Законність та обгрунтованість судового рішення

При таких обставинах не підлягають задоволенню позовні  вимогі ОСОБА_2., оскільки вони є необгрунтованими.

Керуючись ст.ст. 10,11, 209, 212,214-215, 218 ЦПК України, ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 233КЗпП України

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_2 до ДП «Антрацит» про стягнення  збитку у зв'язку з неправильною оплатою лікарняних листів як ліквідатору  аварії на ЧАЄС відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене  в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський  міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом 20 

Джерело [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/950917]

Висновок

У даному випадку позивач  пропустив строк позовної давності(строк  позовної давності щодо виплат по лікарняним листам на той момент,згідно КзпП,складав 3 місяці) ,тому на цій підставі у задоволенні його позову йому має бути відмовлено.Суд правомірно відмомив у задоволенні позову на підставі необґрунтованості тому що 1.Позивач не надав доказів щодо  своєї вимоги до відповідача про призначення оплати лікарняних листів,тобто не виразив свого бажання,що не дозволяє говорити про те,що така вимога була проігнорована відповідачем.2.Він пропустив строк позовної давності і не надав мотивів,за якими можливо відновлення пропущенного строку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рішення №5

2207/2007 

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2007 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі:        головуючої судді                              Чернобрйвко Л.Б.

при секретарі  судового засідання                                     Сафроновій О.О..

розглянувши у  відкритому судовому засіданні у  залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" в особі Лисичанської філії до ОСОБА_1    про стягнення 313,25 гривень,

встановив:

Позивач, посилаючись на те, під час чергової перевірки  контролерами дотримання Правил користування електроенергією для населення 12.12.2003 року було встановлено порушення п.42.48 Правил , яке виразилось у зірвані пломби енергопостачальної організації на приладі обліку про що було складено акт НОМЕР_1 , який був підписаний сином відповідачки. На підставі акту було зроблено нарахування суми збитків в розмірі 313,25 грн. Тому просив стягнути з відповідачки не сплачену суму 313,25 грн. , державне мито в сумі 51 грн. та 30 грн. за інформаційно - технічне забезпечення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, пояснивши, що під  час чергової перевірки дотримання Правил користування електроенергією  для населення 12.12.2003 року було встановлено порушення , яке виразилось у зірвані пломби енергопостачальної організації на приладі обліку про що було складено акт НОМЕР_1 . На підставі акту було зроблено нарахування суми збитків в розмірі 313,25 грн. Тому просив стягнути з відповідачки не сплачену суму 313,25 грн. , державне мито в сумі 51 грн. та 30 грн. за інформаційно - технічне забезпечення.

Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що коли проводилась перевірки контролерами її вдома не було. Контролери зайшли до  будинку, попросили сина знайти розрахункову книжку, самі зірвали пломбу з лічильника, а потім повідомили сина, що на лічильнику зірвано пломбу, склали акт, який син підписав. Як зривали пломбу з лічильника син не бачив, дії контролерів вона ніде не оскаржувала. Була присутня на засіданні адмінкомісії, де їй було винесено попередження. Цю постанову вона також ніде не оскаржувала. Син тривалий час ніде не працює, проживають разом на її пенсію, платити суму не згодна, тому що Правил користування електроенергією не порушувала.

Суд, заслухавши пояснення  представника позивача, відповідачки, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає  задоволенню

Суду позивачем  надано наступні докази:

Копія акту НОМЕР_1 від 12.12.2003 року ( а.с.5) про встановлені порушення Правил, розрахунок розміру збитків за актом на суму 313,25. ( а.с.6), копія особового рахунку абонента   (а.с.7-8)

У судовому засіданні було встановлено, що під час перевірки  Правил користування електроенергією  для населення" 12.12.2003 року у відповідачки було встановлено порушення п.42.48 цих правил, що виразились у зірвані пломби енергопостачальної організації на приладі обліку, було нарахована сума збитків за період з 10.06.2003 року по 12.12.2003 року в сумі 313,25 грн.

Суд вважає докази, надані позивачем, достатніми та переконливими.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Ст. 611 ЦК України передбачає, що у разу порушення зобов'язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки збитків по оплаті за порушення Правил користування електроенергією. 

Оскільки рішення постановлене на користь позивача, то відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню державне мито на користь позивача у сумі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 30 грн..

На підставі ст. 526, 611 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою  відповідальністю "Луганське енергетичне  об'єднання" в особі Лисичанської філії до ОСОБА_1 про стягнення 313,25 грн.   задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь  ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання " в особі Лисичанської філії 313(триста тринадцять ) грн..25 коп. на п/р 2603530100249 у  філії Лисичанського відділення № 2867 ВАТ "Державний Ощадний банк України" м. Лисичанськ МФО 364070 код 26204071 , державне мито в сумі 51 (п'ятдесят  одна) грн. та витрати у сумі 30(тридцять) грн. за інформаційно-технічне забезпечення на п/р " 2600615014 в ЛОД АППБ "Аваль" м. Луганськ МФО 304007 код 26204071.

Рішення може бути оскаржене  до апеляційного суду Луганської області  шляхом подання до Лисичанського  міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня  після його проголошення або подання  апеляційної скарги у той самий  строк. Апеляційна скарга подається  протягом 20-ти днів після подання  заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду.

Суддя:

Джерело [http://reyestr.court.gov.ua/Review/442864]

Висновок

У даній справі йде мова про порушення правил Користування електроенергією.Суд всебічно і  повно розглянув докази обох сторін,розглянув  письмові докази та виніс правомірне,на мою думку,рішення.Син відповідачки був належним чином повідомлений про зірвану пломбу енергопостачальної організації,а також і сама відповідачка будучі попереджена адмінкомісіею,але стверджувала що не порушувала Правил користування електроенергіею,на що суд на,основі наданих позивачем доказів виніс рішення про стягнення грошової суми з відповідачки.Тобто данне рішення вважаю обґрунтованим та законним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рішення №6 

Справа № 2-538/2009 р. 

                        Р І Ш Е Н Н Я   

                     І М ' Я М    У К Р А Ї Н И

21.12. 2009 р.  

         Міжгірський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді    Цімбота В.І., 

        при секретарі Куруц В.І.,  

        з участю : представників:  позивача ОСОБА_1, 

         відповідача: головного  редактора газети “Верховина”,       

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в смт.Міжгір'я справу  за позовом ОСОБА_2  до редакції газети “Верховина” смт.Міжгір'я про  захист  честі  і гідності  та  стягнення  моральної  шкоди,-  

                        В С Т А Н О В И В :  

    ОСОБА_2 звернулась  до  суду з позовом до редакції  районної  газети “Верховина”,  так як 05.11.2009 р. дана  газета повідомила  читачів,  що  продавці  ліків  спекулюють  на людській  біді та  безпідставно  підвищили  ціни,  та в даній  статті  поміщено фото позивачки,  де вона  у власній  аптеці продає  ліки,  є розміщено  у газеті  без  її  згоди і з  якого випливає,  що  саме  вона  самовільно  підвищила  ціни. 

    Тому  просить суд  спростувати  інформацію ,  що ОСОБА_2,  нібито,  самовільно  підвищила ціни  на лікарські препарати  та  публічно  вибачитись  і  оплатити  їй 12000 грн. морального  відшкодування. 

    Вимоги  позивачки,  яка  в судове  засідання  не  явилась,  підтримав  її  представник ОСОБА_1 

    Редактор газети “Верховина” з  позовом  не згідний,  так як принижувати  честь  чи  гідність  позивачки  вони  не  мали  наміру. 

    Дослідивши  докази  у справі,  суд  вважає,  що  позов  задоволено  бути  не  може. 

    Відповідно  до вимог  ст. 60 ЦПК України кожна  сторона  зобов'язана довести  ті обставини,  на  які  вона  посилається як на  підставу  своїх  вимог і заперечень.  

    Єдиним доказом  у справі  є примірник  газети “Верховина”  від 05.11.2009 р.  та  стаття  у ній “Аптеки і ринки  спекулюють на людській  біді”. 

    У  даній  статті іде  мова  про те,  що  окремі керівники  приватних  аптек користуються  ажіотажом  і взято  інтерв'ю у громадян  району, а також  поміщено фото аптечного  приміщення із підписом “В аптеках ажіотаж  на ліки”.   

    Відмовляючи  у позові,  суд виходить із слідуючих  мотивів: 

    ОСОБА_2  не  подала суду  докази того  в якому  статусі  вона  виступає  по справі: чи як фізична  особа,  чи як фізична  особа-підприємець. 

    Відповідно до ст.ст. 307, 308  ЦК України  фізична  особа  може  бути  знята  на  фото лише  за  її  згодою,  крім  випадків,  коли  зйомки проводяться  публічно. 

    Суд вважає,  що  проведення  фотозйомки у аптеці  як господарській  структурі є  публічним  і згоди продавців  та  покупців  не  потребується.     

    Крім того,  даним  фото  підтверджується  те,  що у аптеках  ажіотаж  у зв'язку з епідемією грипу,  що є  загальновідомим  фактом. 

    Іншого  редактор  і автор  статті не  намагалися показати  з тим,  щоби навмисне принизити  честь  та гідність  позивачки,  яка,  крім  того,  якщо  вірити фото — у масці протигрипозній, чим  самим фотографія  не є відкритою   для впізнання  особи продавця  ліків. 

    Суд  вважає,  що  позов  є надуманим,  не відповідає  фактичним  обставинам  справи  і  задуму авторів  статті і такий  задоволено  бути  не  може.   

    Тому керуючись  ст.ст.  213, 215  ЦПК України, суд, -  

                        Р І Ш И В :  

    У  позові  ОСОБА_2  ОСОБА_3  до редакції  газети “Верховина”  про  спростування інформації та  стягнення  моральної  шкоди відмовити  в повному  обсязі. 

    Рішення  може бути  оскаржено сторонами  у  апеляційний суд Закарпатської області  в   порядку  і строки, встановлені ст.ст.  294, 296  ЦПК України. 

 Головуючий :/підпис/ ОСОБА_4

ВІРНО:

Суддя Міжгірського райсуду:                                    Цімбота В.І.

Джерело [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8413187] 

Висновок

Я вважаю,що суд правомірно виніс рішення ,тому що позивач не предоставил достатньо кількості доказів для доведення своїх доводів та заперечень.У даному випадку цей позов є необґрунтованим.Слід також вказати ,що позивачка невірно розтлумачила данний знімок,який був зроблений не з метою приниження.

 

 

 

 

 

 

Рішення №7           

№ 2- 2064/2010   

                                         

                               Р І Ш Е Н Н Я   

                             ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ    

     01 жовтня 2010 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:  

головуючого – судді  Семенова О.А.,   

     при секретарі – Кравченко М.А.,  

за участю:  

позивачки – ОСОБА_1,  

відповідача – ОСОБА_2,   

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллічівську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,   

                             В С Т А Н О В И В:   

     ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її користь на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1000,00 грн., щомісячно до її повноліття.   

     Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі.    

     Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, згоден сплачувати аліменти в розмірі 500,00-600,00 грн., щомісячно посилаючись на те, що не працює та не отримує доходів.   

     Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково за наступних підстав.   

     Позивачка та відповідач мають спільну дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою (а.с.4,6).  

Позивачка здійснює догляд за донькою, а відповідач добровільно  не надає матеріальної допомоги.  

Згідно зі статтею 180 СК України  батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.