Порядок пред’явлення позову

 В окремих випадках, додаткові вимоги до змісту позовної заяви встановлюються іншими законами. В даному аспекті варто згадати постанову Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.96 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», зокрема, п. 6 постанови зазначає, що заява про захист прав споживача має повністю відповідати вимогам ст. 119 ЦПК щодо форми й змісту позовної заяви, зокрема, містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи — залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

 Якщо позивач звільнений  від сплати судового збору,  то в позовній заяві доцільно  вказати на це з посиланням  на конкретну норму закону, яка  надає йому такі пільги. Якщо ж він не звільнений від сплати судового збору, але у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем не може його заплатити, то він повинен додати до позовної заяви клопотання по відстрочку, розстрочку або звільнення від сплати судового збору.

Із заяв і скарг, що подаються до суду та за дії, які він вчиняє, судовий збір сплачується за місцем знаходження відповідного суду і зараховується до місцевого бюджету (ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»).

 Документи про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу подаються суду в оригіналі.

 У випадках виділення судом  однієї або кількох із з'єднаних  позовних вимог в окреме провадження  державне мито, сплачене за подання  позову, не повертається і перерахунок його розміру не проводиться. По виділеній окремо справі мито повторно не сплачується.

 За повторно подані позови, які раніше були залишені без  розгляду, мито сплачується знову  на загальних підставах. При  цьому, коли в зв'язку із  залишенням позову без розгляду мито підлягало поверненню, але не було повернуто, до повторно поданого позову може бути доданий первісний документ про сплату мита, якщо не минув рік з дня зарахування його до бюджету.

 Державне мито сплачується  до подання позовної заяви  до суду в розмірі залежно  від ціни позову, вказаної заявником.  Якщо зазначена ціна позову  явно не відповідає дійсній  вартості майна, що відшукується, то ціну позову і розмір  мита має визначити суддя, постановивши про це відповідну ухвалу. Якщо на момент подання позову неможливо встановити його точну ціну, попередній розмір мита визначає суддя. В такому випадку остаточна ціна позову визначається при вирішенні справи. Якщо при винесенні судом рішення загальна сума позову збільшується, мито обчислюється виходячи зі збільшеної суми позову. При цьому різниця, що утворилася, підлягає стягненню з позивача або при повному задоволенні позову — з відповідача.

 У разі пред'явлення  позову особами, які діють на  захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені правові та фактичні підстави такого звернення[15,c.177].

Слід мати на увазі, що батьки є законними представниками тільки своїх неповнолітніх дітей і не можуть заявляти позови про стягнення аліментів на непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги. Позовну заяву може подати сам повнолітній, а якщо останнього в установленому законом порядку визнано недієздатним, — його опікун (постанова Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12.06.98 р. «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України»).

 Згідно постанови  Пленуму Верховного Суду України  № 7 від 28.09.90 р. «Про застосування  судами законодавства, що регулює  захист честі, гідності і ділової  репутації громадян та організацій» позов про спростування відомостей, що порочать честь і гідність, може бути пред'явлено особою, про яку поширені такі відомості, а так само близькими родичами цієї особи, коли відомості прямо чи посередньо їх порочать. Заінтересована особа має право на судовий захист у зазначеному порядку також у разі поширення таких відомостей щодо члена її родини або іншого родича, який помер.

 Відповідно до положень  ч. 4 ст. 32 Конституції України кожен  має право вимагати в судовому  порядку спростування недостовірної інформації, що порочить честь і гідність членів його сім'ї.

 Позов про спростування  відомостей, які порочать честь  і гідність неповнолітнього або  особи, визнаної недієздатною, може  бути пред'явлено законним представником,  який не є членом їх сім'ї (батьками, усиновителями, опікунами, піклувальниками), а також прокурором у порядку ст. 45 ЦПК.

 У випадках поширення  відомостей, що принижують репутацію  організації, остання, якщо вона  є юридичною особою, має право  звернутися до суду з вимогами про їх спростування, незалежно від того, якою особою (фізичною чи юридичною) поширено ці відомості.

 Позовна заява,  подана після забезпечення доказів  або позову, повинна містити додаткові  відомості про забезпечення доказів  або позову, а саме ким, щодо кого, коли і які заходи забезпечення були вжиті[12,c.211].

3. Залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви.

Суддя, встановивши, що позовну  заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього  Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк  виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім цього, заява повертається у випадках, коли:

• позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
• заяву подано недієздатною особою;
• заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
• справа не підсудна цьому суду;
• подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України;
• подана заява без дотримання порядку, визначеного частиною третьою статті 118 цього Кодексу[16,c.104].

Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Залишення позовної заяви  без руху — це тимчасовий захід, який застосовується судом, з метою  усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

 У разі, якщо при  прийнятті позовної заяви, будуть  виявленні обставини, які свідчать  по недодержання позивачем вимог,  передбачених законом для звернення  до суду, і які перешкоджають  відкриттю провадження у справі, суддя залишає позовну заяву без руху.

Найбільш типовими помилками, які стають причиною для залишення  позовної заяви без руху є неправильна  сплата державного мита (в неповному  розмірі або на помилкові рахунки; неповно зазначенні прізвище, ім'я та по батькові (найменування) сторін (замість імен — ініціали); неподання оригіналів документів про сплату державного мита (копії не допускаються); неправильне об'єднання позовних вимог; відсутність у позовній заяві конкретизованих вимог позивача; відсутність відомостей про ціну позову; неподання копії документів у належній кількості.

 Для того, щоб залишати  позовну заяву без руху, суддя  щонайменше повинен одержати  від позивача письмовий документ, який містить прізвище, адресу  позивача, суть вимог та підпис особи. В іншому випадку документ не має жодних ознак позовної заяви, є анонімним, унеможливлює листування з позивачем, і розглядатися не повинен.

 Тривалість строку  для усунення недоліків визначається  з урахуванням необхідного часу  для повідомлення позивача про залишення заяви без руху у зв'язку з допущеними недоліками та їх виправлення (п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.90 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції»). Однак цей строк не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. І цей строк не може бути продовжено судом.

Заява не може бути визнана  неподаною, залишеною без руху або  повернутою з мотивів ненадання  доказів.

 Питання про залишення позовної заяви без руху вирішується ухвалою суду, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. В ухвалі суду зазначається підстава для залишення позовної заяви без руху, а саме: яку саме вимогу закону позивачем не дотримано.

Якщо недоліки виправлені позивачем з власної ініціативи (наприклад, до суду надійшла квитанція про сплату державного мита) до постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, то у суду немає підстав для постановлення такої ухвали.

 Якщо позивач виправить  зазначені суддею недоліки в межах строку, визначеного законом, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Ця норма має важливе значення з огляду на обчислення строку позовної давності.

 Повернення позовної  заяви без розгляду — це  процесуальна дія, яка припиняє  розгляд конкретної позовної  заяви без вирішення спору  по суті, у випадку неможливості  її розгляду з підстав, які  можуть бути усунуті позивачем.  Підстави ці є вичерпними і  розширеному тлумаченню не підлягають:

• позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову. Звертає на себе увагу те, що закон встановлює чіткі часові межі, коли позивач може звернутися з заявою про повернення позову — до відкриття провадження у справі. У разі надходження такої заяви суд зобов'язаний повернути позовну заяву.
• заяву подано недієздатною особою. На стадії відкриття провадження суд може з'ясувати обсяг дієздатності лише за віком позивача. Однак у позовній заяві вік не зазначається. Тому ця підстава для повернення позовної заяви реально не може бути встановлена судом. Недієздатність відповідача не може служити перешкодою для виникнення процесу по справі, оскільки його інтереси завжди захищає законний представник, який повинен мати відповідні повноваження на ведення справи, що підтверджується окремим документом, що додається до справи;
• заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Маються на увазі випадки, коли позовна заява підписується представником, але довіреність до матеріалів не додається або повноваження оформлені неналежно (наприклад, довіреність не містить дати її видачі). В цьому випадку суддя не має підстав для залишення позовної заяви без руху, а зобов'язаний саме повернути її без розгляду;
• справа не підсудна цьому суду;
• подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України. Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини. Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним;
• подана заява щодо вимог, визначених цим Кодексом в якості підстав для видання судового наказу, за відсутності відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Законодавець передбачає, що в разі зникнення обставин, які  стали підставою для повернення позовної заяви, особа може повторно звернутися з аналогічним позовом.

7. Документи справи, у  якій позовну заяву (заяву,  скаргу) було залишено без руху і недоліки позивачем (заявником, скаржником) не усунуто, підшиваються в такій послідовності: ухвала про залишення позовної заяви (заяви, скарги) без руху; конверт, у якому на­дійшла позовна заява (заява, скарга); копія супровідного листа щодо надіслання ухвали про залишення позовної заяви (заяви, скарги) без руху позивачеві (заявнику, скаржнику); інше листування з приводу залишення позовної заяви (заяви, скарги) без руху; ухвала про повернення позовної заяви (заяви, скарги) як такої, що вважається неподаною; супровідний лист щодо надіслання позивачеві (заявнику, скаржнику) ухвали про повернення позовної заяви (заяви, скарги); супровідний лист щодо повернення позовної заяви (заяви) позивачеві (заявнику, скаржнику); інше листування (у хронологічному порядку)[8,c.210].

4.Відкриття провадження у справі: передумови, порядок і правові наслідки.

Суддя відкриває провадження  у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим  Кодексом.

Суддя відмовляє у  відкритті провадження у справі, якщо:

• заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;
• є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;
• у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
• є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;
• після смерті фізичної особи, а також у зв 'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

У разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим  Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи[7,c.128].