Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2011 в 12:46, курсовая работа
Одним з видів часу відпочинку, передбаченим трудовим законодавством, є відпустки. Стаття 45 Конституції України передбачає право працюючих на відпочинок, яке забезпечується наданням оплачуваної щорічної відпустки. Порядок надання відпусток регулюється КЗпП України, Законом України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 p., а також іншими законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами. Відпустки за своїм характером та призначенням бувають досить різноманітними.
Вступ……………………………………………………………………………….3 Розділ 1. Правове регулювання часу відпочинку…………………………….…5
1.1. Поняття та види часу відпочинку.................................................................5
1.2. Правове регулювання відпусток..................................................................10
Розділ 2. Щорічні відпустки..................................................................................13
2.1. Щорічна основна відпустка..........................................................................13
2.2. Щорічні додаткові відпустки.......................................................................16
2.3. Інші види щорічних відпусток, передбачені законодавством...................20
Розділ 3. Порядок надання і оплати щорічних відпусток...................................24
Висновок………………………………………………………………………….33
Список використаної літератури:……………………………………………….36
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за погодженням між працівником і роботодавцем. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року неповнолітнім і працівникам, що мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.
Закон передбачає право працівника використати щорічну відпустку повністю або частинами. Поділ щорічної відпустки на частини допускається на прохання працівника за наявності згоди роботодавця за умови, щоб основна безперервна її частина становила не менше 14 календарних днів.
Відкликати працівників із щорічної відпустки допускається за законодавством лише у таких випадках:
Відкликання працівника з відпустки, крім того, допускається за наявності згоди самого працівника, а також, щоб при цьому надання невикористаної частини щорічної відпустки було не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який вона надається. Закон також встановлює, що основна безперервна частина відпустки до відкликання має становити не менше 14 календарних днів.
Законом України «Про державну службу» передбачено особливі правила відкликання з відпустки державних службовців. ()станні можуть бути відкликані за рішенням керівника державного органу незалежно від їх згоди. При цьому частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю у будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.
Працівники
митних органів за рішенням керівника
цього органу можуть бути відкликані зі
щорічної відпустки у виняткових випадках,
коли подальше перебування службової
особи у відпустці може негативно вплинути
на нормальний хід роботи митниці. При
цьому обов'язковою є згода самого працівника.
Висновки
В науковій юридичній літературі наводиться безліч критеріїв для класифікації відпусток. Однак у чинному трудовому законодавстві міститься легальна класифікація відпусток. Тому вважаємо доцільним почати висвітлення даного питання саме із неї. Так законом України "Про відпустки" вiд 15.11.2009 р. передбачені наступні види відпусток:
щорічні відпустки: основна відпустка; додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;
додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;
творча відпустка ;
соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку; відпустка у зв'язку с усиновленням дитини; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей;
відпуски без збереження заробітної плати. Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток. Наприклад, Закон України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає відпустки працівникам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення. Колективним договором можуть передбачатися додаткові відпустки за тривалий стаж роботи на підприємстві та ін.
Щорічна основна відпустка надається працівникам для відновлення працездатності тривалістю не менше як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Святкові та неробочі дні не враховуються при визначенні тривалості відпусток. Окремим категоріям працівників, вказаним в ст.6 Закону "Про відпустки", надається щорічна основна відпустка більшої тривалості.
Додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надаються працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством.
Соціальні відпустки надаються у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, у зв'язку з усиновленням дитини, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей.
Відпустка без збереження заробітної плати, за бажанням працівника, надається в певних випадках в обов'язковому порядку. Це, зокрема, відпустка, яка надається матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно; чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, - тривалістю до 14 календарних днів; матері або іншим особам, які фактично здійснюють догляд за дитиною, у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною 6-річного віку; ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 14 календарних днів щорічно; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - тривалістю до 21 календарного дня щорічно; інвалідам І та II груп - тривалістю до 60 календарних днів щорічно; особам, які одружуються, - тривалістю до 10 календарних днів; працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу - тривалістю до 7 або до 3 календарних днів (в залежності від міри родинності, вказаної в ст.25 Закону "Про відпустки") без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку; працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі заклади освіти, - тривалістю 15 календарних днів (без урахування часу проїзду до навчального закладу та назад) і в деяких інших випадках, вказаних в ст.25 Закону "Про відпустки". За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України у порядку, визначеному колективним договором, власник або уповноважений ним орган у разі простою підприємства з незалежних від працівників причин може надавати відпустку без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням.
Види
відпусток та їх тривалість для окремих
категорій працівників встановлена відповідними
законами України. Так, згідно з Законом
України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи" працівникам, що працюють
(перебувають у відрядженні) у зонах відчуження,
у зоні гарантованого добровільного відселення,
посиленого радіоактивного контролю,
тривалість відпустки становить від 42
до 56 календарних днів. Державні службовці
згідно з Законом "Про державну службу"
користуються правом на відпустку тривалістю
30 календарних днів. Закон України "Про
статус народного депутата України"
наділяє депутатів правом на відпустку
у міжсесійний період тривалістю 45 календарних
днів. Суддям, прокурорам, слідчим прокуратури
надається відпустка тривалістю 30 робочих
днів.
Список використаної літератури:
Білоткач Г. Щорічні відпустки: порядок надання, продовження і перенесення //Довідник кадровика. Справочник кадровика . - 2009 . - № 12 . - С. 64-67
Болотіна Н.Б. Трудове право України. - К.: Вікар,-2003.-725с.
Бурак В.Я. Централізоване регулювання щорічних відпусток//Вісник Одеського інституту внутрішніх справ . - 2000 . - № 1 . - С. 87-91
Видиборець Ю. Щорічні відпуски: перенесення та поділ з ініціативи роботодавця (у зразках документів) //Кадровик. Трудове право і управління персоналом . - 2008 . - № 5 . - С. 38-43
Гаращенко Л. Регулювання відпусток в конвенціях МОП та нормативних актах країн Європи / Л. Гаращенко // Право України. - 1999. - № 10. - С. 90.
Геращенко Л.П. Правове регулювання відпусток за законодавством України . - К., 2002 . - 21 с.
Гуменюк О. Щорічні відпустки //Праця і закон. HRD HR Department . - 2008 . - № 6 . - С. 16-20
Закон Украины «Об отпусках» (научно-практический комментарий). - X., 2009.
Карлицький С.М. Трудове право України: Навчальний посіб.- К., 2004.- 216с.
Киба В. Звільнення під час відпустки: оформлення кадрової документації //Довідник кадровика. Справочник кадровика . - 2009 . - № 12 . - С. 68-70
Коментарі та консультації //Людина і праця . - 2009 . - № 9 . - С. 23-29
Максименко Г. Щорічні відпустки ( у запитаннях і відповідях) // Кадровик. Трудове право і управління персоналом . - 2009 . - № 6 . - С. 20-26
Максименко Г. Право на щорічні відпустки при переведенні працівника // Кадровик. Трудове право і управління персоналом . - 2009 . - № 4 . - С. 31-34
Максименко, Г. Відлік робочого року після виходу працівниці з відпуски для догляду за дитиною //Кадровик. Трудове право і управління персоналом . - 2008 . - № 3 . - С. 22-24
Ротань В.Г. Научно-практический комментарий к законодательству Украины о труде/ В.Г. Ротань, И.В. Зуб, Б.С. Стычинский; Ин-т юрид. исследований.- 7-е изд., доп. и перераб.- К.: А.С.К., 2006.-1024 с.
Сезон відпусток: спецвип.//Все про бухгалтерський облік . - 2010 . - 30 квітня (№ 40) . - С. 4-79
Супрун Л. Грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки уразі звільнення працівника //Юридичний журнал . - 2008 . - № 12 . - С. 135-136
Трудове право України: Збiрник нормативно-правових актiв / Упоряд.: П.А.Бущенко, I.А.Вєтухова.- Х.: Консум, 2001.- 462с.
Трудове право України: порядок ведення та оформлення кадрових документів / За заг. ред. В.П. Пастухова.- К.: Алерта,2005.- 280 с.
Трудовое право в вопросах и ответах: Учебно-справочное пособие / Под. ред.В.В. Жернакова.- Х., 2000.- 624с.
Трудовое право Украины: Учеб. Пособие / Под ред. Г.И. Чанышевой, Н.Б. Болотиной.-3-е изд., доп. и перераб.- Х.: Одиссей,2002.- 512 с.
Хохрякова О. С. Комментарий законодательства об отпусках / О. С. Хохрякова. - М., 1994.
Чернетенко О. Тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важливими умовами праці, якщо працівник зайнятий на різних роботах //Кадровик. Трудове право і управління персоналом . - 2010 . - № 11 . - С. 83-84