Переклад аглійських ідіом, що містять концепт «food»

Переклад  аглійських  ідіом,  що  містять  концепт  «food»

Зміст

 

Вступ ........................................................................................................................... 4

РОЗДІЛ І .................................................................................................................... 5

1. Відомі роботи з  фразеології ................................................................................ 5

1.1. Роботи радянських лінгвістів ......................................................................... 6

1.1.1. Фразеологічна теорія акад. В.В.Виноградова ........................................... 6-7

1.1.2. Теорія А.І.Смирницького ............................................................................ 7-8

1.2. Наукові розробки проблем ідіоматоики у англійському і американському мовознавстві ............................................................................................................. 8

1.2.1. Лексичні «ідіоми» Л.П.Сміта ...................................................................... 8-9

1.2.2. Концепція Дж.Болла ........................................................................................ 9

1.2.2.1. Типи мовних явищ, які входять  у поняття ідіоматики 

за Дж.Боллом ........................................................................................................ 9-10

1.2.2.2.  Характерні особливості  «притаманні всім ідіомам» за  Дж.Боллом..10-11

1.2.3. Теорія «мовних формул» О.Есперсена .................................................. 11-12

1.2.4. Стаття Е.Партріджа ....................................................................................... 12

1.2.5. Стаття Ф.Х.Візетеллі і Л.Дж. де Беккера ............................................... 12-13

2. Предмет фразеології. Що таке «фразеологічна одиниця»?................... 13-14

2.1. Види інваріантності ФО ............................................................................... 14

2.1.1. Сталість вживання ......................................................................................... 14

2.1.2. Структурно-семантична сталість ................................................................. 14

2.1.3. Семантична сталість ................................................................................ 14-15

2.1.4. Лексична сталість .......................................................................................... 15

2.1.5. Синтаксична сталість .................................................................................... 15

2.2. Основні структурні типи ФО ................................................................. 15-16

2.3. Структурно-семантичні класи ФО ............................................................ 16

2.4. Способи утворення ФО .................................................................................. 16

2.4.1. Первинна фразеологізація ............................................................................. 16

2.4.1.1. Переосмислення перемінних  поєднань слів ....................................... 16-17

2.4.1.2. Переосмислення сталих сполучень  слів нефразеологічного 

характеру .................................................................................................................. 18

2.4.1.3. Створення ФО, оминаючи стадію перемінного сполучення слів...... 18-19

2.4.1.4. Спотворення компонентів словосполучення ........................................... 19

2.4.2. Вторинна фразеологізація ............................................................................. 19

2.4.2.1. Фразеологічна деривіація ..................................................................... 19-21

 

РОЗДІЛ ІІ ................................................................................................................ 22

1. Фразеологічне  багатство мови з погляду перекладацьких 

можливостей ...................................................................................................... 22-23

2. Класифікація зібраного  матеріалу ............................................................ 23-27

3. Мовні засоби (перекладацькі трансформації), які  були застосовані при перекладі  вищезазначених ФО, що містять концепт «food» ........................ 27

3.1. Відтворення семантико-стилістичних  функцій фразеології оригіналу  фразеологічними способами ............................................................................ 27-30

3.2. Метод фразеологічного калькування ...................................................... 30-32

3.3. Описове відтворення  фразеології оригіналу .......................................... 32-33

 

Висновок ................................................................................................................... 34

Summary …………………………………………………………………………… 35

Список використаної літератури ...................................................................... 36-37

Список скорочень .................................................................................................... 38

 

 

 

Вступ

 

     Вибір поданої теми зумовлений актуальністю проблеми знаходження перекладацьких відповідників, а також складністю досягнення максимального рівня еквівалентності при перекладі англійських ідіом.

     Об`єктом нашого дослідження виступають англійські ідіоми, що містять концепт «food».

     Предмет являє собою аналіз перекладу ідіом, їх систематизацію, а також шляхи перекладу ідіом з концептом «food» з метою полегшення перекладацького процесу.

     Завданням роботи є ознайомлення з теоретичною базою з даного питання і з класифікацією зібраного матеріалу. Основним лексикографічним джерелом поданої роботи слугує Великий Оксфордський словник, побудований за історичним принципом, де зібрано величезний матеріал, ретельно розглянуто багато питань, наведено достатньо прикладів, що дає змогу більш глибоко дослідити англійську ідіоматику.

     Методами даного дослідження є:

1. метод знаходження перекладацьких відповідників (повних або часткових); 
2. метод кількісних підрахунків;
3. метод компаративного аналізу.

     Теоретична значущість цього дослідження полягає в тому, що розроблена в поданій роботі оригінальна класифікація ідіом, що містять концепт «food» може бути застосована для подальшого вивчення поданого питання і вирішення проблем знаходження відповідників ідіомам з концептом «food».

     Практична цінність поданого наукового дослідження полягає в тому, що зібраний матеріал (296 ідіом, що містять концепт «food»), може бути використаний на практичних заняттях з англійської мови.

 

 

РОЗДІЛ  І

 

1. Відомі роботи з фразеології

 

     У мовознавстві  за останні 20-25 років з`явилось багато робіт різноманітних масштабів – дисертацій, статтей, розділів у книгах з лексикології, присвячених проблематиці фразеології різних мов, а особливо англійської.

     Перші роботи з англійської фразеології мали переважно описовий характер. Якщо ж в них торкались проблем сутності тих явищ, що описувались, то в межах невеликої статті поверхово вирішувались такі складні питання, як шляхи становлення, синонімія, стильова своєрідність, структурні типи фразеологізмів і т.п.

     Важливим стимулом  для самостійної розробки проблем  англійської фразеології у радянському  мовознавстві стала поява відомих  робіт акад. В.В.Виноградова з фразеології російської мови. Протягом багатьох років жодне дослідження або популярний опис англійського фразеологічного фонду не виходили із русла його фразеологічної концепції. [1, ст. 3]

     Деякі з авторів бачили своє завдання у тому, щоб просто  механічно застосувати  ідеї акад. В.В.Виноградова до англійського матеріалу, використовуючи ці ідеї, як безумовні істини, які не потребують ні перевірки, ні подальшого розвитку. В інших роботах згадувалось про необхідність враховувати специфіку мови при вивченні фразеологічних явищ, але конкретного застосування ці загальні міркування не знаходили.

     Теоретичною базою деяких дисертацій з англійської фразеології був простий переказ концепції акад. В.В.Виноградова. В інших окремі її деталі трансформувались або більш розгорнуто конкретизувались, а деякі окремі її пункти піддавались критиці. Проте, у цілому всі ці дослідження не йшли принципово іншими шляхами і не шукали їх. [1, ст. 4]

 

 

1. Роботи радянських лінгвістів

 

1. Фразеологічна теорія акад. В.В.Виноградова

 

     Фразеологічна теорія акад. В.В.Виноградова містить наступні ідеї:

     1) Фразеологічні одиниці – це «стійкі» словесні комплекси, які протиставляють «вільним» синтаксичним словосполученням як готові мовні утворення, які не створюють, а лише відтворюють у процесі мови.

     2) Ознакою ФО є семантична неподільність її слів, яка виступає або як їхній смисловий взаємозв`язок, або як одностороння залежність одного компонента від іншого.

     3) Результатом або формою прояву внутрішньої семантичної неподільності ФО служить певне лексичне (а не граматичне) значення цілої одиниці або її компоненнта.

     4) Семантична неподільність компонентів передбачає стабільність їхнього лексичного складу, а у деяких випадках і їхнього морфологічного оформлення і синтаксичної організації.

     5) Семантична неподільність має три ступені, які визначають три типи ФО: а) зрощення або ідіоми – демотивовані одиниці, які виступають еквівалентами слова; б) єдності – мотивовані одиниці, які виявляють здатність до заміни або переміщення компонентів і виступають «потенційними еквівалентами» слова; в) фразеологічні сполучення, в яких один компонент семантично залежить від іншого і тому отримує не вільне, фразеологічно пов`язане значення. [1, ст. 4-5]

     Концепція акад. В.В.Виноградова – це особлива сходинка у розвитку теорії «неподільних сполучень», більш висока порівняно з тим, що було зроблено у російському мовознавстві до нього. Основне її значення полягає в тому, що завдяки їй ФО отримали більш обгрунтоване визначення, саме як лексичні комплекси з особливою семантичною своєрідністю. [1, ст. 5]

     Роботи акад. В.В.Виноградова з фразеології мають ряд особливостей, які варто враховувати, приступаючи до самостійного дослідження мовного матеріалу:

1. ескізний характер;
2. відсутність класифікації, побудованої на єдиному принципі;

3. опущення ряду питань загальної теорії фразеології;

4. недостатньо об`єктивна методика дослідження мовних явищ;

5. орієнтація робіт з фразеології саме і лише на російський мовний матеріал. [1, ст. 6-9]

 

2. Теорія А.І.Смирницького

 

     В основу своєї теорії А.І.Смирницький кладе співставлення ФО і слова, з`ясовуючи риси подібності і розбіжності між ними по лінії змісту, функцій і структури. Загальною для них властивістю, на думку автора, є те, що і фразеологізм, і слово являють собою готову одиницю мови; кардинальна розбіжність між ними лежить у характері оформлення: ціліснооформленість слова і роздільнооформленість фразеологізму. [9, ст. 208]

     Великою залугою А.І.Смирницького було те, що він поставив питання про структурні типи ФО, про відмінне у складі їхніх компонентів, про різноманітність їхніх функціональних типів. У структурному відношенні він поділяє фразеологізми на «одновершинні» та «двовершинні» (або «багатовершинні»), тобто які складаються або з поєднання службового слова з одним знаменним, або із поєдання двох або більше знаменних слів. За функціональною ознакою А.І.Смирницький розрізняє «фразеологічні одиниці», тобто стилістично нейтральні і ті, які втратили (або ніколи не мали) метафоричність «стійкі»  словосполучення (наприклад: to get up «вставати з ліжка», to fall in love «закохатися»), і «власне ідіоми», тобто експресивні засоби мови, які побудовані на основі метафори. Від тих і інших А.І.Смирницький відокремлює «традиційні словосполучення», які не мають ідіоматичності і тому не входять у фразеологічний матеріал мови.

     Однак і тут основна властивість ФО – стійкість – залишилась не розкритою, і не були проаналізовані об`єктивні ознаки відмінності стійкості від звичайної повторюваності сполучення, а також не була показана і сутність ідіоматичності. [1, ст. 10]

 

2. Наукові розробки проблем ідіоматики у англійському і

          американському мовознавстві

 

     Наукові  розробки проблем ідіоматики у англійському і американському мовознавстві зведені фактично лише до коротеньких ввідних зауважень, які викладені у передмовах до деяких словників «висловів» або до практичних посібників з мови. [1, ст. 11] Пошуки загальної формули «ідіоматичності», як мовної аномалії, яка порушує або закони граматики, або закони логіки (Л.П.Сміт) [13, ст. 181], або як вживання «звичайних слів і словоформ у незвичному сенсі» (У.Дж.Болл) [21, ст. 1] закривають собою у цих коротких нарисах суттєві відмінності у конкретній специфіці граматичного і лексичного рівня мови. В ідіоматику включаються як те, яке не піддається точному моделюванню вживання граматиних засобів мови, так і більш менш регулярно повторювані мовні відхилення від граматичних норм. [1, ст. 11]

 

1. Лексичні «ідіоми» Л.П.Сміта

 

     В основному Л.П.Сміт приділяє увагу лише лексичним «ідіомам», тобто ідіоматичним сполученням слів експресивного характеру. Він подає у своїй праці опис деяких їхніх структурних особливостей. Однак семантична своєрідність  цих сполучень, структурно-семантична типологія, співвідношення їх зі словом і з «вільним» словосполученням – всі ці питання, найбільш суттєві для теорії фразеології, залишились за межами уваги автора. Роль «лексичних ідіом» у мові Л.П.Сміт зводить до ролі додаткових засобів вираження мови. [1, ст. 12]