Міжнародні договори та пенсійне забеспечення

   Вступ 

   Як свідчить міжнародний досвід щодо виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, в більшості країн світу питання пенсійного забезпечення мігрантів врегульовано міждержавними договорами (угодами) про співробітництво в сфері соціального захисту.

   За  відсутності міждержавних договорів (угод) в сфері соціального захисту  мігрантів пенсійного віку у низці  розвинених країн прийнято забезпечувати  означену категорію осіб пенсійними виплатами на рівні мінімальних  стандартів соціального захисту  країн нового місця проживання. Така ж практика застосовується і в  Україні.

   Прийняття Україною нового пенсійного Закону, що базується на страховому принципі та відповідає нормам європейського законодавства  у цій сфері, зумовило необхідність, з одного боку, переглянути вже  чинні міжнародні договори (угоди), а з другого, відкрило можливості укладення міжнародних договорів (угод) з іншими державами щодо здійснення пенсійного забезпечення сторонами  за період сплати страхових внесків  у кожній з держав-учасниць. Зокрема, в даний час ведеться підготовча робота щодо укладення таких договорів  з Федеративною Республікою Німеччина, Канадою, Аргентинською Республікою, Федеративною Республікою Бразилія, Державою Ізраїль, Сербією та Чорногорією, Турецькою Республікою та перегляду  договорів з Республікою Казахстан, Грузією та деякими іншими країнами, котрі 13 березня 1992 р. підписали Угоду  про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення. 
 
 
 
 
 
 
 

   

1. Стан  пенсійного забезпечення українських громадян за кордоном на сучасному етапі.

 

   На  сьогодні Україною укладено міжнародні договори (угоди) з питань пенсійного забезпечення з 21 країною, із них з 14 - за територіальним принципом (тобто  пенсія призначається відповідно до законодавства Сторони, на території  якої ця особа проживає і звернулась за призначенням пенсії, при цьому  стаж роботи, набутий на території  іншої Договірної Сторони, зараховується  до трудового стажу), з 7 - за пропорційним принципом (тобто кожна з Договірних Сторін призначає пенсію за стаж роботи, набутий на її території).

   Крім  того, ведеться підготовча робота щодо укладення договорів з питань пенсійного забезпечення з 10 державами, з 3 державами з питань працевлаштування.

   На  сьогоднішній день за кордоном працюють 1,5 млн. громадян України.

   Внаслідок складності оформлення документів ці громадяни фактично не беруть участі у пенсійній системі і періоди  їх роботи за кордоном не можуть враховуватися  при обчисленні їх пенсій в Україні.

   Це  означає, що з одного боку вони позбавлені пенсійних прав, а з іншого - Пенсійний  фонд України недоотримує внески на пенсійне страхування (правом на добровільну участь у пенсійній системі на сьогоднішній день скористались лише 5 тисяч громадян).

   На  цей час питання соціального  захисту громадян України за кордоном, регулюється 7 двосторонніми міжнародними договорами (пропорційний принцип соціального  забезпечення), укладеними з такими державами: Республікою Болгарія, Естонською Республікою, Королівством Іспанія, Латвійською  Республікою, Литовською Республікою, Словацькою Республікою, Чеською Республікою.

   Зазначеними міжнародними договорами передбачено  взаємне зарахування страхового стажу, а також: здійснення виплат в  рамках пенсійного страхування, страхування  від нещасних випадків на виробництві, страхування з тимчасової втрати працездатності, страхування на випадок  безробіття.

   Крім  цього на сьогоднішній день є чинними  міжнародні договори, які передбачають територіальний принцип соціального  забезпечення, зокрема, договір з  Російською Федерацією та 2 угоди в  рамках СНД з питань пенсійного забезпечення. Україна також: є правонаступницею міжнародних договорів, укладених  між: СРСР та Монголією, Угорщиною і  Румунією.

   Станом  на 01.01.2009 до 11 країн, з якими Україною укладені міжнародні договори про соціальне  забезпечення як за територіальним, так  і за пропорційним принципом, здійснено  переказ пенсій за кордон 1 778 громадянам на загальну суму 1,37 млн. дол. США та 507 тис. євро. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   

2. Пенсійне забезпечення іноземців та осіб без громадянства

 

   Питання участі іноземців і осіб без громадянства в системі пенсійного забезпечення в Україні та участі громадян України в іноземних пенсійних системах регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року, Іншими законами з питань пенсійного забезпечення та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

   Згідно  з частиною четвертою статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

   Стаття 12 цього Закону передбачає, що іноземці та особи без громадянства, які  постійно проживають або працюють на території України, гмадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Уфаїни, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Причому, зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах. Участь зазначених осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування оформляється відповідним договором з органом Пенсійного фонду за місцем проживання, строк дії якого визначається у самому договорі, але не менше одного року.

   Згідно  з пунктом 2 статті 4 цього Закону, якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

   Якщо  між Україною та іншою державою не укладено угоду, на фо-мадян України, які живуть за її межами, поширюється чинність статті 57 цього Закону, яка встановлює, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, виплачується за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

   Україною  підписано міждержавні та міжурядові угоди з 15 країнами, з яких 11 країн, що перебували у складі колишнього СРСР. Відповідно до цих угод пенсійне забезпечення провадиться за територіальним принципом. Тобто особам, які живуть на території однієї з договірних сторін, пенсії призначаються за заявою особи відповідно до законодавства та за рахунок коштів цієї фаїни. При цьому стаж роботи, набутий на території Іншої договірної сторони, зараховується до за-гапьного трудового стажу.

   13 березня 1992 року державами-учасницями  СНД підписано Угоду у галузі пенсійного забезпечення. Пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Усі витрати щодо надання пенсійного забезпечення за цією Угодою несе держава, що надає таке забезпечення. Взаємні розрахунки не провадяться, якщо інше не встановлено двосторонніми угодами. Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення фомадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди. Призначення пенсій здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, фомадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою. При переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за колишнім місцем проживання припиняється, якщо пенсія такого виду передбачена законодзвством за новим місцем проживання пенсіонера. Розмір пенсії переглядається згідно з законодавством держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера.

3. Добровільна участь у пенсійному страхуванні за спрощеною процедурою громадян України котрі перебувають закордоном.

 

   З цією метою Пенсійним фондом України розроблено Порядок добровільної участі у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за спрощеною процедурою громадян України, які працюють за межами України, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду № 10-1 від 10.03.09, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.04.09 № 313/16329.

   Порядком, зокрема передбачається, що громадянин може укласти договір про добровільну  участь в системі пенсійного страхування  не залишаючи країни, в якій він  працює.

   Добровільну участь у пенсійному страхуванні  за спрощеною процедурою приймають  громадяни України, які працюють за її межами, досягли 16-річного віку, не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до законодавства  України або пенсійному страхуванню  відповідно до міжнародних договорів (угод), не є пенсіонерами.

   Для прийняття добровільної участі у  пенсійному страхуванні особа інформує органи Пенсійного фонду за місцем проживання або Пенсійний фонд України  про своє бажання шляхом подання  заяви, через Інтернет або через  Контакт центр Пенсійного фонду.

   Пенсійний фонд протягом 5 робочих днів з дня  одержання заяви надсилає договір  про добровільну участь у двох примірниках, довідкову інформацію про номер телефону та час, протягом якого можна отримати відповіді  на питання, адресу веб-сайту в мережі Інтернет. Особа після ознайомлення з даною інформацією надсилає до Пенсійного фонду підписані два примірники договору. Пенсійний фонд протягом 5 робочих днів з дня отримання договору повертає підписаний примірник договору про добровільну участь особі. За бажанням особи другий примірник може зберігатися у Пенсійному фонді України.

   За  бажанням, особа може розпочати сплату внесків, а договір підписати  протягом року.

   Особи, які виявили бажання брати  добровільну участь у пенсійному страхуванні, можуть направити до Пенсійного фонду поштою заяву, копію документа, що посвідчує особу, і договір  про добровільну участь у пенсійному страхуванні у двох примірниках.

   Пенсійний фонд протягом 5 робочих днів з дня  отримання договору про добровільну  участь підписує його та надсилає другий примірник заявнику за вказаною ним  адресою. За бажанням особи другий примірник  договору може зберігатись у Пенсійному фонді.

   Розміри страхових внесків встановлюються в договорі і визначаються платниками самостійно, але не менше мінімального та не більше максимального страхового внеску.

   Сплата  страхових внесків здійснюється шляхом перерахування коштів на окремі рахунки Пенсійного фонду. При цьому  облік сплачених в іноземній  валюті страхових внесків та внесення відомостей до системи персоніфікованого  обліку здійснюються у гривнях за курсом Національного банку України  на момент продажу коштів в іноземній  валюті. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   

4. Міжнародні  договори та угоди

 

   Згідно  зі ст. 9 Конституції України такі чинні міжнародні договори є частиною національного законодавства України. За загальним правилом норми національного  законодавства застосовують у частині, що не суперечить міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Не є  винятком і законодавство у сфері  загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Згідно з абзацом другим статті 4 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого  надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України  про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.