Захист права інтелектуальної власності в Україні

 

Якщо переговори не приведуть до позитивного результату, можна передати розв'язання питання до третейського суду. У цьому разі обидві сторони повинні попередньо підписати відповідний документ про згоду визнати рішення третейського судді.

 

Інша можливість запобігти порушенню прав міститься в попередженні потенційного порушника про свої права шляхом нанесення на товарі або його упаковці попереджувальних надписів і знаків. Наприклад, можна проставити номери патентів на винахід, які були використані під час виготовлення цієї продукції. Можна також нанести на книги, які є носієм авторських прав, знак копірайта. Для об'єктів суміжних прав таким знаком є (Р), для незареєстрованої торговельної марки – ™, а для зареєстрованої – ®. Це відносно слабкий захист прав. Тим не менше, порушник не може в подальшому посилатися на те, що він не знав, що права на ці об'єкти охороняються. З іншого боку, такі позначення виконують інформаційну функцію, тому що дають змогу ідентифікувати правовласника й провести з ним переговори щодо законного використання прав на ці об'єкти.

 

Якщо ці заходи не досягли позитивного результату, правовласник може вдатися до захисту своїх прав у судовому порядку.

 

Судовий розгляд повинен використовуватися як останній засіб у розв'язанні суперечки. Судовий процес звичайно пов'язаний з великими витратами часу та засобів. Крім того, вирок суду може мати серйозні наслідки для порушника. Саме тому більшість конкурентів прагнуть уникнути ризику судових вироків, які можуть зупинити підприємницьку діяльність, і тому намагаються не порушувати наявного права. Практика показує, що переважна кількість спорів про інтелектуальну власність не доходить до суду.

 

Зокрема, судова практика США свідчить, що більшість спорів щодо порушення прав інтелектуальної власності просто не доходить до суду. Сторони, домовившись, приймають рішення про зняття справ із судочинства (табл. 1) [115, 116].

 

Тим не менш, усі національні системи охорони інтелектуальної власності мають бути підкріплені сильною правоохоронною інфраструктурою для забезпечення розгляду як цивільно-правових, так і кримінально-правових порушень, укомплектованою необхідною кількістю суддів з відповідною підготовкою й досвідом. Судова система має забезпечувати справедливий і оперативний розгляд спорів. Без належної правоохоронної інфраструктури, що забезпечує як захист прав, так і обмеження можливості незаконного одержання аналогічних прав іншими, система охорони інтелектуальної власності не може бути ефективною. Отже, наявність розгалуженої системи правового захисту інтелектуальної власності сама по собі є ефективним засобом запобігання правопорушенням у сфері інтелектуальної власності.

 

11	Â«Ð•Ñ Ñ Ð¾Ð¿Â» проти «Lubrizoi»	$129,000,000	2/19/94	New York Times	Суд о В nil   розгляд   припинено
12	«Honeywell» проти «Minolta Camera*	$127500000	3/5/92	The   Financial Post	Угода
13	«Honeywell* проти «Seven camera makers*	$124100000	8/24/92	The   Toronto Star	Угода
14	« Kimberly-Clark* проти «Paragon Trade*	$115000000	3/22/99	Dow   Jones   News	Угода
15	«Rhone-Poulenc Rorer» проти «Baxter»	$105000000	5/13/93	Wall   Street   Journal	Угода
16	«C.R. Bard» проти «Guidant»	$100000000	4/6/98	Bard Website	Угода
17	« Kinetic Concepts* проти «Hillenbrand*	$84800000	9/20/94	Wall   Street   Journal	Угода
18	«Unocal» проти «Six major oil companies*	$84000000	7/6/99	Dow   Jones   News	Судовий розгляд
19	«Applied Materials* проти «Novellus Systems*	$80000000	5/6/97	Wall   Street   Journal	Угода
20	«Odetics» проти «Storage Technology*	$70600000	7/7/99	Dow   Jones   News	Судовий   розгляд   відновлено

 

3. Відстеження порушень прав інтелектуальної власності

 

Етап розроблення нової технології або нового товару, як правило, закінчується набуттям прав на отримані результати інтелектуальної діяльності – винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо. Впровадження продукції у виробництво й організація її масового виробництва потребує певного часу, іноді кількох років. За цей час конкуренти можуть створити ефективнішу технологію або якісніший продукт і захопити сегмент ринку, на який розраховував розробник. Але якщо навіть розробникові вдалося захопити цільовий сегмент ринку, конкуренти спробують витіснити його звідти.

 

Ефективною зброєю конкурента є створення ефективніших чи блокувальних винаходів. Щоб запобігти цьому, необхідно постійно відстежувати патентну діяльність потенційних конкурентів для того, щоб вчасно прийняти превентивні заходи.

 

Конкуренти можуть використовувати для цього різні стратегії, наприклад, стратегію «патентної повені» або стратегію «облоги» ефективного патенту фірми-розробника десятками вузькоспеціалізованих патентів суміжного характеру. В результаті фірма, що розробила оригінальний продукт або технологію, найчастіше не в змозі вдосконалити їх і навіть буває вимушеною розпрощатися з ринком.

 

Яким чином можна відстежувати конкурентів? Для цього існують технології з проведення кількісного аналізу патентних даних з графічним представленням точних відомостей про технічну конкурентність досліджуваних компаній [74]. Об'єктом аналізу є відомості про цитування даних, що містяться на титульних аркушах патентної документації. Результатом дослідження є «карта патентного цитування». Це дозволяє встановити, наскільки одна компанія зацікавлена в патентах іншої.

 

Приймаючи за відправну точку патенти вихідної компанії, можна простежити її зв'язки з тими, що цитують її патенти. По суті, це є не що інше, як відстеження подальшого технічного розвитку на основі розробок вихідної компанії. Найчастіше залежність патентів компанії від цитованих настільки велика, що комерційне використання їх неможливе без законного (за ліцензією) або протиправного використання патенту іншої компанії. Отже, така інформація спроможна ідентифікувати майбутніх конкурентів або навіть правопорушників.

 

Якщо карта цитування виявляє багаторазові посилання від патентів компанії В на будь-який патент (патенти) компанії А, це зазвичай свідчить про те, що компанія В розробляє технологію, що тісно пов'язана із запатентованими технічними рішеннями компанії А, і останній бажано регулярно відстежувати процес патентування компанії В, що відповідає напрямові здійснюваних нею НДДКР, а також появу нової продукції, що може порушити патенти компанії А.

 

Отже, виявивши за картою цитування тісний зв'язок між патентами своєї й іншої компаній, рекомендується насамперед установити ступінь їхньої взаємозалежності. Взаємозалежні патенти підлягають подальшому відстеженню, оскільки тут виникає ймовірність актів передання патентних прав, завершення терміну дії одного з патентів або перехід винахідника до іншої організації. Зацікавлена компанія може спробувати одержати необхідну технологію за ліцензією, придбавши патентні права або створивши спільне підприємство. Якщо нічого подібного не відбуватиметься, потрібно продовжити відстеження виробничих процесів підозрюваної компанії на предмет можливого правопорушення.

 

Розглянутий метод також корисний під час виявлення часто цитованих патентів, які варто підтримувати в силі протягом усього терміну їхньої дії, і тих, від яких цілком можна відмовитися.

 

Аналіз патентного цитування належить до діяльності, іменованої останнім часом конкурентною розвідкою, що переважно призначена для забезпечення керівників відомостями, необхідними для прийняття обґрунтованих рішень.

 

4. Форми та способи захисту прав інтелектуальної власності

 

4.1 Форми захисту прав

 

В Україні є дві форми захисту прав інтелектуальної власності: юрисдикційна та неюрисдикційна (рис. 8.1). Неюрисдикційна форма передбачає захист права інтелектуальної власності своїми силами, без звернення по допомогу до державних або інших компетентних органів, тобто самозахист. Наприклад, це може бути відмова здійснити певні дії, передбачені укладеним договором про передачу (уступку) майнових прав інтелектуальної власності або ліцензійним договором, відмова від виконання недійсного договору тощо. Обрані засоби самозахисту мають бути не забороненими законодавством та не повинні суперечити моральним засадам суспільства [117].

 

Юридичні форми захисту застосовують два порядки захисту: загальний (судовий) та спеціальний (адміністративний). Загальний порядок захисту здійснюється в судах.

 

 

Спеціальний порядок захисту прав здійснюється в органах державного управління, в органах Антимонопольного комітету України та Державної митної служби України.