Основні види соціального захисту в Україні

1. Пенсія за віком;
2. Пенсія через інвалідність внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3. Пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

     Розмір  пенсії особи у солідарній системі  безпосередньо залежить від страхового стажу.  Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

     За  рахунок коштів Накопичувального фонду, що обліковуються  на накопичувальних  пенсійних рахунках, здійснюються такі пенсійні виплати:

1. Довічна пенсія з установленим періодом;
2. Довічна обумовлена пенсія;
3. Довічна пенсія подружжя;
4. Одноразова виплата.

     Особі,  яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, через  інвалідність, у зв’язку з втратою  годувальника, довічну), призначається  один із цих видів пенсії за її вибором. 

Статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту. Діти війни.

     Правовий  статус ветеранів війни, створення  належних умов для їх життєзабезпечення, визначає і регламентує Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (22.10.1993 із змінами на 2002 р.).

     Закон передбачає такі шляхи  захисту ветеранів  війни:

1. Створення належних умов для підтримання здоров’я та активного довголіття;
2. Організація соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази, створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів;
3. Виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни;
4. Надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров’я.

     Ветеранами  війни є особи, яки брали участь у захисті Батьківщини чи в  бойових діях на території інших  держав (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни).

     Законодавство встановлює такі основні  пільги для ветеранів  війни:

1. Безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;
2. Першочергове безоплатне зубопротезування;
3. Безоплатне щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням;
4. 75-відсоткова знижка (100 – інвалідам) плати за користування житлом, комунальними послугами;
5. Безоплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним  і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів в межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання;
6. Щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
7. Першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
8. Виплата допомоги через тимчасову непрацездатність в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
9. Використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
10. Переважне право на залишення на роботі при скороченні;
11. Першочергове забезпечення житловою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
12. Безоплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50% знижкою;
13. Звільнення від сплати прибуткового податку з усіх одержуваних ними доходів, податку з власників транспортних засобів, земельного  податку;
14. Першочергове обслуговування підприємствами, установами то організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
15. Позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення;
16. Учасникам бойових дій на території інших держав надається право на поза конкурсний вступ до вищих навчальних закладів;
17. Позачерговий безплатний капітальний ремонт житлових будинків і квартир;
18. Позачергове безоплатне (50% - для учасників бойових дій) встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв’язку. Абонементна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50% від затверджених тарифів;
19. Позачергове безоплатне забезпечення автомобілем з ручним керуванням (для інвалідів тощо).

     18.11.2004 р. Верховна Рада України прийняла  Закон України «Про соціальний  захист дітей війни», який визнає  дитиною війни – особу, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

            Цей Закон  установлює правовий статус дітей війни  і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, а саме:

• Право на переважне залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників;
• Використання чергової відпустки в зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
• Виплата допомоги через тимчасову непрацездатність в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
• Першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва;
• Безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання;
• Право на 25% знижку при платі за користування комунальними споживання;
• Пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Статус  і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи.

     Особами, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:

1. Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків у зоні відчуження у 1986 – 1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988 – 1990 роках – не менше 30 календарних днів;
2. Потерпілі від Чорнобильської катастрофи – громадяни,  включаючи дітей ( в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), які  зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

       Держава встановлює такі компенсації  та пільги:

1.  безоплатне придбання ліків за рецептами лікарів;

2. безплатне позачергове зубопротезування;

3. першочергове обслуговування у лікувально-профілактичних закладах та аптеках;

4. позачергове щорічне безоплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання за їх бажанням грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні;

5. щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах;

6. переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників, а також на працевлаштування;

7. виплата допомоги через тимчасову непрацездатність у розмірі 100%  середньої заробітної плати незалежно від безперервного стажу роботи;

8. позачергове забезпечення житловою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім’ї загиблих або померлих громадян;

9. 50% знижка  плати за користування житлом (квартирної плати), телефоном та  комунальними послугами;

10. позачергове  безоплатне забезпечення автомобілем  інвалідів І групи, а також  інвалідів ІІ групи у разі  наявності відповідних медичних  показань;

11. безоплатне  користування всіма видами міського  та приміського транспорту (крім  таксі) на території України;

12. безкоштовний  проїзд один раз на рік до  будь-якого пункту України і  назад автомобільним, повітряним, залізничним або водним транспортом з правом позачергового придбання квитків.

     Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна  грошова допомога у зв’язку з  обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких  розмірах: в зоні посиленого радіоекологічного  контролю – 30% від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення – 40%; у зоні безумовного (обов’язкового) відселення – 50%.

     Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата  в таких розмірах: у зоні безумовного (обов’язкового) відселення – три  мінімальні заробітні плати, у зоні гарантованого добровільного відселення – дві, в зоні посиленого радіоекологічного  контролю – одна.

     Встановлює  закон і компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, які  стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім’ям за втрату годувальника у вигляді одноразових допомог, щорічних допомог на оздоровлення, а також шляхом додання до державної пенсії додаткової за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію (від 100% до 15% мінімальної пенсії за віком, залежно від категорії, інвалідності тощо). Максимальна пенсія особам, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, встановлюється у розмірі 3000 грн.

Соціальний  захист сімей з  дітьми.

     Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» відповідно до Конституції  встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з  дітьми шляхом надання державної  грошової допомоги з урахуванням  складу сім’ї, її доходів та віку дітей  і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

     Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, що набули статусу біженця, в сім’ях яких виховується та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу.

   Видами  державної допомоги сім’ям з дітьми є:

1. допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
2. одноразова допомога при народжені дитини;
3. допомога для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
4. допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;
5. допомога одиноким матерям.

     Одноразова  допомога при народженні дитини надається  одному з батьків дитини (усиновителю  чи опікуну), не застрахованому в системі  загальнообов’язкового державного соціального страхування, на підставі свідоцтва про народження дитини. У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину. Допомога при народжені дитини надається у сумі, кратній 22.6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта – протягом наступних 12 місяців (станом на 2007 рік ця сума відповідно становить 8500 грн.).

     Право на допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має незастрахованому в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Виплачується щомісяця з дня призначення допомоги для догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку включно.

     Право на допомогу на дітей одиноким матерям  мають одинокі матері (які не перебувають  у шлюбі), одинокі усиновителі, вдови  та вдівці з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або державну соціальну допомогу.