історія становлення римського права

                     

Висновок

   Отже, в своїй роботі я розкрив багато граней і моментів спадкування за заповітом у римському праві. Говорити про римське право є актуальним і в наш час. Римські юристи зробили вагомий внесок в розвиток юриспруденції, створили право, яке стало загальним правом для всього античного світу. Вони зуміли переробити звичаї міжнародного обігу, звели їх у єдину чітку систему, яка стала зразком юриспруденції класичного періоду, основою для свого подальшого розвитку у видатному зводі Юстиніана. Саме римські юристи виробили найкращі формули для різних юридичних актів, зокрема, договори, заповіти тощо.

Римське спадкове право  в процесі свого розвитку набуло рис, що відповідали характеру римської власності та сім'ї. Розвиток свободи заповіту і заповідальних розпоряджень був зумовлений посиленням індивідуальної приватної власності у міру вивільнення її від пережитків сімейної. Те саме можна сказати і про спадкування за законом, яке, в свою чергу, було зумовлене витісненням агнатського споріднення когнатським (кровним). Посилення значення кровного споріднення стало основою для зміцнення спадкування за законом. В той же час римські правознавці знайшли вдалі прийоми для поєднання спадкоємців за законом зі свободою заповіту.

Соціальне призначення  спадкового права полягає не лише в тому, щоб закріпити порядок  переходу майнових прав та обов'язків  від одного покоління до іншого, а й певною мірою сприяти зміцненню  сімейних відносин громадян, захищати інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних утриманців та ін.

Римському спадковому праву  завжди був властивий формалізм, від якого воно частково поступово  вивільнилося. Проте багато які формальні  вимоги (щодо форми заповідальних  розпоряджень, порядку відкриття  і прийняття спадщини тощо) збереглися й у сучасному спадковому праві.

Список  використаної літератури

1.     Текст Конституції України, прийнятий сесією Верховної Ради України 28 червня 1996 року, із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-4 від 08.12.2004, ВВР, 2005, № 2, ст. 44.

2. Цивільний кодекс України

3. Закон „Про нотаріат”.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року „Про практику розгляду судами України справ про спадкування.»

5. Гончаренко В.Д. Хрестоматія по історії держави та права зарубіжних країн. - К.: Наукова думка, 2002.

6. Джужа О.М. Історія держави та права зарубіжних країн. - К.: Правові джерела, 2002

13. Загальна  теорія держави і права. / М.В.Цвік, В.Д.Ткаченко, Л.Л.Богачова та ін. -Харків: Право, 2002. -432 с

9. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник / Під загальною редакцією доктора юридичних наук, професора Джужи О.М. - Київ: НАВСУ, “Правові джерела”, 2000. -37с.

10. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія права (з схемами, кросвордами, тестами):Підручник.–К.:Кондор,2002.–353с. 
11. Корчевна Л. Українське право і романо-германська традиція. // Право України, 2004, № 5, С.19-22.

 

7. Макарчик В. С. Основи римського приватного права. Навчальний посібник. -Видання друге, доповнене. -К.: Атака, 2003.

8.  Марчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. Видання 3- тє, доповнене. -К.: Атіка, 2001. -624с.

12.. Новицкий И.Б. Римское право. - М.: Зерцало, 2001

14  Орач Є. М., Тищик Б. Й. Основи римського приватного права: Курс лекцій. - К.: Юрінком Інтер, 2000.

15. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів: Вид. 3-є, перероб. та доп. -К.: Видавничий Дім “Ін Юре”,2001.-440с.  
16. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. -К.: Юрінком Інтер, 2003. -512 с.

17. Підопригора О. А. Основи римського приватного права. -К., 20

18. Римское частное право: Учебник. / И.Б.Новицкий, И.С.Перетерский, ред. -М.: Юристъ,2000.–543с. 
19. Скакун О.Ф. Теория государства и права. -Харьков, 2000. -С.561. 
20. Сорокин В.В. К понятию правовой системы. // Известия вузов. Правоведение. –2003.-№2.–С.4-14. 
21. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А.М.Колодій, В.В.Копєйчиков, С.Л.Лисенков та ін.; За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. -К.: Юрінком Інтер, 2002. -36

22. Харитонов Є.О. Рецепція римського приватного права як підгрунтя сучасної цивілістики. // Академія правових наук України. Вісник ... -Х., 1998. -Вип.2 (13). -С.104-111.

 23. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн. - К.: Каравела, 2003

24. Харитонов Є. О. Приватне право у Стародавньому Римі. -Одеса, 1996.

25. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В.Дзера, Д.В.Боброва, А.С.Довгер та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової. -К.: Юрінком Інтер, 2002. -Кн.-1. -720

26.Цивільне право України: Підручник/ О.В.Дзера (кер. авт. кол.), Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. -2-е вид., допов. і перероб. -К.: Юрінком Інтер, 2004. -Кн.2. -640 с.

27. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія. -К.: “Вентурі”, 1998. -255 с.

 

 

 

 

 

 

¹ Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В.Дзера, Д.В.Боброва, А.С.Довгер та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - Кн.-1. - 720

² Макарчик В. С. Основи римського приватного права. Навчальний посібник. - Видання друге, доповнене. - К.: Атака, 2003.

³ successio singularis- сингулярне правонаступництвом

⁴ Орач Є. М., Тищик Б. Й. Основи римського приватного права: Курс лекцій. - К.: Юрінком Інтер, 2000

⁵ « nemo pro parte testatus, pro parte intestatus decedere potest », що означало що не може бути спадкуван-ня в одній частині майна за заповітом, а в іншій - за законом.

⁶ Цивільне право України: Підручник/ О.В.Дзера (кер. авт. кол.), Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. - 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Кн.2. - 640 с.

⁷ Корчевна Л. Українське право і романо-германська традиція. // Право України, 2004, № 5, С.19

⁸ nemo pro parte testatus, pro parte intestatus decedere potest — не можна одночасно спадкувати за заповітом і за законом одну і ту саму спадщину

⁹ bonorum possessio -фактичне володіння спадщиною

¹⁰ Орач Є. М., Тищик Б. Й. Основи римського приватного права: Курс лекцій. - К.: Юрінком Інтер, 2000 .-45с.

¹¹ Сорокин В.В. К понятию правовой системы. // Известия вузов. Правоведение. - 2003. - №2. - С.4

¹² Заповіт (testamentum) — це розпорядження власника своїм майном на випадок смерті

¹³ persona sui juris -особа свого права

¹⁴ Новицкий И.Б. Римское право. - М.: Зерцало, 2001.-34с.

¹⁵  Субститута- підпризначення спадкоємця

¹⁶ semel heres semper heres — спадкоємець завжди спадкоємець, тобто, якщо ти призначений спадкоємцем, то призначений назавжди і замінити тебе не можна.

¹⁷ Підопригора О. А. Основи римського приватного права. - К., 2000.-67с.

¹⁸ Підопригора О. А., Харитонов Є. О. Римське право: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2003.-63с.

¹⁹ Підопригора О. А. Основи римського приватного права. - К., 2001.-29с.

²⁰ Харитонов Є. О. Приватне право у Стародавньому Римі. - Одеса, 1996.-32с.

²¹Спадкова трансмісія- якщо спадкоємець помирав після відкриття спадщини, але до її прийняття, право прийняти належну йому частку переходило до його спадкоємців .

²² Legata (легат, або заповідальний відказ) — це розпорядження спадкодавця у заповіті про надання будь-якої майнової вигоди за рахунок спадковою майна третій особі — відказоодержувачу

²³ фідеїкоміс - доручення совісті

²⁴ Фідеїкомісарія - третя особа

²⁵ Харитонов Є. О. Приватне право у Стародавньому Римі. - Одеса, 1996.-56с.