Государственное управление охраной труда

                                                 План 

1. Органи державного управління охороною праці, їх компоненти і повноваження.

2. Державний  нагляд, відомчий i громадський контроль за охороною праці

 

Однією з  функцій сучасної держави є проведення соціальної політики спрямованої на підвищення безпеки праці.Здійснення цієї функції неможливе без відповідного державного управління охороною праці.

Державне  управління охороною праці здійснюють:

• Кабінет  Міністрів України;

• Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд);

• міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

• Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації

та органи місцевого самоврядування.

      Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці, спрямовує і координує діяльність міністерств ,інших

центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових

умов праці  та нагляду за охороною праці.

      З метою координації діяльності органів державного управління охороною

праці при  Кабінеті Міністрів створена Національна рада з питань безпечної

життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем’єр-міністр України.

Держгірпромнагляд має такі основні повноваження:

- здійснює комплексне управління  охороною праці та контроль  за виконанням функцій державного управління охороною праці відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

- розробляє за участю всіх  зацікавлених сторін загальнодержавну  програму поліпшення стану безпеки,  гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

- бере участь у розробленні  проектів законодавчих та інших  нормативно-правових актів з охорони  праці та промислової безпеки;

- координує роботу відповідних  органів виконавчої влади та  самоврядування, підприємств, інших  суб'єктів господарювання у сфері  безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, промислової безпеки, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та об'єктами підвищеної небезпеки;

- здійснює в установленому порядку  державний нагляд за додержанням  законодавства з охорони праці  та промислової безпеки;

- організовує виконання робіт  щодо науково-технічної підтримки державного нагляду в сфері охорони праці та промислової безпеки.

Рішення, прийняті Держгірпромнаглядом у межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Для реалізації покладених на Держгірпромнагляд завдань утворюються його територіальні управління.

Міністерства  та інші центральні органи виконавчої влади розробляють і реалізують за участю профспілок галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці ,створюють у разі

потреби аварійнорятувальні служби,здійснюють керівництво їх діяльністю, здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі, забезпечуютьвиконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної справи.

      Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади створюються структурні підрозділи з охорони праці.Крім вищеперелічених функцій, які покладаються на всі міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, деякі міністерства,зокрема Мінпраці, МОЗ, МНС виконують спеціальні функції охорони праці.

      Мінпраці забезпечує проведення державної експертизи умов праці із залученням служб санітарного епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров’я, визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам з охорони праці.

      МОЗ розробляє гігієнічно обґрунтовані нормативи показників шкідливих факторів на робочих місцях та у межах робочої зони підприємств, опрацьовує санітарні норми щодо нормативів та методиквизначення показників шкідливих факторів, проводить контрольвиконання вимог гігієни праці та виробничого середовища, розробляєметодику атестації робочих місць тощо.

Діяльність  Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місце_вих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування спрямовується на те, щоб у повсякденному житті набував практичного змісту та підтверджувався найголовніший принцип державної політики у сфері охорони праці – пріоритет життя і здоров’я працівників. В умовах переходу до ринкової економіки, створення числених підприємств та інших господарств з недержавними формами власності, що не мають галузевого підпорядкування, незмірно зростає значення місцевих органів державної виконавчої влади в організації безпечних і здорових умов праці, усуненні причин виробничого травматизму та професійних захворювань.

      Законами «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування» передбачено, що захист прав, свобод і законних інтересів громадян є одним з головних принципів, на яких ґрунтується місцеве та регіональне самоврядування. Отже, забезпечення виконання вимог законодавства про охорону праці є об‘єктом та предметом діяльності місцевих державних адміністрацій та місцевого самоврядування.

2. Система  управління охороною праці

У теперішній час в Україні здійснюються соціально-політичні та соціально-економічні реформи. Наша країна переживає етап відмирання централізовано-розподільних форм господарювання і народження економічних відносин у сфері праці, притаманних соціально-ринковій моделі управління. При цьому, природно, змінюються ролі й функції основних суб'єктів підприємницької діяльності: держави, роботодавця і працівника. Цей процес неминуче охоплює й охорону праці - невід'ємну частину будь-якого виробництва, а відтак і систему управління охороною праці.

На підставі розробок професора Г. Г. Гогіташвілі можна зробити висновок, що в сучасних умовах існує три центри управління охороною праці: державне управління (не адміністративне); управління з боку роботодавця (власника підприємства); управління з боку працівників підприємства (рис. 1.3).

Держава створює законодавчу базу з питань охорони праці; комплекс інспекцій, що здійснюють нагляд за виконанням ухвалених нормативно-правових актів  з охорони праці; інфраструктуру виробничо-технічного, інформаційного, наукового та фінансового забезпечення діяльності в галузі охорони праці.

Роботодавець економічно зацікавлений в тому, щоб люди, які працюють на його підприємстві, не травмувались та не хворіли, і тому забезпечує виконання нормативно-правових актів з охорони праці. Окрім того, механізм соціального страхування передбачає збільшення страхового внеску, якщо на підприємстві зростає травматизм та профзахворювання працівників. Істотного значення у системі управління охороною праці на підприємстві набувають громадські інституції в особі профспілок, уповноважених трудових колективів та комісії з питань охорони праці.

Працівники повинні відповідально  ставитись до охорони праці, знати  та виконувати вимоги, визначені нормативною документацією. У сучасних умовах кожен працівник повинен постійно підтримувати високий фізичний,

Рис. 1.3. Комплексне управління охороною праці

психологічний та фаховий рівень, програмувати шляхи здорового довголіття, запобігати виникненню випадків травматизму та профзахворювань. Інакше у нього буде значно менше шансів отримати роботу на ринку праці.

Отже, у сучасних ринкових умовах лише комплексне управління охороною праці  з боку держави, роботодавця та працівників  здатне забезпечити підвищення ефективності у цій сфері. У той же час, як свідчить практика на підприємствах, поодинокі заходи з охорони праці не дають необхідного ефекту, тому в даному питанні потрібний системний підхід, за якого заходи з охорони праці застосовуються виважено, взаємопов'язано, комплексно. З цією метою на підприємстві, з урахуванням його особливостей, розробляється система управління охороною праці.

Система управління охороною праці (СУОП) - це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, запобігання травматизму та профзахворюванням, а також додержання прав працівників, гарантованих законодавством з питань охорони праці.

Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети і об'єкта управління, завдань і заходів щодо охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання нормативно-методичної документації.

У спрощеному вигляді будь-яку систему  управління (керування) можна розподілити  на дві підсистеми: таку, що управляє, і таку, якою управляють (рис. 1.4):

Рис. 1.4. Спрощена структурна схема СУОП підприємства

У свою чергу, в системі управління виділяють об'єкт, яким управляють та орган, який здійснює таке управління. Останній на основі аналізу отриманої інформації - зовнішньої (наприклад, наказу міністерства) або внутрішньої - про стан об'єкта розробляє і видає управлінську інформацію (наприклад, наказ по підприємству). Як правило, на великих та середніх підприємствах на підставі управлінської інформації деякий виконавчий орган (наприклад, керівники структурних підрозділів) здійснюють управлінську дію на об'єкт. У багатьох випадках орган, що здійснює управління, та виконавчий; орган об'єднують одним поняттям - суб'єкт управління.

Отже, СУОП підприємства можна зобразити у вигляді структурної схеми (рис. 1.5).

Рис. 1.5. Структурна схема СУОП підприємства

До основних функцій управління охороною праці належать:

- прогнозування і планування  робіт, їх фінансування;

- організація та координація  робіт;

- облік показників стану умов і безпеки праці;

- аналіз та оцінка стану умов  і безпеки праці;

- контроль за функціонуванням  СУОП;

- стимулювання діяльності з  охорони праці.

Основні завдання управління охороною праці:

- навчання працівників з питань  охорони праці та пропаганда  безпечних методів праці;

- забезпечення безпеки технологічних  процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд, виробничих  приміщень;

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

- забезпечення працівників засобами  колективного та індивідуального захисту;

- забезпечення оптимальних режимів  праці та відпочинку;

- організація лікувально-профілактичного  та санітарно-побутового обслуговування  працівників;

- професійний відбір працівників певних професій;

- удосконалення нормативної бази  підприємства з питань охорони праці.

- Планування роботи з охорони  праці.

Функція планування, в основі якої лежить прогностичний аналіз, має  вирішальне значення в системі управління охороною праці. Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.

Перспективне планування охоплює  найбільш важливі, трудомісткі й  довгострокові за терміном виконання  заходи з охорони праці, виконання  яких, як правило, вимагає спільної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена обґрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат із зазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного планування роботи з охорони праці є розроблення комплексного плану підприємства (на три-п'ять років) щодо покращення стану охорони праці.

Поточне планування здійснюється в  межах календарного року шляхом розроблення та включення відповідних заходів до розділу "Охорона праці" колективного договору.

Оперативне планування роботи з  охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому або перевірок органів державного нагляду. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються у наказі роботодавця.

Фінансування заходів з охорони  праці здійснюється відповідно до вимог, зазначених у п. 1.1.5. Функція СУОП щодо організації та координації  робіт передбачає формування органів  управління охороною праці на всіх рівнях управління і всіх стадіях виробничого процесу, визначення обов'язків, прав, відповідальності та порядку взаємодії осіб, що беруть участь у процесі управління, а також ухвалення та виконання відповідних рішень.