Перегляд судових рішень в апеляційному порядку

Вступ

 

     Тема моєї курсової роботи «Перегляд судових рішень в апеляційному порядку». Ця тема є актуальною з декількох причин.

     По-перше, оскільки наша держава є демократичною, то кожна людина має право на звернення до суду для вирішення спору, який виник у неї з будь-якою фізичною або юридичною особою. Але не завжди спір вирішується справедливо. Саме тому, окрім судів 1ї інстанції, існують і інші. Апеляційний суд є тією самою інстанцією, яка відображає принцип того, що зацікавлені учасники процесу мають право на перегляд справи у вищій судовій інстанції.

        По-друге, це один із найбільш поширених у сучасному цивільному судочинстві,  не тільки у нашій державі, способів оскарження судових рішень, які не набрали чинності, в суді вищої інстанції (апеляційному суді).

       Предмет мого дослідження - перегляду судових рішень цивільних справ в апеляційному порядку, а об’єкт процес перегляду таких рішень.

      Метою написання моєї курсової роботи є дослідження самого процесу та порядку  перегляду судових рішень в апеляційній інстанції.

   Завданнями , які я ставлю перед собою під час мого дослідження є:

• Розглянути, які суди є апеляційною інстанцією;
• Визначити, хто має право апеляційного оскарження і в які строки це повинно бути зроблено;
• Визначити, який порядок подання, а також прийняття апеляційної скарги, і яка належна її форма;
• Визначити, як розглядається справа апеляційним судом, а саме, як призначається до розгляду, які межі та порядок розгляду;
• Розглянути, який порядок ухвалення рішення та постановлення ухвали апеляційним судом;
• Визначити завдяки Цивільному процесуальному кодексу, що включає зміст рішення та ухвали апеляційного суду.

    Свою курсову  роботу я структурувала таким  чином: спочатку для змістовнішої  відповіді на питання я поділила на три розділи, в яких я розглядатиму основні завдання які я поставила перед собою. Для тог, щоб відповідь не була такою великою, займаючи ційлий розділ, у кожному розділі я поділила на підрозділи.    

    Основним джерелом для дослідження, а точніше джерелом інформації для моєї курсової роботи є Цивільний процесуальний кодекс, та кометар до нього, але є інші джерела, які я використовуватиму, які вкажу нижче, після написання цієї роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Суди апеляційної  інстанції. Право апеляційного оскарження

   

       Судоустрій в Україні визначається Конституцією України та Законом України “Про судоустрій і статус суддів”. В Україні утворюються і діють суди загальної юрисдикції та Конституційний суд України. Апеляційний суд відноситься до судів загальної юрисдикції.

     Концепція  справедливого судового розгляду  гарантує право на обґрунтоване  судове рішення.¹ Тому апеляційна інстанція, у зв’язку із своїми повноваженнями, грає важливу роль у судочинстві.

    Апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати у цивільних   справах   апеляційних  загальних  судів,  у  межах територіальної юрисдикції  яких  знаходиться  місцевий  суд,  який ухвалив судове рішення,що оскаржується.

     Повноваження апеляційного суду

     За  наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

     1) постановити  ухвалу про  відхилення  апеляційної  скарги  і залишення рішення без змін;

     2) скасувати  рішення  суду  першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

     3) змінити рішення; 

     4) постановити ухвалу  про  скасування  рішення  суду  першої інстанції  і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

     За  наслідками  розгляду  скарги  на  ухвалу  суду  першої інстанціїапеляційний суд має право:

     1) постановити   ухвалу  про  відхилення апеляційної скарги і залишенняухвали без змін;

     2) скасувати  ухвалу і постановити нову ухвалу;

     3) змінити ухвалу;

     4)  скасувати  ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 

     За наслідками розгляду скарги на судовий наказ апеляційний суд має право:

     1) постановити   ухвалу  про  відхилення  апеляційної скарги і залишення судового наказу без змін;

     2) постановити   ухвалу  про  скасування  судового  наказу  та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному  провадженні  з  додержанням   загальних   правил   щодо пред'явлення позову;

    3) змінити судовий наказ.

     Ухвала апеляційного  суду про відхилення апеляційної скарги на судовий наказ і залишення судового наказу без змін є остаточною  і оскарженню не підлягає.

     Апеляційний суд має право відхилити  апеляційну  скаргу  і  залишти рішення  без  змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому що не може бути скасоване правильне  по  суті  і  справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

     Підставами  для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

     1) неповне з'ясування судом обставин,  що мають значення  для справи;

     2) недоведеність  обставин,  що мають значення  для справи, які суд вважав встановленими;

     3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

     4) порушення  або неправильне застосування норм  матеріального або  процесуального  права,  а  також  розгляд  і вирішення справи неповноважним  судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено  відвід  на  підставі  обставин,  що  викликали  сумнів у неупередженості  судді,  і  заяву  про  його  відвід визнано судом апеляційної   інстанції  обґрунтованою;  ухвалення  чи  підписання постанови  не тим суддею, який розглядав справу.

     Норми   матеріального   права  вважаються  порушеними  або  
неправильно  застосованими,  якщо  застосовано  закон,   який   не  
поширюється на ці правовідносини,  або не застосовано закон,  який  
підлягав застосуванню.

     Порушення норм процесуального права можуть бути  підставою  
для  скасування  або зміни рішення,  якщо це порушення призвело до  
неправильного вирішення справи.

     Судовий  наказ підлягає скасуванню в апеляційному порядку,  
якщо апеляційний суд  встановить  відсутність  між  стягувачем  та  
боржником  спірних  правовідносин,  на  основі  яких була заявлена  
вимога, передбачена частиною першою статті 96 цього Кодексу. Ухвала апеляційного суду про скасування судового наказу  є остаточною і оскарженню не підлягає.²

    Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав:

1) справа  не  підлягає   розгляду   в   порядку   цивільного судочинства; 

2) набрали   законної  сили  рішення  суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з  відмовою  позивача  від позову   або   укладенням   мирової  угоди  сторін,  ухвалені  або постановлені з приводу спору між тими самими  сторонами,  про  той самий предмет і з тих самих підстав;

3) позивач відмовився  від позову і відмова прийнята  судом; 

4) сторони уклали  мирову угоду і вона визнана  судом; 

5) є   рішення   третейського  суду,  прийняте  в  межах  його компетенції,  з приводу спору між тими  самими сторонами,  про  той самий  предмет і з тих самих підстав,  за винятком випадків,  коли суд відмовив у видачі виконавчого  листа  на  примусове  виконання рішення  третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим;

6) померла фізична  особа, яка була однією із  сторін у справі, якщо спірні  правовідносини не допускають  правонаступництва; 

7) ліквідовано  юридичну особу,  яка була однією  із  сторін  у справі.

  Суд  постановляє  ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:

1) заяву подано  особою,  яка не має  цивільної   процесуальної дієздатності;

2) заяву  від  імені заінтересованої особи  подано особою,  яка не має  повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове  засідання,  якщо  від  нього не надійшла заява про розгляд справи  за його відсутності;

4) спір між  тими самими сторонами,  про  той самий предмет і з тих  самих підстав розглядається  в іншому суді;

5) позивач подав  заяву про залишення позову  без розгляду;

6) між сторонами   укладено  договір  про  передачу  спору  на вирішення  до  третейського  суду  і  від   відповідача надійшло до початку  з'ясування обставин у  справі  та  перевірки  їх  доказами заперечення проти вирішення спору в суді;

7) особа,  в   інтересах  якої у встановлених  законом випадках відкрито провадження  у справі за заявою іншої  особи,  не підтримує заявлених  вимог і від неї надійшла  відповідна заява; 

8) провадження   у  справі  відкрито  за  заявою,  поданою без додержання вимог цивільного процесуального кодексу, та не  було  сплачено  судовий  збір  чи  не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  і  позивач  не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9) позивач   до  закінчення  розгляду  справи  покинув  судове засідання  і не подав до суду заяви   про  розгляд  справи  за  його відсутності. 

     Особа,  заяву  якої залишено без розгляду,  після усунення умов,  що були підставою для залишення заяви без розгляду,  має право звернутися до суду повторно.

     Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи,  які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх  права  та  обов'язки,  мають  право  оскаржити  в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.Ухвала суду першої інстанції оскаржується  в  апеляційному порядку  окремо від рішення суду у випадках:

     1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового  наказу  або скасуванні судового наказу;

     2) забезпечення позову,  а також  щодо скасування забезпечення  
позову;

     3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

     4) відмови у відкритті провадження у справі;

     5) відкриття провадження  у   справі  з  недотриманням  правил ідсудності;

     6) передачі справи на розгляд іншому суду;

     7) відмови  поновити  або продовжити  пропущений процесуальний строк;

     8) визнання мирової угоди за клопотанням сторін;

     9) визначення розміру судових витрат;

     10) внесення виправлень у рішення;

     11) відмови ухвалити додаткове рішення;

     12) роз'яснення рішення;

     13) зупинення провадження у справі;

     14) закриття провадження у справі;

     15) залишення заяви без розгляду;

     16) залишення   заяви  про перегляд  заочного   рішення   без розгляду;

     17) відхилення  заяви про перегляд судового  рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами;

     18) видачі дубліката  виконавчого листа;

     19) поновлення   пропущеного   строку    для    пред'явлення виконавчого документа до виконання;

     20) відстрочки  і розстрочки,  зміни чи встановлення  способу і порядку виконання рішення;

     21) тимчасового   влаштування   дитини   до   дитячого    або лікувального закладу;

     22) оголошення  розшуку відповідача (боржника) або дитини;

     23) примусового проникнення до житла;

     24) звернення   стягнення на грошові кошти,  що знаходяться на рахунках;

     24-1)  тимчасового   обмеження у праві виїзду за  межі України; 

     25) заміни сторони виконавчого провадження;

     26) визначення  частки  майна  боржника  у  майні,  яким  він володіє спільно з іншими особами;

     27) рішень,  дій  або  бездіяльності  державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби;

     28) повороту виконання рішення суду;

     28-1)  виправлення   помилки  у виконавчому листі або визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню;

     29) відмови  в поновленні втраченого судового провадження;

     30)   звільнення   (призначення)  опікуна  чи  піклувальника;