Государственное управление охраной труда

Контроль за станом охорони праці.

Дійове управління охороною праці  можна здійснювати тільки за наявності  повної, своєчасної й точної інформації про стан охорони праці на об'єкті. Одержати таку інформацію, виявити  можливі відхилення від норм та правил з охорони праці, перевірити додержання вимог законодавства з охорони  праці та виконання відповідних  планів, програм, приписів, прийнятих рішень можна тільки на підставі регулярного та об'єктивного контролю. Тому контроль за станом охорони праці є найбільш відповідальною та трудомісткою функцією процесу управління.

Контроль за охороною праці може бути (рис. 1.6):

- відомчим, що здійснюється посадовими  особами, повноважними представниками  та службами міністерства або  іншого центрального органу виконавчої  влади, а також асоціації, корпорації, концерну або іншого об'єднання  підприємств;

- регіональним, що здійснюється  посадовими особами, повноважними  представниками та службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

- громадським, що здійснюється  виборними органами та представниками  професійних спілок, інших громадських  організацій;

- страховим, що здійснюється  страховими експертами з охорони  праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- внутрішнім, що здійснюється в  межах підприємства (установи, організації) відповідними службами, посадовими особами та громадськими інспекторами (уповноваженими трудових колективів) цього підприємства.

Рис. 1.6. Форми контролю за охороною праці

Надто важливе значення має внутрішній контроль, який на відміну від інших  видів контролю здійснюється значно частіше та від дієвості якого залежить стан охорони праці на підприємстві. Внутрішній контроль поділяється на: оперативний (повсякденний); такий, що здійснюється службою охорони праці підприємства; громадський; адміністративно-громадський триступеневий.

Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів, а також інших посадових осіб підприємства здійснюється згідно із затвердженими посадовими обов'язками.

Служба охорони праці контролює  виконання вимог з охорони  праці в усіх структурних підрозділах та службах підприємства.

У справі створення здорових та безпечних  умов праці значна роль відводиться  громадському контролю, який покладено  на громадських інспекторів з  охорони праці або представників  трудових колективів (якщо профспілкова організація на підприємстві не створювалася), а також комісію з питань охорони праці підприємства (за рішенням загальних зборів або конференції працівників підприємства).

Адміністративногромадський триступеневий  контроль здійснюється на трьох рівнях (ступенях). На першому рівні контролю начальник виробничої дільниці (майстер) спільно з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничій дільниці. На другому рівні начальник цеху спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два рази на місяць (згідно із затвердженим графіком) перевіряють стан охорони праці в цеху. На третьому рівні контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці в цілому на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова комісії з охорони праці (або представник профкому), керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі триступеневого контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству.

Слід зазначити, що крім контролю за станом охорони праці, на підприємстві здійснюється державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці з боку уповноважених органів і посадових осіб (державних інспекторів).

Облік, аналіз і оцінка показників охорони праці та функціонування СУОП

Спрямовані (відповідно до одержаної  інформації) на розробку та прийняття  відповідних рішень керівниками усіх рівнів управління (від майстра дільниці до керівника підприємства). Суть даної функції полягає у системному та систематичному обліку показників стану охорони праці, в аналізі одержаних даних та узагальненні причин недодержання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці, причин невиконання планів покращення стану безпеки, гігієни праці, виробничого середовища, а також у розробці заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків. Аналізуються матеріали про нещасні випадки та професійні захворювання; результати всіх видів контролю за станом охорони праці; дані паспортів санітарно-технічного стану умов праці в цеху (на дільниці); матеріали спеціальних обстежень будівель, споруд, приміщень, обладнання та ін. За результатами обліку, аналізу та оцінки стану охорони праці вносять доповнення та уточнення до оперативних, поточних та перспективних планів роботи з охорони праці, а також визначають кращі серед структурних підрозділів, служб, працівників за досягнуті показники з охорони праці.

Стимулювання діяльності з охорони  праці

Спрямоване на створення зацікавленості працівників у забезпеченні здорових та безпечних умов праці. Відповідно до Закону України "Про охорону  праці" до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу в здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та покращення умов праці. Стимулювання передбачає моральні та матеріальні заохочення. До числа останніх належать: премії, винагороди за виконану роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці та ін.

Список літературних джерел

1. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. Львів: Афіша 2002. – 317 с.

2. Зеркалов Д.В. Охорона праці в галузі: Загальні вимоги. Навчальний посібник. – К.: «Основа». -2011.

3. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник .вид. 5-те, доповнене / Жидецький В.Ц., Джигірей В.С. Мельников О.В. – Львів: Афіша, 2000. – 350 с.