим, що харчова промисловість і  сільське господарство не завжди можуть виробляти продукти харчування, безпосередно готові до вживання. Виготовлена сировина або напівфабрикати вимагають додаткового  термічного доопрацювання в умовах домашнього господарства або в умовах уособленого виробництва. Як і всяке  дрібне господарство домашнє приготування їжі є низьковиробничим і для  суспільства невигідним. Економія суспільної праці досягається уособленням  виробництва готової продукції. Громадське харчування, виникло як результат громадського розподілу  праці, сприяє ощадливому видатку праці  і створює умови для прийому  їжі поблизу місця роботи, навчання і відпочинку. 

Наближення  мережі підприємств народного харчування до фабрик і заводів, до навчальних і наукових установ сприяє організації  раціонального режиму харчування, економить  час для відпочинку робітничих і  що служать. 

Виробництво високоякісної їжі для різноманітних  груп населення, що відповідає вимозі науки про харчування. 
 
 
 
 

СУТТЄВІСТЬ  І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ 

По характеру  своєї діяльності громадське харчування зв'язане зі всіма фазами розширеного  відтворення: виробництвом, розподілом, обміном і споживанням. 

Підприємства  громадського харчування виконують  три взаємопов’язані між собою  функції — виробляють продукцію, реалізують її і організують споживання. Здійснюючи виробництво продукції, громадське харчування наближається по своїй діяльності до харчової промисловості. В той же час, реалізуючи свою продукцію, воно бере участь в процесі обміну і завдяки цьому змикається з  торгівлею товаром народного  споживання. Однак підприємства харчової промисловості не реалізують продукти безпосередно населенню і не організують  їхнього споживання, велика кількість  з цих продуктів вимагають  додаткової переробки. Роздрібна торгівля в свою чергу не поступається ані  виробництвом, ані організацією споживання їжі. Об'єднання всіх трьох функцій  характерно тільки для громадського харчування як самостійної підгалузі  торгівлі. 

Оскільки  підприємства громадського харчування реалізують свою продукцію шляхом обміну на грошові доходи населення, їхній  зворот є частиною роздрібного товарообороту  країни. Організаційно підприємства громадського харчування входять в  склад державної і кооперативної  торгівлі. Громадське харчування в  Україні представлене двома соціально-економічними формами: платного харчування і безкоштовного  або пільгового харчування. 

Платне харчування здійснюється через мережу підприємств  громадського харчування (столові, кафі, ресторан і ін.), вхідних в систему  державної або кооперативної  торгівлі. Безкоштовне або пільгове харчування виробляється за рахунок  суспільних фондів споживання в різноманітних  соціально-культурних заснуванні —  лікарнях, санаторіях, будинках відпочинку, профілакторіях, дитячих садах, яслах  і т. д. Крім того, в цю групу входить  також харчування колгоспників за рахунок  суспільних фондів колгоспів. 

Генеральним направленням в розвитку громадського харчування в нинішній час є його індустріалізація, застосування промислових  засобів приготування їжі, істотне  поліпшення обслуговування і якості продукції. Особлива увага приділяється задоволенню потреб робітників в  громадському живленні по місцю їхні роботи. Гаряче харчування на підприємствах, в заснуванні і навчальних закладах повинно бути скомплектованим за рараціоном харчування з урахуванням  характеру і умов праці і навчання. Харчування повинно доставлятися до робітничих місця на безперервних виробництвах, причому і в вечірній і нічний час доби.

Для здійснення намічених рішень необхідно поширювати мережу підприємств громадського харчування, в частковості розвивати спеціалізовані підприємства по обслуговуванню туристів, що відпочивають, глядачів, створювати підприємства громадського харчування на кооперативній основі. В відповідності з Законом про кооперацію в Україні при промислових і інших підприємствах можуть створюватися кооперативи громадського харчування з участю в них в якості колективних членів підприємств і установ. Крім того, в країні організуються на кооперативній основі відкриті кафе, ресторан, столові і т. д. Значна кількість підприємств громадського харчування переходить на орендні відношення зі своїми вищестоячими ланками. 

На всіх етапах розвитку суспільства громадське харчування розглядалося як один з важливих факторів рішення соціально-економічних задач, зв'язаних з зміцненням здоров’я людей, підвищенням продуктивності праці, ощадливим використанням продовольчих ресурсів, економією часу на приготування їжі в домашніх умовах, створенням умов для подальшого розвитку особи. 

Організація харчування, як і задоволення інших  потреб членів суспільства, вимагає  величезних затрат живої і уречевленної праці — витрат споживання. За підрахунками економістів, затрати праці на приготування їжі в домашніх умовах в 5-6 раз більше, ніж на підприємствах громадського харчування. 

Розширення  громадського харчування дозволяє в  значному ступені збільшити вільний  час робітників, що служить одним  з важливих шляхів всебічного гармонійного — фізичного і духовного —  розвитку людини, наводить в підвищенню продуктивності суспільної праці. Крім Того, цієї же мети сприяє організація громадського харчування на заводах і фабриках, в колгоспах і радгоспах. Раціональне харчування з урахуванням складності і умов праці дозволяє відновлювати витрачені сили і забезпечує спроможність робітників до праці. 

Крім того, завдяки громадському харчуванні економиться  в значній мірі сировина, паливо, електроенергія і інші матеріальні ресурси. Централізація виробничих процесів по обробці продуктів харчування, приготуванню їжі, а також організації її споживання дозволяє раціонально використати сировину і утилізовувати харчові відходи. 

ТОВАРООБОРОТ  ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ: ВИГЛЯДИ, СКЛАД  І ОСОБЛИВОСТІ. 

Товарооборот  громадського харчування відрізняється по свойому складу від роздрібного товарообороту.