Порядок пред’явлення позову

Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Апреля 2013 в 21:13, контрольная работа

Описание работы

Окремо виділяють позови, спрямовані на захист права власності: віндикаційний (про витребування речі з чужого незаконного володіння) і негаторний (про усунення перешкод у користуванні майном, не пов'язаних із позбавленням володіння). В окремих джерелах згадується негаційний позов — позов про визнання правочину недійсним.

Содержание

1. Порядок пред’явлення позову………………………………………………….2
2. Позовна заява…………………………………………………………………….12
3. Залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви…………….18
4. Відкриття провадження у справі: передумови, порядок і правові наслідки…22
5. Відмова у відкритті провадження у справі…………………………………….26
Список використаних джерел……………………………………………………..31

Работа содержит 1 файл

Пред’явлення позову. Відкриття провадження у справі.doc

— 180.50 Кб (Скачать)

 У разі об'єднання судових справ в одну їй присвоюється номер однієї з об'єднаних справ відповідно до постанови (ухвали) суду, уносяться необхідні додаткові записи в обліково-статистичну картку (реєстраційний журнал) під номером об'єднаної справи та від­мітки про об'єднання справ із зазначенням номера нової судової справи в решті обліково- статистичних карток на об'єднані справи та відповідному алфавітному покажчику.

 Після реєстрації  всі справи і матеріали, що  підлягають розгляду відповідно  до процесуального законодавства, передаються суддям у визначеному головою суду порядку. Пе- редання справ і матеріалів судді здійснюється під підпис у контрольному журналі судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді. Такий журнал ведеться окремо щодо кожного судді. Записи в журналі здійснюються у міру передання справ і матеріалів; розподіл їх за формами судочинства, категоріями справ тощо забороняється.

 Після закінчення  календарного року всі нерозглянуті  судові справи і матеріали  перереєстровуються у новому  журналі судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, наступного року за новими номерами, про що вносяться записи у відповідні графи жу­рналу минулого року[14,c.190].

 Оформлення судових  справ відбувається шляхом їх  підшивання в спеціальну обкладинку, виготовлену друкарським способом. На обкладинці судової справи вказуються: найменування суду; найменування та номер справи відповідно до обліково-статистичної картки чи реєстраційного журналу (у визначеному для цього місці посередині обкладинки); якщо томів справи більше одного, — номер тому справи та загальна кількість томів; у кримінальній справі, справі про адміністративне правопорушення — прізвище, ім'я, по батькові кожної з осіб, щодо якої надійшла справа, та норма закону відповідно до обвинувального висновку, протоколу про адміністративне правопорушення; у цивільній справі — прізвище, ім'я, по батькові чи найменування сторін (заявника, скаржника), суть вимог позивача (заявника, скаржника); у разі пред'явлення зустрічного позову в цивільній справі — зазначення про це та суть вимог за зустрічним позовом; у справі іншої категорії — прізвище, ім'я, по батькові особи, стосовно якої надійшла справа (матеріал), суть справи; дата надходження справи в суд.

Лівий верхній кут  обкладинки справи повинен залишатися вільним для розміщення в ньому штампа архіву суду при прийнятті справи на зберігання.

 Конверти підшиваються  після документів, що надійшли  в них до суду. Якщо конверт  надійшов як вкладення, він  підшивається після відповідного  документа.

 Усі документи та  конверти, підшиті в судовій справі, нумеруються шляхом проставлення у верхньому правому куті першої сторінки кожного аркуша документа (верхньому правому куті конверта) м'яким графічним олівцем чергового номера аркуша в порядку розміщення документів у справі.

 У кожній судовій  справі складається опис документів  у справі. У справі, що надійшла  до суду, опис документів продовжується.  Опис документів може бути  здійснено чи розпочато на  другій сторінці обкладинки справи. До опису документів під номерами  в порядку зростання вноситься інформація про кожний документ (конверт), підшитий у справі, у порядку їх розміщення. Обов'язково зазначається, оригінал чи копію документа підшито, порядкові номери аркушів, присвоєні відповідному документові (конвертові). Опис підписується працівником апарату суду, який оформляє справу, із зазначенням біля підпису свого прізвища.

 У процесі подальшого  надходження документів справа  продовжує формуватись у хронологічному  порядку надходження документів  до суду.

 Справи з великою  кількістю документів формуються в окремі томи з кількістю аркушів не більше 250. Кожен том справи оформляється окремо, має власну нумерацію аркушів і власний опис.

 Усі матеріали підшиваються  до справи нитками через п'ять  (для документів формату А4) або  три (для документів меншого формату) проколювання голкою. Уклеювання документів до справи, прикріплення степлером або вкладення будь-яким іншим способом, відмінним від зазначеного в абзаці першому цього пункту, категорично забороняється[8,c.201].

 При автоматизованій реєстрації формується банк реєстраційних даних. Користувач повинен мати можливість одержати інформацію за всіма реквізитами реєстрації та точне місцезнаходження документа або судової справи, матеріалів.

 Позовна заява підлягає  обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, що здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження документів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов'язковому порядку вносяться: дата надходження документів, інформація про предмет спору та сторони у справі, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який розглядав справу, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

 Визначення судді  або колегії суддів для розгляду  конкретної справи здійснюється  автоматизованою системою документообігу  суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішення для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.

 Позивач вправі об'єднати в позовній заяві декілька позовних вимог, які пов'язані між собою. Вимоги вважаються такими, що пов'язані між собою, якщо вони випливають із одного правовідношення та мають спільні підстави. В таких випадках позивач вправі об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог. Наприклад, в одному позові може бути об'єднана вимога про відшкодування збитків та відшкодування моральної шкоди; вимога про визнання договору недійсним та повернення сторін у попереднє становище (реституцію); вимога про розірвання договору найму та виселення з приміщення; вимога про визнання ордера недійсним і про виселення. У сфері трудового права часто зустрічається об'єднання вимог про поновлення на роботі з вимогою про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Разом з тим недоцільним  є об'єднання позовів, які перешкоджають  розгляду справи. Питання про можливість прийняття заяви, яка містить об'єднані вимоги, вирішує суддя.

 У разі об'єднання  в одній позовній заяві кількох  вимог, судовий збір сплачується  за кожну вимогу окремо[9,c.115].

 

 

2. Позовна заява.

Позовна заява подається  в письмовій формі.

Позовна заява повинна містити:

  • найменування суду, до якого подається заява;
  • ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;
  • зміст позовних вимог;
  • ціну позову щодо вимог майнового характеру;
  • виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
  • зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
  • перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява підписується позивачем або його представником  із зазначенням дати її подання.

Позовна заява повинна  відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

До позовної заяви  додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

До позовної заяви, що подається  у випадках, визначених частиною третьою  статті 118 цього Кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.

У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві  повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

 

9. Позовна заява, подана після  забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного  у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення доказів або позову.

По формі, позовна заява є  письмовим документом. Письмова форма вважається додержаною, якщо позовна заява викладена на папері. Вимог до формату паперу не передбачено, однак традиційним є використання формату А4. Текст може бути надрукований або написаний від руки. Колір чорнила може бути будь-яким[11,c.231].

 Процесуальне законодавство  не передбачає обов'язкової форми  (шаблону) позовної заяви. Однак  закон встановлює обов'язкові  її реквізити. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову не правовими фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.

 Найменування суду залежить  від того, до якої судової системи,  ланки він належить. Якщо, наприклад,  треба відобразити найменування  районного суду, то спочатку пишуть  до якого району він відноситься, а також якого міста цей район (наприклад, Залізничний районний суд міста Львова).

 Коментована стаття передбачає, що в позовній заяві обов'язково  має вказуватись повне ім'я  (найменування) позивача і відповідача,  а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий. Зазначення лише ініціалів, замість імен, не відповідає вимогам закону. Найменування юридичної особи включає в себе організаційно-правову форму та назву.

Суддя повинен вимагати, щоб у заяві були зазначені точні і докладні відомості про позивача, відповідача, їх представників. Це має значення для повідомлення осіб, які беруть участь у справі, та забезпечення їх явки у судове засідання.

 Зміст позовних вимог —  це певна форма захисту, яку  просить позивач від суду (наприклад,  встановлення права власності  на земельну ділянку).

 Ціна позову визначається  в гривнях, оскільки відповідно  до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів  України від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» саме вона є єдиним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань. Саме з зазначених положень має виходити суд при заявлені вимог про проведення стягнень у іноземній валюті.

Порядок визначення ціни позову визначається ст. 80 ЦПК України.

 Коментована стаття вимагає  вказівки в позовній заяві  на фактичну підставу позову, але не вимагає посилання на  норму права, що регулює дане спірне право відношення (правова підстава позову). Однак при зверненні до суду прокурора, адвоката, юрисконсульта, в їх заяві має міститися і правова підстава позову. До цього їх зобов'язує професійна етика.

Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти відповідно до коментованої статті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може змінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини (правова позиція Верховного Суду України № 51).

 Як зазначає Пленум Верховного Суду України в постанові № 7 від 16.04.2004 р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» підставою для пред'явлення позову про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, є зобов'язання, що виникає внаслідок заподіяння такої шкоди організації або громадянину (п. 5)[12,c.182].

 Виклад обставин підстави позову відповідно до даного пункту коментованої статті також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, — для визначення предмета доказування по даній справі.

 В даному випадку тлумачення  потребує така обставина, як  зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування. Оскільки докази — це фактичні обставин, то в коментованій статті малися мабуть не докази, а засоби доказування, які ці факти підтверджують.

 У позовній заяві зазначається  перелік документів, що додаються до заяви. Перелік цих документів визначається позивачем. До заяви про розірвання шлюбу відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12.06.98 р. «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає зазначеним вимогам, слід застосовувати положення статті 121 ЦПК.

 Позовна заява повинна бути  підписана особою, яка її подає.  Необхідність даного реквізиту  пояснюється тим, що розгляд  анонімних позовних заяв не  допускається. Зазначення ж часу  подання свідчить про пред'явлення  позову в межах строків позовної давності і забезпечує своєчасний розгляд. Разом з тим, днем подання заяви до суду є не дата, написана на позовній заяві, а день її реєстрації в канцелярії суду або день відправлення заяви на адресу суду поштою.

Информация о работе Порядок пред’явлення позову