Законність та обгрунтованість судового рішення

     Суд приходить до висновку, що вимоги позивачки підлягають задоволенню частково.   

     У відповідності до частини третьої ст.80 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 51 грн., та 120 грн., судовий збір за ІТЗ.  

Керуючись ст.ст.180, 182,183 СК України, ст. ст. 10,15, 60, 213, 215, 294 ЦПК України,  суд             

                                 В И Р І Ш И В :   

     Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити частково.     

     Стягувати з ОСОБА_2 аліменти, на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 600,00 грн., але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 червня 2010 року по 02 листопада 2017 року.      

     Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.     

     Стягнути з ОСОБА_2, судовий збір в доход держави в розмірі 51,00 грн., та витрати на інформаційне – технічне забезпечення в розмірі 120,00 грн..    

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом десяти днів з дня наступного за проголошенням.    

Суддя                                             О.А.Семенов  

 

Джерело [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11673308]

Висновок

Я вважаю що суд прийняв  не зовсім обґрунтоване рішення,тому що :

відповідач зазначив,що не працює і не отримує доходів і  суд не витребував у нього трудової книжки для підтвердження цього факту.

Суддя у даному випадку  зіслався лише на одну норму матеріального  права,за допомогою якої вирішив  справу.

Може бути й таке,що відповідач  вказавши що не працую,має нерегулярний,мінливий дохід,тому, якщо це так,то треба було б застосувати статтю 184 СК.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальний Висновок

У судовому рішення обов’язково повинні визначатися норми матеріального та процесуального права,які застосовані у даній справі. Воно повинно будуватися на законі та виходячі з юридичної сили нормативних актів,не може грунтуватися тільки на розумінні доцільності - це також підкреслює необхідність винесення рішення на основі закону. Якщо законність як вимога, що пред'являється до судового рішення, відноситься до юридичної сторони рішення, то обгрунтованість - до фактологічної.

Обгрунтованим рішення слід визнати тоді, коли в ньому відображені  що мають значення для даної справи факти, підтверджені перевіреними судом  доказами, що задовольняють вимоги закону про їх належності і допустимості чи загальновідомими обставинами, що не потребують доведення, а також тоді, коли воно містить вичерпні висновки суду , що випливають із встановлених фактів.

обґрунтованість судового рішення  охоплює три взаємозалежних елементи:

1) обставини справи;

2) докази у справі;

3) висновки суду з аналізу  встановлених обставин, підтверджених дослідженими доказами

Тому,виходячи з наведених  прикладів,можно зробити загальний висновок,що недотримання судом вимог законності і обґрунтованості зводить нанівець судове рішення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.Цивільний процесуальний  кодекс  України  редакція від 13.03.2012

2. Постанова Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009  N 14 «Про судове рішення у цивільній справі»

3.Роз’ясненняПленумуВерховногоСуду України,  що містяться   в   постанові   від  1  листопада  1996  року  N  9  
"Про застосування   Конституції   України   при здійсненні правосуддя".

4. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України за ред. Притики, Теліпко, 2011

5.Електронний ресурс  http://www.reyestr.court.gov.ua