Реконструкція та ремонт будівель і споруд міського господарства

 

6.5.8 При проектуванні  підсилення основ і фундаментів  необхідно визначати розрахунком величини прогнозованих осідань з урахуванням зміни розмірів фундаментів у плані і по глибині, зміни навантажень на них, глибини активної зони тощо. При цьому необхідно визначати можливу нерівномірність осідань.

 

6.5.9 Розрахунок і проектування  паль і їх основ при підсиленні  фундаментів необхідно виконувати відповідно до вимог СНіП 2.02.03. При цьому палі підсилення повинні передавати на основу додаткову частину зовнішнього навантаження, а також запобігати і забезпечувати стабілізацію подальших осідань фундаментів і деформацій наземних конструкцій. Виключення з роботи по ґрунту існуючих фундаментних конструкцій допускається тільки при встановленні їх повної технічної непридатності.

 

6.5.10 Для підсилення  фундаментів слід застосовувати  вертикальні зв'язки. Похилі   палі допускається використовувати лише за неможливості влаштування вертикальних паль або за наявності горизонтальних навантажень на фундамент.

 

6.5.11 Несучу спроможність  похилої палі за матеріалом  ствола та грунтом визначають  розрахунком за додатком СНіП 2.02.03 на одночасну дію поздовжньої і горизонтальної сил, що одержують від розкладання вертикального навантаження на палю вздовж і поперек її осі, а також згинального моменту при жорсткому закладанні палі у фундамент.

 

Крім того, ствол похилої  палі перевіряють розрахунком на згинання від впливу тиску грунту, що передається від підошви існуючого фундаменту.

 

6.5.12 Розрахункову несучу  спроможність по грунту палі, що вдавлюється Р, кН, у непросадних ґрунтах допускається визначати за формулою

                                    ,                                                                (6.3)

де:    N_вд – зусилля вдавлення палі наприкінці занурення, кН; 

К_н –  коефіцієнт надійності, прийнятий рівним 1,2;  

  К_гр    –  коефіцієнт, що враховує зміну несучої спроможності палі в часі, який визначається  у залежності від ґрунтів основи, за таблицею  2.

 

Величина N_вд у формулі (6.3) призначається проектувальником у межах її максимально можливого значення, обмеженого реактивним навантаженням, що допускається на упорні елементи, вантажопідйомністю домкратів (гідроциліндрів), що застосовуються для вдавлювання, і несучою спроможністю палі по матеріалу.

 

6.5.13 У всіх випадках  прийнята в проекті несуча  спроможність паль повинна бути  під-тверджена статичними випробуваннями дослідних паль відповідно до ДСТУ Б В.2.1-1.

 

6.5.14 Розрахунок і проектування  упорних елементів, що передають  навантаження на палі від несучих  конструкцій будинку, що підсилюється, виконується відповідно до вимог   СНіП 2.03.01 і СНіП ІІ-22.

 

Таблиця 2 - Значення коефіцієнта К_гр

 

Ґрунт, у який заглиб-лені нижні кінці паль	Ґрунт, що прорізується палями	Значення коефіцієнта  Кгр
Піски крупні, середньої  крупності і  дрібні	Піски крупні, середньої  крупності, дрібні Пилувато-глинисті ґрунти при показнику консистенції  Il £ 0,2. Пилувато-глинисті ґрунти при показнику консистенції  0,2 < Il £ 0,5 Пилувато-глинисті ґрунти при показнику консистенції  Il > 0,5	0,9   0, 95   1,1   1,2
Пилувато-глинисті ґрунти	Піски і пилувато-глинисті ґрунти при показнику консистенції   Il £  0,2.          Пилувато-глинисті ґрунти при показнику консистенції  0,2 £  Il £ 0,5. Пилувато-глинисті ґрунти при показнику консистенції   Il > 0,5.	1,0   1,15   1,25

6.6 Особливості  проектування і провадження робіт  із підсилення основ і фу- ндаментів на просадних ґрунтах

6.6.1 На майданчиках,  складених просадними ґрунтами, склад вихідних інженерно- геологічних  даних, передбачених СНіП 1.02.07 і  цими Нормами, необхідно доповнювати:

- даними обстеження  будинку (споруди) з виявленням  його деформацій (нерівномірних осідань, тріщин, кренів, прогинів, вигинів, відколів, місцевих аварійних ушкоджень конс- труктивних елементів тощо) в ув'язуванні з зонами можливого (чи встановленого) обводню- вання основи, вводами водоносних і теплових мереж, випусками каналізації, зовнішніми джерелами і приміщеннями з постійним неконтрольованим розливом води (душовими, уми- вальниками, туалетами), ділянками цеху з технологічним регулярним розливом води та iн.;

- даними геодезичних  спостережень за осіданням будинку  (споруди);

- даними про деформації  сусідніх будинків (споруд), що знаходяться  в аналогічних інженерно-геологічних  умовах, і відомостями про проведення  на них ремонтно-відбудовні робіт  і їх ефективності.

 

6.6.2 При виконанні інженерно-геологічних  вишукувань слід враховувати фактичні напружений стан грунтів основи, що визначається згідно з додатком 7 ДБН В. 1.1-5.

 

6.6.3 Розрахункові характеристики  ґрунтів повинні визначатися  за даними лаборатор- них чи  штампових випробувань з урахуванням  віток навантаження чи розвантаження як при природній вологості, так і в замоченому (водонасиченому) стані згідно з ДБН В.1.1-5, додаток 5.

 

6.6.4 Дані інженерно-геологічних  і гідрогеологічних вишукувань  на майданчику об'єкта підсилення  слід зіставляти з даними аналогічних  вишукувань, на основі яких розроблявся проект даного об'єкта, з метою виявлення взаємозв'язку між його деформаціями і зміною (погіршенням) фізико-механічних показників і показників міцності ґрунтів основи за період експлуатації даного об'єкта.

 

6.6.5 Вибір способу ремонту або підсилення фундаменту існуючого будинку (споруди), який зведений на просадних ґрунтах і має неприпустимі деформації, що перешкоджають його нормальній експлуатації, а також при реконструкції будинку (споруди) необхідно виконувати з урахуванням:

 

а) характеру прояву деформацій наземних конструкцій (наростання, загасання, ста-білізації, періодичності їх прояву - сезонного, регулярного, аварійного, одно- чи багаторічного та ін.);

б) типу будинку (споруди) за характером виробничого процесу  та імовірністю обводнювання ґрунтів основи, у тому числі:

1) будинків (споруд) з  технологічним процесом, що супроводжується  регулярним розливом води чи  водяних рідин на окремих ділянках  або всій площі;

2) будинків (споруд), що  не мають технологічного процесу  з регулярним розливом    води й інших рідин, але оснащених водонесучими мережами і пристроями з використанням водомістких технологій, а також приміщення побутового призначення з душовими кабінами, умивальними, туалетами тощо;

3) будинків (споруд), не  оснащених водоносними мережами і пристроями, за винятком систем зовнішнього водовідведення і зливової каналізації, з розташуванням зовнішніх водоносних мереж на відстанях, що перевищують глибину просадної товщі у 1,5 раза;

 

в) наявності (відсутності) зовнішніх постійно діючих чи можливих (аварійних) джерел замочування ґрунтів основи (водоймищ, градирень, басейнів, ставків-нагромаджувачів, відстійників, резервуарів тощо), розташованих поблизу об'єкта підсилення;

г) тривання витоків води з несправних водоносних мереж і споруд водопроводу і ка-налізації, теплопостачання, ливнезбірників, випусків зливової і побутової каналізації та ін.;

д) підняття рівня підземних  вод (постійного чи сезонного);

е) щорічного затоплення території забудови паводковими  водами;

ж) порушення умов природного стоку атмосферних і талих вод унаслідок відсутності необхідного вертикального планування забудованої території;

й) безконтрольного поливання  зелених насаджень.

 

6.6.6 Ремонт і підсилення  конструкцій, підсилення основ  і роботи з відновлення експлуатаційної придатності будинків (споруд), що мають недопустимі деформації внаслідок просідання грунтів у основах їх фундаментів, слід виконувати тільки після комплексу інженерних заходів щодо усунення і попередження подальшого замочування ґрунтів основи фундаментів і максимально можливому зниженню впливу факторів, перелічених у 6.6.5, і геодезичного підтвердження стабілізації осідань фундаментів і деформації наземних конструкцій.

У тих випадках, коли з  обґрунтованих причин (наприклад, при  технологічному процесі з безупинним розливом води) не можна виключити замочування ґрунтів основи, необхідно  розробляти технічні рішення для максимально можливого зниження витоків води в ґрунт і підсилення (пристосування) конструкцій будинку (споруди) для сприйняття ним зусиль і впливів, викликаних деформаціями основи.

 

6.6.7 Підсилення фундаментів,  зведених на просадних грунтах,  способом збільшення опорної  площі підошви допускається застосовувати  при групах складності умов  будівництва 1Б і 1В згідно  з 2.8 - 2.12 ДБН В.1.1-5. При цьому слід перевіряти розрахунком величину зростання величини зони просідання від зовнішнього навантаження h_sl..p у відповідності з ДБН В.1.1-5 і, залежно від цього приймати рішення про доцільність (недоцільність) уширення стрічкових фундаментів або збільшення площі підошов стовпчастих фундаментів чи про використання інших способів підсилення.

 

6.6.8 У тих випадках, коли збільшення площі підошов  існуючих фундаментів не може  бути застосоване або його  використання неефективне, слід  застосовувати підсилення фун-даментів палями, що прорізають шари просадного ґрунту в основі фундаменту і упираються   в шар непросадного ґрунту необхідної міцності. З цією метою можуть застосовуватися палі різних типів (такі, що вдавлюються, буроін'єкційні, набивні та ін.).

 

6.6.9 При визначенні  несучої спроможності паль підсилення, що прорізають товщу 

просадних грунтів, за можливості проявлення просідання грунту біля паль слід враховувати силу від'ємного тертя  по бічній поверхні цих паль.

 

6.6.10 Для зниження величини або виключення сил від'ємного тертя по бічній поверхні паль підсилення можна застосовувати антифрикційні покриття (змащення) бетонної поверхні паль, влаштовувати захисні екрани або використовувати інші, перевірені практикою, інженерні прийоми і способи.

 

6.6.11 При відповідному  обґрунтуванні та певному досвіді  робіт із позитивними ре- зультатами  у процесі експлуатації будинку  (споруди) допускається для закріплення  просадного грунту застосовувати  методи закріплення основ відповідно  до даних Норм та СНіП 3.02.01.

 

6.6.12 Підсилення фундаментів  виробничих будинків допоміжного  призначення (складських, адміністративних, побутового призначення тощо) допускається  виконувати шляхом розширення  підошов стрічкових чи збільшення  площі підошов стовпчастих фундаментів  виходячи з умови

Р  £  Р_sl ,                                                                                                   (6.4)

де   Р    - середній тиск під підошвою фундаменту, що підсилюється, від повного навантаження, переданого ним на основу після закінчення робіт з підсилення, кПа;

  Р_sl  - середня величина початкового просадного тиску ґрунту в межах глибини верхн зони просідання від зовнішнього навантаження h_sl.p,  , кПа.

 

Розрахунок підсилення фундаментів за умови (6.4) варто застосовувати  тільки на майданчиках із групою складності умов будівництва 1-А (при неусунутій просадності ґрунтів у зоні навантаження h_sl..p, )  і відсутності просідання ґрунтів основи від власної ваги. При величині початкового просадного тиску Р < 100  кПа підсилення фундаментів на основі умови (6.4) не допускається.

 

При групі складності умов будівництва 1-Б (за наявності під  фундаментами, що підлягають підсиленню, ущільненого ґрунтового екрана) і  за відсутності просідання товщі  ґрунта  від власної ваги розрахунок підсилення може виконуватися за умови

 

Р £ R ,                                                                    (6,5)

 

де    R - розрахунковий опір ґрунтів основи з усунутою просадністю (тобто ущільненого ґрунтового екрана) під підошвою фундаменту, кПа.

 

При цьому необхідно перевіряти, щоб сумарні тиски на підошві ущільненого ґрунтового екрана (від навантаження Р, що розподіляється по глибині, і власної ваги ґрунту основи й екрана, що ущільнюється) не перевищували початкового просадного тиску ґрунтів, що    лежать нижче екрана. Якщо зазначена умова не виконується, розрахунок підсилення фундаментів за (6.5) даних Норм виконувати не можна. У таких випадках необхідно застосовувати

підсилення (закріплення) ґрунту основи або прорізання просадних  шарів згідно з 6.6.8 і 6.6.11.

 

При групі складності умов будівництва 1-В і відсутності  просадності ґрунтів основи від  власної ваги підсилення фундаментів  може виконуватися за умови

Р  £  R₁,                                                                    (6.6)

де   R₁- розрахунковий опір ґрунтів основи під підошвою фундаменту, що обчислюєтья    згідно зі СНіП 2.02.01 за фізико-механічними показниками ґрунтів при ступені вологості S = 0,8, кПа.

 

6.6.13 Не допускається  підсилення фундаментів виробничих  будинків, оснащених крановим устаткуванням, а також будинків (споруд) зі складними схемами передачі наванта- жень на основу, багатоповерхових каркасних і безкаркасних будинків, споруд з мокрим технологічним процесом, баштових споруд, димарів, водонаповнених споруд тощо на основі 

умови (6.4) цих Норм, незалежно  від групи складності умов будівництва  згідно з ДБН В.1.1-5, 2.8. В цьому  разі потрібно керуватися умовами 6.6.7 даного розділу.