Кабінет міністрів

ign:justify">- забезпечує захист прав споживачів і підвищення якості їх життя;

- визначає обсяги продукції (робіт, послуг) для державних потреб, порядок формування та розміщення державного замовлення на її виробництво, вирішує відповідно до законодавства інші питання щодо задоволення державних потреб у продукції (роботах, послугах);

- забезпечує проведення державної аграрної політики та продовольчу безпеку держави;

- забезпечує проведення державної фінансової та податкової політики, сприяє стабільності грошової одиниці України;

- організовує державне страхування;

- забезпечує проведення державної політики цін і здійснює державне регулювання ціноутворення;

- організовує та забезпечує здійснення митної справи.

2. У сферах соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій він:

- забезпечує проведення державної соціальної політики, вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечує соціальний захист громадян;

- сприяє розвитку соціального діалогу, відповідно до закону проводить консультації із всеукраїнськими об’єднаннями профспілок і всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців;

- забезпечує розроблення та виконання державних програм соціальної допомоги, вживає заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази закладів соціального захисту інвалідів, пенсіонерів та інших непрацездатних і малозабезпечених верств населення;

- забезпечує проведення державної політики зайнятості населення, розроблення та виконання відповідних державних програм, вирішує питання профорієнтації, підготовки та перепідготовки кадрів, регулює міграційні процеси;

- забезпечує проведення державної політики у сферах охорони здоров’я, санітарно-епідемічного благополуччя, охорони материнства та дитинства, освіти, фізичної культури і доступність для громадян послуг медичних, освітніх та фізкультурно-оздоровчих закладів;

- забезпечує проведення державної політики у сферах культури, етнонаціонального розвитку України і міжнаціональних відносин, охорони історичної та культурної спадщини, всебічного розвитку і функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України;

- створює умови для вільного розвитку мов корінних народів і національних меншин України, сприяє задоволенню національно-культурних потреб українців, які проживають за межами України;

- забезпечує розроблення та здійснення заходів щодо створення матеріально-технічної бази й інших умов, необхідних для розвитку охорони здоров’я, освіти, культури і спорту, туристичного та рекреаційного господарства;

- здійснює державну політику у сфері інформатизації, сприяє становленню єдиного інформаційного простору на території України;

- забезпечує проведення науково-технічної політики, розвиток і зміцнення науково-технічного потенціалу України, розроблення і виконання загальнодержавних науково-технічних програм;

- вживає заходів щодо вдосконалення державного регулювання у науково-технічній сфері, стимулювання інноваційної діяльності підприємств, установ та організацій;

- забезпечує проведення державної політики у сфері охорони природи, екологічної безпеки та природокористування;

- забезпечує розроблення та виконання державних і міждержавних екологічних програм;

- здійснює в межах своїх повноважень державне управління у сфері охорони та раціонального використання землі, її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів;

- ухвалює рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності у разі порушення ними законодавства про охорону праці та навколишнього природного середовища;

- координує діяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, пов’язану з охороною навколишнього природного середовища, виконанням державних, регіональних і міждержавних екологічних програм;

- забезпечує здійснення заходів, передбачених державними програмами ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ухвалює рішення з питань ліквідації наслідків інших аварій, а також пожеж, катастроф, стихійного лиха.

3. У сферах правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина:

- забезпечує проведення державної правової політики; здійснює контроль за додержанням законодавства органами виконавчої влади, їх посадовими особами, а також ОМС з питань виконання ними делегованих повноважень органів виконавчої влади;

- вживає заходів щодо захисту прав і свобод, гідності, життя і здоров’я людини та громадянина від протиправних посягань, охорони власності та громадського порядку, забезпечення пожежної безпеки, боротьби із злочинністю, протидії корупції;

- здійснює заходи щодо забезпечення виконання судових рішень ОВВ та їх керівниками; створює умови для вільного розвитку і функціонування системи юридичних послуг та правової допомоги населенню.

5. У сфері національної безпеки та обороноздатності: здійснює заходи щодо охорони та захисту державного кордону України і території України; здійснює заходи щодо зміцнення національної безпеки України, розробляє та затверджує державні програми з цих питань; здійснює керівництво єдиною системою цивільного захисту України, мобілізаційною підготовкою національної економіки та переведенням її на режим роботи в умовах надзвичайного чи воєнного стану.

6. У сфері вдосконалення державного управління та державної служби:

- організовує проведення єдиної державної політики у сфері державної служби; здійснює заходи щодо кадрового забезпечення ОВВ;

- розробляє і здійснює заходи, спрямовані на вдосконалення системи ОВВ;

- утворює, реорганізовує та ліквідує урядові органи, затверджує положення про зазначені органи;

- вживає в межах своїх повноважень заходів щодо заохочення та ухвалює відповідно до закону рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, які призначаються на посади та звільняються з посад КМУ.

Крім того у Законі України від 7 жовтня 2010 р. № 2591-VI «Про Кабінет Міністрів України» прописано повноваження КМУ у відносинах: з ОВВ; міністерствами та іншими центральними ОВВ; з Радою Міністрів АРК, і підвідомчими їй органами; з місцевими державними адміністраціями; у відносинах з державними господарськими об’єднаннями, підприємствами, установами та організаціями; з президентом України; з Ради національної безпеки і оборони України, а також консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами, що утворюються Президентом України; з НБУ; з ОМС; з об’єднаннями громадян.

Для здійснення Прем’єр-міністром України своїх повноважень у складі Секретаріату Кабінету Міністрів України утворюється патронатна служба – апарат Прем’єр-міністра України, керівник якого призначається на посаду та звільняється з посади в установленому порядку Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності Прем’єр-міністра України його повноваження виконує Перший віце-прем’єр-міністр України або віце-прем’єр-міністр України згідно з визначеним Кабінетом Міністрів України розподілом повноважень.

Для забезпечення ефективної реалізації повноважень Кабінету Міністрів України, координації дій органів виконавчої влади, попереднього розгляду проектів нормативно-правових актів, проектів концепцій, інших документів, що подаються на розгляд КМУ, утворюються урядові комітети. У свою чергу Секретаріат КМУ здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності КМУ.

Акти Кабінету Міністрів України. КМУ на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає обов’язкові для виконання акти – постанови і розпорядження.

Акти КМУ нормативного характеру видаються у формі постанов. Акти КМУ з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень. Акти КМУ, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Акти КМУ підписує Прем’єр-міністр України. Якщо проект рішення отримав підтримку рівно половини посадового складу КМУ і за цей проект проголосував Прем’єр-міністр України, рішення вважається прийнятим.

Постанови КМУ, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування. Розпорядження КМУ набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо цими розпорядженнями не встановлено пізніший термін набрання ними чинності. Акти КМУ включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів України .

Отже, адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України ґрунтовно розкрито у спеціальному Законі України від 7 жовтня 2010 р. № 2591-VI «Про Кабінет Міністрів України», в якому визначено порядок утворення та припинення діяльності КМУ, структура, завдання, компетенція та загальні і спеціальні повноваження у різних галузях, сферах та секторах суспільного життя, порядок розробки прийняття та набрання чинності актів КМУ.

 

 

                                       ВИСНОВОК

 

Згідно з Конституцією України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, яку складають центральні та місцеві органи виконавчої влади. Як вищий колегіальний орган, він здійснює Владу як безпосередньо, так і через центральні та місцеві органи виконавчої влади, спрямовуючи та контролюючи їх діяльність.

Як вищий орган виконавчої влади Кабінет Міністрів очолює єдину систему виконавчої влади в Україні; забезпечує у відповідності з КУ здійснення функцій і повноважень виконавчої влади на території України; спрямовує діяльність міністерств та інших органів виконавчої влади; самостійно вирішує питання, що віднесені КУ і законодавством до його компетенції.

В межах своєї компетенції Кабінет Міністрів організовує виконання нормативних актів, міжнародних договорів, конвенцій та угод, здійснює контроль за їх виконанням органами виконавчої влади та приймає відповідні закони щодо усунення їх порушень.

Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом України і у своїй діяльності керується актами (ст. 113 КУ). Одночасно він підконтрольний і підзвітний Верховній Раді, але у межах, що визначені КУ.

Так, згідно г. 4 ст. 85 КУ Верховна Рада здійснює контроль за виконанням Державного бюджету, а також приймає рішення щодо звіту про його виконання. За пропозицією однієї третини депутатів Верховна Рада може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів та прийняття резолюції недовіри більшістю конституційного складу Верховної Ради.

Формування виконавчої влади — виключно прерогатива Президента. Голова КМУ призначається Президентом за згодою Верховної Ради.

Члени КМУ повинні бути громадянами України, володіти українською мовою, не можуть бути нардепами чи мати інший представницький мандат.

              СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Конституція України.(Зі змінами та доповненнями) – К.: Преса України, 2011. – 80 с.

2.  Закон України « Про Кабінет Міністрів України» (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010, №23, ст.160, № 3165-VI ( 3165-17 ) від 17.03.2011 // Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2011.- № 9.-С.58

2. Адміністративне право України : [навчальний посібник] : [у 2-х томах] / [Галунько В.В., Олефір В.І., Пихтін М.П. та ін] ; за заг. ред. В.В. Галунька. — Херсон : ПАТ «Херсонська міська друкарня» 2011. — Т. 1 : Загальне адміністративне право. — 320 с.

3.Галунько В.В. Кабінет Міністрів України – вищий орган виконавчої влади : [Електронний ресурс] / В.В. Галунько, М.П. Пихтін // ACTUAL PROBLEMS OF CORRUPTION PREVENTION AND COUNTERACTION. – 2011. – Режим доступу : http://www.law-property.in.ua/

4. Головченко В. Статус Кабінету Міністрів : (аналітичний огляд) / Головченко В. // Юридичний вісник України. - 2002 - 3-9 серп. (№ 31) . - С.14

5. Замніус В. Політичні та правові аспекти законодавчого визначення статусу Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади / Замніус В. // Парламент. - 2001 - № 6. - С.17-23

6. Константний О. Правове регулювання статусу та діяльності Кабінету Міністрів України на етапі проведення конституційної реформи в Україні / О. Константний // Підприємництво, господарство і право. - 2006 - № 6 . - С.66-69.

7. Конституційне право України: Підручник. / За заг. ред. В. Ф. Погорілка. — К.: Наукова Думка; Прецидент, 2006.- 724 с.

8. Михеєнко Р. Виконавча влада і конституційні статуси президента України та Кабінету Міністрів України / Михеєнко Р. // Право України. - 2000 - № 8. - С.24-28

 

9. Осауленко С. Регулювання правового статусу діяльності Кабінету Міністрів за Конституцією України 1996 р. / С. Осауленко // Підприємництво, господарство і право. - 2008 - № 11 . - С.57-60.