Проектування міжміської волоконно – оптичної лінії зв’язку Тернопіль - Новоград-Волинський

 

Визначаємо опір розтікання вертикального заземлення, Ом, по формулі:

                                                                   (8.2)

де l_в - довжина вертикального заземлення, l_в=2.5 м;

b - ширина сталевого кута, Ь=0,05 м;

t - відстань від поверхні землі до середини заземлення, визначається по формулі:

                                                                                                       (8.3)

де  - відстань від поверхні землі до сталевого кута, при розрахунках прийняти =0,5 м.

 

=12,0149681

=36,0449045

=240,299363

=360,449045

=678,26433

 

 

Визначаємо  приблизну кількість електродів:

                                                                                                   (8.4)

Визначаємо опір розтікання горизонтального електроду, який з’єднує вертикальні електроди:

                                                                              (8.5)

Де - розрахункове значення опору гранта, для горизонтальних електродів

 

 

 

- коефіцієнт сезонності  горизонтальних електродів ширина  з'єднувальної шини

- довжина зєднувальної  шини. Приймається рівним 21_в, тобто 5 м.

b_n - ширина зєднувальної шини, b_n=0.04 м

L_оп - відстань від поверхні землі до середини з'єднувальної шини, L_оп = 0.7

n_r - коефіцієнт використання горизонтального заземлення, який характеризує ступінь взаємного екранування електродів

 

 

 

 

 

Розрахунок багато-електродного заземлення виконується по формулі:

                                                                                           (8.6)

9. РОЗРАХУНОК НАДІЙНОСТІ ПРОЕКТУЄМОЇ ЛІНІЇ

На надійність кабельних  ліній впливають наступні фактори: дефекти при виробництві кабелю, будівництві та експлуатації, механічні  впливи при земляних роботах поблизу  траси прокладеного кабелю, і при  роботі в кабельних колодязях, зсув і тиск грунту, особливо в районах вічної мерзлоти, струси( вібрації),особливо при прокладанні кабелю по мостах, пробій високою напругою, корозія волого захисних оболонок.

Надійність - властивість  кабельної лінії виконувати задані функції, тобто забезпечувати можливість передачі необхідної інформації з встановленою якістю характеристики в встановлених нормами межах протягом необхідного  відрізку часу.

Для оцінки надійності міжміських кабельних ліній використовують наступні основні характеристики: інтенсивність  пошкоджень, параметр потоку пошкоджень, середній час між пошкодженнями, середній час відновлення зв’язків, коефіцієнтів готовності. Порівняльна  оцінка надійності різних кабелів по цим показникам проводиться на приведену  довжину траси лінії 100 км як при  одно кабельних, так і при двокабельних системах. Основними показниками якості роботи лінії, що знаходиться в експлуатації, є щільність пошкоджень т з перервою зв’язку (потік пошкоджень на 100 км траси в рік) і середній час відновлення зв’язків , які є вихідними даними для розрахунку кількісних характеристик надійності:

                                                                                                       (9.1)

де N - кількість пошкоджень (порушення зв'язку) на всій лінії  протягом заданого проміжку часу,

N_ст - станц. пошкодження

N_нрп - пошкодження НРП,

N_кк - пошкодження кабелю

N=N_ст+ N_нрп+N_кк                                                                                                                                                             (9.2)

N=6+4+2=12

К - кількість років, за які  виникло пошкодження;

L_лз - довжина лінії зв’язку

Середній час між пошкодженнями  Т₀ визначається по формулі:

                                                                                              (9.3)

де m - щільність пошкоджень;

L_лз - довжина лінії зв’язку;

t_в- середній час відновлення зв’язку;

t_в = t_cт +t_нрп + t_к      (9.4)

t_В =4+10+14=28(c)

 

 

 

 

Коефіцієнт готовності визначають по формулі:

                                                                                                       (9.4)

 

Надійність проектуємої лінії недостатня, так як коефіцієнт готовності не відповідає відповідному значенню:К₁ >0,9997, тому для цієї лінії необхідні заходи щодо підвищення надійності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА  НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

До робіт на кабельних  лініях зв’язку допускаються працівники не молодші 18 років, які визнані придатними до даної роботи за висновками медичної та наркологічної комісій, пройшли  попереднє спеціальне навчання, отримали задовільну оцінку при перевірці  знань з питань охорони праці, мають кваліфікаційну групу з  електробезпеки не нижче III, вчасно пройшли  вступний, первинний, повторний та позаплановий інструктажі та мають відповідне посвідчення.

Учні та практиканти можуть бути допущені до виконання робіт  тільки під безпосереднім керівництвом досвідчених працівників, призначених  наказом або розпорядженням керівника  структурного підрозділу, після проведення з ними ввідного та первинного інструктажів, навчання з питань охорони праці  на робочому місці, перевірки знань  даної Інструкції.

Робота на КЛЗ характеризується такими небезпечними та шкідливими факторами:

Падіння працюючих з висоти,*в  тому числі з драбини.

Падіння на поверхні внаслідок  ожеледиці, на слизькій поверхні, на глинястому ґрунті тощо.

Ураження електрострумом при:

роботі на кабелях, по яких подається напруга дистанційного  живлення (далі - ДЖ);

порушенні ізоляції електроінструменту;

відсутності або пошкодженні  захисного заземлення.

Робота із шкідливими речовинами при спаюванні, зварюванні та зрощенні оболонок кабелю (свинець, вініл тощо), а також при застосуванні бітумних компаундів.

Падіння предметів з висоти.

Пошкодження при переміщенні  важких вантажів.

Термічні опіки внаслідок  використання паяльної лампи, кабельної  маси, припоїв тощо.

Отримання травм та опіків від вибуху небезпечних газів (метан, пропан, бутан), які можуть накопичуватися у підземних спорудах та колодязях.

Отруєння вуглекислим  газом у підземних спорудах та колодязях.

Переохолодження (перегрів) тіла внаслідок низької (високої) температури  навколишнього середовища, атмосферних  явищ, опадів, прямого сонячного  випромінювання, сильного вітру, протягів тощо при роботі на відкритому повітрі.

Застуда при роботі у вологих  підземних спорудах та колодязях.

Ушкодження внаслідок  дії матеріалів, що розбризкуються та розлітаються (заливочні маси - при кипінні).

Наявність у повітрі пилу.

Дорожньо-транспортні пригоди  під час проїзду до місця роботи, наїзди транспортних засобів під  час проведення роботи.

Ушкодження внаслідок  нападу сторонніх осіб.

• Ушкодження внаслідок контакту з тваринами.

Працівники крім своїх основних обов’язків, можуть також залучатися і до інших робіт, в тому числі  з підвищеною небезпекою (за винятком робіт, на виконання яких необхідно  спеціальне навчання), але тільки після  обов’язкового цільового інструктажу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11.СИТУАЦІЙНА СХЕМА

 

Ситуаційна таблиця

Характеристика місцевості		Жива огорожа	Поле	Ліс	Болото	Сад	Кущ	Вигін	Кабельна каналізація
Марка кабеля	Шифр	2	2	2	3	2	2	2	1
	Км	1	80	37	0,8	20,1	2,3	50,1	33
Засіб прокл.	Шифр	5	4	4	6	5	5	5	6
	Км	1	80	37	0,8	20,1	2,3	50,1	33

 

Примітки:

1. ОКЛ-0,1-0,3/2,0-4/8,16
2. ОКЛБ-0,1-0,3/2,0-4/8/4
3. ОКЛАК-0,1-0,3/2,0-4/8/4
4. Прокладання кабелевкладачем
5. Прокладання в траншею
6. Прокладання за допомогою лебідки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Метою цього курсового проекту  було навчитися проектувати будівництво  міжміської волоконно-оптичної лінії  зв'язку між містами Тернопіль - Новоград-Волинський.

Спочатку я вибрав три траси, розрахував їхній еквівалент, щоб  можна було вибрати найбільш економічно вигідну трасу. Я вибрав Тернопіль – Ланівці – Теофіпель – Ізяслав – Шепетівка – Новоград-Волинський з довжиною 225 км. Після вибору траси розрахував параметри оптичного волокна тобто: коефіцієнт заломлення, числову апертуру, радіус серцевини оптичного волокна, нормовану частоту, критичну частоту, критичну довжину хвилі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ:

1. Гроднев И.И. Линейньїе сооружения связи. - М., «Радио и связь», 1987;

2. Каток В.Б. Волоконно-оптические системи передачи. - К., «ИРИС», 1994;

3. Гроднев И.И., Андрушко К.Р. Волоконно-оптические линии связи. - М.: «Радио и связь», 1985;

4. Лінійні споруди зв’язку. Методичні вказівки та курсове проектування. -Київ, 1996;

5. Карта автомобільних доріг України;
6. Конспект із лінійних споруд зв'язку.