Шпаргалка по "Строительству"

8.3. Основне призначення арматури в залізобетонних конструкціях — сприймати розтягувальні напруження. Проте арматуру встановлюють і в стиснутій зоні бетону —для підвищення міцності і надійності конструкцій. У будівництві застосовують різні види арматури і різні способи армування залізобетонних конструкцій.

Арматуру класифікують за функціональним призначенням і за способом виготовлення.

За функціональним призначення  м арматуру поділяють на робочу, конструктивну (розподільну) та монтажну. Поздовжня і поперечна робоча арматура призначена для сприйняття внутрішніх розтягувальних, а іноді і стискувальних зусиль. Площу її перерізу визначають розрахунком. Робоча арматура може бути напружувана і без попереднього напружування.

Конструктивна арматура створює безперервне армування конструкції, сприймає зусилля, не враховувані розрахунком, наприклад усадочні і температурні напруження, розподіляє зосереджені або ударні навантаження  на  ненавантажені зони  конструкції.

Монтажна арматура дає можливість створювати з робочих та конструктивних стержнів плоский або об'ємний арматурний каркас, гарантує проектне положення робочої арматури. Робоча і конструктивна арматура можуть одночасно виконувати функції й монтажної.

За способом виготовлення арматура може бути гарячекатаною, холоднотягнутою  і термічно зміцненою, аза видом поверхні — гладка або періодичного профілю. Ребра, рифи або вм'ятини на поверхні арматури поліпшують зчеплення її з бетоном.

8.4. Фундаментні блоки (ФБС) – бетонні блоки для стін підвалів. ФБС мають форму прямокутного паралелепіпеда, виробляються з важкого бетону, армуються лише монтажною арматурою. У торцевій частині ФБС владнують пази, що заповнюються при монтажі розчином. Фундаментні блоки широко використовують для будівель всіх видів при зведенні стін підвалів, при пристрої стрічкових фундаментів, технічних підвалів, при зведенні неопалювальних будівель.

Плити перекриття виготовляються з важкого, легкого і щільного силікатного бетонів і призначаються для несучої частини перекриттів будівель і споруджень різного призначення.

Балкони і лоджії сучасних будівель переважно є залізобетонними плитами, так або інакше закріплені на стінній конструкції будівлі. При цьому форма балконів може бути найрізноманітнішою: прямокутною, трикутною, у вигляді овалу або півкола і так далі Стандартні балконні плити шириною 3275 мм виступають над плоскістю фасаду на 800 мм. Для формування лоджії зазвичай використовують пустотні плити перекриття з габаритними розмірами 1200 х 5800 мм.

Сходові марші, майданчики і накладні проступки  виготовляються з важкого бетону або легкого бетону (середній щільності від 1600 до 2000 кг/м включ.) і призначені для пристрою сходів в будівлях різного призначення.

Стінові панелі за призначенням поділяють на панелі для зовнішніх стін неопалюваних будівель із важких та легких бетонів класу В15 та вище; для опалюваних будівель – одношарові із легких або ніздрюватих бетонів і шаруваті з важкого бетону з теплоізоляційним прошарком; для внутрішніх стін, виготовлені з важкого та легкого бетону класу, не нижче ніж В10; панелі перегородок, армовані та неармовані – із різних видів бетону. Панелі зовнішніх стін житлових будівель можуть бути завдовжки 3600 і 7200 мм, висотою 2900 мм, товщиною 400 мм, масою до 4 і 8 т, відповідно.

Колони приймають на себе навантаження від елементів, що до них прикріплені або спираються — балки, ригелі, ферми тощо. Балка — це конструктивний елемент, яким є горизонтальний або похилий брус, що працює переважно на вигин. Ферма - геометрично незмінна стрижньова система, в якої всі вузли при розрахунку приймаються шарнірними.

8.5. Агрегатно-поточная технология производства.

При данном методе производства форма и изделие передвигаются с помощью кранов или рольгангов к технологическим постам, часть которых оборудована специальными установками-агрегатами.

Агрегатно-поточная технология широко распространена; основное ее преимущество — универсальность и возможность быстрой, не требующей больших затрат переналадки линии с выпуска одного изделия на выпуск другого. Она высокорентабельна при массовом производстве изделий (например, плит покрытий). Данный метод целесообразен для изготовления элементов шириной до 3 м, длиной до 12 и высотой до 1 м; в отдельных случаях изготовляют и более длинные и тяжелые конструкции (например, опоры ЛЭП).

На поточно-агрегатной формовочной  линии выполняют все операции по формованию изделий или их группы, начиная от подачи формы и кончая выдачей продукции на склад и возвращением формы для нового цикла работы. Компонуя эти линии, надо предусматривать минимальное число перегрузок форм и изделий и минимальные расстояния их транспортирования, а также избегать встречных или пересекающихся производственных потоков.

Основными постами агрегатно-поточной линии являются: подготовительный, формовочный, тепловой обработки и распалубки изделий.

Конвейерная технология производства.

Конвейерное производство железобетонных изделий является более высокой  ступенью агрегатно-поточного и отличается тем, что формы с изделиями перемещаются по технологическому потоку обычно не кранами, а входящими в технологические линии специальными передаточными устройствами. При данной организации производства технологический процесс делится на ряд циклов, каждый из которых последовательно выполняется на одном из постов конвейера при движении форм с заданной скоростью.

Последние составляют единую цепь — конвейер с принудительным ритмом движения, т. е. одинаковой для всех циклов продолжительностью,   определяемой   временем   пребывания    на    посту,—-необходимым для выполнения наиболее трудоемкого цикла. При этом исключается возможность независимого перемещения форм и изделий.

Конвейерная технология позволяет  более комплектно расположить оборудование и значительно лучше использовать производственные площадки. При ней почти все процессы максимально механизируются и обеспечивается лучшая организация труда, так как соблюдается определенный ритм работы.

Данная технология, применяемая  на специализированных линиях, особенно эффективна для заводов значительной мощности. Использование конвейерного .способа на маломощных заводах экономически нецелесообразно.                                                          

Стендовая технология производства

При стендовой технологии изделия формуются и твердеют в стационарном положении на стенде или установке без перемещения, а все необходимые для этого материалы и формующее оборудование подаются к стенду. При этом требуются большие производственные площади, усложняются использование механизации и автоматизации, высока трудоемкость.

Несмотря на это, стендовая  технология единственно целесообразна для изготовления крупногабаритных тяжелых конструкций — колонн длиной свыше 12 м, ферм, двускатных балок больших пролетов и   др.   Напрягаемые   изделия   изготовляют   на   стендах,

имеющих вынесенные за пределы  формы упоры, или в формах, воспринимающих усилия от натяжения арматуры (силовые формы).

Стенды, соответствующие  по длине одному или двум наибольшим размерам изготовляемых элементов, называют короткими, а длиной на несколько (4—16) одинаковых элементов — длинными или линейными. Первые широко применяют для изготовления элементов с любой напрягаемой арматурой, а вторые — главным образом при производстве изделий с прядевой и проволочной арматурой.

В состав технологических  линий стендов входят железобетонные рабочие полосы с упорами для  восприятия усилий от натяжения арматуры, механизмы для ее протаскивания  вдоль стенда (или для подачи готового пакета), бухтодержатели и приспособления для натяжения  арматуры  (гидродомкраты  или  навивочные  машины), бетонораздатчик  и устройство для подачи в него бетонной смеси, : оборудование и приборы  для тепловой обработки изделий.

Элементы изготовляют  в неподвижной или скользящей опалубке, входящей в формовочный агрегат—безопалубочного формования. Натяжение арматуры на стендах осуществляется механическим и электрическим способами. Смесь уплотняют переносными вибраторами, виброштампами (плоскостные изделия) или вибраторами бетоноукладчика.

Изготовление предварительно напряженных балок широкой и  меняющейся номенклатуры рационально  в силовых формах с вибропоршневым уплотнением бетонной смеси, оборудованных  оснасткой для группового натяжения  арматуры (стержневой, высокопрочной проволочной и прядей канатов) и плавной единовременной передачи усилия натяжения на бетон..

Кассетная технология производства

В последнее время в  производстве железобетонных изделий для крупнопанельного домостроения широко применяется кассетный способ. Основной особенностью этого способа является вертикальное формование изделий в стационарных (стендовых) установках, состоящих из нескольких вертикальных металлических форм (отсеков); в этих же формах отформованные изделия подвергаются тепловой обработке.

Кассетным способом изготовляют  внутренние несущие стеновые панели, панели перекрытий, лестничные марши  и площадки, балконные плиты и другие железобетонные элементы, имеющие габариты, соответствующие размерам формующих отсеков кассетных: установок.

Практика эксплуатации кассетных  установок на крупных заводах показала, что по сравнению с изготовлением изделий в горизонтальном положении кассетный способ имеет ряд преимуществ:

при изготовлении изделий  в кассетных формах представляется возможным получать изделия с  высокой точностью размеров, и  хорошим качеством их поверхностей, что весьма затруднительно для крупнопанельных  изделий, изготовляемых в горизонтальных формах;

ввиду того что отформованные  в кассетных установках изделия  имеют не более 6% открытой поверхности, т. е. основная масса бетона находится  в замкнутом пространстве, можно  обеспечить, более жесткий режим  тепловой обработки по сравнению  с пропариванием изделий в  горизонтальных формах и тем самым  ускорить, набор прочности бетоном;

Кассетный способ производства железобетонных изделий по сравнению  с другими обеспечивает более  высокую производительность труда на изготовлении и отделке изделий, требует меньшего расхода пара и электроэнергии.

Однако кассетный способ формования изделий имеет и существенные недостатки, устранить которые можно только путем дальнейшего совершенствования технологического процесса. Например, для кассетного способа изготовления железобетонных изделий требуются пластичные бетонные смеси, что приводит не только к большому перерасходу цемента, но и к появлению в готовых изделиях большого количества усадочных трещин. Кроме того, при кассетном способе производства удельная металлоемкость форм и оборудования значительно выше, чем при агрегатно-поточном способе (вес кассет доходит до 60 Т и более). 

8.6. Залізобетонні труби - це труби з високоміцного бетонного матеріалу, виготовлені на арматурному каркасі. Вони знаходять широке використання в комунальному, промисловому, дорожньому та інших видах будівництва.

Залежно від проектного і  розрахункового режиму роботи рідини, що транспортується по трубопроводу, труби розділяють на напірних і безнапірних.

Залізобетонні напірні труби  застосовуються кільцям стикових з'єднань. Ці труби виготовляються методами віброгідропресування по ГОСТ тих, що транспортують рідини Залізобетонні напірні труби, що виготовляються методом віб-рогидропрессованія, залежно від розрахункового внутрішнього тиску в трубопроводі, підрозділяються на чотири класи. Випробування труб на трещнностойкость повинне проводитися внутрішнім гідростатичним тиском, що приймається відповідно до затверджених робочих креслень. Глибина залягання труб всіх класів 2— 4 м-коди до верху труби. Залізобетонні напірні труби, центрифугування, що виготовляються методом, залежно від розрахункового внутрішнього тиску в трубопроводі, підрозділяються на три класи: I — на тиск 1,5 МПа; II — на тиск 1 МПа; і III — на тиск 0,5 МПа. Труби I класу випробовуються на водонепроникність внутрішнім гідростатичним тиском 1,8 МПа; II класу—1,3 МПа і III класу — 0,7 МПа.

Залізобетонні безнапірні труби  виготовляються із важкого бетону, армовані одним циліндричним каркасом і призначаються для прокладки  підземних трубопроводів, що транспортують самопливом побутові рідини та атмосферні стічні води, а також підземні води і виробничі рідини не агресивні до залізобетону. Безнапірні залізобетонні труби підрозділяються на три групи міцності згідно розрахунковому значенню засипки ґрунтом, завдяки якому збільшується несуча здатність:1 група – до 6 метрів засипки; 2 група – до 4 метрів засипки; 3 група – до 2 метрів засипки.

8.7. . Залізобетонні труби - це труби з високоміцного бетонного матеріалу, виготовлені на арматурному каркасі. Вони знаходять широке використання в комунальному, промисловому, дорожньому та інших видах будівництва.

Виготовлення залізобетонних труб здійснюється з важкого бетону із застосуванням технології віброгідропресування, що робить їх набагато надійнішими  на відміну від труб, зроблених з металу. Залізобетонні труби стійкі до впливу зовнішніх руйнівних чинників (підземні води, промерзання ґрунту), таким чином, вони володіють такими важливими якостями як морозостійкість та водонепроникність. Їх властивості дозволяють досягати високих показників міцності і зручності монтажу. Залізобетонні труби поставляються разом з гумовими кільцями, які забезпечують їх високу герметичність.

Суттєвим недоліком труб зі звичайного залізобетону є їхня недостатня жорсткість та тріщиностійкість.

8.8. Бетонні та залізобетонні конструкції зазнають дії агресивних середовищ, які викликають локальне корозійне руйнування і пришвидшують втрату несучої здатності об'єктів, якщо не вживати відповідних заходів щодо захисту. Актуальність такого підходу стосується промислових споруд, де спостерігається контакт рідкого чи газоподібного середовища з поверхнею конструкції, а також забруднення агресивними продуктами чи відходами виробництва. Тому вивчення процесів корозії будівельних та залізобетонних конструкцій актуально.