Господарський договір

     Із  загальноправової точки зору господарський договір являє собою господарське правовідношення між двома або більше суб’єктами, змістом якого є їхні договірні майнові зобов’язання діяти певним чином: передати і прийняти майно, виконати роботу, надати послуги і т. ін. Господарський договір – це регулятор конкретних (одиничних) господарських відносин (зв’язків) між суб’єктами господарської діяльності, умови дії якого визначають самі суб’єкти.

     Відносини між суб’єктами господарської діяльності регулюються майновими, господарськими та іншими відносинами. Тому у господарському праві застосовується таке поняття, як система господарських договорів – це сукупність договорів, що регулюють майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання.

     В умовах ринкової економіки договір  є основною правовою формою організації  і регулювання економічних відносин між рівноправними і незалежними  партнерами. У цій сфері застосовується господарсько-правовий договір. Він визначається як погодженість сторін, дія яких направлена на встановлення, зміну чи припинення госпдарсько-майнових відноси. Зі зміною принципів управлінської діяльності, створенням нових суб’єктів господарської діяльності суттєво змінюється і система господарських договорів.

     До  системи господарських договорів  належать такі види договорів:

• купівлі-продажу;
• поставки;
• перевезення;
• контрактації сільськогосподарської продукції;
• енергопостачання;
• оренди;
• міни (бартеру);
• лізингу;
• зберігання;
• капітального будівництва.

     Система господарських договорів в економіці  України виконує такі основі функції:

1. Юридично закріплює відносини між господарюючими суб’єктами, надає їм зобов’язальний характер, виконання яких захищається законом.
2. Виступає як засіб виявлення реальних потреб ринку в товарах, послугах і роботах.
3. Визначає порядок і засоби виконання взаємних договірних зобов’язань суб’єктів господарювання,
4. Встановлює локальні правила поведінки суб’єктів господарювання і систему контролю за їх виконанням.
5. Передбачає способи економічного захисту інтересів учасників договірних відносин на випадок порушення.

     На  сьогодні у згадану систему входять, окрім майнового договору, орендні, кредитні, інвестиційні та інші договори.

     Висновок

     У нинішніх умовах особливо зростає роль договору як універсальної та найдоцільнішої форми опосередкування товарно-грошових відносин. У процесах роздержавлення і приватизації господарському договору належить чільне місце серед форм, які використовуються для подолання монополії полії державної власності (купівля-продаж державного майна через аукціони, конкурси, біржі тощо).

     Дедалі  більшого поширення набуває договірний порядок створення нових підприємницьких структур: господарських товариств, спільних підприємств з участю зарубіжних партнерів, господарських асоціацій та ін. Правовою основою створення таких організацій стає установчий договір. У ньому засновники зобов'язуються утворити юридичну особу, визначають порядок спільної діяльності з її створення, умови передачі в її володіння, користування і розпорядження свого майна та участі в її діяльності.

     Договором визначаються також умови і порядок  розподілу між засновниками прибутку та збитків, управління діяльністю юридичної особи, виходу засновників з її складу тощо.

     Перехід до ринкової економіки і саме функціонування ринкового механізму можливі лише за умови, що основна маса товаровиробників – підприємств, громадян – має свободу господарської діяльності та підприємництва.

     Результати  цієї діяльності реалізуються на ринку  товарів і послуг на договірних засадах. Перехід до ринку супроводжується звуженням планово-адміністративного впливу держави на майнові відносини, отже розширюється свобода вибору партнерів у господарських зв'язках і визначення змісту договірних зобов'язань. Це стосується насамперед договорів, спрямованих на забезпечення потреб юридичних і фізичних осіб у матеріальних, енергетичних, продовольчих ресурсах (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, бартер, постачання енергії тощо). Не зменшується і роль договорів майнового найму (оренди, лізингу, прокату тощо), за допомогою яких опосередковуються відносини з тимчасового володіння і користування майном. Зростає значення договорів підрядного типу, договорів про надання різного роду послуг громадянам та організаціями (договори підряду, про надання посередницьких послуг, на рекламу продукції тощо).

     Із  запровадженням патентної системи  охорони прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки підвищується роль ліцензійних договорів як основної правової форми передачі виключного права на використання цих результатів технічної творчості. Договірна форма використовується і для уступки виключного права на знаки для товарів та послуг, права на секрети виробництва (ноу-хау) тощо. Розширення кола можливих об'єктів страхової охорони, до яких належить очікуваний прибуток, ризик підприємницької діяльності тощо, теж ведуть до урізноманітнення форм добровільного (договірного) страхування з конкуренцією страхових організацій. Отже, сфера застосування господарських договорів дедалі більше розширюється. 

     Список  використаної літератури

1. Щербина В. С. Господарське право України: Навч. посібник. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2001.
2. Господарське законодавство України: 36 нормативних актів /Уклад. В.С.Щербина, О.В.Щербина. - К.: Атіка, 2001.
3. Господарське право: Практикум / В. С. Щербина, Г. В. Пронська, О. М. Вінник та інші; за заг. ред. В. С. Щербини. - К.: Юрінком Інтер, 2001.
4. Знаменский Г. Л. Хозяйственное законодательство Украины. Формирование и перспективы развития - К.: Наукова думка, 1996.
5. Круглова Н. Ю. Хозяйственное право. - М., 1997.
6. Мартемьянов В. С. Хозяйственное право: Курс лекций. - М., 1994. - Т. 1. - Общие положения.
7. Хозяйственное право: Учебник для вузов /Отв. ред. проф. В. С. Мартемьянов. - М., 1994. - Т. 2.
8. Закони України: “Про товарну біржу”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про господарські товариства”, “Про страхування”, “Про власність”, “Про зовнішньо економічну діяльність”, “Про підприємництво” та інші.
9. Цивільний кодекс України.
10. Банковское дело. Учебник под ред. Колесникова В.И., Кроливецкой Л.П. - М.: Финасы и статистика. 1999.