Захист прав споживачів

Реферат

З дисципліни:Основи правознавства

На тему:

«Захист прав споживачів» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                Підготувала 

                                                                Студентка групи:ТК-10-Г

                                                                Коваленко Т.А.

                                                                Перевірив:

                                                                Шипітко О.В. 
 
 
 
 
 
 

Змiст:

Вступ

 Розділ 1. Законодавче  врегулювання захисту права споживачів

 Розділ 2.

2.1. Загальна характеристика  законодавства України про захист  прав споживачів 

2.2. Правове значення  договору купівлі продажу для захисту прав споживачів

2.3. Правові гарантії  забезпечення належної якості  товарів

2.4. Загальна характеристика  гарантійних та інших термінів

2.5. Відповідальність  за порушення законодавства про  захист прав споживачів

 Розділ 3. Практика  розгляду цивільних справ за  позовами про захист прав споживачів

 Висновок 

 Список використаної  літератури 

Вступ:

Закон про захист прав споживачів є одним із найчастіше застосовуваних українських законів. Важливість закону не викликає сумніву, його неможливо недооцінити. Правильно користаючись цим законом, можна знайти правовий захист від несумлінних продавців, виконавців і виробників, що думають про власне збагачення, а не про інтереси тих, для кого призначені їхні послуги і товари.

 Проблема полягає  в тому, що люди мають неповне  представлення про ті права,  що закріплені в законі про  захист прав споживачів. Він написаний  складною юридичною мовою, розібрати який здатний не кожний. Незнанням споживачами своїх прав користаються продавці, яким споживачі часто довіряють. Часом ми навіть не підозрюємо, що умови придбання товару, роботи, чи послуги ущемляють наші права.

 Актуальність  теми в тому, що Закон про захист прав споживачів є молодим законодавством, у нього постійно вносяться корективи, зміни, доповнення. Він усе ще знаходиться в стадії формування і людям необхідно стежити за його стрімким розвитком, тому що споживачами є всі ми. Для кожної людини похід у магазин - звичайна справа, що здійснюється щодня. Різні спірні ситуації при цьому неминучі.

 Основна мета  цієї роботи – розглянути закон  про захист прав споживачів  України та визначити наскільки  чи він досконалий, чи немає  в ньому дір чи недоліків і припустити шлях його розвитку в майбутньому.

 Головні задачі  роботи: простежити становлення  і формування закону, пояснити  основні його поняття, розглянути  вимоги до якості товару, визначити  дії при придбанні товару неналежної  якості, а також розкрити зміст судового захисту споживачів.

 Нині торгівля  і побутове обслуговування в  житті людей посідають важливе місце. По суті не проходить і дня, щоб який-небудь громадянин не вступав з ними в контакти, оскільки завдяки торгівлі і побутовому обслуговуванню придбавається все найнеобхідніше для життя - продукти харчування, одяг, побутова техніка тощо.

 Споживання і справедлива торгівля - один із основоположних принципів будь-якого демократичного суспільства, а захист прав людини як споживача є об'єктивною, незворотною закономірністю розвитку та однією з найважливіших ознак такого суспільства.

 Суспільні відносини  в сфері підприємницької діяльності з реалізації товарної продукції на внутрішньому ринку країни суб'єктами господарювання усіх форм власності, що охоплює і обертання засобів виробництва, споживчих товарів і включає в себе оптову торгівлю і посередництво в торгівлі, а також роздрібну торгівлю, потребує правового регулювання.

 Розвиток ринкових відносин в Україні на початку 90-х років обумовив необхідність розроблення ефективного механізму захисту прав і законних інтересів громадян-споживачів. Цей механізм передбачав розроблення і прийняття спеціального законодавства у сфері захисту прав споживачів, а також організаційно-управлінських засобів у цій галузі.

 Здійснення державної  споживчої політики неможливе  без відповідного правового регулювання. На сьогодні можна з впевненістю сказати, що в Україні створена і постійно удосконалюється законодавча база в сфері захисту прав споживачів. її розвиток умовно можна поділити на три етапи.

 Перший етап  розвитку законодавства України  про захист прав споживачів  розпочався з прийняттям Верховною  Радою УРСР 16 липня 1990 р. Декларації  про державний суверенітет України,  яка заклала основоположні принципи  побудови незалежної Української  держави, її соціально-економічної та правової системи. 12 травня 1991 р. Україна першою серед колишніх республік СРСР прийняла Закон України "Про захист прав споживачів" (нині діє в редакції Закону від 15 грудня 1993 р.).

 Наступного року  постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1992 р. "Про створення Державного комітету України у справах захисту прав споживачів" Державну інспекцію України по захисту прав споживачів при Кабінеті Міністрів України було перетворено на Державний комітет України у справах захисту прав споживачів. Саме він до 15 грудня 1999 р. виконував функції спеціалізованого органу із захисту прав споживачів, призначенням якого були розробка і втілення в життя державної політики із захисту прав споживачів.

 У липні 2000 р. відповідно до Указу Президента України № 926/2000 "Про Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України" Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України став правонаступником ліквідованого Державного комітету України у справах захисту прав споживачів.

 З метою підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів та відповідно до ст. 106 Конституції України Держкомстандарт України було перетворено у Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики - Держспоживстандарт України . Держспоживстандарт є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом та правонаступником вищевказаних двох органів.

 Суттю споживчої  політики нашої держави, яку  здійснюють Держспоживстандарт  України і його територіальні  органи, є забезпечення високого правового рівня захисту прав споживачів саме з боку держави, забезпечення реалізації їхніх прав на безпеку, поінформованість, вибір, відшкодування збитків, здійснення контролю за якістю та безпекою товарів, продукції (робіт, послуг), сприяння діяльності громадських організацій споживачів.

 Другий етап  розвитку споживчого законодавства  пов'язаний з прийняттям Основного  Закону - Конституції України. З цього моменту право споживача стало одним з основних прав людини, яке гарантоване Конституцією України. Так, згідно зі ст. 42 Конституції держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів. Одним із основних конституційних прав громадянина, реалізація якого вимагає встановлення певних гарантій, є право споживачів-громадян на придбання товарів належної якості. Так, відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Право громадянина на безпечне для життя довкілля і на інформацію про якість товарів зазвичай є соціально-економічним правом, оскільки його реалізація можлива, насамперед, завдяки відповідному рівню матеріального виробництва та соціальних відносин в суспільстві. Держава бере на себе обов'язок встановлювати для виробників певні вимоги щодо якості товарів та зобов'язати виробників, продавців надавати громадянам всю інформацію щодо властивостей запропонованого споживачам товару. Це вона робить шляхом прийняття відповідних законів, створення спеціальних органів з контролю за якістю продукції та захисту прав потерпілих тощо.

 В останні роки  в Україні простежується тенденція  посилення захисту прав споживачів, забезпечення ефективного контролю  за якістю і безпекою продукції  та усіх видів робіт і послуг, вдосконалення чинного законодавства  про захист прав споживачів. З початком нового століття в Україні розпочався та діє третій етап розвитку законодавства про захист прав споживачів.

 Державою та  урядом України розроблені та  прийняті законодавчі акти стосовно  визначення основних напрямів  державної та соціальної політики у сфері прав споживачів та їх подальшого розвитку.

 Основними напрямами  соціальної політики на період до 2004 року, схваленими Указом Президента України від 24 травня 2000 р. № 717/2000, з метою пом'якшення негативних тенденцій на споживчому ринку України і створення в державі сприятливого соціального клімату передбачалося:

- забезпечити здійснення  постійного і ефективного державного  контролю за додержанням законодавства  про захист прав споживачів  центральними, місцевими органами  виконавчої влади, суб'єктами  підприємницької діяльності;

 - активізувати роботу щодо запобігання виготовленню та реалізації на споживчому ринку України неякісної, фальсифікованої та небезпечної для життя і здоров'я людей продукції (товарів) шляхом виявлення такої продукції у виробника, постачальника, вжиття дійових заходів до вилучення неякісної продукції (товарів) з обігу, притягнення порушників до передбаченої законодавством відповідальності;

- посилити контроль  за додержанням вимог нормативно-правових  актів, що регулюють відносини  між громадянами як споживачами і суб'єктами господарювання, передусім у сфері житлово-комунального господарства, зв'язку та транспорту;

- підвищити ефективність використання законодавчих важелів захисту прав споживачів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг з виконанням узгоджених спільних дій державними органами контролю і нагляду, правоохоронними органами та місцевими органами виконавчої влади;

- установити постійний  контроль за додержанням суб'єктами  господарювання вимог законодавства  щодо забезпечення споживачів  у сфері обслуговування населення  необхідною, доступною і достовірною інформацією про товари (роботи, послуги);

- забезпечити організацію  виробництва і поширення соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнокуріння та вживання алкоголю;

- сприяти прискоренню  вирішення питання про встановлення  адміністративної відповідальності за обман споживачів, що завдає незначних збитків;

- здійснити заходи  щодо вдосконалення законодавства  з питань захисту прав споживачів та поетапного його наближення до законодавства Європейського Союзу;

- забезпечити проведення  експертизи всіх проектів законодавчих  та інших нормативно-правових  актів щодо їх відповідності  законодавству з питань захисту  прав споживачів;

- підвищити рівень інформаційно-просвітницької та правової роботи серед населення щодо роз'яснення норм і положень законодавства з питань захисту прав споживачів та забезпечити надання практичної допомоги споживачам у разі порушення їх прав;

- сприяти розвитку  та активізації діяльності громадських  організацій споживачів.

 Указом Президента  України від 12 січня 2002 р. №  16/2002 "Про заходи щодо посилення  державного захисту прав споживачів" в Україні були створені Міжвідомча  рада з питань захисту прав  споживачів та Український центр  з проблем захисту прав споживачів.

11 грудня 2002 р. Президент  України підписав Указ № 1148/ 2002 "Про Програму захисту прав споживачів на 2003-2005 роки", метою якої є розв'язання комплексу проблем у сфері захисту прав споживачів, зокрема шляхом:

- удосконалення  захисту прав та інтересів  споживачів;

- створення належних  умов для насичення споживчого  ринку якісними та безпечними  товарами, роботами, послугами;

- підвищення рівня захисту здоров'я та безпеки споживачів;

- удосконалення  законодавства України у сфері  захисту прав споживачів, зокрема  адаптація його до законодавства  Європейського Союзу;

- створення належних  умов для реалізації громадянами-споживачами  своїх законних інтересів і прав на території України.

 Безперечно, центральне  місце в системі споживчого  законодавства займає Закон України  "Про захист прав споживачів", норми якого складають основний  зміст інституту споживчого права. Саме ним встановлюються визначальні принципи правового регулювання відносин за участю громадян-споживачів, а також окреслюються соціально необхідні потреби і юридично допустимі межі їх пільгового захисту. Закон України "Про захист прав споживачів" є спеціальним комплексним законодавчим актом, який містить особливі методи і способи захисту прав споживачів. Ці особливості насамперед полягають у встановленні крім звичайних, ще й додаткових гарантій реалізації споживачами своїх прав та додаткових обов'язків і підвищеної відповідальності зобов'язаних щодо споживачів осіб. Тому вкрай важливо правильно визначати зміст тих чи інших відносин, Що виникли, з метою встановлення правомірності поширення на них дії Закону України "Про захист прав споживачів".