Реконструкція та ремонт будівель і споруд міського господарства

 

6.6.14 При розрахунку  і проектуванні конструкцій підсилення  основ і фундаментів у групах  складності умов будівництва 2-А,Б,В, крім вимог 6.5.8 даних Норм, варто також ураховувати викривлення основи при замочуванні ґрунтів унаслідок їх просідання від власної ваги відповідно до додатка 2 ДБН В. 1.1-5.

 

6.7 Особливості  ремонту і підсилення основ,  фундаментів і надземних конструкцій на підроблюваних територіях

 

6.7.1 До підроблюваних  відносяться території, під якими  проводяться чи призначається до проведення підземні гірничі виробки. Віднесення території до категорії підроблюваної здійснюється проектною організацією на основі висновку територіальної організації центрального органу виконавчої влади з питань геології про наявність у надрах промислових запасів корисних копалин і даних гірничодобувних підприємств або їх об'єднань про перспективні плани гірничих робіт.

 

6.7.2 Території, під  якими промислові запаси корисних  копалин повністю відпрацьовані  чи законсервовані на невизначений  термін, через два роки після  останнього підробітку вважаються непідроблюваними. Ремонт і підсилення основ, фундаментів і надземних конструкцій промислових будинків і споруд на таких територіях здійснюється за нормами для звичайних умов експлуатації. При цьому повинні враховуватися фактори, що несприятливо впливають на умови експлуатації будинків і споруд:

- підтоплення території в результаті зміни висотних позначок, а також у результаті припинення експлуатації гірничодобувного підприємства;

- зміна фізико-механічних  характеристик ґрунтів у результаті  їх розущільнення чи до-ущільнення  від дії горизонтальних деформацій  земної поверхні;

- ексцентриситети прикладання  навантажень, викликані переміщенням  конструкцій у результаті зрушення  земної поверхні;

- нерівномірні осідання  опорних частин технологічного, у т.ч. транспортного устаткування, викликані впливом підземних гірничих виробок;

- зміна міцнісних і  деформаційних характеристик матеріалів  конструкцій у результаті складного  напруженого стану під впливом  підземних гірничих виробок;

- розгерметизація стиків  і швів збірних конструкцій  у результаті зміщення конструктивних елементів під впливом підземних гірничих виробок;

- залишкові напруження  у трубопровідних комунікаціях;

- зміна ухилів самопливних  каналізаційних і дренажних систем;

- порушення суцільності  основи і небезпека проникнення  в будинки і споруди метану  з гірничих виробок.

 

Усі перелічені фактори  повинні враховуватися при проведенні додаткових інженерно-геологічних  вишукувань і матеріалів інструментальних обстежень будинків і споруд.

 

6.7.3 Ремонт і підсилення  основ, фундаментів і надземних  конструкцій промислових будинків і споруд на підроблюваних територіях необхідно здійснювати відповідно до проекту будівельних засобів захисту на підставі матеріалів натурних обстежень.

 

6.7.4 3 метою врахування  в проектах будівельних засобів  захисту змін гірничо-геологічних  умов, систем розробок і технології ведення гірничих робіт, а також стану і характеру експлуатації об'єкта будівельні заходи захисту, прийняті при проектуванні будинків і споруд, підлягають повторному розгляду і, за необхідності, уточненню за рік до початку впливу підземних гірничих виробок на об'єкт.

 

6.7.5 Для обстеження  і вибору заходів захисту об'єктів  на розроблюваних територіях  їх необхідно розділяти на  критичні об'єкти і класифікаційні  групи, що складаються з одного  і 

більше об'єктів. У  кожній класифікаційній групі вибирається найбільш характерний для неї об'єкт-представник.

Критичний об'єкт:

- має високу соціальну  значимість;

- відіграє значну роль  у забезпеченні функціонування  населеного пункту чи промислового  підприємства;

- є недубльованим і  дублювання його неможливе чи обмежене;

- не допускає або  обмежує зупинки для виконання  ремонтних робіт;

- є вогне- чи вибухонебезпечним  або не виключається хімічне,  радіаційне чи бактеріологічне  зараження середовища при його  деформуванні або ушкодженні.

 

 Класифікаційна група формується з об'єктів, що мають загальні ознаки:

- за формою, геометричними  розмірами, об'ємно-планувальними  і конструктивними вирішеннями,  розрахунковою схемою, технічним  станом конструкцій;

- за ступенем захисту  від впливу гірничих виробок  будівельними заходами, що здійснюються при будівництві об'єкта;

- за інженерно-геологічними, гідрологічними і гірничо-геологічними  умовами;

- за впливом технологічного  процесу або його наслідків  на елементи об'єкта.

 

Об'єкт-представник, обраний  із класифікаційної групи об'єктів, характеризується такими ознаками:

- має найбільшу довжину  в плані по лінії навхрест  простягання пластів;

- зазнає найбільших  деформацій земної поверхні;

- має найбільший ступінь  зношення елементів;

- є найбільш відповідальним  у забезпеченні нормальної експлуатації населеного пункту чи промислового підприємства.

 

6.7.6 Будівельні заходи  захисту призначають у залежності  від прогнозу технічного стану  об'єкта на розроблюваній території  на основі результатів техніко-економічного  порівняння варіантів заходів захисту. За способом захисту об'єкта будівельні заходи розподіляються на такі групи:

- заходи щодо компенсації,  призначені для повного чи  часткового усунення впливів  підроблюваної основи на об'єкт  (поділ об'єкта на відсіки з  улаштуванням деформаційних швів та компенсаційних траншей, ізоляція основи під об'єктом від масиву, що зрушується, зменшення експлуатаційних навантажень, перетворення конструктивної схеми об'єкта чи його елементів зі зниженням ступеня статичної невизначеності системи, зміна фізико-механічних властивостей основи та ін.);

- заходи з підсилення, призначені для повного сприйняття  об'єктом впливів підроблю- ваної  основи (підсилення конструкцій  і зв'язків, збільшення площі  опертя елементів, установлення  додаткових вертикальних і горизонтальних зв'язків, влаштування блоків жорстокості, усунення наслідків фізичного зношення конструкції, заміна окремих конструктивніх елементів і ін.);

- заходи з вирівнювання, призначені для виправлення положення  об'єкта, його частини або окремих елементів, деформованих впливами підроблюваної основи (способи підйому, опускання, виймання ґрунту з основи, горизонтального переміщення та ін.);

- заходи з відновлення  нормальної експлуатаційної придатності  об'єкта, порушеної впливами підроблюваної  основи (виконання післяосадочних, позачергових, поточних і капі- тальних ремонтів та ін.).

 

6.7.7 Робоча документація  на будівельні заходи захисту  розробляється для критичних  об'єктів і об'єктів-представників  на основі розрахунків конструкції  на особливе співвідношення навантажень, що включає розрахункові параметри деформацій земної поверхні з урахуванням технічного стану об'єкта, встановленого в результаті детального обстеження.

 

При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні допускається проектувати будівельні заходи захисту без виконання розрахунків конструкції для об'єктів класифікаційної групи за аналогією з заходами захисту, розробленими для об'єкта-представника зазначеної класифікаційної групи.

 

6.7.8 Будівельні заходи  захисту повинні забезпечувати  один з наступних станів об'єкта, що зберігається:

- придатність до нормальної  експлуатації на весь період  впливу підземних гірничих виробок  або до моменту реконструкції  чи ліквідації об'єкта;

- придатність до експлуатації  на весь період впливу підземних  гірничих виробок або    до моменту реконструкції чи ліквідації об'єкта;

- придатність до експлуатації  на період впливу підземних  гірничих виробок, передбачених затвердженим гірничо-геологічним обґрунтуванням будівництва.

 

Вибір розрахункового стану  об'єкта слід виконувати на підставі техніко-економічного зіставлення варіантів.

 

6.7.9 Придатність об'єкта  до нормальної експлуатації забезпечується  розрахунками конструкцій за  двома групами граничних станів  відповідно до ГОСТ 27751.

 

Придатність об'єкта до експлуатації забезпечується розрахунками конструкцій за  першою групою граничних станів (втрата несучої спроможності і (чи) повна непридатність   до експлуатації). При цьому розрахунки конструкцій за другою групою граничних станів (непридатність до нормальної експлуатації) виконувати не слід.

 

При розрахунках конструкцій  повинні використовуватися деформаційні критерії граничних станів першої групи:

- деформації матеріалів, установлювані дослідним шляхом  чи за довідковими даними (деформації  арматури, що відповідають початку текучості, зміцнення і розриву арматури;

деформації бетону, що відповідають досягненню напружень  тріщиноутворення, гранична стисливість  бетону; деформації сталевих конструкцій, що відповідають початку текучості, зміцнення і розриву або втраті стійкості конструкції в найбільш напруженому перерізі чи елементі; деформації основи, що відповідають вичерпанню його несучої спроможності та ін.);

- узагальнені деформації  і переміщення (кривизна, відносні  переміщення, крени й ін.), що  встановлюються попередніми розрахунками за результатами детального обстеження з використанням простих деформаційних критеріїв (деформацій матеріалів).

 

6.7.10 Для розрахунку  конструкцій повинні використовуватися  нелінійні методи. При цьому необхідно  враховувати складний характер навантаження об'єкта. Допускається складне навантаження представляти послідовністю простих навантажень від таких впливів:

- навантаження основного  сполучення;

- деформації земної  поверхні від впливу підземних  гірничих виробок, що проявилися  до моменту обстеження об'єкта;

- розрахункові деформації  земної поверхні від запланованих  розроблень.

 

6.7.11 Робоча документація  на будівельні заходи захисту,  що не забезпечують придатність  об'єкта, який зберігається, до нормальної  експлуатації, повинна містити вимоги про необхідність виконання післяосадочних, поточних і капітальних ремонтів з метою періодичного відновлення придатності об'єкта до нормальної експлуатації.

 

6.7.12 У робочій документації  на будівельні заходи захисту  за необхідності слід пе-редбачати проведення інструментальних спостережень за деформаціями конструкцій і осіданнями (переміщеннями)основи.

 

6.7.13 Проектні вирішення  щодо будівельних заходів захисту  повинні забезпечувати   їх  здійснення без зупинки технологічних  процесів. З цією метою виконання будівельних заходів захисту варто передбачати по захватках, із влаштуванням тимчасових кріплень, 

дублюючих мереж, з підключенням резервних потужностей, проведенням  проміжних налагоджувальних робіт та ін.

 

6.7.14 Здійснення будівельних  заходів захисту, що передбачають вирівнювання будинків, експлуатація яких пов'язана з постійним перебуванням людей, допускається тільки за умови тимчасового припинення експлуатації будинків на період виконання будівельно- монтажних робіт.

 

6.7.15 Будівельні заходи  захисту повинні, у необхідних випадках, забезпечувати захист будинків і споруд від проникнення метану шляхом улаштування захисних екранів дренажних каналів і випусків, вентиляції підвалів, виробничих приміщень та іншими способами відповідно до ДБН В.1.1 -5.

 

6.8 Вимоги до провадження робіт

 

6.8.1 Роботи з ремонту  і підсилення фундаментів слід  виконувати згідно СНіП 3.02.01 і  цими Нормами.

 

6.8.2 До початку робіт  з ремонту і підсилення фундаментів  повинна бути забезпечена підготовка  будівельного виробництва, що  включає підготовчі заходи і внутрішньомайданчикові підготовчі роботи.

 

6.8.3 До підготовчих  заходів належать:

- вирішення питань  про умови використання існуючих  транспортних і інженерних ко- мунікацій для потреб підрядної  організації, а також питань  виготовлення упорних і несучих елементів;

- узгодження режиму  роботи реконструйованого чи  аварійного підприємства на період  робіт з підсилення фундаментів  з урахуванням збереження, за  можливості, діяльності про- мислових  підприємств;

- визначення черговості  підсилення фундаментів за конкретними  умовами і моживостями підрядника;

- організація інструментального  геодезичного і візуального спостережень  по маякам за поведінкою несучих  конструкцій будинку, що підсилюється;

- інструктаж виконавців про особливості будинку, що підсилюється, у проекті прова- дження робіт, про контроль якості і заходи безпеки робіт.

 

6.8.4 Внутрішньомайданчикові  підготовчі роботи включають:

- забезпечення доступу  до фундаментів і, за необхідності, закладання шурфів;

- влаштування необхідних  монтажних прорізів, електроосвітлення,  вентиляції, а таккож підведення  комунікацій відповідно до проекту  провадження робіт;

- монтаж допоміжних  підйомно-транспортних пристроїв  і механізмів;

- організацію тимчасових  складських майданчиків і облаштування побутових приміщень;

- комплектацію майданчика  необхідними механізмами й устаткуванням;

  - забезпечення конструкціями,  деталями і матеріалами відповідно  до робочих креслень.

 

6.8.5 Перед початком  робіт з підсилення повинні  бути зняті відліки по всіх настінних геодезичних марках і зафіксований стан настінних маяків. Надалі інструментальні геодезичні спостереження за осіданнями конструкцій об'єкта необхідно проводити протягом усього пері- оду робіт з підсилення основ і фундаментів.