Наукові умови виникнення теорії державної служби

Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Февраля 2012 в 23:34, реферат

Описание работы

Державна служба як юридична наука включає в себе систему знань про порядок організації й функціонування всієї системи державних органів та органів місцевого самоврядування.

Содержание

Вступ.
Теорія державної служби.
Філософські засади теорії державної служби.
Понятійний апарат теорії державної служби.
Концептуальні ідеї теорії державної служби.
Теоретична модель державної служби.
Методи державної служби.

Висновок.

Работа содержит 1 файл

Державна служба.doc

— 93.00 Кб (Скачать)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ  ОЛЕСЯ  ГОНЧАРА

ЦЕНТР  ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ  ОСВІТИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

МОДУЛЬНА  РОБОТА

з  навчальної  дисципліни

« Державна  служба » 

на тему:

« Наукові умови виникнення  теорії  державної служби » 
 
 
 
 
 
 

Виконавець:

слухачка  групи

ЦДС – 10 мез                                                                                Нікищенко  О.А.                                                                           
 

Перевірив

доцент                                                                                          Прокопенко  Л.Л.  
 
 
 
 
 
 
 

 Дніпропетровськ  - 2011

    ПЛАН

 

Вступ.

  1. Теорія  державної  служби.
    1. Філософські  засади  теорії  державної  служби.
    2. Понятійний  апарат  теорії  державної  служби.
    3. Концептуальні  ідеї  теорії  державної  служби.
    4. Теоретична  модель  державної  служби.
    5. Методи  державної  служби.

Висновок.

      
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     

ВСТУП. 

    Державна  служба  як  юридична  наука  включає  в  себе  систему  знань  про  порядок  організації  й функціонування  всієї системи державних органів та  органів місцевого самоврядування.

    В  основу  побудови  наукової  теорії  державної  служби  покладено  три  взаємопов’язаних  та  взаємообумовлених  аспекти:

    • по-перше, онтологічний, який  розкриває  генезис, суть, місце  та  роль  окремих  закономірностей  розвитку  державної  служби, сприяє  виявленню  об’єктивних  факторів, які  визначають  її  функціонування; 
    • по-друге, гносеологічний, пов’язаний  з  аналізом  принципів, мовою, логікою  і  структурою  їх  адекватної  інтерпретації;
    • по-третє, методологічний, який  показує  логіку  і  послідовність  перетворення  теоретичних  ідей  на  практику  управлінської  діяльності.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Теорія  державної   служби. 

       Теорія  державної  служби  об’єднує  такі  елементи:

    1. Філософські  засади.
    2. Понятійний  апарат.
    3. Концептуальні  ідеї.
    4. Теоретичну  модель  державної  служби.
    5. Методи  державної  служби.
    1. Філософські  засади  теорії  державної  служби.

      Філософські  засади  теорії  державної  служби є важливим  структурним елементом методології науки; вони  визначають  об’єкт, суб’єкт, предмет і завдання  державної служби, її  рівні, межі  поширення, суть  основних  протиріч, зв’язків  та  основних  дефініцій.

    Об’єктом  державної  служби  є сукупність  державно-службових відносин, що  виникають між складовими  державного  апарату.

    В  теорії  адміністративного  права  державно-службові  відносини  поділяються  на:

    • відносини  адміністративно-правового  характеру, які  виникають  в  процесі  організації  державної  служби  (підготовка, підбір, розстановка  кадрів, проведення  оцінки  державних  службовців, просування  по  службі, заміщення  посад  тощо);
    • трудові  відносини, які  формуються  в  процесі  діяльності  службовця  всередині  державного  органу, в  процесі  організації  робочого  часу  і  відпочинку, дисципліни  та  оплати  праці.

    З  позицій  публічного  і  приватного  права  державно-службові  відносини  можна  поділити  на:

    • публічно-правові  відносини, які  охоплюють  державу, її  органи  та  державних службовців;
    • приватноправові  відносини, що  поширюються  на  службовця, укладає  угоду  з  керівником  державного  органу  влади.   

    Предметом  дослідження  державної  служби  є механізм  практичного здійснення  завдань і функцій  державним  апаратом, який, з  одного  боку, виконує  функції, що  випливають  із  самого  призначення  держави, а  з  іншого-обслуговує  суспільство, забезпечує  права  і  свободи  громадян.

    Метою  вивчення  державної  служби  в межах окремої науки  є  упорядкування  та  підвищення  ефективності  процесів  формування  і  реалізації  державної  влади  та  державного  управління, а  також  підвищення  відповідальності  за  виконання  повноважень, закріплених  за  державною  посадою  із  соціально-економічними  гарантіями  державної  служби.

    Завданням  державної  служби  є:

    1. Досягнення  загального  консенсусу  в  суспільстві  щодо  загальнолюдських  цінностей  та  пріоритетів  державної  політики, яка  має  спрямуватися  передусім  на  досягнення  добробуту  населення  та  забезпечення  прав  людини.
    2. Здійснення  принципу  розподілу  влади, створення  системи  противаг, які  спонукають  політиків  до  пошуку  компромісів.
    3. Визначення  статусу  політичних  діячів  та  державних  службовців. Політичні  діячі  визначають  державну  політику, а  державні  службовці, діючи  відповідно  до  загальних  інтересів  суспільства, мають  служити  не  окремим  політичним  силам, а  всьому  народу.
    4. Побудова  органів  правління  відповідно  до  функцій  держави.
    5. Ефективне  здійснення  контрольної  функції  держави.
    6. Конкурсний  відбір  державних  службовців, який  будується  лише  на  професійних  засадах.
    7. Дотримання  основних  прав, обов’язків  державних  службовців  та  обмежень, пов’язаних  із  проходженням  державної служби.
    8. Технічне  оснащення  державної  служби  та  стимулювання  праці  державних  службовців.

    Головне  завдання  державної  служби  полягає  в  ефективному  забезпеченні  комплексної  взаємопов’язаної  діяльності, спрямованої  на  вироблення  і  втілення  в  життя  державної  політики  та  управлінських  рішень, здійснення  регулятивних  та  обслуговуючих  функцій  в  інтересах  всього  суспільства  або  його  окремих  сегментів.

    Межі  поширення  державної  служби  розглядають відносно  практичної  і професійної  участі  у  здійсненні  цілей  та  функцій  держави  через  виконання  обов’язків  і  повноважень  на  посаді, визначеній  у  конкретному  державному  органі.

    Посади, які  відрізняються  політичним  характером, відповідним  порядком  заміщення, визначеним  особливим  правовим  статусом, називають  верхньою  межею  державної  служби.

    Допоміжні, обслуговуючі, організаційно-технічні  види  діяльності  в  органах  державної  служби, що  регулюються  трудовим  законодавством, називаються  нижньою  межею  державної  служби.

    Відповідно  до  конституційного  принципу  поділу  державної  влади  державну  службу  поділяють  на  службу  в  органах  представницької, виконавчої  та  судової  влади.

    Рівнями  проходження  державної  служби  є:

    • макроекономічний – це  рівень  проходження державної служби  в центральних органах державної виконавчої  влади;
    • макроструктур ний – це  рівень  проходження  державної  служби  в  державних  органах, які  мають  галузеву  специфіку;
    • мезоекономічний – це  рівень  проходження  державної  служби  в  регіональних  органах  виконавчої  та  представницької  влади  та  органах  місцевого  самоврядування;
    • локальний  рівень – це  рівень  проходження  державної  служби  в  державних  установах  та  організаціях.

  
 

   1.2 Понятійний  апарат  теорії  державної  служби.

    Наступним  рівнем  теорії  державної  служби  є  понятійний  апарат, який  формується  шляхом  розумової абстракції  елементів соціального буття.

    Понятійний  апарат  державної  служби  формується  на  основі  Закону  України  “Про  державну  службу”, який  вперше  визначив  і  законодавчо  закріпив  поняття  “державна  служба”  та  інші  поняття: “посада”, “посадова  особа”, “принципи  державної  служби”, “етика  поведінки  державного  службовця”, “правовий  статус  державного  службовця”  тощо.

    Розширення  понятійного  апарату  відбувається  за  рахунок:

    • формування  кадрового  забезпечення  державної  служби, що  створює  такі  поняття, як: кадровий  резерв, кадрова  номенклатура, конкурсний  відбір, підвищення  кваліфікації, атестація;
    • проведення  адміністративної  реформи  загалом  та  реформування  державної  служби  зокрема, які  повинні  забезпечити: оптимізацію  управління  державною  службою; забезпечення  об’єктивності, конкурсності, прозорості  під  час  прийняття  на  державну  службу  та  її  проходження; удосконалення  адміністративної  культури  державних  службовців, посилення  до  них  суспільної  довіри; посилення  мотивації  та  стимулювання  праці, заохочення  державних  службовців  та  їх  соціальної  захищеності; підвищення  юридичної  відповідальності  державних  службовців;
    • інтеграції  України  у  світове  господарство, що  дає  змогу  запозичити  в  понятійний  апарат  нові  дефініції  з  практики  функціонування  державної  служби  у  розвинених  країнах  світу  і  впроваджувати  його  елементи  у  вітчизняну  систем  державно-службових  відносин  (самоменеджмент, менеджеризація, маркетизація  та  ін.).   

    1.3 Концептуальні   ідеї  теорії  державної   служби.

    Третім  структурним  елементом  теорії  державної  служби  є  концептуальні  ідеї – поняття, які становлять  суттєву частину базових положень  теорії  і представлені  основними ідеями  чи  системою  доказів.

    Основними  концептуальними  ідеями  розвитку  державної  служби  в  Україні  є  такі  твердження.

    1. Державна  служба-це  сфера  цілеспрямованої  людської  діяльності, спосіб  організаційно-управлінського  впливу.
    2. В  основу  державної  служби  закладено  соціальну  базу, оскільки  вона  покликана  задовольняти  інтереси  всього  суспільства.
    3. Основними  функціями  державної  служби  є:
    • управління, яке  реалізується  через  планування, прогнозування, програмування, підготовку  і  прийняття  рішень, реалізацію  їх  виконання, координацію, інформування,  контроль, стимулювання, мотивацію;
    • організація  життя  та  діяльності  громадян  через  систему  комунікаційних  зв’язків;
    • надання  державних  соціальних  послуг  (система  правового  захисту, національної  безпеки, освіти, розвитку  сфери  фундаментальних  досліджень  тощо);
    • регулювання  правовідносин  між  громадянським  суспільством  та  державними  органами  влади, між  особою, громадянином  і  державою.
    1. Основними  принципами  державної  служби  є: служіння  народові  України; демократизм  і  законність; гуманізм  і  соціальна  справедливість, пріоритет  прав  людини; персональна  відповідальність  за  виконання  службових  обов’язків  і  дисципліну; дотримання  прав  та  інтересів  органів  місцевого  самоврядування; дотримання  прав  та  інтересів  підприємств, установ, організацій, об’єднань  громадян  (стаття  3  Закону  України  “Про  державну  службу”). 
    1. Основними  цілями  розвитку  державної  служби  є:
    • охорона  інтересів  суспільства, прав  та  свобод  громадян;
    • досягнення  цілісності  держави;
    • забезпечення  ефективної  діяльності органів державної влади за  рахунок впровадження  прогресивних  управлінських технологій;
    • демократизація  державного  апарату;
    • формування  якісного  кадрового  забезпечення  державної  служби.

Информация о работе Наукові умови виникнення теорії державної служби