Апеляційне провадження

1. назва суду, до якого подається скарга, апеляційне подання прокурора;
2. особа, яка подає скаргу, подання, її місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку;

     3) повна і точна назва інших осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку;

     4) посилання на рішення, ухвалу, що оскаржується та межі оскарження;

     5) обґрунтування апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора:

     - у чому полягає неправильність рішення (ухвали) суду, обставини справи та закон, якими спростовується рішення;

• нові факти чи засоби доказування, які мають значення для справи і заперечення проти доказів, коли суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у їх прийнятті або коли неможливість їх подання раніше зумовлена поважними причинами;
• перелік з використаних судом першої інстанції доказів, що підлягають дослідженню в суді апеляційної інстанції;

     6) прохання особи, яка подає скаргу, чи клопотання прокурора;

     7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги, апеляційного подання прокурора. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником; апеляційне подання прокурора - прокурором, що його подав. До апеляційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає такого документа. До апеляційної скарги чи апеляційного подання прокурора додаються їх копії з додатковими матеріалами у кількості примірників відповідно до числа осіб, які беруть участь у справі.

     Апеляційні  скарги та апеляційні подання прокурора  подаються через суд першої інстанції, який розглянув справу.

     Крім  того, особа, яка подала апеляційну скаргу, чи прокурор, що подав апеляційне подання, має право доповнити  чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. Вказані вище особи, мають право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від апеляції повністю або частково.

     Особа, яка подала апеляційну скаргу, чи прокурор, що подав апеляційне подання, має  право відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді, а протилежна сторона може визнати апеляційну скаргу, апеляційне подання обґрунтованою повністю чи частково. Про відкликання апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора суд першої інстанції, коли справа знаходиться в цьому суді, або суддя, який готував справу до розгляду в суді апеляційної інстанції, постановляє ухвалу про повернення скарги чи подання. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора і закриття в зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, який розглядає справу, в судовому засіданні за правилами вчинення зазначеної процесуальної дії, визначеними ЦПК. У разі закриття з цих підстав апеляційного провадження повторне оскарження судових рішень цією особою не допускається. Визнання апеляційної скарги, подання протилежною стороною враховується апеляційним судом щодо наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.

     Апеляційні  скарги та подання повинні:

     1) бути адресовані відповідному органу з додержанням принципу інстанційності;

     2) до скарги повинні бути додані копії судових рішень, ухвал, постанов у справі;

     3) повинно бути аргументовано наведені і проаналізовані обставини справи, що свідчать про незаконність та необґрунтованість постановлених у ній судових актів, у разі необхідності подані додаткові (нові) матеріали про це;

     4) вимоги про опротестування судового рішення, ухвали, постанови спрямовані до відповідної судово-апеляційної інстанції поставлені у межах, передбачених повноважень.

     Визнаючи  велике значення скарг, не можна як переоцінювати роль останніх шляхом наділення їх властивостями цивільно-процесуальних  документів, так і недооцінювати  її запереченням наявності у них  рис процесуальних актів. Скарга це не цивільно-процесуальний документ, а адміністративно-процесуальний акт (заява), що ґрунтується на встановленому адміністративним правом повноваженні громадян звертатися з заявою до будь-якого органу державної влади чи місцевого самоврядування з питань, що належать до їх компетенції. Цим же правом закріплений обов'язок компетентного органу перевірити скаргу і прийняти відповідне рішення.

     Апеляційний суд, до якого надійшла скарга чи подання, повинен вивчити справу в повному  обсязі.

     У постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 р. № 2 «Про практику розгляду цивільних справ в порядку нагляду» (за новим законом в порядку апеляційного провадження) в п. 4 зазначено, що при перевірці судових рішень має бути визначено чи всі обставини, що мають значення для справи, встановлені рішенням суду, чи повно і всебічно вони з'ясовані в судовому засіданні, чи підтверджується висновки суду про їх наявність або відсутність доказами, які є в справі, чи всім зібраним доказам дано відповідну оцінку, чи не спростовуються висновки суду додатково поданими матеріалами, чи відповідають нормам матеріального права судові рішення і чи додержано норм процесуального права при їх постановленні, чи є допущені судом порушення норм матеріального або процесуального права істотними.

     Суд апеляційної інстанції, який прийняв  справу до свого провадження зобов'язаний надіслати копії скарги чи подання  особам, які брали участь у справі, з таким розрахунком, щоб вони мали можливість подати письмові пояснення та надати додаткові матеріали до початку його розгляду в судовому засіданні Пояснення є важливим процесуальним засобом захисту прав та інтересів вказаних осіб. Але воно виконує таку роль тоді, коли в ньому вичерпно і чітко викладені міркування з приводу апеляції з урахуванням кожної з його підстав. В ньому можуть міститися клопотання, пов'язані з розглядом апеляції, в тому числі й щодо витребування додаткових матеріалів. У ЦПК- прямі вказівки про наявність у суду таких повноважень відсутні, у зв'язку з чим вони в літературі оспорюються. При вирішенні цього питання треба враховувати, що певні документи (про хворобу, вклади) можуть бути видані лише на вимогу суду або прокурора. Відсутність таких прав у суду, який розглядає справу, могла б призвести в окремих випадках до неправильного її вирішення і як наслідок - до порушення прав заінтересованих осіб - громадян та організацій. 

3 Процесуальній порядок  розгляду справи  апеляційним судом 

     Справи  з апеляційними скаргами, апеляційним  поданням прокурора подаються до апеляційного суду через канцелярію суду, де вони реєструються, оформляються і передаються в порядку черговості судді-доповідачу. Протягом десятиденного  строку суддя-доповідач:

1. з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;
2. визначає характер спірних правовідносин та матеріальний закон, який їх регулює;
3. з'ясовує обставини (факти), на які посилаються сторони, інші особи та прокурор, які брали участь у розгляді справи;
4. з'ясовує, які обставини (факти) визнаються і проти яких заперечують сторони, інші особи та прокурор, які брали участь у справі;
5. визначає, якими додатковими доказами сторони та прокурор можуть обґрунтовувати апеляційну скаргу, апеляційне подання прокурора чи заперечення проти них і встановлює строк для їх надання;
6. визначає розмір судових витрат та строки їх сплати;
7. за клопотанням сторін вирішує питання про виклик у судове засідання свідків, призначення експертизи, про залучення до участі в справі спеціалістів та про витребування інших доказів;
8. виконує інші дії, пов'язані з забезпеченням апеляційного розгляду справи.

     Після проведення підготовчих дій суддя  доповідає про них колегії  суддів, яка постановляє ухвалу про  їх закінчення. 

3.1 Призначення справи до розгляду у апеляційному суді 

     Після проведення необхідних підготовчих  дій головуючий у колегії суддів призначає дату розгляду справи в  судовому засіданні (не пізніше місячного  строку з дня їх закінчення ст. 300 ЦПК). Канцелярія суду невідкладно надсилає повідомлення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, про час і місце судового засідання.

     При розгляді справи в апеляційній інстанції  суд перевіряє законність і обґрунтованість  рішення суду першої інстанції в  межах доводів апеляційної скарги чи то апеляційного подання прокурора.

     Суд апеляційної інстанції може встановлювати  нові факти, досліджувати нові докази, а також докази, які на думку  осіб, що беруть участь у справі, судом  першої інстанції досліджувались з  порушенням встановленого цивільно-процесуального порядку. Суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. 

     3.2 Порядок розгляду  справи апеляційним  судом 

     Справи  в суді апеляційної інстанції  розглядаються за правилами, встановленими для розгляду справ у суді першої інстанції, але з незначними винятками.

     На  початку судового розгляду суддя-доповідач  доповідає зміст оскаржуваного  рішення (ухвали) суду першої інстанції, мотиви апеляційної скарги чи апеляційного подання прокурора, межі перевірки законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, а також щодо досліджених доказів і обставин (фактів), встановлених судом першої інстанції. Після доповіді судді пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу, чи прокурор, який подав апеляційне подання. У разі апеляційного оскарження рішення суду обома сторонами, - першим дає пояснення позивач. Після встановлення обставин (фактів) і перевірки доказів суд апеляційної інстанції надає особам, які беруть участь у справі, та прокурору можливість виступити у дебатах у тій же послідовності, в якій вони давали пояснення. Суд може за власним розсудом, може обмежити тривалість судових дебатів, встановлюючи для всіх учасників процесу рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання. Після закінчення дебатів склад суду продовжує засідання у нарадчій кімнаті. При розгляді справи в апеляційному порядку суд має праву оголосити перерву або відкласти розгляд справи, розгляд якої справи починається заново. 

3.3 Наслідки неявки  в судове засідання  осіб, які беруть  участь у справі 

     Суд відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй повістки. Крім того, суд може відкласти розгляд справи за клопотанням особи, яка бере участь у справі, коли повідомлені нею причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. 

4 Повноваження апеляційного суду 

     Суд в апеляційному провадженні у  відповідності до ст. 305 ЦПК має  право:

1. постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора;
2. постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо встановлено порушення процесуального права, що перешкоджає суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції;
3. постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закрити провадження у порушеній справі або залишити заяву без розгляду;
4. змінити або ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

     При розгляді скарги на ухвалу суду першої інстанції:

1. відхилити скаргу;
2. скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої інстанції;
3. змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті.

     Суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, апеляційне подання  прокурора, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. В ЦПК зазначено, що не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

     В стаття 307 наведений перелік підстав  для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд:

1. справа розглянута неповноважним суддею;
2. рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу;
3. справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання;
4. суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі.

     Закон чітко передбачає випадки коли рішення суду першої інстанції скасовується і ухвалюється нове рішення, такими підставами у відповідності до ст. 309 ЦПК є:

1. неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2. недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими;
3. невідповідність висновків суду обставинам справи;

     4) порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на дані правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції лише за умови, якщо це порушення призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

     За  результатами розгляду скарги, подання прокурора на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції може:

1. відхилити скаргу, подання прокурора, якщо судом першої інстанції ухвалу постановлено з додержанням вимог закону;
2. змінити ухвалу суду першої інстанції у разі правильного по суті вирішення питання, але із помилковим застосуванням норм Кодексу;
3. скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд порушив порядок його вирішення;