Концепція комутації пакетів як технології передачі інформації в мережі

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Января 2012 в 19:46, контрольная работа

Описание работы

Будь-які мережі зв'язку підтримують деякий спосіб комутації своїх абонентів між собою. Цими абонентами можуть бути віддалені комп'ютери, локальні мережі, факс-апарати або просто співрозмовники, що спілкуються за допомогою телефонних апаратів.

Работа содержит 1 файл

КОНТР.РАБ..doc

— 131.50 Кб (Скачать)

     Основна мета аналітичної обробки — виявити  причинний зв’язок і визначити  вплив різних факторів на той чи інший показник діяльності. Це потребує не тільки вибору аналітичних номенклатур, а й розробки системи форм та носіїв аналітичної інформації. Основними видами форм носіїв аналітичного процесу на цьому етапі є аналітичні таблиці, які відрізняються від облікових реєстрів побудовою: в одній таблиці поєднано нормативні, планові, фактичні дані, а також їх числові різниці та інші характеристики. Крім того, у цих таблицях поєднано багато технічних і логічних процедур розрахункового характеру.

     Аналітичні  таблиці дають змогу визначити  та оцінити ступінь відхилення фактичних  даних, тобто результати роботи від  заданих заздалегідь величин (кошторису, норми, плану і т. ін.).

     Визначення  джерел аналізу та підготовка даних  є одним з важливих моментів підготовчого етапу організації і технології аналітичного процесу. При цьому визначають склад, зміст та напрями використання джерел аналізу. Розрізняють такі види джерел аналітичної інформації:

     · нормативні, кошторисні, планові тощо. Ця група включає матеріали оперативно-виробничих і техніко-економічних даних, плани-графіки виробництва;

     · облікові дані бухгалтерського, оперативного та статистичного обліку;

     · внутрішньогосподарська звітність;

     · позапланові та позаоблікові дані і показники різних джерел.

     Важливим  елементом підготовчого етапу робіт  є перевірка якості джерел аналізу. Оскільки від якості джерел інформації залежить вірогідність результатів  аналізу, їх слід обов’язково ретельно перевіряти. Зокрема мають бути перевірені:

     · повнота складу аналізованих показників;

     · правильність оформлення джерел аналізу;

     · погодженість показників;

     · наступність показників;

     · методична єдність формування показників;

     · взаємна погодженість величин у різних джерелах.

     Джерела аналізу ретельно перевіряють за методом розрахункової перевірки.

     Складовим елементом підготовчого етапу аналітичного процесу є спрощення числових значень показників та зведення їх до придатного для обробки вигляду. Цього досягають округленням цифр. Можна застосовувати також заміну відносних показників абсолютними.

     Іншим видом робіт з організації  підготовчого етапу аналітичного процесу  є рух (переміщення) аналітичної  інформації. Вихідним моментом цієї роботи є визначення складу виконавців з проведення аналізу у кожному структурному підрозділі господарства.

     Після підготовки переходять до найбільш трудомісткої роботи другого етапу — аналітичної  обробки даних.

     Найскладнішим в організації технології аналітичного процесу є забезпечення руху аналітичної інформації та її матеріальних носіїв.

     Основне завдання організації технології аналітичного процесу полягає в тому, щоб  визначити канали руху та передавання  інформації від одного виконавця  до іншого за технологічною схемою та у найкоротший час.

     При створенні раціонального руху потоку інформації в аналітичному процесі  слід додержувати таких принципів:

     · виявлення інформаційної потреби;

     · визначення найбільш ефективного задоволення інформаційної потреби;

     · об’єктивності відображення господарських фактів — явищ і процесів;

     · єдності інформації різних джерел;

     · усунення дублювання;

     · обробки на ПК.

     Обробка даних як етап аналітичного процесу  полягає у перетворенні вхідної  інформації у вихідну за допомогою  логічних та обчислювальних операцій і може виконуватися вручну або за допомогою різних типів обчислювальних машин. За будь-якого варіанта поділ етапу на фази залежатиме від масштабів робіт та наявності технічних засобів.

     Аналітична  обробка економічної інформації здійснюється за допомогою різних технічних методичних прийомів: технічних (порівняння, групування, перегрупування, відносні величини), методичних (математичних, економіко-математичних, статистичних та ін.). Вибір тих чи інших прийомів є складовою робіт з організації цього етапу аналітичного процесу.

     Потреба передавання носіїв аналітичної  інформації в процесі обробки  від джерел користувача спричинює  їх рух. При цьому найдоцільнішим є спосіб передавання, що передбачає різні канали зв’язку: телеграф, телетайп. Використовують також автоматизоване передавання даних.

     Сукупність  операцій з передавання даних  формує потоки інформації, які залежать від організаційної структури аналітичного процесу, форми організації, типу, виду та характеру обчислювальної техніки.

     Найбільш  поширеним є графічний метод організації руху потоків аналітичної інформації. Форма графіка залежить від умов роботи конкретного господарства. У таких графіках фіксують найважливіші характеристики руху носіїв інформації. При цьому обов’язково відображують показники, виконавців, строки, способи передавання і т. ін.

     Заключним етапом аналітичного процесу є узагальнення аналітичної інформації. На цьому  етапі дають об’єктивну оцінку результатів  діяльності господарства або його виробничого  підрозділу, виявляють резерви виробництва, упущення, розробляють рекомендації.

     Для цього добирають аналітичні номенклатури на основі добутих у процесі аналітичної  обробки даних. Основне в узагальненні — висновки та пропозиції, спрямовані на поліпшення роботи господарства та його підрозділів.

     Для об’єктивного оцінювання результатів  роботи господарства або його виробничих та інших підрозділів передусім  встановлюють, чи обґрунтовані завдання (плани) роботи, чи відповідають вони виробничим можливостям господарства або його підрозділів. Потрібно також дати характеристику організаційно-технічного розвитку, а також умов, за яких здійснювалася робота (діяльність).

     Висновки  повинні мати конструктивний характер, а у пропозиціях слід сформулювати основні конкретні завдання з  удосконалення діяльності відповідного господарства або його виробничого підрозділу.

     На  підставі висновків та пропозицій розробляють  заходи з урахуванням досягнень  науки і практики з питань, які  було проаналізовано. Розроблені заходи мають сприяти поліпшенню роботи, раціональнішому використанню матеріальних та трудових ресурсів, ліквідації втрат, удосконаленню виробництва на всіх дільницях роботи.

     Важливим  елементом заключного етапу аналітичного процесу є обговорення результатів  з тими, хто брав участь в аналітичному процесі, та керівниками господарств і підрозділів, діяльність яких аналізували.

     Результати  аналізу потрібно доводити до всіх працюючих. Гласність результатів аналізу є ефективним методом поліпшення роботи.

     Найбільш  поширеним способом (прийомом) доведення  до широкого кола працюючих результатів аналізу є інформація колективу на нарадах, ознайомлення з графіками за допомогою плакатів, таблиць, діаграм тощо.

     Слід  зазначити, що, незважаючи на деяку  подібність поетапного поділу облікового, контрольного і аналітичного процесів, ідентичність назв об’єктів організації, зміст кожного значно відрізняється.

     Найбільш  чітко організація технології аналітичного процесу виявляється через організацію  розв’язання аналітичних завдань. Проте підетапи технології в умовах застосування ПК не виділено. Розрахунки проміжних показників аналітичного процесу виконують на машині, а у вихідних відеограмах, машинограмах вони здійснюються автоматично.

Информация о работе Концепція комутації пакетів як технології передачі інформації в мережі